Рішення

від 14.03.2019 по справі 904/3713/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2019м. ДніпроСправа № 904/3713/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Колосюк Петра Сергійовича, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ФЛОРІТ", с.Новоолександрівка

про стягнення боргу в сумі 209 655,81 грн.

Суддя Красота О.І.

Секретар судового засідання Суліма Д.В.

Представники:

від позивача: Гусакова О.Б., Ордер ДП№2201/020 від 10.10.2018р., адвокат

Фізична особа-підприємець Колосюк Петро Сергійович

від відповідача: Никоненко О.О., Ордер ЗП№59149 від 12.12.2018р., адвокат

Таранов Микита Сергійович

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Колосюк Петро Сергійович звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ФЛОРІТ" і просить суд стягнути 158 786,00 грн. - основного боргу, 3% річних від основного боргу та суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 2 269,81 грн., 33 600,00 грн. - за порушення строків повернення об'єкта оренди, 15 000,00 грн. - вартість ремонтних робіт трубоукладача на базі Т-130 (1 од.) та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором оренди №9 від 22.12.2017р. в частині оплати предмету оренди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2018р. вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.11.2018р. о 10:00.

В підготовчому засіданні 15.11.2018р. представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю уточнити позовні вимоги.

Представник Відповідача в підготовче засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018р. відкладено підготовче засідання на 06.12.18р.

22.11.2018р. до господарського суду від Позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить стягнути з Відповідача: 164 736,00 грн. - основного боргу, 155 400,00 грн. - санкцію з несвоєчасного повернення об'єкта, 2 287,76 грн. - 3% річних, 6 477,25 грн. - інфляційні витрати та судовий збір.

Супровідним листом від 27.11.2018р. представник Позивача надав для долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору у розмірі 1 789,00 грн.

06.12.2018р. до господарського суду від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання.

06.12.2018р. в підготовчому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2018р. продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.01.2019р.

28.12.2018р. до господарського суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками та клопотання, в якому він просить визнати причину пропуску строку на подання відзиву поважною, поновити строк та прийняти відзив на позовну заяву з додатками.

Причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву Відповідач обґрунтовує тим, що направлене судом поштове відправлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ФЛОРІТ" було перенаправлено в 72 поштове відділення с.Старі Кодаки, в якому воно було помилково отримано громадянкою ОСОБА_5. ОСОБА_5 перенаправила поштове повідомлення "Новою поштою" на початку грудня 2018 року. Відповідач, в свою чергу, отримав поштове відправлення на "Новій пошті" 04.12.2018р., а тому, на думку Відповідача, останнім днем строку на подання відзиву на повну заяву є 19.12.2018р.

Стосовно клопотання про поновлення строку на подання та прийняття відзиву на позовну заяву з додатками, суд зазначає, строк на подання відзиву на позов встановлений ч.8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, а саме відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачені наслідки пропуску процесуальних строків. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Між тим, відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, в якому він зазначає, що 28.11.2018р. офіційно засобами поштового зв'язку ним отримано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018р. А тому, строк на подання відзиву на позовну заяву - 13.12.2018р.

У встановлений строк Відповідачем відзив на позов не подано.

Крім того, у відзиві на позов, Відповідач просить суд призначити по справі судову почеркознавчу експертизу посилаючись на те, що Акти виконаних робіт наданих Позивачем не підписаний Тарановим М.С., Відповідач зазначає, що підпис останнього - підробка.

Відповідач зазначає, що зважаючи на підпис Колосюка П.С. на позовній заяві та на Актах, візуально вбачається, що й Колосюк П.С. дані Акти не підписував. Таким чином, Відповідач ставить під сумнів чи підписані сторонами Акти виконаних робіт №1/18 та 2/18.

Відповідач стверджував, що для проведення експертизи будуть надані вільні та умовно вільні експериментальні зразки почерку Таранова Микити Сергійовича та просив суд зобов'язати Позивача надати такі зразки.

03.01.2019р. супровідним листом представник Позивача надав для долучення до матеріалів справи уточненої позовної заяви з додатками та докази направлення вказаної заяви на адресу Відповідача.

10.01.2019р. в підготовчому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В підготовчому засіданні представник Відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в позові.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2019р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ФЛОРІТ" про поновлення строку та прийняття відзиву на позовну заяву з додатками - відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2019 об 11:00 год.

В судовому засіданні 05.02.2019р. сторони надали пояснення по справі.

05.02.2019р. від Відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він надав для долучення до матеріалів справи копії рахунків фактур №8 від 27.12.2017р. та Акту №1/18 від 28.02.2018р. на суму 40 250 грн. 00 коп.

Тією ж датою Представник Відповідача подав клопотання, в якому стверджує, що Акт №1/18 від 28.02.2018р. та Акт №2/18 від 30.03.2018р. не підписувався Тарановим Микитою Сергійовичем, а тому просить провести у справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

По справі 05.02.2019р. оголошувалась перерва до 27.02.2019р. об 11:00 год.

У судовому засіданні 27.02.2019р. сторони надали пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019р. відкладено розгляд справи на 14.03.2019р. о 15:00.

Для вирішення питання стосовно призначення експертизи:

1. Зобов'язано Позивача забезпечити у судове засідання особисту явку Фізичної особи - підприємця Колосюка Петра Сергійовича.

2. Зобов'язано Відповідача забезпечити у судове засідання особисту явку начальника дільниці ТОВ "Науково - виробнича фірма "Флоріт" Таранова Микити Сергійовича.

3. Зобов'язано Позивача направити на адресу суду нижче приведені оригінали документів:

- Договір оренди №9 від 22.12.2017р.;

- Акт прийому - передачі від 22.01.2017р.;

- Перелік машин та механізмів (Додаток №1 до Договору оренди №9 від 22.12.2017р.);

- Акт прийому - передачі №2 від 02.01.2018р.;

- Перелік машин та механізмів (Додаток №2 до Договору оренди №9 від 22.12.2017р.);

- Додаткова угода №1 від 29.12.2017р.;

- Акт №1/18 від 28.02.2018р. на суму 108 500 грн.;

- Акт №2/18 від 30.03.2018р. на суму 66 640 грн..

4. Зобов'язано Відповідача направити на адресу суду нижче приведені оригінали документів:

- Договір оренди №9 від 22.12.2017р.;

- Акт №1/18 від 28.02.2018р. на суму 40 250 грн..

5. Зобов'язати Позивача направити на адресу суду вільні зразки підписів (в період близький до підписання документів) Фізичної особи - підприємця Колосюка Петра Сергійовича у кількості 10 штук;

6. Зобов'язано Відповідача направити на адресу суду вільні зразки підписів (в період близький до підписання документів) начальника дільниці ТОВ "Науково - виробнича фірма "Флоріт" Таранова Микити Сергійовича у кількості 10 штук;

7. Зобов'язано Відповідача мати при собі печатку ТОВ "Науково - виробнича фірма "Флоріт" та надати вільні зразки відтисків печатки на 5-6 документах.

Позивач виконав вимоги ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019р. в повному обсязі та надав в судове засідання 14.03.2019р. всі необхідні документа та докази, а також забезпечив явку ФОП Колосюка П.С.

Відповідач забезпечив явку Таранова Микити Сергійовича, в судовому засіданні надав суду вільні зразки відтисків печатки ТОВ "НВФ "Флоріт" та печатку, проте надання вільних зразків підписів (в період близький до підписання документів) начальника дільниці ТОВ "Науково-виробнича фірма "Флоріт" Таранова Микити Сергійовича у кількості 10 штук не забезпечив.

В судовому засіданні представник Відповідача пояснив, що Таранов Микита Сергійович являється директором ТОВ "Науково - виробнича фірма "Флоріт" та останнім ще не зроблено достатньої кількості вільних зразків підписів та в наявності один вільний зразок підпису в паспорті.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ФЛОРІТ" про призначення судової почеркознавчої експертизи - відмовлено та повернуто документи та докази, які були надані сторонами для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2017р. між Фізичною особою - підприємцем Колосюком Петром Сергійовичем (далі-Позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма ФЛОРІТ (далі-Відповідач, орендар) був підписаний Договір оренди №9 (а.с.13).

За умовами пункту 1.1 Договору, (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 29.12.2017р. (а.с. 21)) орендодавець надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування машини та механізми, далі предмет оренди (Додаток №1, Додаток №2 по Договору), орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату за користування предметом оренди та повернути предмет після закінчення дії Договору.

