Ухвала

від 13.03.2019 по справі 916/3130/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3130/17

Господарський суд Одеської області у складі: судді Рога Н.В., розглянув заяву (вх.№2-4698/18 від 18.09.2018р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3130/17

За позовом: Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21А, код ЄДРПОУ - 39441717)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК-ІВТ-Термінал" (68600, м. Ізмаїл, Одеська обл., пр-к Суворова, б. 54, каб. 225А, код ЄДРПОУ - 38407282; поштова адреса: 68608, Одеська обл., м. Ізмаїл, а/с № 105)

За участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Іллічівськзовніштранс" (68000, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 7, код ЄДРПОУ 01860124)

про стягнення 32 694 679 грн. 39 коп.

Суть спору: Позивач, Одеська митниця ДФС, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСК-ІВТ-Термінал» про стягнення збитків у розмірі 33 890 731 грн. 63 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12 квітня 2018 р. у задоволенні позову Одеської митниці ДФС відмовити повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2018р. апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 12 квітня 2018 року у справі № 916/3130/17 залишено без змін.

18 вересня 2018р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" надійшла заява про компенсацію судових витрат відповідача у справі №916/3130/17. ОСОБА_1 суду Одеської області від 20 вересня 2018р. було повідомлено відповідача, що у зв'язку з надходженням до Одеського апеляційного господарського суду касаційної скарги Одеської митниці ДФС та направленням 13 вересня 2018р. справи №916/3130/17 до Одеського апеляційного господарського суду, заяву (вх. №2-4698/18 від 18.09.2018р.) про компенсацію судових витрат ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" у справі №916/3130/17, буде розглянуто після повернення до суду матеріалів справи №916/3130/17.

Постановою Верховного Суду від 06.02.2019р. касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2018 року та рішення Господарського суду Одеської області від 12 квітня 2018 року у справі №916/3130/17 залишено без змін.

За таких обставин, у звязку із надходженням до Господарського суду Одеської області матеріалів господарської справи №916/3130/17 , заява ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" про компенсацію судових витрат відповідача у даній справі має бути розглянута судом.

25 вересня 2018р. до Господарського суду Одеської області надійшли заперечення Одеської митниці ДФС проти заяви ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" про компенсацію судових витрат та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

У заяві про компенсацію судових витрат відповідача у справі №916/3130/17 ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" було зазначено суду, що фахівцем, який надав правову допомогу у даній справі є ОСОБА_2, який є адвокатом згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №883, виданого на підставі рішення Одеської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.02.2000р. з метою надання правової допомоги між відповідачем та адвокатом було укладено Договір №200286 про надання правничої допомоги від 16.01.2018р., Додаткову угоду від 16.01.2018р. до Договору №200286 про надання правничої допомоги від 16.01.2018р. та було складено Акт приймання-передачі адвокатських послуг від 20 серпня 2018р.

ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" зазначено, що загальні витрати на правову допомогу при розгляді справи №916/3130/17, які ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" заявляє для компенсації позивачем, становлять 250 000 грн. 00 коп. , що обумовлено наступними обставинами: тривалістю розгляду справи з 19.12.2017р. по 16.08.2018р.; участю у судових засіданнях; обсягом матеріалів справи, в склад яких входять звіти експертів, договори та інші розрахунки, які потребують повторного перерахунку та дослідження; аналізом законодавства, яким регулюються спірні відносини, господарського та митного права та аналізом судової практики; складанням процесуальних документів та консультуванням керівника підприємства з врахуванням відрядних витрат до м. Ізмаїл Одеської області.

В обгрунтування заяви відповідач також послався на судову практику, згідно якої Вищий господарський суд України у постанові від 22.11.2017р. у справі №914/434/17 вважав справедливим компенсацію витрат на правову допомогу у розмірі 10% від ціни позову. З урахуванням того, що сума позову у справі №916/3130/17 становила 32 694 679 грн. 39 коп. 10% від даної суми становить 3 269 467 грн. 93 коп. , тому, компенсацію у розмірі 250 000 грн. відповідач вважає співрозмірною .

