Постанова

від 12.03.2019 по справі 906/36/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Справа № 906/36/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

ФОП Масловська Л.Н. - Масловська Л.Н.

представник ФОП Масловської Л.Н. - адвокат Носова Ю.М.

відповідача - керівник Васьківська Л.В.

третя особа - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційну скаргу Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№ 71)" на рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.2018р. (ухвалене у м. Житомирі об 13:23 год., повний текст складено 31.05.2018р.)

у справі №906/36/17 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни (правонаступник Фізична особа-підприємець Масловська Лідія Никифорівна)

до Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№ 71)"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Підприємство Коростенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№71)"

про стягнення 75000,00 грн. та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 75000,00 грн. та зобов'язання вчинити дію - прийняти за актом приймання-передачі неякісний товар - зернокидач ЗМ 60А, придбаний позивачем відповідно до договору поставки №64 від 07.07.2016р. та накладної від 29.07.2016р. Також позивач просить стягнути з відповідача 15000,00 грн. штрафних санкцій за поставку неякісного товару та 12074,88 грн. збитків, що становлять вартість експертного дослідження зернокидача ЗМ 60А, проведеного позивачем до звернення до суду.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.05.2018р. у справі № 906/36/17, позов Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни до Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№ 71)", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Підприємство Коростенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№71)" про стягнення 75000,00 грн. та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Стягнуто з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71)" на користь ФОП Макарченко Л.С. 75000,00 грн. вартості товару - зернокидача ЗМ 60 А.

Зобов'язано Підприємство профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71)" прийняти від ФОП Макарченко Л.С. за актом приймання-передачі неякісний товар - зернокидач ЗМ 60 А, придбаний відповідно до договору поставки №64 від 07.07.2016р. та накладної від 29.07.2016р.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71)" на користь ФОП Макарченко Л.С. 1175,61 грн. витрат по сплаті судового збору та 8855,85 грн. витрат по оплаті судової експертизи.

Стягнуто з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№ 71)" в дохід Державного бюджету 1600,00 грн. судового збору.

Відповідач Підприємство профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71)", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою від 20.06.2018р. №67, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.2018р. у справі №906/36/17 в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове про відмову у позові.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що представник відповідача для складання акту, в порядку Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7, не викликався, також згода на одностороннє примайння товару відповідачем не давалася та акт про недоліки не складався. А тому, вимоги про стягнення з відповідача вартості придбаного зернокидача ЗМ-60А та щодо зобов'язання вчинити дію є безпідставними. Також місцевий господарський суд не взяв до уваги, що позивачем здійснено самовільне втручання в конструкцію зернокидача ЗМ 60А.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019р. замінено у справі №906/36/17 позивача Фізичну особу-підприємця Макарченко Людмилу Стефанівну на його правонаступника - Фізичну особу-підприємця Масловську Лідію Никифорівну.

У судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

Позивач та представник позивача доводи апеляційної скарги заперечили, просять залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа у справі була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак наданим процесуальним правом не скористалася та в судове засідання не з'явилася, своїх повноважних представників не направила.

12.03.2019р. на адресу суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2016р. між Фізичною особою-підприємцем Макарченко Людмилою Стефанівною (покупець) та Підприємством профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) (постачальник) укладено договір №64 поставки товару /а.с.27-28, т.1/.

Відповідно до договору №64 поставки товару постачальник зобов'язується передати зернокидач ЗМ 60А, вартістю 75000,00 грн.

Згідно із п. 2.1 договору якість продукції, що поставляється повинна відповідати стандартам та технічним умовам.

Відповідно до п. 2.2 договору приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технологічного призначення і товарів народного споживання за кількістю №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7.

На виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000035 від 07.07.2016р. на суму 75000,00 грн.

Після оплати позивачем зазначеного вище товару /а.с. 30-31, т.1/, відповідач поставив ФОП Макарченко Л.С. зернокидач ЗМ 60А, що підтверджується видатковою накладною №РН-00116 від 29.07.2016р. /а.с. 37, т. 1/.

В позовній заяві позивач зазначає, що через деякий час після початку праці придбаного зернокидача, він почав виходили з ладу, після чого ФОП Макарченко Л.С. та її співробітники стали усно спілкуватися з постачальником щодо необхідності налагодити роботу зернокидача.

Позивач направив відповідачу претензію щодо розірвання договору поставки №64 від 07.07.2016р. та повернення сплачених за договором коштів в сумі 75000,00 грн /а.с. 69-71, т.1/

Згідно із відповіддю на претензію, направленої відповідачем (за вих. №357 від 07.12.2016р.), накладну від 29.07.2016р. підписано без зауважень до якості продукції. Покупцем при розвантажуванні зернокидача ЗМ 60А було допущено його падіння та пошкодження. Тому претензія не підлягає задоволенню /а.с. 72, т.1/.

Враховуючи вищевикладене, позивач до господарського суду Житомирської області з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договорів поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Колегія суддів зазначає, що порядок приймання товарів за кількістю регламентується Інструкцією №П-6, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р., а за якістю - Інструкцією №П-7, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. Дані інструкції застосовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, чи іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання товарів за кількістю і якістю.

Відповідно до п. 6 Інструкції №П-7 передбачено наступне: "Приемка продукции по качеству и комплектности производится на складе получателя в следующие сроки: а) при иногородней поставке - не позднее 20 дней, а скоропортящейся продукции - не позднее 24 часов после выдачи продукции органом транспорта или поступления ее на склад получателя при доставке продукции поставщиком или при вывозке продукции получателем. Машины, оборудование, приборы и другая продукция, поступившая в таре и имеющая гарантийные сроки службы или хранения, проверяются по качеству и комплектности при вскрытии тары, но не позднее установленных гарантийных сроков."

Пунктами 7, 9 Інструкції №П-7 встановлено, що: "Приемка продукции по качеству и комплектности на складе поставщика производится в случаях, предусмотренных в договоре...; Акт о скрытых недостатках продукции должен быть составлен в течении 5 дней по обнаружении недостатков, однако не позднее четырех месяцев со дня поступления продукции на склад получателя, обнаружившего скрытые недостатки, если иные сроки не установлены обязательными для сторон правилами. Когда скрытые недостатки продукции могут быть обнаружены лишь в процессе ее обработки, производимой последовательно двумя или несколькими предприятиями, акт о скрытых недостатках должен быть составлен не позднее четырех месяцев со дня получения продукции предприятием, обнаружившим недостатки. Акт о скрытых недостатках, обнаруженных в продукции с гарантийными сроками службы или хранения, должен быть составлен в течение 5 дней по обнаружении недостатков, но в пределах установленного гарантийного срока... Скрытыми недостатками признаются такие недостатки, которые не могли быть обнаружены при обычной для данного вида продукции проверке и выявлены лишь в процессе обработки, подготовки к монтажу, в процессе монтажа, испытания, использования и хранения продукции".

Згідно із видатковою накладною №РН-00116 від 29.07.2016р. відповідач поставив ФОП Макарченко Л.С. зернокидач ЗМ 60А /а.с. 30-31, т.1/, В подальшому, позивач направив відповідачу претензію щодо розірвання договору поставки №64 від 07.07.2016р. та повернення сплачених за договором коштів в сумі 75000,00 грн /а.с. 69-71, т.1/.

Як вбачається із матеріалів справи, за замовленням позивача Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса проведено комплексне електротехнічне експертне дослідження та дослідження в галузі безпеки життєдіяльності.

Крім того, ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.03.2017р. задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни від 20.03.2017р.; призначено судову експертизу (комплексної інженерно-технічної). На вирішення судової експертизи поставлено запитання: Чи відповідає зернокидач (зернонавантажувач) ЗМ-60А з серійним заводським номером 677, виготовлений у Коростенській виправній колонії №71 і проданий за договором поставки Підприємством профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії №71" позивачці Макарченко Л.С. за договором поставки від 16.07.2016р., нормативно технічним умовам? Чи перебуває даний конкретний зернокидач у в технічно - справному стані, якщо ні то в чому полягають несправності (недоліки) зернокидача? Якщо наявні недоліки (несправності) - чи дозволяють вони безпечно використовувати зернокидач за своїм призначенням - в повному обсязі, частково? Які є на зернокидачі сліди ремонтних робіт які саме вузли, агрегати були відремонтовані (після придбання позивачем Макарченко Л.С. та початку експлуатації - липня 2016 року)? Чи є несправності наслідком заводських дефектів? Чи є несправності, недоліки зернокидача на час експертизи (та на час експертного дослідження у жовтні 2016 року) результатом-неналежної експлуатації? Які можливі порушення правил експлуатації могли привести до несправностей? Чи можливо здійснити ремонт даного агрегату - який об'єм ремонтних робіт необхідний?