Згідно п. 1.2. Договору, предмет оренди передається орендарю для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.1.3. Договору, вартість тимчасового користування (з розрахунку за 1 годину 350 грн. без ПДВ) предметом оренди складається з суми Актів виконаних робіт.

За умовами пункту 3.1. Договору, орендодавець зобов'язується передати предмет оренди орендарю протягом 3-х днів з моменту підписання Акту прийому - передачі.

Відповідно до акту прийому - передачі від 22.12.2017р. (а.с.17) та акту прийому -передачі №2 від 02.01.2018р. (а.с.19), Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду техніку для здійснення господарської діяльності, а саме: трубоукладач на базі Т-130 у кількості - 2 одиниці.

Згідно з пунктом 4.1. Договору, розрахунки за користування предметом оренди здійснюється на підставі Актів виконаних робіт.

Положеннями пункту 4.2. Договору встановлено, що орендар перераховує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця або в інший спосіб, на підставі виставлених ним рахунків, протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання Акту виконаних робіт.

Пунктом 5.4.4. Договору визначено,що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати орендну плату передбачену Договором.

Позивач зазначає, що 27.12.2017р. Відповідач здійснив передплату за Договором оренди у розмірі 20 154,00 грн. (а.с. 100) та 16.07.2018р. здійснив часткове погашення заборгованості в сумі 20 000,00 грн. (а.с. 101).

Тобто загальна сума сплачених грошових коштів Відповідачем є сума у розмірі 40 154, грн..

Сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 175 140,00 грн., а саме: акт №1/18 від 28.02.2018р. на суму 108 500,00 грн. та акт №2/18 від 30.03.2018р. на суму 66 640,00 грн. (а.с.22-23).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що термін оренди встановлюється з 22 грудня 2017 року по 30 березня 2018 року.

Згідно пункту 3.2. Договору, орендар зобов'язується в день закінчення терміну дії цього Договору, розірвання або припинення дії цього Договору, повернути орендодавцю предмет оренди.

Позивач зазначає, що 30 березня 2018 року орендар надану у користування техніку, а саме: Трубоукладач на базі Т-130 у кількості двох одиниць не повернув.

Відповідно до п.2.2. Договору, термін оренди може бути змінений за спільною згодою сторін.

Як зазначає Позивач, 25.04.2018р. Відповідач надав Позивачу подорожній лист (а.с.31), в якому вказано кількість 85 годин, відпрацьованих Трубоукладачем на базі Т-130 у квітні 2018 року.

30.04.2018р. Позивачем на підставі цього подорожного листа був направлений на адресу Відповідача на підписання акт №3/09 від 30.04.2018р. на суму 23 800,00 грн. (згідно редакцій уточнених позовних заяв (а.с. 62-63) (а.с. 98-99) на суму 29 750,00 грн.)

Відповідач відмовився від підписання акту №3/09 від 30.04.2018р., але претензій щодо отриманих послуг Відповідач до Позивача не пред'являв.

Таким чином, позовні вимоги Позивача стосовно грошового зобов язання Відповідача складаються з:

акту №1/18 від 28.02.2018р. на суму 108 500,00 грн.;

акту №2/18 від 30.03.2018р. на суму 66 640,00 грн. (а.с.22-23).

акту №3/09 від 30.04.2018р. на суму 23 800,00 грн. (а.с. 24) (згідно редакцій уточненої позовної заяви (а.с. 62-63) (а.с. 98-99) на суму 29 750,00 грн.) з урахування оплати Відповідача сума основної заборгованості за розрахунком Позивач є (108 500,00 грн. + 66 640,00 грн. + 29 750,00 грн. - 40 154,00 грн.) = 164 736,00 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 164 736,00 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

Як вказувалось вище, Пунктом 2.1. Договору визначено, що термін оренди встановлюється з 22 грудня 2017 року по 30 березня 2018 року.

Згідно пункту 3.2. Договору, орендар зобов'язується в день закінчення терміну дії цього Договору, розірвання або припинення дії цього Договору, повернути орендодавцю предмет оренди.

Відповідно до п.2.2. Договору, термін оренди може бути змінений за спільною згодою сторін.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів стосовно звернення Відповідача або Позивача один до одного про продовження терміну Договору, або будь-якої переписки з цього приводу, не містять матеріали справи і підписаної додаткової угоди про продовження терміну дії Договору, яка відповідно до п. 7.2. Договору розглядається та оформлюється сторонами протягом 20 днів.

