Ухвала
від 07.03.2019 по справі 640/20768/18
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 березня 2019 року

Київ

справа №640/20768/18

адміністративне провадження №К/9901/5320/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 640/20768/18 за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРТНЕР КОНСТРАКШН ГРУП про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР КОНСТРАКШН ГРУП" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 13 грудня 2018 року відмовив Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 січня 2019 року повернув апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року апелянту.

Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 640/20768/18.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що тимчасова відсутність коштів на рахунках відповідача через блокування рахунків є наслідком невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 640/20768/18, судом з'ясовано такі обставини.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 13 грудня 2018 року відмовив в задоволенні позову.

Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 січня 2019 року залишив апеляційну скаргу скаржника без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) щодо надання документу про сплату судового збору, та встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 січня 2019 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху повернув апеляційну скаргу скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) з урахуванням положень статті 169 цього Кодексу.

Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Зі змісту положень частини першої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема щодо надання документу про сплату судового збору, при зверненні з апеляційною скаргою є підставою для постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання особі, яка подає апеляційну скаргу, усунути вказані недоліки. Така ухвала повинна містити інформацію щодо недоліків апеляційної скарги, способу їх усунення і встановлювати строк, достатній для вчинення відповідних процесуальних дій, який може бути продовжено у відповідності до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії).

Зі змісту положень частини першої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яка набрала законної сили, є безумовною підставою для повернення такої апеляційної скарги.

Як зазначено вище, відповідач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, не виконав вимоги до апеляційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції було залишено апеляційну скаргу без руху та встановлено скаржнику достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися підставою для продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність повернення судом апеляційної інстанції податковому органу апеляційної скарги, у зв'язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судових рішень не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Зі змісту положень Закону України "Про судовий збір", Кодексу адміністративного судочинства України надання документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема з апеляційною скаргою, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини другої статті 333, пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 640/20768/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення07.03.2019
Оприлюднено13.03.2019
Номер документу80384490
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/20768/18

Ухвала від 07.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 21.05.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 07.03.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 29.01.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 29.01.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 29.01.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 08.01.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Рішення від 13.12.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

Ухвала від 12.12.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

Ухвала від 11.12.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні