Постанова

від 18.06.2019 по справі 200/11703/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року справа №200/11703/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участі представника позивача Лисова В.Л., представника відповідача Голуба П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року (повне судове рішення складено 14 березня 2019 року у м. Слов`янську) у справі № 200/11703/18-а (суддя в І інстанції Голуб В.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм (далі - ТОВ Лайм ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі - Головне управління Держпраці) про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС від 27.09.2018, визнання недійсним та скасування наказу від 03.09.2018 № 1033.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані постанова та наказ винесені протиправно. Так, по-перше, відповідно до вимог чинного законодавства впроваджено мораторій на проведення перевірки, а тому у Головного управління Держпраці були відсутні повноваження для її проведення. Також наказ про проведення перевірки був прийнятий без додержання законодавчих підстав, направлення, наказ та службові посвідчення були пред`явлені не уповноваженій особі, яка не має повноважень на отримання/ознайомлення з будь-якими документами. В свою чергу, наголошує, що підприємство жодним чином не чинило перешкод у проведенні перевірки, а лише вимагало дотримання вимог чинного законодавства. З огляду на викладене, позивач просив суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати недійсним та скасувати наказ відповідача від 03.09.2018 № 1033; визнати дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування позивача незаконними;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС від 27.09.2018, якою визначено суму штрафу у розмірі 372 300,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт наголошує, що висновок місцевого суду, щодо того, що за своїм змістом контроль у сфері господарської діяльності та контроль за дотриманням законодавства про працю є різними видами контролю, є помилковим. Судом не проаналізовано норми діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що призвело до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 14.08.2018 начальнику Головного управління Держпраці було направлено лист від Департаменту з питань економіки Маріупольської міської ради від 14.08.2018 №213-42039-21.2.1, відповідно до якого сповіщено відповідача про відсутність у ТОВ Лайм офіційно працевлаштованих осіб (а.с.73-74).

На підставі доповідної записки від 27.08.2018 № 04.1-13-9/55, першим заступником начальника Головного управління Держпраці було винесено наказ від 03.09.2018 № 1033 Про проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання ТОВ Лайм (а.с.75-76,157-158).

На підставі направлення від 03.09.2018 № 676/04-1/15-14-12, наказу від 03.09.2018 № 1033, працівниками Головного управління Держпраці у Донецькій області було проведено інспекційне відвідування суб`єкта господарювання (а.с.77-78).

Під час інспекційного відвідування представнику ТОВ Лайм роз`яснено його права, а також зазначено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання (а.с.80-81).

Крім того, в ході інспекційного відвідування завідуючою магазина та продавцем було надано пояснення (а.с.81-84).

05 вересня 2018 року складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДЦ 1007/335/НД/АВ із одночасним направленням директору ТОВ Лайм вимоги про надання документів № ДЦ 1007/335/НД (а.с.18-23).

У відповідь на вимогу, позивачем 12.09.2018 надано відповідь, згідно якої останній вважає, що вимога про надання документів не відповідає приписам чинного законодавства, а саме: перед початком заходу не пред`явлено ані копії наказу, ані направлень та службових посвідчень. Також відповідно до вимог чинного законодавства впроваджено мораторій на проведення перевірки, а тому у Головного управління Держпраці були відсутні повноваження для її проведення (а.с.24-29).

13.09.2018 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДЦ1007/335/2НД/АВ, в якому зазначено, що на час відвідування 13.09.2018 о 10-00 год. двері офісу, який є водночас адресою проживання засновника та директора ОСОБА_4 згідно з даними ЄДР, ніхто не відчинив. Також 13.09.2018 було здійснено вихід за місцем здійснення діяльності ТОВ Лайм по вул. Лепорського, буд. 5 у м. Маріуполі Донецької області - магазин Фреш . Завідуюча магазином ОСОБА_1 повідомила, що документи, ведення яких передбачено законодавством про працю знаходяться у офісі, адресу офісу вона не знає. Під час виходу 13.09.2018 у магазині здійснювали реалізацію товарів два продавця: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка під час інспекційного відвідування 05.09.2018 була відсутня. Завідуюча магазином ОСОБА_1 заборонила продавцю ОСОБА_3 . надавати будь-які пояснення, після чого продавець покинула магазин по вул. Лепорського, буд. 5 у м. Маріуполі Донецької області. Вищевказане свідчить про створення директором ТОВ Лайм ОСОБА_4 та завідуючою магазином ОСОБА_1 . перешкоди у проведенні інспекційного відвідування під час здійснення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, що є порушенням вимог ст.259 КЗпП (а.с.30-33).

Позивача повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, натомість представник ТОВ Лайм вважав за недоцільне прийняття участі у розгляді справи. Крім того, у запереченнях позивача зазначено, що направлення, наказ та службові посвідчення були пред`явлені не уповноваженій особі, яка не має повноважень на отримання/ознайомлення з будь-якими документами (а.с.34-39).

Окрім цього, заступником начальника Головного управління Держпраці було направлено до Головного управління Національної поліції у Донецькій області повідомлення-лист від 19.09.2018 № 04.1-13-3/9456-18, відповідно до якого просило прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за порушення позивачем законодавства, відповідальність за яке передбачена ст. 172 КК України (а.с.159-161).

27.09.2018 Головне управління Держпраці винесло постанову № ДЦ1007/335/2НД/АВ/СПТД-ФС про накладення штрафу на ТОВ Лайм у загальному розмірі 372 300, 00 грн. (а.с.44-45).

Листом від 04.10.2018 № 04.1-13-6/9937-18 Головне управління Держпраці залишило заперечення ТОВ Лайм на акт інспекційного відвідування без задоволення (а.с.40-43).

Отже, спірним у справі є підстави застосування штрафу.

Надаючи правову оцінку, колегія суддів виходить з такого.

Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини регулює КЗпП України.

Згідно зі ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 5-1 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: вільний вибір виду діяльності; безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб; надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів; безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії; компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв`язку з направленням на роботу в іншу місцевість; правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 69 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295), який був чинним на час проведення інспекційного відвідування.

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку № 295).

Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Слід зазначити, що наказ від 03.09.2018 № 1033 Про проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання ТОВ Лайм винесено відповідно до пп.3 п. 5 Порядку № 295, а саме за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, що прямо передбачено чинним законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що спірний наказ винесено на підставі інформації, яка отримана від Департаменту з питань економіки Маріупольської міської ради. Вказаний лист отриманий до винесення наказу, оскільки резолюція на ньому проставлена ще 14.08.2018. При цьому відповідач не мав підстав для висновку щодо неправдивості викладеної в ньому інформації, саме для перевірки такої інформації і було прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування.

Суд критично ставиться на доводи позивача щодо отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України від 12.09.2018 № 12291/04-3 після винесення наказу, оскільки не він був підставою для призначення інспекційного відвідування.

Вказане свідчить про правомірність наказу від 03.09.2018 № 1033 Про проведення інспекційного відвідування .

Щодо посилань позивача на необхідність застосування мораторію, встановленого Законом України від 03.11.2016 № 1728-VIII Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 1728-VIII), та необхідність узгодження проведення перевірки з Державною регуляторною службою, а також мораторій на проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, встановлених ст. 3 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII), колегія суддів зазначає таке.

Статтею 1 Закону № 1728-VIII визначено, що у цьому Законі терміни "державний нагляд (контроль)", "заходи державного нагляду (контролю)", "органи державного нагляду (контролю)" вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).

Так, ст. 2 вищезазначеного Закону встановлений до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 6 Закону передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 18 грудня 2017 року № 1104 Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону № 1728-VIII, відповідно до якого включена Держпраці та її територіальні органи.

Крім того, ст. 3 Закону № 1669-VII встановила мораторій, щодо проведення планових та позапланових перевірок, але відповідачем було здійснено інспекційне відвідування, яке не віднесено до вищезазначених контрольних заходів.

Також, посилання апелянта на ч.1 ст.6 Закону № 877-V апеляційний суд не бере до уваги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 11 статті 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Згідно з ч. 4, 5 статті 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Виходячи із аналізу вказаних норм, колегія суддів погоджує висновок місцевого суду, що всі інші норми Закону № 877-V не поширюються на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, в тому числі і положення пункту 11 статті 7 цього Закону.

Як вже було зазначено судом вище, процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається Порядком № 295.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пп. 2 п. 11 Порядку № 295, інспектор праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування підприємства їх копії або витяги.

Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , що ратифікована Законом України № 1985-ІV від 08 вересня 2004 року (далі - Конвенція), передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ііі) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; іv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Як передбачено положеннями пункту 12 Порядку № 295, вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Пунктом 16 Порядку № 295 передбачено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Пунктом 18 Порядку № 295 визначено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Слід зауважити, що вимога про надання документів для проведення інспекційного відвідування є обов`язковою для виконання. Натомість, позивачем проігноровано приписи чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що документи, які посвідчують право на проведення перевірки, були пред`явлені завідуючій магазином, яка в свою чергу, була присутня у магазині та виконувала свої трудові обов`язки, отже, доводи ТОВ Лайм щодо пред`явлення відповідачем направлення, наказу та службових посвідчень не уповноваженій особі, яка не має повноважень на отримання/ознайомлення з будь-якими документами є необґрунтованими.

Так, позивачем зазначено, що завідуюча магазином - ОСОБА_1 , яка безпосередньо здійснює організацію роботи, не є уповноваженою особою суб`єкта господарювання. Разом з тим, ТОВ Лайм не забезпечило участь у проведенні інспекційного відвідування керівника або іншого представника, якого підприємство вважало б уповноваженою особою, хоча інспектори виходили на перевірку двічі.

Державний інспектор, який проводив перевірку, не наділений повноваженням пошуку чи з`ясування відомостей, хто є уповноваженою особою об`єкта відвідування. При цьому, направлення на перевірку ОСОБА_1 отримала без будь-яких заперечень. Крім того, і до суду позивачем не було надано посадової інструкції чи будь-якого іншого документу, які б визначали коло повноважень ОСОБА_1.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що пред`явлення направлення ОСОБА_1 було цілком законно.

Як вбачається з рішення місцевого суду, на офіційному веб-сайті Держпраці у розділі Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю міститься інформація про службові посвідчення інспекторів праці, які направлялися на інспекційне відвідування позивача.

При цьому, Порядком № 295 не передбачено пред`явлення інспекторами праці об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі будь-яких інших документів, окрім службових посвідчень.

Підсумовуючи наведене, матеріалами справи підтверджено, що представники Головного управління Держпраці діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Між іншим, суб`єкт господарювання має знати про наслідки недотримання вимог чинного законодавства та нести відповідальність за порушення законних вимог контролюючого органу.

Абзацами 6,7 частини другої статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Посилання представника позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , як на підставу для визнання неправомірного інспекційного відвідування, не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до приписів частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, на час проведення інспекційного відвідування позивача постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 була чинною, тому відповідачем правомірно застосовувалась до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідач мав підстави та повноваження на проведення перевірки, діяв у спосіб, визначений діючим законодавством при прийнятті рішення про проведення інспекційного відвідування, застосування штрафних санкцій за протиправну відмову у допуску на проведення такого заходу державного контролю.

Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів вважає викладені доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків місцевого суду, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Лайм - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року у справі № 200/11703/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 20 червня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Г. М. Міронова