Рішення

від 28.02.2019 по справі 234/7614/18

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/7614/18

Провадження № 2/234/152/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Літовка В.В.,

секретар судового засідання Заскалкіна М.А.,

за участю представника позивача - адвоката Захарова С.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Благодійного фонду «ХАЛО ТРАСТ Україна», про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

Обставини справи:

До Краматорського міського суду Донецької області 29.05.2018 року звернувся позивач ОСОБА_2 із позовом до Благодійного фонду «ХАЛО ТРАСТ» Україна» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, який обґрунтовує тим, що у 2016 році відповідно до наказу №80 від 05.05.2016 року, його було прийнято на посаду фахівця до Благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна». З 07.05.2016 року відповідно до наказу №81к від 05.05.2016 року переведений на посаду сапера (розмінування) в підрозділ розмінування у місті Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна». 05.05.2016 року укладено трудовий договір №84 від 05.05.2016 року терміном дії до року. 30.12.2016 року звільнений з посади по закінченню терміну дії контракту за п.2 ст.36 КЗпП України, наказ №275к від 19.12.2016 року. 23.01.2017 року наказом №75к від 13.01.2017 року прийнятий на посаду сапера (розмінування) в благодійній організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна». 23.01.2017 року укладено трудовий договір №75/84 терміном дії до 31.12.2017 року. 29.12.2017 року звільнений у зв`язку з закінченням строку трудового договору за п.2 ст.36 КЗпП України, наказ №219к/у від 22.12.2017 року. 12.01.2018 року наказом №148к від 11.01.2018 року прийнятий на посаду сапера (розмінування) в підрозділ розмінування у місті Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна».

В період роботи у відповідача, 27 грудня 2017 року, він був прийнятий на військову службу за контрактом у військову частину НОМЕР_1 , наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2017 року №310. Між позивачем та Збройними Силами України укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу (категорія військовослужбовців). Про це позивач повідомив відповідача, що з 27.12.2017 року його прийнято на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, тому відповідач був обізнаний про можливість прийняття його на військову службу за контрактом, бо надавав службову характеристику та не заперечував про укладання ним контракту зі Збройними Силами України. 12 січня 2018 року з відповідачем укладений трудовий договір №149/84, терміном дії до 30 червня 2018 року, з можливістю пролонгації до 30 грудня 2018 року. 03.03.2018 року, для визначення відсутності (прогулу) на робочому місті, виконуючи п.12.1 трудового договору №149/84, він повторно листом повідомив адміністрацію благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна» у місті Краматорську про прийняття його на військову службу за контрактом, шляхом надання довідки форми 5 до п.4 Правил, що видається військовослужбовцям. 29.03.2018 року, не отримавши відповіді з офісу, розташованому в м. Краматорську, він направив до головного офісу в м. Києві повідомлення з вкладеними заявою про вивільнення його від виконання посадових обов`язків у зв`язку із призовом до Збройних Сил України, копією Контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України і копією довідки форми 5 від 09.01.2018 року та 15.03.2018 року. Повідомлення повернуто Укрпоштою за закінченням встановленого строку зберігання. Приблизно в кінці квітня 2018 року він отримав листа з якого його повідомили, що наказом №228-к від 04.04.2018 року було скасовано наказ №149к від 11.01.2018 року про прийняття на роботу, підставою скасування наказу стало порушення встановлених правил прийняття на роботу, відповідно ст.7 КЗпП України. Він не згоден з таким рішенням відповідача, оскільки вважає, що його звільнення з посади сапера (розмінування) в підрозділі розмінування в м. Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна» є противоправним та не відповідає вимогам ст.119 КЗпП України. Відповідач повинен був зберігати за його місцем роботи, посаду в організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ» Україна» та виплачувати середній заробіток, який і виплачував в січні, лютому, березні 2018 року. Вважає, що місячний строк звернення до суду за вирішенням трудового спору пропущено ним з поважних причин, оскільки трудову книжку отримав за своєю вимогою лише 17.05.2018 року. Просить суд скасувати наказ №228-К від 04.04.2018 року, яким скасовано наказ №149К від 11 січня 2018 року про прийняття його на роботу на посаду сапера (розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна». Поновити його на посаді сапера (розмінування) в підрозділі розмінування у місті Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна», відповідно до наказу про прийняття на роботу №149 К від 11 січня 2018 року. Стягнути з благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01.03.2018 року по дату ухвалення рішення по справі з урахуванням середнього заробітку на місяць у розмірі 8800 грн., відповідно до виписки за картковим рахунком клієнта за період з 01.11.2017 року по 01.04.2018 року АТ «Укрсиббанку» (8800 грн. х на кількість місяців вимушеного прогулу).

