Рішення

від 21.05.2019 по справі 906/36/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" травня 2019 р.Справа № 906/36/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Кудряшової Ю.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: не прибув.

розглянувши заяву адвоката Носової Ю.М. (вх. 02-44/564/18 від 21.05.2018) про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №906/36/17 за позовом Фізичної особи-підприємця Масловської Лідії Никифорівни

до Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Підприємство Коростенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№71)"

про стягнення 75000,00 грн. та зобов`язання вчинити дії

Макарченко Людмила Стефанівна звернулася до суду з позовом про стягнення 75000,00 грн. та зобов`язання вчинити дію - прийняти за актом приймання-передачі неякісний товар - зернокидач ЗМ 60А, придбаний позивачем відповідно до договору поставки №64 від 07.07.2016 та накладної від 29.07.2016.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.05.2018 позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) на користь Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни 75000,00 грн. вартості товару - зернокидача ЗМ 60 А; зобов`язано Підприємство профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) прийняти від Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни за актом приймання-передачі неякісний товар - зернокидач ЗМ 60 А, придбаний відповідно до договору поставки №64 від 07.07.2016 та накладної від 29.07.2016; в решті позову відмовлено; стягнуто з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) на користь Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни 1175,61 грн. витрат по сплаті судового збору та 8855,85 грн. витрат по оплаті судової експертизи; стягнуто з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) в дохід Державного бюджету 1600,00 грн. судового збору.

Також рішенням від 21.05.2018 призначено судове засідання на для вирішення питання щодо стягнення судових витрат; рекомендовано фізичній особі-підприємцю Макарченко Людмилі Стефанівні в строк до 26.05.2018 подати суду докази понесених судових витрат (договори, рахунки, квитанції тощо).

02.07.2018 до суду надійшла апеляційна скарга Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) на рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.2018, яку 03.07.2018 разом з матеріалами справи №906/36/17 скеровано до Рівненського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.07.2018 зупинено розгляд заяви представника позивача Носової Ю.М. (вх. 02-44/564/18 від 21.05.2018) про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат до повернення матеріалів справи №906/36/17 до Господарського суду Житомирської області.

В ході розгляду апеляційної скарги Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.05.2018 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 замінено позивача Фізичну особу-підприємця Макарченко Людмилу Стефанівну на його правонаступника Масловську Лідію Никифорівну ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1).

В послідуючому постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 апеляційну скаргу Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№ 71)" на рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.2018 у справі №906/36/17 залишено без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.2018 у справі №906/36/17 залишено без змін.

25.03.2019 до Господарського суду Житомирської області повернулися матеріали справи №906/36/17.

Господарським судом ухвалою від 28.03.2019 поновлено розгляд заяви представника позивача Носової Ю.М. (вх. 02-44/564/18 від 21.05.2018) про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат; призначено зазначену вище заяву до розгляду.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на заяву про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Третя особа в судове засідання також уповноваженого представника не направляла, письмових пояснень щодо заяви про стягнення судових витрат не подавала, про час та місце розгляду заяви повідомлялась завчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву та письмових пояснень є правом відповідача та відповідно третьої особи, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представників відповідача та третьої особи, а також неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2018 між Фізичною особою-підприємцем Макарченко Людмилою Стефанівною та адвокатом Носовою Юлією Миколаївною укладено договір про надання правової допомоги на представництво в суді (а.с. 221 том1), відповідно до якого Макарченко Л.С. доручає, а Носова Ю.М. бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу ФОП Макарченко Л.С. та самій Макарченко Л.С. та представляти їх інтереси в установах та судах усіх рівнів та компетенції у зв`язку з існуванням спору між ФОП Макарченко Л.С. та Підприємством профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) щодо придбання товару неналежної якості.