Таким чином Договір оренди № 9 від 22.12.2017р. відповідно до п. 2.1. Договору діяв по 30 березня 2018 року.

Позивачем суду не надано доказів того, що подорожній лист (а.с.31) , в якому вказано про кількість 85 годин, відпрацьованих Трубоукладачем на базі Т-130 у квітні 2018 року (після закінчення дії Договору) складено саме Відповідачем на підставі чого Позивачем в односторонньому порядку складено акт №3/09 від 30.04.2018р. на суму 23 800,00 грн., так як і не надано доказів стосовно направлення на адресу Відповідача на підписання акту №3/09 від 30.04.2018р. на вказану суму, тим більш згідно редакцій уточнених позовних заяв (а.с. 62-63) (а.с. 98-99) на суму 29 750,00 грн.

Таким чином сума у розмірі 29 750,00 грн. згідно акту №3/09 від 30.04.2018р. задоволенню не підлягає.

Як вказувалося віще, положеннями пункту 4.2. Договору встановлено, що орендар перераховує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця або в інший спосіб, на підставі виставлених ним рахунків, протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання Акту виконаних робіт.

Акт №1/18 на суму 108 500,00 грн. складений 28.02.2018р. термін оплати згідно з п. 6.2 Договору є дата 30.03.2018р. включно.

Акту №2/18 на суму 66 640,00 грн. складений 30.03.2018р. термін оплати згідно з п. 6.2 Договору є дата 29.04.2018р. включно.

Отже на час звернення Позивача до суду термін виконання грошового зобов язання є таким що настав.

Таким чином сума у розмірі 134 986, 00 грн., яка складається з акту №1/18 від 28.02.2018р. на суму 108 500,00 грн., акту №2/18 від 30.03.2018р. на суму 66 640,00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін з урахуванням оплати Відповідача (40 154,00 грн.) є доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач зазначає, що 20.05.2018р. Відповідачем було повернуто Позивачу Трубоукладач на базі Т-130 у кількості - 1 одиниці , акт прийому-передачі Відповідач при поверненні не підписав (а.с.28), та повідомив Позивача, що другий Трубоукладач на базі Т-130 знаходиться у непридатному для використання стані.

09.06.2018р. Відповідачем було повернуто Позивачу другий Трубоукладач на базі Т-130 у кількості - 1 одиниці у непридатному для використання стані , у зв'язку з чим підписувати акт прийому-передачі представник Позивача відмовився (а.с.29).

Як встановлено судом, акти повернення Трубоукладачів на базі Т-130 у кількості - 2 одиниць від 20.05.2018р. та від 09.06.2018р. підписані Орендодавцем (Позивачем у справі), але не підписані Орендарем (Відповідачем у справі), тому твердження Позивача з приводу не підписання акту від 09.06.2018р. саме Позивачем є помилковим.

Відповідно до п.6.2. Договору, у разі порушення орендарем строків повернення предмету оренди орендар сплачує орендодавцю повний розмір орендної плати, за фактичне користування предметом оренди.

На підставі п. 6.2 Договору, Позивачем було нараховано Відповідачу суму у розмірі 155 400,00 грн. (а.с. 99).

Вказана сума Позивачем розрахована наступним чином:

84 години за квітень, відповідно до акту х 350,00 грн. = 29 400, 00 грн.

31 день у травні х 9 годин х 350,00 грн. = 97 650,00 грн.

9 днів у червні х 9 годин х 350,00 грн. = 28 350,00 грн.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача на підставі п.6.2. договору, зазначає, що повернення Трубоукладачів на базі Т-130 у кількості - 2 одиниць відбулось 20.05.2018р. та 09.06.2018р.

Тобто у зв язку з закінченням терміну дії Договору повернення першого Трубоукладача на базі Т-130 з порушенням строків відбулось в період з 31.03.2018р. по 20.05.2018р., другого Трубоукладача на базі Т-130 з порушенням строків відбулось в період з 31.03.2018р. по 09.06.2018р.