Ухвалою суду від 01.06.2018 року відкрите загальне позовне провадження в цивільній справі за зазначеним позовом та призначене підготовче судове засідання на 19.06.2018 року.

За клопотання сторін до справи приєднані письмові докази.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у позові. Представник позивача суду пояснив, що позивач отримав трудову книжку у відповідача 17.05.2018 р., а потім звернувся з вказаним позовом до суду 29.05.2018 р., відправивши його поштою. Вважає, що пропущений процесуальний строк, встановлений законом, пропущений з поважних причин, просив його поновити. Просить суд: скасувати наказ №228-К від 04.04.2018 року, яким скасовано наказ №149К від 11 січня 2018 року про прийняття позивача на роботу на посаду сапера (розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна»; поновити позивача на посаді сапера (розмінування) в підрозділі розмінування у місті Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна», відповідно до наказу про прийняття на роботу №149 К від 11 січня 2018 року; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01.03.2018 року по 01.03.2019 року, що становить 105 600 гривень, з розрахунку середнього заробітку на місяць у розмірі 8800 грн. х на кількість місяців вимушеного прогулу в даному випадку 12 місяців.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення виклав письмово, відповідно до яких: наказом №149к від 11.01.2018 року ОСОБА_2 за власною заявою, було прийнято на роботу в БФ «Благодійна організація «ХАЛО ТРАСТ Україна» на умовах строкового трудового договору на посаду сапер (розмінування). Відповідно до п.2.1 трудового договору «149/84 від 12.01.2018 року укладений договір є строковим трудовим договором в зв`язку із характером діяльності роботодавця та діє до 30.06.2018 року із можливістю пролонгації до 30.12.2018 року. Відповідно до п.3.2.1 ОСОБА_2 , як працівник погодився та зобов`язався працювати чесно та сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження Роботодавця, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, виконувати свої зобов`язання та інші. Проте, укладаючи трудовий договір із Відповідачем Позивач не збирався працювати, а відповідно виконувати умови строкового трудового договору №149/84 від 12.01.2018 року, оскільки 27.12.2017 року вступив на військову службу за контрактом до збройних сил України, про що не повідомив БО «БФ «ХАЛО ТРАСТ Україна». Жодного сповіщення (письмового чи усного) з боку Позивача не надходило. ХАЛО ТРАСТ британська благодійна та некомерційна організація, що займається очищенням наземних мін та таких, що не розірвалися боєприпасів. Виконана діяльність: розвідка небезпечних територій, очищення небезпечних територій, протимінне навчання, оцінка соціально-економічної небезпеки впливу мін та вибухонебезпечних предметів на мирне населення. Фінансування відповідача в Україні відбувається за рахунок донорських (гуманітарних) коштів, а отже, виплата заробітної плати за роботу, яку найманий працівник не здійснював та не збирався здійснювати фактично є нецільовим використанням проектних коштів за які Відповідач особисто відповідає перед Донорами (міжнародними гуманітарними організаціями та ООН), а відтак, не мало жодного сенсу для Відповідача. Відповідно до наказу №272к від 27.12.2017 року, Відповідач призупинив роботи на місцевості, з виплатою 2/3 заробітку до 02 березня 2018 року включно. З зазначеним наказом