Рішення

від 10.04.2008 по справі 2-373/08

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-373/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

10 квітня 2008 року     м.  Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Петуніна І.В. при секретарі - Мітченковій Н.А. за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_13вернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності.

В обґрунтування вимог вказала,  що з відповідачем вона знаходилася в юридичному шлюбі з 18.01.1991 року,  який було розірвано 11 травня 1994 р. Під час сумісного проживання з відповідачем нею був куплений будинок,  розташований за адресою : м. Димитров,  Донецька область,  вулиця Леваневського,  буд. 136. Договір купівлі-продажу був укладений від 6 грудня 1991 р. Будинок вона придбала за кошти своїх батьків,  так як своїх грошових коштів не вистачало для придбання даного будинку,  який був юридично оформлений на її ім'я. В 2007 р. у неї виникла необхідність в відчуженні належного їй будинку для посвідчення договору дарування на ім'я доньки. Вона звернулася до нотаріальної контори з приводу оформлення договору дарування,  однак постановою приватного нотаріуса їй було відмовлено,  з причини того,  що договір купівлі будинку був укладений під час проживання з відповідачем,  який також має право користування цим будинком.  Вказує,  що він міг скористатися своїм правом на протязі трьох років за позовною давністю. В теперішній час вона не має можливості розпорядитися на свій розсуд вказаним будинком,  вважає,  що це порушує її права вільно володіти і розпоряджатися належним їй майном,  тому просить суд визнати за нею право власності на зазначений будинок.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги,  обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Відповідач до судового засідання не з'явився,  про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.  Надав суду письмову заяву розглянути справи у його відсутність,  позовні вимоги позивачки визнає.

Вислухавши пояснення позивача,  дослідивши докази по справі,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню,  виходячи з наступних підстав.

Суд вважає,  що в справі є достатньо відомостей про права та обов'язки сторін і немає необхідності вислуховувати особисті пояснення особи,  що не з'явилася до суду.

Судом встановлено,  що сторони зареєстрували шлюб 18 січня 1991 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Димитровського виконавчого комітету Донецької області,  актовий запис № 21 (арк.спр.7). Шлюб розірвано 11 травня 1994 року,  (арк.спр. 8).

Згідно договору купівлі-продажу від 06.12.1991 р. за реєстраційним № 3596,  посвідченого    Димитровською    державною    нотаріальною    конторою,     будинок розташований за адресою: м. Димитров,  вулиця Леваневського,  буд. 136 належить ОСОБА_1

Відповідно до  ст. 392 ЦК України,  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності,  якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Згідно з  ст. 22 КпШС України,  який діяв на час виникнення спірних правовідносин,  майно,  нажите подружжям за час шлюбу,  є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння,  користування і розпорядження цим майном.  Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі,  якщо не мав самостійного заробітку.

Відповідно до  ст.  72 СК України до вимоги про поділ майна,  заявленої після розірвання шлюбу,  застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня,  коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом м. Димитров було відмовлено в посвідченні договору дарування житлового будинку,  посилаючись на те,  що житловий будинок був придбаний у шлюбі,  тому є спільною сумісною власністю подружжя,  яке розпоряджується майном за взаємною згодою.

Після розірвання шлюбу відповідач не претендував на поділ майна,  не заявляючи ніяких вимог. В письмовій заяві від відповідача доданої до матеріалів справи,  вбачається,  що він на дане майно не пред'являє вимог розподілу.

У зв'язку з тим,  що відповідач не претендує на вказаний житловий будинок,  враховуючи вищенаведене,  суд вважає,  що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі  ст. 22 КпШС України,   ст. 392 ЦК України,  керуючись  ст.  ст. 10,  11,  57,  209,  212,  213,  214,  215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити.

Визнати право приватної власності за ОСОБА_1,  на жилий будинок з належними господарськими спорудами,  розташований за адресою: Донецька область,  м. Димитров,  вул. Леваневського,  № 136.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.