Постанова

від 03.09.2019 по справі 357/7998/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 357/7998/18

Апеляційне провадження 22-ц/824/8152/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Махлай Л.Д.,

суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

при секретарі: Гойденко Д.В.

сторони

позивач товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші

відповідачі ОСОБА_1

товариство з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий

завод

державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Олійник Оксана Петрівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 ,на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Орєхова О.І., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Олійник Оксани Петрівни про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,

.

в с т а н о в и в :

у липні 2018 року ТОВ Агрофірма Матюші звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ТДВ Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Олійник О.П., у якому просило визнати недійсним договір оренди землі б/н від 02.03.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод , скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права-права оренди: індексний номер 40138445 від 15.03.2018 20:35:14 та стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

В обгрунтування позову товариство зазначало, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,119 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0034 , що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 07.08.2014 між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі б/н, за яким останній передав їм в оренду свою земельну ділянку строком на 10 років. 28.01.2015 проведено державну реєстрацію права оренди за індексним номером 18928161, яким зареєстровано право оренди на земельну ділянку за ТОВ Агрофірма Матюші . Протягом усього часу дії договору оренди землі, позивач користувався та належно сплачував орендну плату. Наприкінці березня 2018 року з відомостей ДРРПНМ позивачу стало відомо, що 02.03.2018 ОСОБА_1 уклав з ТДВ Шамраївський цукровий завод договір оренди, за яким передав останньому в оренду ту ж саму земельну ділянку, яка перебувала в оренді позивача, а Державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Олійник О.П. 15.03.2018 прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод з індексним номером 340138445. Внаслідок розірвання ОСОБА_1 договору оренди землі з позивачем в односторонньому поряду за відсутності правових підстав для цього і передачі земельної ділянки в оренду ТДВ Шамраївський цукровий завод позивача незаконно позбавлено права оренди земельної ділянки.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2019 позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 02.03.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод . Скасовано рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Олійник О.П. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 40138445 від 15.03.2018 20:35:14. Стягнуто з ОСОБА_1 , ТДВ "Шамраївський цукровий завод", КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав на користь позивача судові витрати у сумі 30 244,79 грн, по 10 081,59 грн з кожного.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що за колективною скаргою Міністерством юстиції України 15.03.2018 реєстрація договору оренди, укладеного з ТОВ Агрофірма Матюші була скасована. Наказ Міністерства юстиції України від 15.03.2018 не скасований та в установленому законом порядку недійсним не визнаний. Оскільки державна реєстрація була скасована договір оренди, укладений позивачем втратив чинність. Суд не врахував, що позивач не виконував умови договору оренди, укладеного з ОСОБА_1 , а надані докази про виплату орендної плати не є належними, оскільки не містять даний про те, якій особі виплачено грошові кошти, дату їх виплати тощо. Крім того, позивач не виконував умови договору оренди щодо оранки, культивації та обмолоту на присадибній ділянці орендодавця, що є підставою для розірвання договору. Суд скасував рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Олійник О.П. не дослідивши в судовому засіданні це рішення, оскільки ухвала суду про витребування цього рішення від реєстратора виконана не була. Вважає розмір судових витрат, які стягнуті недоведеним, а також відсутні дані про укладення договору між АО Еверлігал , з яким укладеного договір про надання правової допомоги та адвокатом Танцюрою Ю.Б., яка була представником позивача.

У відзиві ТОВ Агрофірма Матюші просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що за своєю юридичною природою наказ Міністерства юстиції України від 15.03.2018 не позбавляє права позивача оспорювати договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод скасований та поновити свої порушені права як орендаря. Вважає, що відповідачами порушено принцип добросовісності та чесної ділової практики. ОСОБА_1 у скарзі, за якою скасована державна реєстрація договору оренди від 07.08.2014 вказував, що він такий договір не укладав, а під час розгляду спору вказував, що ніби то позивач не виконував умови договору оренди, що свідчить про викладення неправдивих відомостей у скарзі. Реєстрації підлягало право оренди земельної ділянки, а не договір оренди. Реєстрація є похідною дією від виникнення права оренди земельної ділянки, а тому факт чинності попереднього договору оренди унеможливлює державну реєстрацію прав оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше. Обов`язок доведення неспівмірності витрат на правову допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відповідач заперечуючи щодо розміру таких витрат їх не співмірність не доводить, а лише вказує, що вони є завищеними. Вважає, що саме дії відповідачів. Направлені на затягування розгляду справи призвели до тих витрат, які поніс позивач.

У судовому засіданні представник ТОВ Матюші Танцюра Ю.Б. підтримала відзив та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Причини неявки апелянта визнані неповажними, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 23.07.2019 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою і це клопотання було задоволено. Проте надалі будь - яких документів, які підтверджують поважність причини неявки у судове засідання не надано. 02.09.2019 ОСОБА_2 знову подав клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на зайнятість у іншому судовому процесі, проте будь - яких доказів щодо поважності причини неявки до суду знову до клопотання не додано. ОСОБА_1 про будь - які причини своєї неявки у судове засідання не повідомив.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,119 га, яка розташована на території Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області кадастровий номер 3220483500:01:001:0034 .