Позивач розраховуючи вказану вище суму фактично відносить цей розрахунок до другого Трубоукладача на базі Т-130 за період з 31.03.2018р. по 09.06.2018р., але початок періоду помилково вказує дату закінчення терміну дії Договору 30.03.2018р. Позивач також вказує на 84 години за квітень, відповідно до акту х 350,00 грн. = 29 400, 00 грн., але акт №3/09 від 30.04.2018р. складений на суму 23 800,00 грн. і складається з 85 годин (а.с. 24) (згідно редакцій уточненої позовної заяви (а.с. 62-63) (а.с. 98-99) на суму 29 750,00 грн.).

Стосовно терміну повернення першого Трубоукладача на базі Т-130 розрахунок відсутній.

Як вказувалось вище, відповідно до п.6.2. Договору, у разі порушення орендарем строків повернення предмету оренди орендар сплачує орендодавцю повний розмір орендної плати , за фактичне користування предметом оренди .

Що мається на увазі стосовно фактичного користування предметом оренди (перебування орендованого майна у Орендаря в цілому 24 години тобто цілий день, чи фактичне користування предметом оренди за його призначенням у часах в день і яку кількість таких часів в день слід рахувати ) даний пункт Договору роз ясень з цього приводу не містить, що вказує про те, що сторонами вказаний вище п. 6.2 Договору не був узгоджений.

З розрахунку Позивача вбачається, що останній розраховуючи вказану суму у розмірі 155 400,00 грн., яка складається з днів, з 9 годин роботи, відсутності розрахунку по першому Трубоукладачу на базі Т-130, не до кінця розуміє п. 6.2 Договору і яким чином потрібно його використовувати при здійсненні відповідного розрахунку. Вказане також підтверджується первинною редакцією позову (а.с. 4 передостанній абзац) де Позивач просив стягнути суму у розмірі 33 600,00 грн. виходячи з розрахунку 12 робочих днів х 8 робочих годин х 350,00 грн.

В судовому засіданні Фізична особа-підприємець Колосюк Петро Сергійович підтвердив неузгодженість та незрозумілість п. 6.2 Договору, та вважає що ці вимоги заявлено безпідставно.

Вказане вище вказує про не доведеність цих вимог Позивача, що є підставою у відмові в позовних вимогах в цій частині.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано Відповідачу (згідно останньої редакції уточненої позовної заяви від 20.12.2018р. (а.с.98-99) 3% річних у розмірі 2 287,76 грн. за період з 01.05.2018р. по 16.11.2018р. та інфляційні втрати у розмірі 6 637,25 грн. за період 31.03.2018р. по 16.07.2018р. (квітень-жовтень) .

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних зазначає, що по Акту №1/18 на суму 108 500,00 грн. який складений 28.02.2018р. термін оплати згідно з п. 6.2 Договору є дата 30.03.2018р. включно.

По вказаному акту проведено дві оплати , а саме попередня оплата у розмірі 20 154,00 грн. від 27.12.2017р. (а.с. 100) та 16.07.2018р. здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 20 000,00 грн. (а.с. 101).

Позивач зробивши розрахунок по вказаному вище акту на залишок заборгованості у розмірі 68 346,00 грн. (а.с. 99) (108 500,00 - 20 154,00 - 20 000,00) вказав період з 16.07.2018р. по 16.11.2018р. на суму 674,00 грн.

Однак Позивач не врахував того, що сума оплати, яка здійснена Відповідачем в розмірі 20 000,00 грн. сплачена саме 16.07.2018р., а дата оплати не може бути врахована при здійснені відповідного розрахунку і початок розрахунку повинен бути з дати наступної після оплати тобто з 17.07.2018р. по 16.11.2018р.

Суд перерахувавши вказану суму заборгованості за встановлений період по Акту №1/18 який складений 28.02.2018р. зазначає, що сума яка підлягає стягненню є сума, яка вказана саме Позивачем, так як сума яка розрахована судом є більшою ніж просить Позивач.

Таким чином сума у розмірі 674,00 грн. по Акту №1/18 який складений 28.02.2018р. підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок 3% річних по акту №2/18 на суму 66 640,00 грн. який складений 30.03.2018р. з терміном оплати згідно з п. 6.2 Договору 29.04.2018р. включно , суд зазначає, що період який вказує Позивач є періодом з 05.05.2018р. по 16.11.2018р. на суму 1 073,00 грн.

