Рішення

від 05.03.2019 по справі 357/7998/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7998/18

2/357/1127/19

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 березня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1, товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

18.07.2018 року позивач ТОВ Агрофірма Матюші звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1, товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_1 ( далі - Відповідач-1 ) є власником земельної ділянки площею 2,119 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0034, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 07.08.2014 року Відповідач-1 уклав з ТОВ Агрофірма "Матюші" договір оренди землі б/н, за яким передав в оренду позивачу свою земельну ділянку строком на 10 років. 28.01.2015 року було проведено державну реєстрацію права оренди за індексним номером 18928161, яким зареєструвало право оренди на земельну ділянку за ТОВ Агрофірма Матюші . Протягом усього часу дії договору оренди землі, позивач користувався та належно сплачував орендну плату. Наприкінці березня 2018 року з відомостей ДРРПНМ позивачу стало відомо, що 02.03.2018 року ОСОБА_1 уклав з товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод ( далі - Відповідач-2 ) договір оренди № б/н, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку, а ОСОБА_3 реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав ОСОБА_2 ( далі Відповідач - 3 ) 15.03.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за Відповідачем-2 з індексним номером 340138445. Таким чином, внаслідок розірвання Відповідачем-1 договору оренди землі з позивачем в односторонньому поряду за відсутності правових підстав і передачі земельної ділянки в оренду ТДВ Шамраївський цукровий завод за оспорюваним договором позивача незаконно було позбавлено права оренди земельної ділянки. Тому, позивач просить суд визнати недійсним договір оренди землі б/н від 02.03.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод , скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав ОСОБА_2 про державну реєстрацію іншого речового права-права оренди: індексний номер 40138445 від 15.03.2018 20:35:14 та стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ агрофірма Матюші понесені ним судові витрати ( а. с. 2-6 ).

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранова А.Ю. від 06 серпня 2018 року відрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання 04 жовтня 2018 року о 10 годині 30 хвилин ( а. с. 61-62 ).

04 жовтня 2018 року судом було винесено ухвалу за заявою представника ТОВ Агрофірма Матюші про витребування доказів, якою остання була задоволена ( а. с. 71-72 ).

Розпорядженням за № 780 від 25 жовтня 2018 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з закінченням 19.10.2018року повноважень в межах п'яти річного терміну у судді Цуранова А.Ю. ( а. с. 77 ).

ОСОБА_4 протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.10.2018 року, головуючим по данні справі визначено ОСОБА_5 ( а.с. 78 ).

Ухвалою судді від 05 листопада 2018 року прийнято до провадження вказану цивільну справу та постановлено провести розгляд справи заправили загального позовного провадження ( а. с. 79-80 ).

27 листопада 2018 року за клопотання представника позивача судом було повторно винесено ухвалу про витребування доказів ( а. с. 102 - 104 ).

Ухвалою суду від 22 грудня 2018 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову було відмовлено ( а. с. 164-169 ).

Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14 годину 00 хвилин 04 лютого 2019 року ( а. с. 190-191 ).

04.02.2019 року від представника позивача судом отримано детальний опис робіт ( наданих послуг ) та здійснених витрат в процесі надання правничої допомоги, в якому просили розподілити, шляхом покладення на відповідачів у рівних частинах, понесені ТОВ Агрофірма Матюші витрати на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об'єднанням ЕВЕРЛІГАЛ на підставі Договору про надання правової допомоги № 17/08-03 від 07.08.2017 р., Додаткова угода № 22 від 14.05.2018 р., до Договору про надання правової допомоги № 17/08-03 від 07.08.2017 року, рахунок на оплату № 98 від 12.06.2018 року ( а. с. 200-202 ).

05.03.2019 року за вх. № 8652 судом отримано від адвоката ОСОБА_6 заяву про зупинення провадження у справі доки не буде ухвалено рішення суду в адміністративному провадженні щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства Юстиції України № 729/5 від 15.03.2018 року, адже заявлені вимоги є похідними і залежать від того, чи буде визнано Наказ Міністерства Юстиції України № 729/5 від 15.03.2018 року протиправним та його скасовано.

