Постанова

від 26.04.2019 по справі 420/776/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/776/19

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов від 23.01.2019 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк Олени Володимирівни від 23.01.2019 року ВП №58174206 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та від 23.01.2019 року ВП №58174206 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 Позивач зазначив, що внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_3 з 01.02.2019 року становить 12766,11 грн., до перерахунку (з 01.01.2019 року) розмір пенсії також становив 12766,11 грн., відповідно, доплати пенсії немає. Отже, рішення було виконане Головним управлінням самостійно. Державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених ст.10 ЗУ "Про виконавче провадження", а тому зазначив, що оскаржувані постанови є протиправними.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк Олени Володимирівни від 23.01.2019 року ВП №58174206 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та від 23.01.2019 року ВП №58174206 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн. - відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що згідно п. 3 ч. 5 ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавчий збір не стягується: якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а отже управління не повинно сплачувати виконавчий збір.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року по справі №1540/4764/18 позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_3 з 89 відсотків на 80 відсотків грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_3 пенсії, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 27 грудня 2018 року.

За заявою ОСОБА_3 про примусове виконання рішення суду від 23.01.2019 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. 23.01.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58174206 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №1540/4764/18, виданим 18.01.2019 року про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_3 пенсії, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16692 грн. Вказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2019 року позивач отримав 01.02.2019 року.

Також 23.01.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №58174206, якою стягнуто з Головного управління ПФУ в Одеській області виконавчий збір в розмірі 16692 грн.

Постанову про стягнення виконавчого збору від 23.01.2019 р. позивав отримав 01.02.2019 р.

14.02.2019 року на адресу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов лист ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області "Про виконання рішення" від 11.02.2019 року №2286/03, відповідно до якого ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що Головним управлінням ОСОБА_3 21.01.2019 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.01.2018 року, з урахуванням розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення. Внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_3 з 01.02.2019 року становить 12766,11 грн., до перерахунку розмір пенсії становив 12766,11 грн., відповідно, доплати пенсії немає.

Водночас, не погодившись з зазначеними постановами позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, дійшов висновку, що за правилами статей 26, 27 Закону України Про виконавче провадження стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору, а відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому підстав для їх скасування не має.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами ч. 1 ст. 18 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 27 ЗУ від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Слід зазначити, що відповідно до ч. 5 вказаної статті ЗУ від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до ЗУ Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 9 ст. 27 ЗУ від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналіз наведених норм показав, що за примусове виконання виконавчого документа справляється відповідний збір, про що державний виконавець зобов'язаний зазначити при відкритті виконавчого провадження та прийняти окреме рішення про стягнення з боржника виконавчого збору.

Таким чином, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що виконавчий збір не підлягає стягненню, оскільки згідно п. 3 ч. 5 ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавчий збір не стягується: якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи апелянта з огляду на наступне.

Стаття 1 ЗУ Про гарантії держави щодо виконання судових рішень встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.

Стаття 2 вищезазначеного Закону зазначає, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Згідно пункту 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до виконавчого листа № 1540/4764/18 боржником по справі є Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області, тобто орган державної влади. Разом з тим, вищезазначений виконавчий лист містить вимогу про зобов'язання вчинити певні дії, а не стягнення коштів чи майна, що виключає можливість застосування норм ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в процесі виконання судового рішення.

Виконавчий лист у даній справі виданий на виконання рішення зобов'язального характеру. Такий виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання перерахунку та виплати пенсії, а не стягнення періодичних платежів.

Зважаючи на викладене, колегія зазначає, що норми пункту 3 частини 5 статті 27 Закону Про виконавче провадження не поширюються на спірні правовідносини.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 31 січня 2019 року по справі № 161/502/17.

При цьому, обґрунтовуючи доводи про протиправність оскаржуваних рішень, позивач також посилається на те, що державним виконавцем не було вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, передбачених ст. 10 Закону, оскільки рішення суду виконано позивачем самостійно.

Колегія суддів, не приймає до уваги дані доводи апелянта, оскільки, як зазначалось вище, вказане рішення виконано не в повному обсязі.

При цьому, в даному випадку, жодних передбачених Законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження на час винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження не встановлено.

На час відкриття виконавчого провадження, відомості, про повне фактичне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку, у державного виконавця були відсутні, у зв'язку із чим у виконавця виник обов'язок вирішити питання про стягнення виконавчого збору та прийняти оскаржувані за цим позовом постанови.

Враховуючи викладене, оскільки при відкритті виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний вирішити питання про стягнення з боржника виконавчого збору, до відкриття виконавчого провадження фактично боржником судове рішення виконано не було, обставини, які б свідчити про відсутність підстав для справляння збору, під час розгляду справи не підтвердились, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість і правомірність оскаржуваних постанов державного виконавця та відсутність підстав для їх скасування.

З огляду на наведене, оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що дана справа віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 05 березня 2019 року, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, ст.315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 26 квітня 2019 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова