Постанова

від 29.10.2019 по справі 904/3713/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/3713/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О, Могил С. К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Флоріт"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 (суддя Красота О. І.)

і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2019 (головуючий - Кощеєв І. М., судді Кузнецова І. Л., Подобєд І. М.)

у справі № 904/3713/18

за позовом фізичної особи-підприємця Колосюка Петра Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Флоріт"

про стягнення 209 655,81 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець Колосюк Петро Сергійович (далі - позивач, ФОП Колосюк П. С.) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Флоріт" (далі - відповідач, ТОВ "НВФ "Флоріт") і просив суд стягнути (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) 164 736,00 грн - основного боргу, 155 400,00 грн - санкцію за несвоєчасне повернення об`єкта оренди, 2 287,76 грн - 3% річних, 6 637,25 грн - інфляційні втрати і судовий збір.

2. Аргументуючи позовну заяву, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди від 22.12.2017 № 9 в частині сплати орендної плати за тимчасове користування предметом оренди, а також санкції за несвоєчасне повернення предмету оренди.

Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду від 14.03.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 134 986,00 грн, 3 % річних у розмірі 1 747,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 630,64 грн, судовий збір у розмірі 2 120,45 грн. У решті позовних вимог - відмовлено.

4. Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди від 22.12.2017 № 9 в частині сплати орендної плати за тимчасове користування предметом оренди.

5. Задовольняючи позові вимоги, суди дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано те, що:

- заборгованість відповідача за договором оренди від 22.12.2017 № 9 підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт на загальну суму 175 140,00 грн, а саме: акт № 1/18 від 28.02.2018 на суму 108 500,00 грн, акт № 2/18 від 30.03.2018 на суму 66 4640,00 грн;

- заборгованість відповідача за договором оренди від 22.12.2017 № 9 з урахуванням вартості визначеній в актах №№ 1/18, 2/18 і сплати відповідачем 40 154,00 грн складає 134 986,00 грн;

- акт від 30.04.2018 № 3/09 не є належним доказом на підтвердження заборгованості відповідача, оскільки позивач не надав доказів того, що подорожній лист, в якому вказано про кількість 85 годин, відпрацьованих Трубоукладачем на базі Т-130 у квітні 2018 року (після закінчення дії договору) складено саме відповідачем на підставі чого позивач в односторонньому порядку склав акт від 30.04.2018 № 3/09 на суму 23 800,00 грн (в редакцій уточнених позовних вимог на суму 29 750,00 грн), так як і не надано доказів направлення на адресу відповідача на підписання акта від 30.04.2018 № 3/09;

- термін виконання грошових зобов`язань за актами №№ 1/18, 2/18 є таким, що настав;

- з урахуванням приписів пункту 6.2 договору оренди від 22.12.2017 № 9 і наданого позивачем розрахунку санкції за несвоєчасне повернення предмету оренди суди дійшли висновку, що вимога про стягнення 155 400,00 грн санкції є необґрунтованою, а отже не підлягає задоволенню;

- здійснивши власний перерахунок заявлених позивачем 3% річних і інфляційних втрат суди дійшли висновку, що задоволенню підлягають: 3% річних в розмірі 1 747,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 630,64 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

7. Суди не звернули увагу на те, що в редакції договору оренди від 22.12.2017 № 9 відповідача пункт 1.2 викладений в іншій редакції. Так, з урахуванням редакції пункту 1.2 договору оренди від 22.12.2017 № 9, який міститься у відповідача, ціна договору складає 42 000 грн і відповідач виконав умови щодо оплати укладеного договору.

8. Суди невірно застосували приписи статей 180, 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтю 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) оскільки договір оренди від 22.12.2017 № 9 в редакції наданій позивачем не містить істотної умови - ціни договору, а отже є неукладеним.

9. Докази позивача є суперечливими, що є додатковим підтвердженням того, що договір оренди від 22.12.2017 № 9 укладено саме на тих умовах, які зазначені в наданій відповідачем редакції.

10. Суд першої інстанції протиправно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи з підстав ухилення відповідача від надання вільних зразків підписів ОСОБА_1 , оскільки з урахуванням підпункту 1.4 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) наявність вільного зразку підпису в паспорті, не є "ухилянням".

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

11. 23.10.2019 на електронну адресу Касаційного господарського суду від позивача надійшов відзив б/н від 23.10.2019, підписаний адвокатом Гусаковою О. Б. На підтвердження повноважень представляти інтереси позивача Гусакова О. Б. надала ордер серії ДП № 2201/041 від 08.07.2019, яким останню уповноважено здійснювати представництво ФОП Колосюка П. С. у Центральному апеляційному господарському суді. Інших доказів, які б свідчили про наявність у Гусакової О. Б. повноважень представляти інтереси позивача у Касаційному господарському суді матеріали справи не містять.

За таких обставин, Суд залишає відзив позивача б/н від 23.10.2019 без розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. 22.12.2017 між ФОП Колосюк П. С. (орендодавець ) і ТОВ "НВФ "Флоріт" (орендар) підписано договір оренди № 9 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, (з урахуванням додаткової угоди від 29.12.2017 № 1) орендодавець надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування машини та механізми, далі "предмет оренди", а орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату за користування предметом оренди та повернути предмет після закінчення дії договору.

13. За умовами пункту 3.1. Договору, орендодавець зобов`язується передати предмет оренди орендарю протягом 3-х днів з моменту підписання акта прийому-передачі.