05.03.2019 року за вх. № 8806 судом отримано від представника позивача - адвоката ОСОБА_7 заперечення щодо зупинення провадження, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва вже неодноразово зупинялося провадження із надходженням від третіх осіб апеляційних скарг на ухвалу про відкриття провадження. Вважає, що з боку учасників справи відбувається зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи. Позивач на сьогодні може поновити свої порушені права орендаря земельної ділянки двома способами: на підставі судового рішення про задоволення позовних вимог, заявлених у межах даного спору до ОСОБА_1 та інших та на підставі судового рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ Агрофірма Матюші щодо скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку. У відповідності до положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини ( факти ), які є предметом судового розгляду. У даній справі суд не позбавлений можливості надати оцінку наявним у справі матеріалам та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду справи.

Проаналізувавши матеріали справи, заява ОСОБА_6 про зупинення провадження визнана судом необґрунтованою та залишена без задоволення.

В судове засідання представник позивача - адвокат ОСОБА_7 не з'явилася, у вищезазначених запереченнях про зупинення провадження, остання просила суд здійснити розгляд справи у відсутність представника позивача та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод -адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявна розписка ( а. с. 249 ).

Отже, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 та відповідач ТДВ Шамраївський цукровий завод повідомлені про день, час та місце розгляду справи належно.

Заяв та клопотань від останніх на адресу суду не надходило.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 реєстратор КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день час та місце розгляду справи повідомлена належно, письмових пояснень, заяв чи будь-яких клопотань відповідач суду не направив та відповідно до положень ст. 130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи. Також, з боку відповідача не було надано і відзиву на позовну заяву позивача.

В судовому засіданні 04.02.2019 року, розгляд справи відбувався по суті, на якому представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просила позовні вимоги ТОВ Агрофірма Матюші задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод -адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі. Наголошував на тому, що відповідач ОСОБА_1 не отримував орендну плату, а у відомостях, які надані позивачем не підпис останнього. Крім того, наголошував на тому, що оскільки Наказом Міністерства Юстиції України від 15.03.2018 року за № 729/5 про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень було вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права оренди земельної ділянки за позивачем, тому відповідач ОСОБА_1 вважав, що має законне право на укладання договору оренди земельної ділянки з ТДВ Шамраївський цукровий завод , оскільки право на оренду земельної ділянки виникає у орендаря лише з моменту державної реєстрації.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши раніше надані пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги позивача ТОВ Агрофірма Матюші підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

ОСОБА_4 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 2,119 га, яка розташована на території Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області кадастровий номер 3220483500:01:001:0034 ( а. с. 14-15 ).

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є прав особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Встановлено, що 07 серпня 2014 року ОСОБА_1 уклав договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки площею 2,119 га, яка розташована на території Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області кадастровий номер 3220483500:01:001:0034 з ТОВ Агрофірма Матюші ( а.с. 8-9 ).

ОСОБА_4 приймання-передачі земельної ділянки від 07.08.2014 року, вищезазначена земельна ділянка була передана ОСОБА_8 ОСОБА_1 Орендарю ТОВ Агрофірма Матюші ( а. с. 13 ).

ОСОБА_4 п.5 зазначеного Договору оренди землі, строк дії цього договору - 10 років. Після закінчення строку договору орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов'язаний за 6 місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

ОСОБА_4 п.6 Договору оренди землі від 07.08.2014 року орендна плата нараховується та видається Орендарем в розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1913.84 грн. Додаткові умови: оранка, культивація та обмолот на присадибних ділянках 0,30 га буде проводитися безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви в розмірі 200.0 грн., в разі смерті ОСОБА_8 допомога на поховання в розмірі 500,00 грн. або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням.

Пунктом 7 цього Договору оренди землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без урахування індексів інфляції.

Пунктом 8 зазначеного Договору оренди землі передбачено, що орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року.

Відповідно до п. 32 цього Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати в строки встановлені договором. Встановлено, що 28.01.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_9 було проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі, за індексним номером 18928161 ( а. с. 16 ).

Встановлено, що протягом усього часу дії договору оренди землі від 07.08.2014 року, позивач користувався та належно сплачував відповідачу ОСОБА_1 орендну плату. На підтвердження зазначеного до матеріалів справи позивачем надано відомості на виплату грошей на підставі орендної плати. З відомостей вбачається, що ОСОБА_1 отримував орендну плату за Договором оренди від 07.08.2014 року, а саме: з відомостей про видачу грошей в рахунок орендної плати за 2016 рік останній отримав у листопаді 2016 рік - 1140 грн.; у квітні 2017 року - 6775 грн. ( а. с. 17-19 ).

Відповідач ОСОБА_1 до позивача з будь-якими вимогами щодо виконання умов договору оренди землі не звертався.

Позивач зазначає, що наприкінці березня 2018 року останньому стало відомо з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що 02.03.2018 року ОСОБА_1 уклав з ТДВ Шамраївський цукровий завод договір оренди, за яким передав останньому земельну ділянку, а державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав ОСОБА_2 розпочала державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод та 15.03.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію за вищевказаним товариством з індексним номером 40138445.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач посилається на те, що за наявності дійсного договору оренди з позивачем і зареєстрованого в ДРРПНМ права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку відповідач ОСОБА_1 не мав права передавати земельну ділянку в оренду іншому орендарю, а державний реєстратор у свою чергу не мала правових підстав проводити державну реєстрацію.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, на вимогу суду, відповідачем надано Договір оренди землі № 540 від 02.103.2018 року укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод ( а. с. 175-176 ).

З вказаного договору оренди вбачається, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Матюшінської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,119 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0034.

15.03.2018 року ОСОБА_3 реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба речових прав ОСОБА_2 прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод з індексним номером 40138445.

Частиною третьою статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (№ 1952-ІV) передбачено, що під час державної реєстрації державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Подання документів для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, право оренди на яку вже зареєстровано у ДРРПНМ за іншою особою, є підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що підтверджується правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 30.03.2016 року у справі № 21-1434а15, від 15.11.2016 року у справі № 21-3030а16.

У порушення норм частини третьої статті 10, абзацу першого частини першої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТДВ "Шамраївський цукровий завод" державний реєстратор ОСОБА_2 залишила поза увагою існуючі суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на земельну ділянку, а саме наявність зареєстрованого права оренди ТОВ Агрофірма "Матюші" на земельну ділянку, що існувала на дату державної реєстрації, і не прийняла рішення про відмову у державній реєстрації всупереч пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV, а натомість прийняла рішення про державну реєстрацію договору оренди. Також, реєстратор не перевірила та залишила поза увагою той факт, що договір оренди земельної ділянки від 07.08.2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 не розірваний та не є припиненим, що підпадає під ознаки перевищення стороною договору /орендодавцем/ меж здійснення цивільних прав (ст. 13 ЦК України.).

Крім того, з наявних в справі матеріалів убачається, що державний реєстратор ОСОБА_2 вже 02.03.2018 року, після укладання договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод , прийняла документи для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод і розпочала реєстраційні дії.

Суду на час розгляду справи не надано жодної обґрунтованої інформації щодо розірвання договору оренди від 07.08.2014 року де орендарем є ТОВ Агрофірма Матюші .

Твердження представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 з приводу не виконання орендарем умов договору оренди не підтверджено жодним належним доказом, не надав суду належних доказів в обґрунтування своєї позиції щодо порушення позивачем умов договору оренди від 07.08.2014 року, відсутні докази відмови орендарем у виконанні інших умов договору. Натомість, позивачем суду надано докази отримання орендодавцем орендної плати, а також, позивач заперечив надходження від орендодавця будь-яких заяв, прохань, клопотань щодо виконання додаткових умов договору оренди /оранка, культивація, обмолот на присадибних ділянках орендодавця, допомога на лікування, матеріальна допомога в разі смерті/.

З боку відповідача ОСОБА_1 та його представника не надано жодного належного підтвердження такого звернення.

Пунктом 33 Договору оренди від 07.08.2014 року передбачено розірвання договору оренди в односторонньому порядку за умови несплати в повному обсязі орендної плати в строки встановлені договором. Положеннями даного договору оренди не передбачено процедуру розірвання договору.

Однак, збоку відповідача ОСОБА_1 та його представника не надано жодного доказу не виконання з боку позивача умов договору оренди землі.

Статтею 205 ЦК України передбачено форму правочину та способи волевиявлення.

При цьому слід зазначити, що інших підстав вважати, що право оренди позивача на земельну ділянку було припинене на дату проведення державної реєстрації цього припинення, у державного реєстратора не було.

Отже, встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було передано в оренду іншого орендаря ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні позивача на підставі раніше укладеного договору оренди, строк дії якого не закінчився, на що вказано вище в рішенні.

ОСОБА_4 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

ОСОБА_4 зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, підписання договору оренди № б/н від 07.08.2014 року свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови даного Договору цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього.

Вказаний договір був прочитаний та підписаний сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 року (№ 161-XIV) "Про оренду землі" визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

ОСОБА_4 з ч. 4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

ОСОБА_4 зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 792 ЦК України, статті 13 Закону України "Про оренду землі" за договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

ОСОБА_4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи-орендаря;відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;(Частину першу статті 31 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008); набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; (Частину першу статті 31 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1702-VI від 05.11.2009 ) припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).(Частину першу статті 31 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 2404-VI від 01.07.2010) Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України (Статтю 31 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1533-VIII від 20.09.2016).

За ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

ОСОБА_4 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) відшкодування заподіяних збитків; є) застосування інших, передбачених законом, способів.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, суд вважає, що відповідно до положень п. в ст.152 ЗК України та ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним оспорюваний договір оренди землі, оскільки при його укладенні було порушено вимоги діючого законодавства, земельна ділянка правомірно перебувала в оренді іншого орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В ч.2 ст.16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

ОСОБА_4 з ч.3 ст.215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В даному випадку, позивач не є стороною договору оренди від 02.03.2018 року, але разом з тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16.

А тому, обраний позивачем спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

Як наслідок недійсності правочину, представник позивача просить суд скасувати державну реєстрацію оспорюваного договору оренди.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

А тому, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації договору оренди від 02.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (ідентифікаційний код 13737989).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Тому, з урахуванням вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь ТОВ Агрофірма Матюші судові витрати по справі, які складаються з судового збору та коштів за надану позивачу правову допомогу на загальну суму 30 244 грн. 79 коп., що підтверджено відповідними квитанціями.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13,15,16,203,204,205,215-216, 526, 530, 626-629, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 124,125,152 ЗК України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 137, 141, 158, 258- 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1, товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 02.03.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (ідентифікаційний код 13737989).

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав ОСОБА_2 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 40138445 від 15.03.2018 20:35:14.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1, товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод", комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші судові витрати по справі 30 244 грн. 79 коп., /по 10081,59 грн. з кожного/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, 1/42, офіс 509, ідентифікаційний код: 03755348, адреса для листування: 01001, м. Київ, провулок Рильський, 4, поверх 6 );

Відповідач: ОСОБА_1 ( адреса реєстрації та проживання: 09151, Київська область, Білоцерківський район, с. Матюші, вул. Леніна, 41, РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: товариство з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод ( адреса місцезнаходження: 09039, Київська область, Сквирський район, с. Руда, вул. Заводська, 27, ідентифікаційний код: 13737989 );

Відповідач: ОСОБА_3 реєстратор КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав ОСОБА_2 ( адреса місцезнаходження: 07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Соборна, 15 ).

Повний текст рішення суду виготовлено 05 березня 2019 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяОСОБА_5