Одеська митниця ДФС проти заяви ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" про компенсацію судових витрат заперечує, посилаючись на те , що нормами діючого ОСОБА_1 процесуального кодексу України та Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено необхідність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, які підтверджують її фактичне надання (зокрема, акти наданих послуг тощо) та документи, які підтверджують оплату послуг адвоката. Для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013р. №481 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013р. за №1686/24218.

Позивач зауважив, що до заяви ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" не надано жодного документального доказу, який підтверджує фактичну оплату ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" послуг адвоката ОСОБА_2 в розмірі 250 000 грн. 00 коп., а саме не надано платіжного документа, оформленого відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21 січня 2004р. №22 про сплату ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" адвокату ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 250 000 грн. 00 коп.

Також, Одеська митниця ДФС зазначає, що відповідачем не додано доказів відображення адвокатом ОСОБА_2 доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи в розмірі 250 000 грн. 00 коп., отриманих від ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем в заяві та доданих до неї документах не обґрунтовано жодним чином заявлену адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи, складені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Окрім того, позивачем було зазначено, що процесуальні документи, які надавалися відповідачем під час розгляду справи не містять доказів того, що вони готувались адвокатом ОСОБА_2 Відсутні будь-які докази надання адвокатом ОСОБА_2 послуг у вигляді консультування керівника підприємства, наради з керівником підприємства і колегами, які беруть участь у справі. Матеріали справи не містять доказів того, що адвокат ОСОБА_2 приймав участь у судових засіданнях, знайомився з матеріалами справи тощо.

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, позивач зазначив, , що гонорар адвокату ОСОБА_2 за надання правової допомоги у розмірі 250 000 грн. 00 коп. є завищеним, не підтвердженим належними та допустимими доказами, та стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності та співрозмірності.

Розглянув матеріали справи, заяву ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" (вх. № 2-4698/18 від 18.09.2018 р.) про компенсацію судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 916/3130/18, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями ч. 2 ст. 126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до умов ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вже зазначалося вище, 18 вересня 2018р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" про компенсацію судових витрат відповідача у даній справі у вигляді витрат на послуги адвоката в сумі 250 000 грн. 00 коп. До заяви було додано Договір №200286 про надання правничої допомоги від 16.01.2018р., Додаткову угоду від 16.01.2018р. до Договору №200286 про надання правничої допомоги від 16.01.2018р. та Акт приймання-передачі адвокатських послуг від 20.08.2018р.

За посиланням відповідача додані документи підтверджують понесення ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 250 000 грн. 00 коп.

При цьому, у поданій заяві та доданих до неї документах жодним чином не обгрунтовано заявлену відповідачем та адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи.

Суд зазначає, що сам по собі Акт приймання-передачі адвокатських послуг від 20.08.2018р. у даному випадку не може розглядатися судом як доказ понесення відповідачем у даній справі витрат на правову допомогу, оскільки, свідчить лише про надання адвокатом певного переліку послуг. При цьому, даний акт не свідчить про понесення витрат, так як не є доказом оплати наданих послуг. Крім того, навіть наявне платіжне доручення про сплату коштів, а також встановлений у договорі про надання правової допомоги фіксований розмір адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони , адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумності необхідності таких витрат.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність » гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому, при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Суд погоджується з позицією Одеська митниця ДФС щодо відсутності підстав для задоволення заяви відповідача щодо компенсації йому судових витрат, адже, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013р. №481 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013р. за №1686/24218.

Крім того, слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів того, що адвокат ОСОБА_2 взагалі вчиняв будь-які дії щодо правової допомоги ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" в ході розгляду справи, адже, жодного процесуального документу , наданого до матеріалів справи відповідачем, адвокатом ОСОБА_2 підписано не було, з матеріалами справи адвокат ОСОБА_2 не ознайомлювався, участь у судових засіданнях не приймав. Надані відповідачем до матеріалів справи процесуальні документи не містять аналізу судової практики з тотожних

правовідносин.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів понесення відповідачем - ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні заяви про компенсацію витрат на правову допомогу слід відмовити.

Згідно зі статтею 86 ОСОБА_1 процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст. 123 - 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" від 18.09.2018р. вх. № 2-4698/18 про компенсацію судових витрат на правову допомогу залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Н.В. Рога