14. Відповідно до акта прийому-передачі від 22.12.2017 та акта прийому-передачі від 02.01.2018 № 2, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду техніку для здійснення господарської діяльності, а саме: трубоукладач на базі Т-130 у кількості - 2 одиниці.

15. Згідно з пунктом 4.1 Договору, розрахунки за користування предметом оренди здійснюються на підставі актів виконаних робіт.

16. Пунктом 4.2 Договору встановлено, що орендар перераховує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця або в інший спосіб, на підставі виставлених ним рахунків, протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання акта виконаних робіт.

17. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати орендну плату, передбачену договором (пункт 5.4.4).

18. 27.12.2017 орендар здійснив передплату за договором оренди у розмірі 20 154,00 грн, а 16.07.2018 здійснив часткове погашення заборгованості в сумі 20 000,00 грн. Тобто загальна сума сплачених грошових коштів відповідачем на користь позивача складає 40 154,00 грн.

19. Відповідно до п. 1.3 Договору вартість тимчасового користування (з розрахунку за 1 годину 350 грн без ПДВ) предметом оренди складається з суми актів виконаних робіт.

20. Сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 175 140,00 грн, а саме: від 28.02.2018 акт № 1/18 на суму 108 500,00 грн та акт від 30.03.2018 № 2/18 на суму 66 640,00 грн.

21. Пунктом 2.1 Договору визначено, що термін оренди встановлюється з 22.12.2017 по 30.03.2018.

22. Згідно п. 3.2. Договору, орендар зобов`язується в день закінчення терміну дії цього договору, розірвання або припинення дії цього договору, повернути орендодавцю предмет оренди.

23. Акти повернення трубоукладачів на базі Т-130 у кількості 2 одиниць від 20.05.2018 і від 09.06.2018 підписані орендодавцем, але не підписані орендарем.

24. Відповідно до пункту 6.2 Договору, у разі порушення орендарем строків повернення предмету оренди орендар сплачує орендодавцю повний розмір орендної плати, за фактичне користування предметом оренди.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

27. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про неправильну оцінку судами попередніх інстанцій доказів, наявних у справі, необхідність надання повторної оцінки доказам та повторного встановлення фактичних обставин справи.

Щодо суті касаційної скарги

28. Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. За положенням частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з вимогами частин першої, восьмої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України .

29. Відповідно, якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України , відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами (пункт 22 постанови Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18). Аналогічної правової позиції також дійшов Верховний Суд України в постановах від 23.09.2015 у справі № 914/2846/14 та від 06.07.2016 у справі № 914/4540/14.

30. Враховуючи викладене вище, а також встановлені судами обставини щодо того, що сторони Договору досягли згоди щодо усіх його істотних умов, а також вчиняли дії спрямовані на його виконання, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, викладені у пункті 8 цієї постанови.

31. Заперечення відповідача стосовно того, що акти виконаних робіт №№ 1/18, 2/18 не підписувалися представником ТОВ "НВФ "Флоріт" були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що відповідач належними і допустимими доказами не довів несправжність зазначених актів.

32. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що акти виконаних робіт №№ 1/18, 2/18 підписані між сторонами на виконання умов Договору в редакції наданій позивачем, а також встановив факт виникнення у відповідача зобов`язання з оплати орендної плати за користування предметом оренди за актами №№ 1/18, 2/18.

33. Разом з тим, доводи скаржника, викладені у пунктах 7, 9 цієї постанови, спрямовані на переоцінку Судом доказів, наявних у матеріалах справи, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України).

34. Стосовно доводів скаржника, зазначених у пункті 10 цієї постанови колегія суддів зазначає таке.

35. Відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

36. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина перша статті 100 ГПК України).

37. Згідно з частинами першою - четвертою статті 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.

При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

38. Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за N 1/22533 (далі - Інструкція) експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

39. Згідно з пунктом 1.3 розділу І Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5) (далі - Науково-методичні рекомендації) для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

40. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи. У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма N 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо) (пункт 1.4 розділу І Науково-методичних рекомендацій).

41. Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів (пункт 1.8 розділу І Науково-методичних рекомендацій).

42. З матеріалів справи вбачається, що Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 27.02.2019 зобов`язав відповідача надати до суду вільні зразки підпису (в період близький до підписання документів) начальника дільниці ТОВ "НВФ "Флоріт" ОСОБА_1 у кількості 10 штук.

43. Відповідач не виконав вимоги ухвали Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 27.02.2019, а саме не надав вільні зразки підпису (в період близький до підписання документів) начальника дільниці ТОВ "НВФ "Флоріт" ОСОБА_1 у кількості 10 штук, тому суд першої інстанції ухвалою від 14.03.2019 відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

44. Доводи скаржника стосовно того, що наявність одного вільного зразку підпису в паспорті не є "ухилянням" від виконання вимог ухвали суду від 27.02.2019, а отже суд неправомірно відмовив у призначенні судової почеркознавчої експертизи, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи суперечать наведеним вище вимогам законодавства щодо порядку призначення і проведення судової почеркознавчої експертизи.

45. Інших належних доводів, які б свідчили про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, скаржник у касаційній скарзі не наводить.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Звертаючись із касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

47. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "НВФ "Флоріт" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Розподіл судових витрат

48. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Флоріт" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2019 у справі № 904/3713/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил