Ухвала

від 23.07.2019 по справі 916/3130/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

23 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/3130/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.

(склад колегії суддів сформовано згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК-ІВТ-Термінал"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2019, прийняту суддею Рога Н.В., м. Одеса,

у справі №916/3130/17

за позовом: Одеської митниці ДФС

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК-ІВТ-Термінал"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Іллічівськзовніштранс"

про стягнення 32 694 679,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МСК-ІВТ-Термінал" звернулося з заявою вх.№2-4698/18 від 18.09.2018 про компенсацію судових витрат на правову допомогу у розмірі 250 000 грн., понесених ним у справі №916/3130/17.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2019 у справі №916/3130/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК-ІВТ-Термінал" вх.№2-4698/18 від 18.09.2018 про компенсацію судових витрат на правову допомогу залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву вх.№2-4698/18 від 18.09.2018 про компенсацію судових витрат на правову допомогу задовольнити.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху і встановлено скаржнику строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року повернуто ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2019 у справі № 916/3130/17 з доданими до неї документами на 4 арк, у зв`язку з не сплатою визначеної апеляційним господарським судом сумою судового збору.

27.06.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду повторно надійшла аналогічна за своїм змістом апеляційна скарга ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал", в якій скаржник просив скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2019 та прийняти нове рішення, яким заяву вх.№2-4698/18 від 18.09.2018 про компенсацію судових витрат на правову допомогу задовольнити.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 апеляційну скаргу ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2019р. у справі №916/3130/17 залишено без руху та встановлено скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання відповідної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання зазначеної ухвали ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" надіслало до апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В якості підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 13.03.2019 скаржник посилається на те, що 11.06.2019 ТОВ МСК-ІВТ-Термінал було отримано ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. про повернення апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2019 у справі №916/3130/17. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 апеляційну скаргу ТОВ МСК-ІВТ-Термінал на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2019 у справі № 916/3130/17 залишено без руху у зв`язку з несплатою скаржником судового збору. Недоліки було усунено, судовий збір сплачено в повному обсязі, відповідний оригінал квитанції про сплату судового збору направлено до суду листом №231 від 18.06.2019 року. ТОВ МСК-ІВТ-Термінал дійсно не отримувало зазначеної ухвали раніше ніж 11.06.2019 з невідомих для нього причин, жодних повідомлень щодо надходження даної ухвали на протязі березня - травня 2019 від відділення поштового зв`язку №4 міста Ізмаїл Одеської філії ПАТ Укрпошта не надходило. ТОВ МСК-ІВТ-Термінал було зацікавленим в найшвидшому отриманні ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та вжило всіх заходів щодо збереження та своєчасного отримання поштової кореспонденції. Рекомендовані листи № 6511910957666 та 6511910957674 не отримані ТОВ МСК-ІВТ-Термінат з причин не залежних від підприємства, а швидше за все пов`язані з роботою установи поштового зв`язку.

Розглянувши доводи вказаного вище клопотання, колегія суддів не визнає їх поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, з огляду на таке.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду проголошена 13.03.2019, отже з цього моменту почався перебіг десятиденного строку, встановленого для її оскарження в апеляційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2019 було 25.03.2019 з урахуванням вихідних днів, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із повторною апеляційною скаргою ТОВ МСК-ІВТ-Термінат звернулося 20.06.2019, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті, тобто після перебігу строку встановленого для подання апеляційної скарги, передбаченого ГПК України без клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 про залишення апеляційної скарги без руху ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" 10.07.2019 надіслало до апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальний закон пов`язує можливість поновлення пропущеного строку лише з наявністю поважних причин його пропуску і при цьому, визнання тих чи інших причин поважними, лежить у межах дискреційних повноважень Суду.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

При цьому якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Оцінивши наведені у заяві доводи скаржника про причини пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів не вважає їх поважними, адже, як установлено вище, пропуск строку на апеляційне оскарження у даному випадку відбувся у зв`язку з тим, що скаржник допустив порушення норм процесуального права як при першому зверненні з апеляційною скаргою так і при повторному. Вдруге із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2019 скаржник звернувся лише 20.06.2019, тобто більш ніж через 3 місяці після винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Натомість скаржник лише посилається на несвоєчасне отримання поштової кореспонденції з невідомих для нього причин, що швидше за все пов`язано з роботою установи поштового зв`язку, не наводячи жодних інших доводів і надаючи будь-яких доказів, які б свідчили про наявність особливих і непереборних обставин, що перешкоджали товариству звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою із дотриманням процесуальних строків.

Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 року надсилалася за двома адресами, які були зазначені скаржником в апеляційній скарзі, проте рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта були повернуті до суду назад з зазначенням на конверті за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Отже, скаржником не надано жодних доказів в обґрунтування причин, що є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відтак, причини подання апеляційної скарги після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали залежали лише від суб`єктивної волі скаржника.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, зокрема Господарським процесуальним кодексом України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05ю1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції визнає наведені у заяві ТОВ "МСК-ІВТ-Термінал" підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, а тому відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2019 у справі №916/3130/17.

Керуючись ст.ст. 3, 119, 234, 261 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК-ІВТ-Термінал" на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2019 у справі №916/3130/17.

2. Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами, у тому числі оригінал квитанції від 19.06.2019 № 60 про сплату судового збору на суму 1921 грн., повернути скаржнику.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

Судді Аленін О.Ю.

Філінюк І.Г.