Позивач був ознайомлений 12.01.2018 року, не висловивши жодного заперечення ані щодо оплати за простій, ані щодо неможливості приступити до виконання своїх обов`язків 05.03.2018 року. 05.03.2018 року Позивач не приступив до виконання своїх обов`язків за стоковим трудовим договором №149/84 від 12.01.2018 року Через неявку 05.03.2018 року було направлено повідомлення ОСОБА_2 з вимогою пояснити відсутність на робочому місці 05.03.2018 року Саме у відповідь на вимогу Відповідача, ОСОБА_2 надав копію Довідки про проходження військової служби та копію контракту, укладеного Позивачем із Збройними силами. Законом встановлено несумісність військової служби із роботою за трудовим договором. Відповідно до п.29 постанови Пленуму Верховного Суду України 2Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року №9 у зв`язку з порушенням правил прийняття на роботу трудовий договір може бути припинено на підставі ст.7 КЗпП України. Оскільки Відповідач вважає, що неповідомлення роботодавця з боку найманого працівника про визначені законом обставини, що перешкоджають укладанню трудового договору з працівником є порушенням правил прийняття на роботу і, відповідно, підставою припинення трудового договору згідно до ст.7 КЗпП України. Отже, Наказом БО «ХАЛО ТРАСТ Україна» №228к від 04.04.2018 року було скасовано Наказ №149к від 11.01.2018 року про прийняття ОСОБА_2 на роботу до Відповідача на посаду сапер (розмінування). Вважає безпідставним посилання Позивача на ст.119 КЗпП України. Станом на 27.12.2017 року, коли Позивачем був укладений контракт на проходження військової служби, він був працевлаштований у Відповідача на підставі Наказу №75к від 13.01.2017 року за строковим трудовим договором №75/84 від 23.01.2017 року. Проте, своє звільнення 29.12.2017 року в зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі наказу №219к/у від 22.12.2017 року Позивач не оскаржує. Позивач не був призваний на військову службу, а пішов служити добровільно. Враховуючи, що станом на 04.04.2018 року в Україні був відсутній особливий період, мобілізація не проводилась, а військовий стан так і не було запроваджено, отже, гарантії передбачені ч.3 ст.119 КЗпП України не розповсюджуються на ОСОБА_2 . Крім того, задоволення позовних вимог Позивача накладатиме на організацію Відповідача додатковий фінансовий тягар, що в результаті може привести к припиненню донорського фінансування та, відповідно, суспільно-корисної діяльності ХАЛО ТРАСТ в Україні.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала. Вважає, що вони безпідставні, так як позивач працевлаштовуючись 11.01.2018 року на роботу в БФ «Благодійна організація «ХАЛО ТРАСТ Україна» на умовах строкового трудового договору на посаду сапер (розмінування), приховав той факт, що ним вже був укладений контракт на проходження військової служби. З розрахунком по суті згодна, та з середньомісячною заробітною платою, але вважає, що немає у позивача підстав, щоб виплатити йому 106 500 грн. Не заперечує, що позивач 17.05.2018 р. отримав свою трудову книжку в організації.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом №149к від 11.01.2018 року Благодійною організацією «БФ «ХАЛО ТРАСТ Україна», ОСОБА_2 прийнятий на роботу в підрозділ розмінування у м. Краматорськ на посаду сапера (розмінування) з 12.01.2018 року до 30.06.2018 року відповідно до його письмової заяви від 11.01.2018 року (а.с.14,112,113)

