Рішення

від 15.03.2019 по справі 420/776/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/776/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з позовом до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 від 23.01.2019 року ВП №58174206 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та від 23.01.2019 року ВП №58174206 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року по справі №1540/4764/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління задоволено частково та зобов'язано Головне управління провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_2 пенсії, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 відсотків грошового

забезпечення, врахованого для обчислення пенсії. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2018 року по справі №1540/4764/18, апеляційну скаргу Головного управління на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року повернуто у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.

Позивач вказав, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року, яке набрало законної сили 27.12.2018 року, Головним управлінням ОСОБА_2 21.01.2019 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до постанови Кабінету

Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.01.2018 року з урахуванням розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач зазначив, що внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2019 року становить 12766,11 грн., до перерахунку (з 01.01.2019 року) розмір пенсії також становив 12766,11 грн., відповідно, доплати пенсії немає.

Позивач вказав, що відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року №4901-VІ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). А згідно пункту 3 частини 5 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Позивач вважав, що виконавчий збір щодо виконання рішення суду по справі №1540/4764/18 не підлягає стягненню з Головного управління.

Позивач вказав, що під час виконання рішень немайнового характеру державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення. Якщо рішення можливо виконати без участі боржника державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто не вживає жодних заходів примусового виконання рішення.

Положення Закону, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.

Позивач зазначив, що виконання вказаного судового рішення можливе лише Головним управлінням, адже провести відповідний перерахунок пенсії може виключно Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Крім того, фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було. Воно було виконане Головним управлінням самостійно. Державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених ст.10 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою судді від 05 березня 2019 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.03.2019 року на 16:30 год.

Ухвалою від 05.03.2019 року у відповідача витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №58174206.

14.03.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

14.03.2019 року від відповідача також надійшла заява про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

13.03.2019 року через канцелярію суду відповідач надав письмовий відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 23.01.2019 року перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1540/4764/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 18.01.2019 року про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_2 пенсії, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії. Відповідач вказав, що 23.01.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ГУ ПФ України в Одеській області.

Відповідач зазначив, що 21.12.2018 року до Відділу надійшов лист ГУ ПФ України в Одеській області про часткове виконання рішення суду, а саме: проведений перерахунок з 01.12.2018 року, а не з 01.01.2018 року.

Відповідач вказав, що пред'явлення виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження вже означає примусове виконання.

Відповідач вважав, що державним виконавцем виконавчі дії проведено у чіткій відповідності до норм чинного законодавства. Відповідач зазначив, що законом визначено стягнення виконавчого збору одразу з відкриттям виконавчого провадження.

Оскільки рішення не виконано до відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір підлягає стягненню.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року по справі №1540/4764/18 задоволено частково позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 89 відсотків на 80 відсотків грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_2 пенсії, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили 27 грудня 2018 року.

За заявою ОСОБА_2 про примусове виконання рішення суду від 23.01.2019 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 23.01.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58174206 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №1540/4764/18, виданим 18.01.2019 року про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_2 пенсії, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16692 грн.

Вказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2019 року позивач отримав 01.02.2019 року.

Також 23.01.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №58174206, якою стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконавчий збір в розмірі 16692 грн.

Постанову про стягнення виконавчого збору від 23.01.2019 року позивав отримав 01.02.2019 року.

14.02.2019 року на адресу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов лист ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області Про виконання рішення від 11.02.2019 року №2286/03, відповідно до якого ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що Головним управлінням ОСОБА_2 21.01.2019 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб з 01.01.2018 року, з урахуванням розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення. Внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2019 року становить 12766,11 грн., до перерахунку розмір пенсії становив 12766,11 грн., відповідно, доплати пенсії немає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочалося прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» , за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно абз. 1 ч.4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» , державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» , у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених у т.ч. пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п.8 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» , в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка належить до стягнення.

Суд зазначає, що ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» прямо передбачає обов'язок боржника сплати суми виконавчого збору при примусовому виконанні рішення немайнового характеру, тобто незалежно від провадження державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.03.2018 року у справі №750/7624/17.

Суд зазначає, що державним виконавцем відповідно до вимог ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме: в пункті 3 постанови, зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 16692, 00 грн., та 23.01.2019 року відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 статті 27 Закону, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. (чотири мінімальних розміри заробітної плати).

Тому державний виконавець законно та обґрунтовано зазначив у п.3 постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору та законно й обґрунтовано прийняв постанову про стягнення виконавчого збору від 23.01.2019 року.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача щодо фактичного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 року у справі №1540/4764/18, на підставі якого було видано виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження від 23.01.2019 року ВП №58174206, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2018 року, незважаючи на те, що рішенням суду було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, зокрема, провести перерахунок та виплату пенсії саме з 01 січня 2018 року, а не з 01 грудня 2018 року.

Також, суд не бере до уваги посилання позивача на п.3 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» , відповідно до присів якого, виконавчий збір не стягується: якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки на підтвердження виконання рішення суду у справі №1540/4764/18 за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" - суду не надано жодного доказу.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

З наведених вище норм Закону випливає, що за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, виконуються рішення про стягнення коштів з державного органу, і такі рішення виконуються органом Державного казначейства.

При цьому, норма Закону щодо виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії не містить посилань на будь-яку бюджетну програму.

Тому посилання позивача, як на підставу позовних вимог, на п.3 ч.5 ст.27 Закону України Про виконавче провадження - суд до уваги не бере.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 від 23.01.2019 року ВП №58174206 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та від 23.01.2019 року ВП №58174206 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн. є обґрунтованими та законними, тобто прийнятими в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач, виносячи оскаржувані постанови, діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 34929741) про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 від 23.01.2019 року ВП №58174206 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та від 23.01.2019 року ВП №58174206 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів

.