Рішення

від 04.03.2019 по справі 200/11703/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 р. Справа№200/11703/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Голуб В.А.,

при секретарі - Мангуш З.В.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Лайм» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС від 27.09.2018 року, визнання недійсним та скасування наказу від 03.09.2018 року № 1033, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Лайм» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС від 27.09.2018 року, визнання недійсним та скасування наказу від 03.09.2018 року № 1033 (відповідно до уточнених позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані постанова та наказ винесені протиправно. Так, по-перше, відповідно до вимог чинного законодавства впроваджено мораторій на проведення перевірки, а тому у Головного управління Держпраці у Донецькій області були відсутні повноваження для її проведення. Також наказ про проведення перевірки був прийнятий без додержання законодавчих підстав. Крім того, направлення, наказ та службові посвідчення були пред'явлені не уповноваженій особі, яка не має повноважень на отримання/ознайомлення з будь-якими документами. В свою чергу, представник ТОВ Лайм зазначає, що підприємство жодним чином не чинило перешкод у проведенні перевірки, а лише вимагало дотримання вимог чинного законодавства. З огляду на викладене, позивач просить суд визнати недійсним та скасувати наказ відповідача від 03.09.2018 року № 1033; визнати дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування позивача незаконними; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС від 27.09.2018 року, якою визначено суму штрафу у розмірі 372 300, 00 грн.

В матеріалах справи наявних відзив відповідача на позовну заяву. В обґрунтування незгоди позивач зазначає, що позовна вимога про визнання неправомірними дій Управління Держпраці щодо проведення інспекційного відвідування не підлягає задоволенню, адже позивач обрав спосіб судового захисту порушеного, на його думку, права, який не передбачений частиною 1 статті 5 КАС України та не забезпечує ефективного захисту прав позивача. Крім того, представник відповідача зазначає, що висновок позивача про те, що інспекційне відвідування є однією із форм планового або позапланового заходу державного нагляду є безпідставним та необґрунтованим, як наслідок, застосування позивачем до спірних правовідносин приписів статті 3 Закону № 1669 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції є помилковим. В свою чергу, відносини роботодавця з найманими працівниками щодо виконання останніми трудових функцій не є господарськими у розумінні чинного законодавства. Вищенаведене свідчить про те, що Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , який унормовує порядок контролю за господарською діяльністю, не поширює свою дію на відносини у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю. Також, представник відповідача зазначає, що управління Держпраці під час проведення інспекційного відвідування позивача діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та міжнародними договорами, посадовими особами Управління Держпраці були дотримані вимоги Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295 від 26.04.2017 року, усі посилання позивача на порушення Управлінням Держпраці вимог Порядку № 295 є необґрунтованими та безпідставними, спростовуються матеріалами справи. Тому представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС від 27.09.2018 року та відкрито провадження по справі № 200/11703/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 200/11703/18-а за правилами загального позовного провадження на 15 годину 30 хвилин 29.11.2018 року.

Ухвалою суду від 29.11.2018 року клопотання представника Головного управління Держпраці у Донецькій області про надання додаткового строку для подання відзиву та доказів на його підтвердження, - задоволено. Встановлено додатковий строк для надання відзиву, - п'ятнадцять днів з дня одержання даної ухвали суду. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм про витребування доказів, - задоволено. Витребувано у Головного управління Держпраці у Донецькій області матеріали справи щодо призначення та проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм в магазині за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, б.5. Відкладено підготовче засідання по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС від 27.09.2018 року до 14-00 години 18.12.2018 року.

У підготовчому засіданні 18.12.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом, була оголошена перерва до 16.01.2019 року на 14:00 год.

Ухвалою суду від 16.01.2019 року уточнену позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм , - залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у розмірі 1 921, 00 грн. Оголошено перерву у підготовчому засіданні по адміністративній справі до 11-00 год. 04.02.2019 року. Продовжено строк підготовчого провадження по адміністративній справі на тридцять днів з ініціативи суду.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС від 27.09.2018 року, визнання недійсним та скасування наказу від 03.09.2018 року № 1033. Призначено судовий розгляд по суті на 12 годину 00 хвилин 20.02.2019 року у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1.

Ухвалою суду від 20.02.2019 року відкладено судове засідання по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС від 27.09.2018 року, визнання недійсним та скасування наказу від 03.09.2018 року №1033 до 11-00 год. 28.02.2019 року.

У судовому засіданні Донецьким окружним адміністративним судом, була оголошена перерва до 04.03.2019 року на 09:30 год.