12.01.2018 року між Благодійною організацією «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна» та ОСОБА_2 укладено строковий трудовий договір №149/84 від 12.01.2018 року строком дії до 30.06.2018 року, з можливістю пролонгації до 30.12.2018 року. (а.с.54-58)

Відповідно до копії наказу №228-к від 04.04.2018 року БО «БФ «ХАЛО ТРАСТ Україна», скасовано наказ про прийняття на роботу №149К від 11.01.2018 року ОСОБА_2 у зв`язку із порушенням встановлених правил прийняття на роботу на підставі ст.7 КЗпП України (а.с.9)

Відповідно до довідки від 09.01.2018 року форми №5 до пункту 4 Правил (видається військовослужбовцям), солдат ОСОБА_2 прийнятий на військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 27.12.2017 року; відповідно до довідки від 15.03.2018 року, солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_2 м. Краматорськ Донецької області (а.с.15).

В підтвердження пояснень позивача про відправку відповідних форм про прийняття на військову службу, надані копії фіскальних чеків про поштове відправлення на ім`я БО «БФ «ХАЛО ТРАСТ Україна» у м. Краматорську від 03.03.2018 року та від 29.03.2018 року у м. Київ (а.с.16).

27.12.2017 року ОСОБА_2 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 3 роки (а.с.1821) та отримав військовий квиток від 26.12.2017 року (а.с.18-28).

Як вбачається з копії трудової книжки, вперше ОСОБА_2 прийнятий на посаду фахівця до Благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна» 06.05.2016 року, відповідно до Наказу №80к від 05.05.2016 року та звільнений 30.12.2016 року у зв`язку із закінченням терміну дії контракту на підставі п.2 ст.36 КЗпП України, відповідно до Наказу №275к від 19.12.2016 року (а.с.13).

На підтвердження цього мається копія трудового договору №84 від 05.05.2016 року, укладеного між сторонами (а.с.33-46).

23.01.2017 року між сторонами знову укладено строковий трудовий договір №75/84, строком дії до 31.12.2017 року (а.с.47-53).

В трудовій книжці також мається відповідна запис про прийняття на посаду сапера (розмінування) з 23.01.2017 року та звільнення 29.12.2017 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України, відповідно до Наказу №219к/у від 22.12.2017 року (а.с.12).

12.01.2018 року між сторонами знову укладено строковий трудовий договір.

В трудові книжці зроблена запис: 12.01.2018 року прийнятий сапером (розмінування) в підрозділ розмінування у м. Краматорськ, відповідно до Наказу №148к від 11.01.2018 року; 04.04.2018 року порушення встановлених правил прийняття на роботу, ст.7 КЗпП України, наказ №228к від 04.04.2018 року (а.с.11)

Відповідно до довідки Благодійної організації «БФ «ХАЛО ТРАСТ Україна» про доходи ОСОБА_2 за листопад, грудень 2017 року (2 останні місяці), нарахований дохід склав 27675,28 грн., до виплати 22278,60 грн. (а.с.85)

Як вбачається з копії банківських виписок по картковому рахунку ОСОБА_2 , останній у січні та лютому 2018 року отримав заробітну плату від Благодійної організації «БФ «ХАЛО ТРАСТ Україна» в сумі 3844,68 грн. та 5767,02 грн. відповідно (а.с.91).

Частиною п`ятою статті 17Конституції України гарантовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частина шоста статті 43Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Статтею 65Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частин першої та третьої статті 21КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.3 статті 119 КЗпП України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Крім того, згідно з частиною 2 статті 39Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» передбачено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Відповідно до статті 1Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію мирного часу (стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Згідно зі статтею 1Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої та другої статті 2Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Загальні умови укладення контракту на проходження військової служби визначені статтею 19 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Рішенням Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01 березня 2014 року, яке введене в дію Указом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

Як встановлено в судовому засіданні позивач уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України після 02 березня 2014 року, строком на три роки, а саме 27.12.2017 року, під час дії трудового договору із відповідачем, укладеного 23.01.2017 року та строком дії до 31.12.2017 року. (а.с.47).

Як слідує зі змісту частини третьої статті 119КЗпП України поширення гарантій щодо збереження місця роботи законодавець не ставить у залежність від виду контракту, а тільки умову, що такі гарантії надаються особі у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, а саме: під час мобілізації, на особливий період.

Рішень про повну демобілізацію усіх призваних під час мобілізації військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.

Відповідач, пославшись на ст.7 КЗпП України, 04.04.2018 року скасував наказ про прийняття ОСОБА_2 на роботу №149к від 11.01.2018 року у зв`язку із порушенням встановлених правил прийняття на роботу. (а.с.9)

Дійсно, ст.7 КЗпП України допускає можливість встановлення законодавством додаткових підстав (крім передбачених Кодексом законів про працю) для припинення трудового договору окремих категорій працівників за певних умов.

Так відповідно до ст.7 КЗпП України, особливості регулювання праці осіб, які працюють у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я, тимчасових і сезонних працівників, а також працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, додаткові (крім передбачених устаттях 37і41цього Кодексу) підстави для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються законодавством.

