Ухвала

від 29.01.2019 по справі 910/7032/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.01.2019Справа № 910/7032/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М. , при секретарі судового засідання Мартинюк М.О. , розглянувши матеріали господарської справи

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Черновола, 12; код ЄДРПОУ 37310549)

на дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9) Домброського Романа Анатолійовича

про визнання неправомірним на скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 30.10.2018 року у виконавчому провадженні № 54856986

у справі №910/7032/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Черновола, 12; код ЄДРПОУ 37310549)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександріна Консалт" (03148, м. Київ, вул. Комісара Рикова, 2А, офіс 12; код ЄДРПОУ 40113462)

Представники сторін:

від ВДВС: не з'явилися.

від скаржника (стягувач, позивач по справі): не з'явилися.

від боржника (відповідач по справі): не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.07.2017 року на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2017 року по справі №910/7032/17, Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександріна Консалт" (03148, м. Київ, вул. Комісара Рикова, 2А, офіс 12; код ЄДРПОУ 40113462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Черновола, 12; код ЄДРПОУ 37310549) 16 944 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 78 коп. - основного боргу, 601 (шістсот одну) грн. 11 коп. - пені, 65 (шістдесят п'ять) грн. 89 коп. - процентів річних, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - судового збору.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" надійшла скарга на дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9), в якій скаржник (стягувач) просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Домбровського Р.А. про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.10.2018 року у виконавчому провадженні № 54856986; зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу Господарського суду міста Кєва у справі № 910/7032/17 від 10.07.2017 року щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександріна Консалт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" 17611,78 грн. заборгованості та 1600,00 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 року скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків скарги, розглянувши яку суд встановив, що недоліки скарги, які зумовили залишення її без руху, заявником усунено.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.12.2019 року розгляд скарги призначено на 29.01.2019 року; постановлено Святошинському районному відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надати суду:

- письмові пояснення щодо фактів, які викладені у скарзі;

- оригінали (для огляду в судовому засіданні) та/або належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 54856986.

21.01.2019 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшли письмові пояснення-заперечення.

В судове засідання 29.01.2019 року представники ВДВС, боржника та скаржника не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подані матеріали скарги в їх сукупності, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду скарги і вирішення скарги, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2017 року ТОВ Українська дистрибуційна компанія до Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві пред'явлено до виконання оригінал наказу Господарського суду м. Києва від 10.07.2017 по справі № 910/7032/17 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Олександріна Консалт (03148, м. Київ, вул. К. Рикова, 2А, оф. 2, код ЄДРПОУ 40113462) на користь ТОВ Українська дистрибуційна компанія (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 12 код ЄДРПОУ 37310549) заборгованості в розмірі 17 611, 78 грн. заборгованості та 1 600,00 грн. судового збору.

19.10.2017 року головним державним виконавцем Домбровським Романом Анатолійовичем відкрито виконавче провадження №54856986.

30.10.2018 року держаним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, у якій державний виконавець зазначає, що виконані усі необхідні заходи для виконання рішення суду та повертає виконавчий документ на підставі відсутності майна у боржника . У цій же постанові державний виконавець повідомляє, що 29.10.2018р. - здійснений вихід державного виконавця за адресою реєстрації Боржника, Боржника та майна за адресою не виявлено, а також те що зі слів охоронця Лук'яненка В.В. дана організація за вказаною адресою ніколи не перебувала.

В обґрунтування скарги ТОВ Українська дистрибуційна компанія зазначило, що за рік перебування наказу суду на виконанні в держаній виконавчій службі, головним державним виконавцем Домбровським Романом Анатолійовичем було перший раз здійснено вихід за адресою реєстрації Боржника. Не виявивши у Боржника та майна за вказаною адресою, державний виконавець приймає рішення повернути виконавчий документ Стягувачу. Державний виконавець не прийняв жодних дій щодо розшуку Боржника та його майна згідно ст. 36 ч.2 Закону України Про виконавче провадження . Державний виконавець не може спиратися на слова охоронця , як на надійне джерело інформації. Державним виконавцем не виносились постанови про виклик посадових осіб Боржника, державний виконавець не звертався до суду з поданням щодо застосування приводу Боржника згідно ст.18 ч.14 Закону України Про виконавче провадження .

