Рішення

від 14.03.2019 по справі 426/23853/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 426/23853/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К. Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 СПОРУ

1. 14 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду зі Сватівського районного суду Луганської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач).

2. Після уточнення позовних вимог, позивач визначив відповідачем - Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Білокуракинське ОУПФУ) та просив суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення пенсійних виплат позивачу за період з березня 2016 року по лютий 2018 року;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за минулий період з уахуванням (доплат, надбавок, перерахунків) починаючи з березня 2016 року по лютий 2018 року в розмірі 139678,97 грн;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за минулий період з рахуванням (доплат, надбавок, перерахунків) починаючи з березня 2018 року по травень 2018 року в розмірі 34298,46 грн.

3. Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача. З березня 2016 року по лютий 2018 року та з березня 2018 року по травень 2018 року позивач не отримував пенсійні виплати. З посиланням на норми Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії за віком незаконною та такою, що порушує його конституційні права.

4. Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а. с. 94-97). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 15.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Білокуракинського ОУПФУ з заявою про переведення виплати пенсії з Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області. Відповідно до розпорядження управління від 12.04.2018 позивача взято за даними електронної пенсійної справи як внутрішньо переміщену особу. Після надходження до управління протоколу № 92 від 25.04.2018 засідання комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яким позивачу призначено пенсію, управлінням на підставі розпорядження від 05.05.2018 поновило ОСОБА_1 виплату пенсії. З урахуванням зазначених норм, позивач починаючи 20 червня 2018 року отримує пенсію на картковий рахунок, відкритий у АТ Ощадбанк . Заборгованість за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2018 року розрахована та буде виплачена за окремим порядком, після затвердження його Кабінетом Міністрів України.

5. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

6. Ухвалою від 18 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви (а. с. 38-39).

7. Ухвалою від 18 лютого 2019 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 57-58).

8. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 63-65, 68). Сторони просили розгляд справи проводити без своєї участі (а. с. 66, 97).

9. Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії ЕК № 451082 (а. с. 11-12), ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (а. с. 53).

11. Позивач є пенсіонером за віком, про що свідчить копія його пенсійного посвідчення від 27.03.1991 № 122606 (а. с. 13).

12. Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.03.2018 № НОМЕР_2, місцем проживанням позивача є: 92602, Луганська область, Сватівський район, місто Сватове, кварт. Мирний, буд. 4 А, кв. 1 (а. с. 13).

13. 15 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою взяття на облік його пенсійної справи (а. с. 76).

14. Відповідно до інформації, зазначеної в розпорядженні Білокуракинського ОУПФУ від 12.04.2018 № 4944, позивача взято на облік з 01 березня 2016 року (а. с. 77).

15. Згідно витягу з протоколу від 25.04.2018 № 92 засідання комісії з розгляду питань щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу - ОСОБА_1 призначено соціальні виплати (а. с. 81).

16. Розпорядженням Білокуракинського ОУПФУ від 05.05.2018 № 161120 позивачу поновлено виплату пенсії.

17. З інформації, наданої Білокуракинським ОУПФУ в листі від 27.02.2019 вбачається, що позивачу за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2018 року нарахована, але не виплачена пенсія в сумі 174169,55 грн (а. с. 92, 99).

18. Спірним питанням цієї справи є правомірність невиплати відповідачем заборгованості з пенсії.

ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості (ст. 46 Конституції України).

20. Згідно частини 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

21. Європейська соціальна хартія (переглянута), яка набрала чинності для України 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

22. Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

23. У преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

24. Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

25. У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

26. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» , а саме, пункти 15 і 18 доповнені реченням такого змісту: «ОСОБА_2 соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України»

27. Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

28. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

29. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

30. Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

31. В рамках адміністративного судочинства (ст. 4 КАС України):

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

32. Пунктом першим частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

33. Право позивача на пенсію за оскаржувальний період не є спірним. Відповідачем пенсія нарахована у повному обсязі, однак, не виплачена.

34. Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, відповідно до яких суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України» . Враховуючи наведене позивачу не сплачено заборгованості за минулий період. За змістом конституційних норм (статті 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

35. Суд вважає таку позицію неприйнятною, оскільки конституційне поняття «Закон України» , на відміну від поняття «законодавство України» , не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

36. ОСОБА_2 встановлено, що жодних змін у Закон № 1058 з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.

37. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або «інші права» , як це зазначено у статті 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

38. Відповідно до висновків Конституційного ОСОБА_2 України в Рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. В зазначеному рішенні суд зауважив, що всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавлення цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

39. Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

40. Враховуючи вищевикладене та зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії позивачу за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2018 року в сумі 174169,55 грн, отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

41. Під ефективним засобом (способом) захисту прав позивача необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

42. З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

43. Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що порушення права позивача на пенсійне забезпечення відбулось саме внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2018 року та зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01 березня 2016 року 31 травня 2018 року в сумі 174169,55 грн.

44. Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету, суд вважає необхідним допустити це рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

45. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

46. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

47. При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 1739,78 грн, що підтверджено квитанцією від 05.12.2018 № 3 (а. с. 21).

48. Однак позовні вимоги в зазначеній адміністративній справі є немайнового характеру, оскільки пов'язані з протиправною бездіяльністю відповідача щодо невиплати пенсії позивачу. За звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір в сумі 704,80 грн. Отже, позивачем судовий збір сплачено в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

49. Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, лише з коригуванням способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 704,80 грн стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.

50. Суд роз'яснює позивачу, що він має право звернутися до суду з заявою про повернення судового збору в сумі 1034,98 грн в порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір» .

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2018 року ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92200, Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81, код ЄДРПОУ 41246789) виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: Луганська область, м. Кіровськ, с. Донецький, вул. Ватутіна, буд. 1, кв. 3; місце проживання: 92602, Луганська область, Сватівський район, місто Сватове, кварт. Мирний, буд. 4 А, кв. 1) заборгованість з виплати пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2018 року в сумі 174169,55 грн (сто сімдесят чотири тисячі сто шістдесят дев'ять гривень 55 копійок).

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: Луганська область, м. Кіровськ, с. Донецький, вул. Ватутіна, буд. 1, кв. 3; місце проживання: 92602, Луганська область, Сватівський район, місто Сватове, кварт. Мирний, буд. 4 А, кв. 1) за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92200, Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81, код ЄДРПОУ 41246789) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

5. Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_3