Разом з цим, відповідач у наказі №228-к від 04.04.2018 року про скасування наказу про прийняття на роботу позивача, не послався на жоден нормативний акт, який встановлює цю додаткову підставу для припинення трудового договору, тобто відсутня законна підстава для припинення трудового договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Більш того, враховуючи, що позивач уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України під час кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, і останній, як військовослужбовець, несе службу особливого характеру під час дії в державі особливого періоду, а тому користується пільгами, передбаченими статтею 39Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» та частиною третьою статті 119 КЗпП України. Відповідач правильно вчинив, уклавши із позивачем новий трудовий договір від 12.01.2018 року та видавши наказ від 11.01.2018 року про прийняття позивача на роботу, але згодом допустив незаконне звільнення (припинення трудового договору), що тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Поновлення позивача на роботі є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенні. Суд приходить до висновку про скасування наказу №228-к від 04.04.2018 року, яким скасовано наказ №149 к від 11 січня 2018 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду сапера (розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна».

Поновити ОСОБА_2 на посаді сапера розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську Благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна», відповідно до наказу про прийняття на роботу №149 к від 11 січня 2018 року.

Представник позивачапросить стягнутиз Благодійноїорганізації «Благодійнийфонд «ХАЛОТРАСТ Україна» накористь ОСОБА_2 середній заробітокза часвимушеного прогулуза періодз 01.03.2018 року по 01.03.2019 року, що становить 105 600 гривень, з розрахунку середньомісячного заробітку 8800 грн. х на кількість місяців вимушеного прогулу в даному випадку 12 місяців.

Представник відповідача у судовому засіданні згоден з розрахунком, але вважає, що позивач був звільнений на законних підставах, а тому не має права на виплату вказаної суми.

Незважаючи на те, що сторони згодні з розрахунком, суд вважає, що розрахунок проведений у порушення вимог діючого законодавства.

Розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 08лютого 1995року №100 з наступними змінами (далі - Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п.8 Порядку, Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивача (а.с.83,85), його середній заробіток за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців (листопад, грудень 2017 року) складає 21406,74 грн.(9181,96 грн. + 18493,32 грн. 3988,93 грн. 1052,75 грн. 742,58 грн. 484,28 грн. (виплати, які не включаються до розрахунку). Число відпрацьованих днів 34(14+20).

З огляду на це середньоденний заробіток позивача складає 629,61 грн. (21406,74 грн. / 34 дн.).

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час з моменту незаконного звільнення (в даному випадку невиплата заробітної плати позивачу почалася з 1 березня 2018 року) по 01 березня 2019 року, а саме 157 402 гривень 50 коп. (629,61 грн. х 250 день (робочі дня з 01.03.2018 року до 01.03.2019 року включно).

Відповідно до ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Таким чином, посилання відповідача на специфіку діяльності міжнародної благодійної організації, не позбавляє її обов`язку дотримуватися законів України та не порушувати прав громадян України, гарантованих Конституцією України (ст.43)

Суд вважає, що позивач не пропустив процесуальний строк, встановлений законом, для звернення до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а коли у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивач отримав трудову книжку у відповідача 17 травня 2018 р. та до суду звернувся з позовом 29.05.2019 р.

Відповідно до ст.141 КЗпП України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати в сумі 1574,02 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,76-81,141,258,259,264,265,268 ЦПК України, ст.ст.119, 235 КЗпП України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Благодійного фонду «ХАЛО ТРАСТ Україна» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, задовольнити повністю.

Скасувати Наказ №228-к від 04.04.2018 року, яким скасовано наказ №149 к від 11 січня 2018 року про прийняття на Роботу ОСОБА_2 на посаду сапера (розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна».

Поновити ОСОБА_2 на посаді сапера розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна», відповідно до наказу про прийняття на роботу №149 к від 11 січня 2018 року.

Стягнути з благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна», ЄДРПОУ 40330790, м. Київ, вул. Рейтарська, буд.21/13, к.23 на користь ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 157 402 гривень 50 коп. (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста дві гривні 50 коп.), з наступним утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна», ЄДРПОУ 40330790, м. Київ, вул. Рейтарська, буд.21/13, к.23 на користь держави судовий збір в сумі 1574,02 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Головуючий суддя: