Ухвала

від 13.03.2019 по справі 826/1429/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1429/17

УХВАЛА

13 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю. перевіривши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росшина" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишено без руху.

Судом апеляційної інстанції вимагалося усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року із зазначенням поважних причин його пропуску, та подання доказів їх поважності.

26 лютого 2019 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши клопотання Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт вказує, що апелянт первісно подавав апеляційну скаргу у строк встановлений законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року.

Первинна апеляційна скарга, подана відповідачем, зареєстрована судом першої інстанції 31 липня 2018 року за вх№78079/18.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року - повернуто особі, яка її подала у зв'язку із несплатою судового збору.

Повторну апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року зареєстровано судом першої інстанції 19 грудня 2018 року за вх№129559/18.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від від 07 червня 2018 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

У силу положень КАС України , повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом.

Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, відповідачем не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності, необґрунтовано наявності обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу у період по 19 грудня 2018 року.

З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного відповідачем строку суд не вбачає.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволення клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росшина" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Ухвала може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Ухвалу підписано колегією суддів 13 березня 2019 року.

Суддя-доповідач Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма