Ухвала

від 27.02.2019 по справі 760/23361/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/210/19

В справі № 760/23361/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

представника позивачів- Шабаровського Б.В.

представника відповідача 1- ОСОБА_2

представника відповідача 2- ОСОБА_3

представника 3- особи 2 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Всеукраїнської громадської організації Спілка перукарів України , 3-і особи: ПрАТ Компанія Естет , ТОВ C&А Група про визнання дій неправомірними та недійсною угоди, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом і просять :

-визнати неправомірними дії президента Всеукраїнської громадської організації Спілка перукарів України ОСОБА_7 під час укладення останнім Договору про передання виключних майнових прав на знак для товарів і послуг (торговельну марку) від 18 вересня 2009 року;

-визнати договір, укладений між ВГО СПУ та ЗАТ Компанія Естет , а також ТОВ C&А Група , про передання виключних майнових прав на знак для товарі та послуг від 18 вересня 2009 року недійсним.

Представник відповідача - Всеукраїнської громадської організації Спілка перукарів України ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження в справі.

Посилається на те, що однією з вимог позивачів є визнання неправомірними дій президента Всеукраїнської громадської організації Спілка перукарів України ОСОБА_7 під час укладення останнім Договору про передання виключних майнових прав на знак для товарів і послуг (торговельну марку) від 18 вересня 2009 року.

З цього вбачається, що позивачами є особи - учасники вказаної юридичної особи, а отже спір між учасниками зазначеної громадської організації є корпоративним, а тому має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Виходячи з цього, просить задовольнити заяву.

Обговоривши заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання і закриття провадження в справі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України / в редакції на момент виникнення спору/, господарським судам підвідомчі справи у спорах:

- що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів;

-що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Згідно зі ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Так, позивачі звернулися до суду з позовом про визнання дій неправомірними та недійсною угоди щодо передачі виключних майнових прав на знак для товарів та послуг (торговельну марку).

Пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ встановлено, що згідно з частиною третьою статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 4 частини першої статті 12 ГПК, стаття 15 ЦПК), слід враховувати роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Наприклад, у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа. При цьому положення пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, враховуючи її імперативний характер, не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних з діяльністю інших суб'єктів господарювання (споживчих, садових товариств тощо), а також стосовно справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, який вибув.

Відповідно до ст. 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

За змістом ст.1 Закону України Про господарські товариства господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

В свою чергу, згідно з ч.ч.1,5 ст.1 Закону України Про громадські об єднання громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Частинами 1,6 ст.3 даного Закону визначено принципи утворення і діяльності громадських об'єднань.

Так, громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: добровільності; самоврядності; вільного вибору території діяльності; рівності перед законом; відсутності майнового інтересу їх членів (учасників);прозорості, відкритості та публічності.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Відповідно до п. 2.1 Статуту Всеукраїнської громадської організації Спілка перукарів України головною метою діяльності Спілки є задоволення та захист законних економічних, національно-культурних, творчих та інших спільних інтересів.

Тобто, Всеукраїнська громадська організація Спілка перукарів України не є господарським товариством, а тому ознаки корпоративного спору в даній справі відсутні.

На це ж посилається і Верховний Суд у постанові в справі № 916/978/17 / провадження 12-100гс18 / від 30 травня 2018 року.

Виходячи з цих обставин, підстави для закриття провадження в справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 19, 255 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження в справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14 березня 2019 року.

Суддя: Л.А.Шереметьєва