Матеріали справи містять висновки комплексної інженерно-технічної та електротехнічної судової експертизи /а.с. 198-216, т.1/. За результатами проведеної комплексної інженерно-технічної судової експертизи судовий експерт дійшов таких висновків:

- придбаний для застосування у виробничому процесі ФОП Макарченко Л.С. у Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії №71" відповідно до видаткової накладної № РН-00116 від 29.07.2016р. "Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А" вартістю 75 000,00 грн., з технічної точки зору не відповідає вимогам Стандарту [18] (ДСТУ 2860-94 Державний стандарт України надійність техніки), оскільки:

- за фактичною висотою, яка не відповідає настанові "Техническое описание и инструкция по експлуатации..." не дозволяє здійснювати безперервне завантаження зерна в автомашини та автопоїзди /а.с. 52, т.1/;

- за фактичною конструкцією бункеру з обмеженим об'ємом не дозволяє отримати встановлену в настанові "Техническое описание и инструкция по зксплуатации..." продуктивність завантаження зерна в автомашини та автопоїзди /а.с. 52, т.1/;

- за наявністю конструктивних та технологічних недоліків в поперечних скребкових транспортерах (несоосність розташування нескінченного ланцюга) призводить до "затирання" ланцюга до рами, "затирання" питателей до рами, виникнення вигину натяжної рамки, появі додаткових зусиль в редукторах "скребкового транспортера, сходу нескінченного ланцюга з зірок /а.с. 53, т.1/;

- за наявністю конструктивних та технологічних недоліків ходу переднього, а саме (відсутність фіксації зірки керма, відсутність фіксуючого штифта на нижній частині вертикальному валу керма, недостатня висота фіксуючого пальця у вертикальній частині) не дає можливості фіксації переднього колеса, та відповідно не дає можливості переміщення устаткування в заданому напрямку та фіксації колеса від непередбачуваного повороту при завантаженні зерна в автомашини та автопоїзда /а.с. 53, т.1/.

Експертизою встановлено, до "Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А" відповідно до п. 3.2.2 Стандарту [18] знаходиться в технічно несправному стані, оскільки "...несправність - стан об'єкта, за яким він нездатний виконувати хоч би одну із заданих функцій об'єкта...".

"Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А" з технічної точки зору є неналежної якості, оскільки містить чисельні конструктивні та технологічні недоліки, без доопрацювання яких неможливе його безпечне застосування у виробничому процесі.

"Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А" не відповідає нормативно-технічним вимогам щодо його відповідності даного виду продукції.

Викладені в дослідницькій частині висновку чисельні конструктивні та технологічні недоліки є наслідком заводських дефектів при його виготовленні.

З урахуванням вищевикладеного питання "Чи є несправності, недоліки зернокидача на час експертизи (та на час експертного дослідження у жовтні 2016 року) результатом неналежної експлуатації?" позбавлено логічного сенсу.

З урахуванням вищевикладеного питання "Які можливі порушення правил експлуатації могли привести до несправностей?" позбавлено логічного сенсу.

Перелік чисельних технологічних недоліків (непровари, незадовільна механічна обробка поверхонь, відсутність метизних виробів, шпонок, кріплень кабелів, негерметичність ущільнювачів тощо) та ознаки проведених ремонтних робіт на рамі, ходовій частині та в редукторах і приводах "Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А" (після його придбання та початку експлуатації - липня 2016 року) наведений в дослідницькій частині висновку.

Здійснення ремонтних робіт по доведенню фактичного технічного стану "Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А" до його характеристик, викладених в настанові "Техническое описание и инструкция по зксплуатации..." та паспорті ЗА 00.00А ПС "Зернометатель передвижной ЗМ-60А" можливе в умовах підприємства виробника даної продукції - у Коростенській виправній колонії №71 /а.с. 44-45, 51- 52, т.1/.

Об'єм необхідних ремонтних робіт по доведенню фактичного технічного стану "Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А" до його характеристик може бути визначений фахівцями даного підприємства самостійно.

Колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Також приписами ч. 2 ст. 678 ЦК України передбачено право покупця за своїм вибором у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару, ототожнивши право на відмову від договору з його розірванням.

Судом встановлено, що згідно із гарантійним талоном справність зернокидача ЗМ 60А гарантується на протязі 24 місяців з дня введення в експлуатацію /а.с. 84, т.1/. Недоліки придбаного зернокидача, як підтверджується матеріалами справи могли бути виявлені лише під час використання у виробництві.

Надіславши претензію на адресу відповідача, позивач скористався своїм правом на відмову від договору /а.с. 69-71, т.1/.

Тому враховуючи, що висновком комплексної інжереної-технічної та електротехнічної експертизи №5547 від 28.11.2017р. встановлено, що зернокидач ЗМ 60А з технічної точки зору є неналежної якості, містить чисельнні конструктивні та технологічні недоліки, без доопрацювання яких неможливе його безпечне застосування у виробничому процесі та не відповідає нормативно-технічним вимогам щодо його відповідності даного виду продукції /а.с. 199-216, т.1/, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем належними та допустимими доказами у справі доведено наявність істотного порушення вимог щодо якості поставленого товару.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) 75000,00 грн. вартості товару (зернокидача ЗМ 60 А) та вимогу щодо зобов'язання Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71)" прийняти від Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни за актом приймання-передачі неякісний товар - зернокидач ЗМ 60 А, придбаний відповідно до договору поставки №64 від 07.07.2016р. та накладної від 29.07.2016р., є підставною та обґрунтованою.

Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника стосовно невжиття позивачем заходів, передбачених законодавством для фіксації недоліків зернокидача, оскільки чисельнні конструктивні та технологічні недоліки, без доопрацювання яких неможливе його безпечне застосування у виробничому процесі та невідповідність нормативно-технічним вимогам даного виду продукції, встановлено судовою комплексною інжереної-технічною та електротехнічною експертизою №5547 від 28.11.2017р.

Також судова колегія критично оцінює твердження скаржника, що позивачем було здійснено самовільне втручання в конструкцію зернокидача ЗМ 60 А, оскільки судовою комплексною інжереної-технічною та електротехнічною експертизою №5547 від 28.11.2017р. встановлено, що наявність численних технологічних недоліків (непровари, незадовільна механічна обробка поверхонь) під час виготовлення зернокидача ЗМ 60 А Підприємством профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71)", після здійснення його зборки на місці використання, додатково потребувало проведення зварювальних, механічних та складальних робіт (встановлення метизних з'єднань, шпонок, кріплень, кабелів, тощо) на рамі, ходовій частині та в редукторах і приводах /а.с. 54, т.1/.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 15000,00 грн. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК Україн.

Згідно із ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Для застосування штрафних санкцій відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України необхідною умовою є: віднесення хоча б однієї сторони до суб'єкта господарювання державного сектора економіки; якщо порушення зобовязання пов'язане з виконанням державного контракту; виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Статтею 22 ГК України визначено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Враховуючи, що жодна зі сторін у справі не належить до державного сектора економіки та порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, або виконанням зобов'язання, що фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції, визначені ч. 2 ст. 231 ГК України не підлягають застосуванню.

Отже, в задоволенні вимоги про стягнення 15000,00 грн. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, слід відмовити.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 12074,88 грн. збитків, які фактично являються вартістю експертного дослідження неякісного товару зернокидача ЗМ 60А.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками у відповідності до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3 статті 22 Цивільного кодексу України).

Відшкодування збитків у сфері господарювання передбачено главою 25 Господарського кодексу України. Зокрема, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Зокрема визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статей 22, 1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 18.05.2016р. у справах №3-194гс16, №3-271гс16.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку відсутні всі складові, необхідні для відшкодування збитків, а саме: причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, понесеними позивачем при оплаті вартості експертного дослідження.

На підставі викладеного вимога щодо стягнення 12074,88 грн. збитків не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, що позовні вимоги в частині стягнення з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) 75000,00 грн. вартості товару (зернокидача ЗМ 60 А) та щодо зобов'язання Підприємство профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) прийняти від Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни за актом приймання-передачі неякісний товар - зернокидач ЗМ 60 А, придбаний відповідно до договору поставки №64 від 07.07.2016р., підлягають задоволенню. В іншій частині позову слід відмовити.

Таким чином, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№ 71)" на рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.2018р. у справі №906/36/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.2018р. у справі №906/36/17 залишити без змін.

3. Справу №906/36/17 повернути до господарського суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "14" березня 2019 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.