Згідно п. 3.1. договору за виконання зобов`язань, передбачених даним договором, ФОП Макарченко Л.С . сплатила Носовій Ю .М . аванс винагороди в розмірі 2000,00 грн. Винагорода (в розумінні ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлена у фіксованому розмірі і включає в себе оплату виконання усіх зобов`язань адвоката за даним договором (в т.ч. складання позову, участь в судових засіданнях в якості представника та ін.) за виключенням оплати вартості проїзду, за необхідності до суду вищої інстанції. Інша частина винагороди має бути сплачена по завершенні судової справи в суді першої інстанції.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ФОП Макарченко та Носовою Ю.М. укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги (а.с. 148 том 2), згідно якої позивач у справі сплатила Носовій Ю.М. 5000,00 грн. (а.с. 148 том 2).

Як підтвердження виконання додаткової угоди від 16.01.2018 між сторонами підписано акт приймання-передавання виконаної послуги (а.с. 147 том 2).

Крім того, в матеріалах справи міститься додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 01.06.2019 та акти про приймання-передавання виконаної послуги (а.с. 142, 145 том 2).

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Носової Ю.М. №1053 від 26.07.2012 (а.с. 222 зворот том 1).

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті юридичних послуг, адвокатом Носовою Ю.М. на підтвердження факту оплати наданих юридичних послуг подано акти приймання та передавання виконаних послуг від 01.06.2018,17.01.2018 та додаткові угоди від 16.01.2018 та 01.06.2018 на загальну (а.с. 142).

Водночас слід звернути увагу на те, що відповідно до клопотань адвоката Носової Ю.М. від 01.06.2018 та 09.06.2018, представник позивача наполягає на стягненні витрат по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 7800,00 грн.

Дослідивши подані представником позивача документи щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в межах заявленої суми 7800,00 грн., суд вважає останні обґрунтованими.

Крім цього, адвокат Носова Ю.М. просить суд стягнути з відповідача 2939,16 грн. витрат по оплаті проїзду до місця розгляду справи, на підтвердження чого до справи подано проїзні квитки (а.с.109-120 том 2), квитанцію до прибуткового касового ордеру на підтвердження факту проживання в місті Житомирі (а.с. 121) та відповідний рахунок на оплату №4857 від 26.04.2018 (а.с.123 том 123).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17, від 11.05.2018 р. та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.

Дослідивши подані документи, суд вважає за необхідне зауважити, що квитанція до прибуткового касового ордеру на суму 450,00 грн. за проживанні в готелі (а.с. 121 том 2), фіскальний чек за послугу очікування на залізничному вокзалі м. Київ (а.с. 119 том 2), проїзні документи, які підтверджують пересування адвоката Носової Ю.М. за маршрутами Київ - Харків (а.с. 109 том 2), Харків - Рубіжне (а.с. 110 том 2), Слов`янськ - Київ (а.с. 111 том 2), Київ - Харків (а.с. 112 том 2), Харків - Київ (а.с. 113 том 2), Рубіжне-Харків (а.с. 114 том 2), Київ - Слов`янськ (а.с. 115 том 2), Харків - Старобільськ (а.с. 116 том 2) достеменно не доводять того, що такі витрати були понесені саме у зв`язку з необхідністю надання правничої допомоги ФОП Макарченко Л.С. в межах даної справи.

Разом з тим, суд вважає такими, що підлягають стягненню витрати по оплаті проїзду зі сполученням міст Київ та Житомир на суму 260,67 грн. згідно проїзних документів, що містяться в матеріалах справи (а.с. 117-118, 120).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування вимог заяви.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги заяви в частині стягнення 7800,000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 260,67 грн. витрат по оплаті вартості проїзду адвоката Носової Ю.М. обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В решті вимог заяви суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 233, 241, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву адвоката Носової Ю.М. (вх. 02-44/564/18 від 21.05.2018) про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №906/36/17 задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 4, ід. код 38410447)

- на користь Фізичної особи-підприємця Масловської Лідії Никифорівни ( АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1 ) 7800,000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 260,67 грн. витрат по оплаті вартості проїзду.

3. В решті вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено: 31.05.2019.

СуддяКудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)

4 - третій особі (рек. з повід.)