З врахуванням чого, скаржник вважає, що головним державним виконавцем Домбровським Романом Анатолійовичем Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві не повністю вжиті заходи, направлені на виконання судового рішення, а тому постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.10.2018 року у виконавчому провадженні №54856986 є передчасною, необґрунтованою, такою, що містить суперечливі дані та підлягає скасуванню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні скарги з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі судових наказів (п.1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження").

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук майна боржника виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ОЛЕКСАНДРІНА КОНСАЛТ не перебуває в процесі припинення та знаходиться за адресою: 03148, м. Київ, ВУЛИЦЯ КОМІСАРА РИКОВА, будинок 2А, офіс 12.

Як свідчать надані відділом ДВС копії матеріалів виконавчого провадження та згідно акта державного виконавця від 29.10.2018 року виходом державного виконавця за адресою реєстрації ТОВ ОЛЕКСАНДРІНА КОНСАЛТ м. Київ, вул. Комісара Рикова 2-А, офіс 12 - боржника чи майна яке належить боржнику та на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості не виявлено. Зі слів охоронця приміщення Лук'яненко Василя Васильовича дана організація за вказаною адресою ніколи не перебувала.

Згідно, відповіді № 1039828589 від 04-07-2018 на запит №: 42087865 від 03-07-2018 до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами встановлено наявність відкритих рахунків у боржника в КРД АТ"РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ"М.КИЇВ та AT "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ".

Так, згідно повідомлення AT Райффайзен Банк Аваль №81-15-8/15040-БТ від 02.03.2018 року - залишок коштів на п/р боржника №26006539045 та №2605334364 відсутній для виконання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника.

Неодноразові платіжні вимоги державного виконавця з примусового списання коштів з рахунків боржника - повернуті в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника, залишок становить 0,00 грн. (Нуль грн. 00 коп.).

Згідно, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - нерухоме майно за боржником не зареєстровано.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна - рухоме майно за боржником не зареєстровано.

Згідно, повідомлення з Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві - згідно даних АІС АВТОМОБІЛЬ м. Києва транспортні засоби не зареєстровано.

З наявних в матеріалах справи документів, судом вбачається, що державним виконавцем вживалися всі необхідні заходи для виконання рішення суду, однак у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а заходи щодо розшуку такого майна, здійснені державним виконавцем відповідно до Закону, виявилися безрезультатними.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Це стосується скаржника, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до Господарського суду зі скаргою.

Суд зазначає, що права та обов'язки виконавця під час здійснення виконавчого провадження передбачені ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", серед яких, зокрема, право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19).

З системного аналізу вищевказаних норм слідує, що вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи, передбачені п. 19 ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", є правом виконавця, поряд із обов'язком щодо вжиття передбачених вказаним Законом та всіх можливих заходів для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище суд зазначає, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника (керівника боржника - юридичної особи) у праві виїзду за кордон, позаяк державним виконавцем не надано доказів вчинення боржником дій, які свідчать про ухилення останнього від виконання своїх боргових зобов'язань, згідно наданих органом ДВС матеріалів вчинено вичерпні дії з метою примусового виконання рішення суду та встановлено відсутність у боржника майна, на яке за законом можливо звернути стягнення, на рахунки боржника накладено арешт, а транспортні засоби оголошено в розшук.

Як вбачається з наданих органом ДВС матеріалів виконавчого провадження державний виконавець вчинив всі можливі та необхідні заходи для встановлення наявності у боржника коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Відповідно до п. 9.13 постанови Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не в праві самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Згідно до частини 3 ст. 343 ГПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія на дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Домброського Романа Анатолійовича задоволенню не підлягає.

При цьому суд звертає увагу скаржника на приписи ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 233-235, 339, 343 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні скарги відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили 29.01.2019 року та відповідно до ст. 256 та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту ухвали: 12.03.2019 року.