Вказаний розрахунок зроблений не вірно, однак сума яку просить Позивач є меншою ніж розраховано судом та з цього приводу ці вимоги підлягають задоволенню в сумі 1 073,00 грн.

Розрахунок 3% річних по акту №3/09 від 30.04.2018р. на суму 23 800,00 грн. (а.с. 24) (згідно редакцій уточненої позовної заяви (а.с. 62-63) (а.с. 98-99) на суму 29 750,00 грн.) за період з 30.06.2018р. по 16.11.2018р. в сумі 540,76 грн. зроблено Позивачем безпідставно з огляну на встановлені вище судом фактичні обставини, тому в цій частині вимог слід відмовити.

Таким чином позовні вимоги Позивача стосовно стягнення 3% річних у розмірі 2 287,76 грн. за період з 01.05.2018р. по 16.11.2018р. підлягають задоволенню частково в межах суми 1 747,00 грн. в частині суми 540,76 грн. слід відмовити.

Позивач також просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 6 637,25 грн. за період 31.03.2018р. по 16.07.2018р. (квітень-жовтень) .

З вказаним розрахунком суд погодитись не може з огляду на наступне.

Позивач в сумі розрахунку крім інших сум проводить розрахунок з червня 2018р. по жовтень 2018р. з суми 164 736 грн., яка включає суму 29 750,00 грн ., але акт №3/09 від 30.04.2018р. є на суму 23 800,00 грн. (а.с. 24) (згідно редакцій уточненої позовної заяви (а.с. 62-63) (а.с. 98-99) сума 29 750,00 грн.), та з огляду на встановлені вище судом фактичні обставини вказана сума 29 750,00 грн. Позивачем включена безпідставно.

Отже сума яка повинна бути вказана при розрахунку має бути сума у розмірі 134 968 грн.

Крім того, проводячи розрахунок інфляційних витрат за липень 2018р. з індексом інфляції 99,3 Позивач не врахував того, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Відповідні роз яснення стосовно застосування індексу інфляції, наведені у пункті 2 Листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 за № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права .

Здійснивши власний розрахунок інфляційних витрат з урахуванням періоду нарахування, суд доходить до висновку, що сума яка підлягає задоволенню є сума у розмірі 4 630,64 грн. В сумі 2006,61 грн. слід відмовити.

Заперечення Відповідача щодо справжності Актів виконаних робіт №1/18 від 28.02.2018р. на суму 108 500,00 грн. та Акт №2/18 від 30.03.2018р. на суму 66 640,00 грн. та надані в судове засідання оригінали документів: Договір оренди №9 від 22.12.2017р., а також Акт №1/18 від 28.02.2018р. на суму 40 250 грн. судом не приймаються, оскільки Відповідач двічі заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі (28.12.2018, 05.02.2019) та стверджував, що для проведення експертизи будуть надані вільні та умовно вільні експериментальні зразки почерку Таранова Микити Сергійовича, проте не надав вільних зразків підписів (в період близький до підписання документів) начальника дільниці ТОВ "Науково-виробнича фірма "Флоріт" Таранова Микити Сергійовича у кількості 10 штук.

Відповідно до ч.4 ст.102 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019р. відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ФЛОРІТ" про призначення судової почеркознавчої експертизи, саме з вини Відповідача, оскільки Відповідач ухилився від подання до суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи вільних зразків підписів (в період близький до підписання документів) начальника дільниці ТОВ "Науково-виробнича фірма "Флоріт" Таранова Микити Сергійовича у кількості 10 штук, з підстав того, що останнім ще не зроблено достатньої кількості вільних зразків підписів та в наявності один вільний зразок підпису в паспорті.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України)

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача суми основного боргу у розмірі 134 986, 00 грн., 3% річних в сумі 1 747,00 грн. та інфляційних витрат в сумі 4 630,64 грн., в решті позовних вимог відмовити.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 216-218, Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма ФЛОРІТ (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Новоолександрівка, територія Новоолександрівської сільської ради Комплекс будівель та споруд №187, код ЄДРПОУ 13455759) на користь Фізичної особи - підприємця Колосюка Петра Сергійовича (61107, м. Харків, вул. Абрикосова, 6, РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 134 986, 00 грн., 3% річних у розмірі 1 747,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 630,64 грн., судовий збір у розмірі 2 120,45 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

15.03.2019р.

Повне рішення складено 15.03.2019