Представники позивача та відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм (далі - ТОВ Торгова мережа Лайм ), згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є юридичною особою, із кодом ЄДРПОУ 37989934, місце реєстрації: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів, б. 84, кв. 8 (а.с.15).

14.08.2018 року начальнику Головного управління Держпраці у Донецькій області було направлено лист від Департаменту з питань економіки Маріупольської міської ради від 14.08.2018 року №213-42039-21.2.1, відповідно до якого сповіщено відповідача про відсутність у ТОВ Торгова мережа Лайм офіційно працевлаштованих осіб (а.с.73-74).

На підставі доповідної записки від 27.08.2018 року № 04.1-13-9/55, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області було винесено наказ від 03.09.2018 року № 1033 Про проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання ТОВ Торгова мережа Лайм (а.с.75-76,157-158).

На підставі направлення від 03.09.2018 року № 676/04-1/15-14-12, наказу від 03.09.2018 року № 1033, працівниками Головного управління Держпраці у Донецькій області було проведено інспекційне відвідування суб'єкта господарювання (а.с.77-78).

Під час інспекційного відвідування представнику ТОВ Торгова мережа Лайм роз'яснено його права, а також зазначено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (а.с.80-81).

Крім того, в ході інспекційного відвідування завідуючою магазина та продавцем було надано пояснення (а.с.81-84).

05 вересня 2018 року складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДЦ 1007/335/НД/АВ із одночасним направленням директору ТОВ Торгова мережа Лайм вимоги про надання документів № ДЦ 1007/335/НД (а.с.18-23).

У відповідь на вимогу, позивачем 12.09.2018 року надано відповідь, відповідно до якої останній вважає, що вимога про надання документів не відповідає приписам чинного законодавства, а саме перед початком заходу не пред'явлено ані копії наказу, ані направлень та службових посвідчень.Також відповідно до вимог чинного законодавства впроваджено мораторій на проведення перевірки, а тому у Головного управління Держпраці у Донецькій області були відсутні повноваження для її проведення (а.с.24-29).

13.09.2018 року складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДЦ1007/335/2НД/АВ, в якому зазначено, що на час відвідування 13.09.2018 року о 10-00 год. двері офісу, який є водночас адресою проживання засновника та директора ОСОБА_1 згідно з даними ЄДР, ніхто не відчинив. Також 13.09.2018 року було здійснено вихід за місцем здійснення діяльності ТОВ Торгова мережа Лайм по вул. Лепорського, буд. 5 у м. Маріуполі Донецької області - магазин Фреш . Завідуюча магазином ОСОБА_2 повідомила, що документи, ведення яких передбачено законодавством про працю знаходяться у офісі, адресу офісу вона не знає. Під час виходу 13.09.2018 року у магазині здійснювали реалізацію товарів два продавця: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка під час інспекційного відвідування 05.09.2018 року була відсутня. Завідуюча магазином ОСОБА_2 заборонила продавцю ОСОБА_4 надавати будь-які пояснення, після чого продавець покинула магазин по вул. Лепорського, буд. 5 у м. Маріуполі Донецької області. Вищевказане свідчить про створення директором ТОВ Торгова мережа Лайм ОСОБА_1 та завідуючою магазином ОСОБА_2 перешкоди у проведенні інспекційного відвідування під час здійснення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, що є порушенням вимог ст.259 Кодексу законів про працю (а.с.30-33).

Позивача повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, натомість представник ТОВ Торгова мережа Лайм вважав за недоцільне прийняття участі у розгляді справи. Крім того, у запереченнях позивача зазначено, що направлення, наказ та службові посвідчення були пред'явлені не уповноваженій особі, яка не має повноважень на отримання/ознайомлення з будь-якими документами (а.с.34-39).

Окрім цього, заступником начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області було направлено до Головного управління Національної поліції у Донецькій області повідомлення-лист від 19.09.2018 року № 04.1-13-3/9456-18, відповідно до якого просило прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за порушення позивачем законодавства, відповідальність за яке передбачена ст. 172 КК України (а.с.159-161).

27.09.2018 року Головне управління Держпраці у Донецькій області винесло постанову № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС про накладення штрафу на ТОВ Торгова мережа Лайм у загальному розмірі 372 300, 00 грн (а.с.44-45).

Листом від 04.10.2018 року № 04.1-13-6/9937-18 Головне управління Держпраці у Донецькій області залишило заперечення ТОВ Торгова мережа Лайм на акт інспекційного відвідування без задоволення (а.с.40-43).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини регулює Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно зі ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 5-1 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: вільний вибір виду діяльності; безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб; надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів; безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії; компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість; правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 69 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку № 295).

Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Суд зазначає, що наказ від 03.09.2018 року № 1033 "Про проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання ТОВ Торгова мережа Лайм " винесено відповідно до п.п. 3 п. 5 Порядку № 295, а саме за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, що прямо передбачено чиним законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що спірний наказ винесено на підставі інформації, яка отримана від Департаменту з питань економіки Маріупольської міської ради. Суд критично ставиться на доводи позивача щодо отримання вказаного листа після винесення наказу, оскільки резолюція на ньому проставлена ще 14.08.2018 року.

Вказане свідчить про правомірність наказу від 03.09.2018 року № 1033"Про проведення інспекційного відвідування".

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача щодо мораторію, встановленого Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та необхідність узгодження проведення перевірки з Державною регуляторною службою, а також мораторій на проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, встановлених ст. 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (№ 1669-VII), з наступних підстав.

Статтею 1 Закону 1728-VIII визначено, що у цьому Законі терміни "державний нагляд (контроль)", "заходи державного нагляду (контролю)", "органи державного нагляду (контролю)" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, ст. 2 вищезазначеного Закону встановлений до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 6 Закону передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 18 грудня 2017 року № 1104 Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідно до якого включена Держпраці та її територіальні органи.

Крім того, ст. 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції встановила мораторій, щодо проведення планових та позапланових перевірок, але відповідачем було здійснено інспекційне відвідування, яке не віднесено до вищезазначених контрольних заходів.

Суд не приймає посилання на ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , для проведення позапланової перевірки позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Згідно з ч. 4, 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Виходячи із аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що всі інші норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюються на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, в тому числі і положення пункту 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається відповідним порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26 квітня 2017 року № 295 (надалі - Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п.п. 2 п. 11 Порядку № 295, інспектор праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування підприємства їх копії або витяги.

Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» , що ратифікована Законом України № 1985-ІV від 08 вересня 2004 року (далі - Конвенція), передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; іі) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ііі) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; іv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Як передбачено положеннями пункту 12 Порядку № 295, вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Пунктом 16 Порядку № 295 передбачено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Пунктом 18 Порядку № 295 визначено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Суд зазначає, що вимога про надання документів для проведення інспекційного відвідування є обов'язковою для виконання. Натомість позивачем проігноровано приписи чинного законодавства.

Суд не приймає доводи позивача щодо пред'явлення відповідачем направлення, наказу та службових посвідчень не уповноваженій особі, яка не має повноважень на отримання/ознайомлення з будь-якими документами, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що документи, які посвідчують право на проведення перевірки, були пред'явлені завідуючій магазином, яка в свою чергу, була присутня у магазині та виконувала свої трудові обов'язки.

Позивачем зазначено, що завідуюча магазином - ОСОБА_2, яка безпосередньо здійснює організацію роботи, не є уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Разом з тим, позивач не забезпечив участь у проведенні інспекційного відвідування представника, який би був уповноваженою особою, хоча інспектори виходили на перевірку двічі.

Державний інспектор, який проводив перевірку, не наділений повноваженням пошуку чи з'ясування відомостей, хто є уповноваженою особою об'єкта відвідування. При цьому, направлення на перевірку ОСОБА_2 отримала без будь-яких заперечень.

Крім того, навіть до суду позивачем не було надано посадової інструкції чи будь-якого іншого документу, які б визначали коло повноважень ОСОБА_2

Таким чином, суд прийшов до висновку, що пред'явлення направлення ОСОБА_2 було цілком законно.

Суд звертає увагу, що на офіційному веб-сайті Держпраці у розділі "Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю" міститься інформація про службові посвідчення інспекторів праці, які направлялися на інспекційне відвідування позивача.

При цьому, Порядком № 295 не передбачено пред'явлення інспекторами праці об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі будь-яких інших документів, окрім службових посвідчень.

Отже, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що представники Головного управління Держпраці у Донецькій області діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суб'єкт господарювання має знати про наслідки недотримання вимог чинного законодавства та нести відповідальність за порушення законних вимог контролюючого органу.

В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача, а також прийнятих відповідачем постанови та наказу, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність вчинених ним дій та прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246,250,295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Лайм» (код ЄДРПОУ 37989934, 87515, АДРЕСА_1) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, 85302, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Прокоф'єва, будинок 82) про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС від 27.09.2018 року, визнання недійсним та скасування наказу від 03.09.2018 року № 1033, - відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено 14.03.2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.