07.08.2014 між ТОВ Матюші та ОСОБА_1 укладено договір оренди цієї земельної ділянки площею.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 07.08.2014, зазначена земельна ділянка передана орендодавцем ОСОБА_1 орендарю ТОВ Агрофірма Матюші .

Згідно з п. 5 договору строк дії цього договору - 10 років. Після закінчення строку договору орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Згідно з п. 6 договору оренди землі від 07.08.2014 орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 913,84 грн. Додаткові умови: оранка, культивація та обмолот на присадибних ділянках 0,30 га буде проводитися безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви в розмірі 200 грн., в разі смерті орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 грн. або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням.

Пунктами 7 та 8 цього договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без урахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року.

Відповідно до п. 32 цього договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати в строки встановлені договором.

28.01.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журовим О.В. проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі, за індексним номером 18928161.

Протягом усього часу дії договору оренди землі від 07.08.2014, позивач користувався земельною ділянкою та належно сплачував ОСОБА_1 орендну плату. Відповідно до відомостей на виплату грошей на підставі орендної плати ОСОБА_1 отримував орендну плату у листопаді 2016 рік - 1 140 грн; у квітні 2017 року - 6 775 грн.

ОСОБА_1 до позивача з будь-якими вимогами щодо виконання умов договору оренди землі не звертався.

Наприкінці березня 2018 року позивачу стало відомо з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що 02.03.2018 ОСОБА_1 уклав з ТДВ Шамраївський цукровий завод договір оренди, на ту ж саму земельну ділянку, яка перебувала в оренді позивача, а державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Олійник О.П. 15.03.2018 прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ТДВ Шамраївський цукровий завод з індексним номером 40138445.

На вимогу суду, відповідачем надано договір оренди землі № 540 від 02.03.2018, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТДВ Шамраївський цукровий завод . За умовами договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Матюшінської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,119 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0034 .

Державний реєстратор Олійник О.П . після укладання цього договору оренди вже 02.03.2018 прийняла документи для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод і розпочала реєстраційні дії.

Інформації щодо розірвання договору оренди від 07.08.2014, укладеного з ТОВ Агрофірма Матюші не надано.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення договору оренди між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод право оренди позивача на земельну ділянку не було припинено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з а ч. 4 ст. 124 та ст. 125 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди. Право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 31 цього Закону договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За обставинами справи встановлено, що договір оренди земельної ділянки, укладений 07.08.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Матюші на час укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки 02.03.2018 між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод розірваний не був та власник земельної ділянки ОСОБА_1 з будь - якими претензіями до ТОВ Агрофірма Матюші щодо неналежного виконання останнім умов договору оренди землі чи з питанням розірвання договору оренди протягом 4 років не звертався.

На час укладення договору оренди з ТДВ Шамраївський цукровий завод договір оренди з ТОВ Агрофірма Матюші був чинний та зареєстрований у державному реєстрі. Наказ про скасування державної реєстрації було прийнято пізніше 15.03.2018.

Подаючи разом з іншими особами 28.02.2018 колективну скаргу до Міністерства юстиції України Хіврич М.М. зазначав, що не укладав договору оренди з ТОВ Матюші та саме ця скарга слугувала підставою для прийняття 15.03.2018 Міністерством юстиції України наказу про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Проте заперечуючи проти задоволення позову у даній справі ОСОБА_1 не оспорював наданий позивачем договір оренди та акт приймання - передачі земельної ділянки від 07.08.2014, які містять підпис ОСОБА_1 , а також не спростував докази отримання орендної плати у 2016-2017 роках.

Ні умови договору оренди земельної ділянки, ні чинне законодавство не містять такої підстави розірвання договору оренди землі як колективна скарга. До того ж, як вказувалося вище у цій скарзі ОСОБА_1 вказав, що взагалі не знає про ТОВ Агрофірма Матюші та про договір оренди, що не відповідає дійсності.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Керуючись вимогами вищезазначених норм суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що оспорюваний договір оренди землі, укладено з порушенням вимог діючого земельного та цивільного законодавства.

Незважаючи на те, що позивач не є стороною договору оренди від 02.03.2018, він, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на захист порушеного права, у тому числі і шляхом оспорювання цього договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд належним чином не перевірив належне виконання умов договору оренди не спростовують висновків суду.

У разі невиконання умов договору оренди землі орендодавець мав право звернутися до орендаря про розірвання договору оренди, а у разі спору - до суду, проте таких дій не вчиняв. Розірвання ж договору в односторонньому порядку чинним законодавством не передбачено (ст. 651 ЦК України).

До того ж, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження своїх вимог позивач надав договір оренди, акт приймання - передачі земельної ділянки та докази сплати орендної плати. ОСОБА_1 на спростування цих доказів будь - яких документів не надав. Апелянт посилається на те, що позивач не виконував умови договору оренди щодо оранки, культивації та обмолоту на присадибній ділянці орендодавця площею 0,30 га, проте будь - яких доказів про те, що ОСОБА_1 вирощував на своїй присадибній ділянці культури, які підлягали обмолоту тощо та повідомляв позивача про необхідність виконання таких робіт не надано. Позивач без відповідного звернення з боку орендодавця не може знати, які роботи необхідно виконати та у який час, оскільки це залежить від погодних умов, готовності посівного матеріалу, часу дозрівання зернових чи інших культур тощо. Відтак доводи апеляційної скарги про те, що такі дії позивач мав здійснювати без відповідного звернення орендодавця не відповідають суті умов договору оренди земельної ділянки. До того ж, як зазначалося вище ОСОБА_1 жодного разу не звертався до позивача з питанням необхідності проведення подібних робіт на його присадибній ділянці та не висловлював будь - яких претензій позивачу щодо неналежного виконання умов договору оренди.

Саме по собі посилання на те, що позивачем вівся облік виплати орендної плати з порушенням вимог щодо ведення бухгалтерських документів не спростовує факт виплати орендодавцю орендної плати.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Державна реєстрація не є самостійною підставою набуття права оренди земельної ділянки, а є засвідченням державою вже набутого права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення такого права. Закон пов`язує набуття права оренди землі з укладенням договору оренди, який підлягає державній реєстрації. Відтак реєстрація є похідною від виникнення права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди.

Рішення суду про визнання недійсним договору оренди не може бути в повній мірі виконане без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним земельним законодавством право оренди виникає з моменту його реєстрації.

Скасування державної реєстрації оспорюваного договору оренди є наслідком визнання договору недійсним. Оскільки судом договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод визнано недійсним, державна реєстрація цього договору не може залишатися чинною. Реєстрація права оренди є наслідком укладення договору та без наявності договору така реєстрація не може зберігати чинність.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення вимог позивача про скасування державної реєстрації договору оренди від 02.03.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод .

Доводи апеляційної скарги про те, що суд прийняв рішення про скасування реєстрації без огляду документів про таку реєстрацію не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Учасники справи визнали ту обставину, що державним реєстратором КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Олійник О.П. 15.03.2018 проведено державну реєстрацію права оренди: індексний номер 40138445 за ТДВ Шамраївський цукровий завод на підставі договору оренди від 02.03.2018.

Визнання цієї обставини учасниками справи у сукупності з іншими доказами давало підстави суду першої інстанції для задоволення позову в частині скасування державної реєстрації договору оренди від 02.03.2018, незважаючи на невиконання державним реєстратором КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Олійник О.П. вимог ухвал суду про витребування копії рішення про державну реєстрацію.

Відносно доводів апеляційної скарги про те, що суд стягнув завищений розмір витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У матеріалах справи відсутнє клопотання відповідачів про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, укладений з АО Еверлігал з урахуванням додаткових угод, опис виконаних робіт. Платіжне доручення від 19.06.2018, яким підтверджується сплата позивачем на користь АО Еверлігал 25 839,79 грн.

Відповідно до матеріалів справи представники позивача готували позовну заяву, клопотання про витребування доказів, заяву про забезпечення позову, зверталися з адвокатськими запитами, приймали участь у судових засіданнях тощо, що відповідає опису виконаних робіт та складності справи, розгляд якої саме через її складність тривав більше 7 місяців.

Стягуючи витрати на правову допомогу у повному обсязі суд першої інстанції правомірно виходив з того, що такі витрати підтверджені належними доказами та не спростовані відповідачами. Оскільки ці витрати позивач поніс внаслідок неправомірних дій відповідачів суд першої інстанції правильно задовольнив клопотання про компенсації цих витрат за рахунок відповідачів.

Доводи апеляційної скарги про те, що адвокат Танцюра Ю.В. не входить до складу АО Еверлігал не спростовують висновків суду в частині розподілу судових витрат, оскільки договір про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та АО Еверлігал не містить конкретного переліку осіб, яким позивач довірив надання правової допомоги, а відповідно не містить обмежень щодо залучення для надання правової допомоги інших осіб.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача подав заяву про стягнення витрат на правову допомогу, які понесені при апеляційному розгляді справи у сумі 17 675, 14 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір № 17/08-03 про надання правової допомоги від 07.08.2017 та додаткові угоди до нього, рахунок на оплату від 20.05.2019, платіжне доручення від 28.05.2019, яким підтверджується сплата позивачем витрат на правову допомогу при апеляційному розгляді у сумі 17 675, 14 грн.

Представником позивача - адвокатом Танцюрою Ю.Б. надано відзив на апеляційну скаргу та остання приймала участь у судових засіданнях при апеляційному розгляді.

Разом з тим колегія суддів враховує, що з апеляційною скаргою звернувся лише один з відповідачів - ОСОБА_1 , але представник позивача просить стягнути такі витрати з усіх відповідачів. Оскільки інші відповідачі рішення суду не оспорювали відсутні підстави для стягнення з них витрат на правову допомогу, які поніс позивач при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 .

За вказаних обставин з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у сумі 5 891,71 грн (17 675,14 :3).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2019 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші 5 891,71 грн витрат на правову допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 03.09.2019.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді В. А. Кравець

О. Ф. Мазурик