Рішення

від 07.03.2019 по справі 921/378/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 березня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/378/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Сиротюк К.В.

розглянув матеріали справи

за позовом : Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, майдан Волі, 4, м.Тернопіль, 46001

до відповідачів :

1. Бучацького районного споживчого товариства, вул. Галицька, 153, м. Бучач, 48400

2. Бучацької міської ради, майдан Волі, 1, м. Бучач, 48400

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на прредмет спору на стороні відповідача 1: Кооперативного підприємства "Ринок" Бучацького районного споживчого товариства, вул. Галицька, 54, м. Бучач, Тернопільська область, 48400

про визнання недійсним та скасування рішення №167 від 28.04.2011 та реєстрацію права власності за Бучацьким районним споживчим товариством, визнання права власності.

За участі представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №7/3 від 02.01.2019р. (дійсна до 31.12.2019р.);

відповідача 1 - ОСОБА_2., ордер ТР №066627 від 09.01.2019р.

відповідача 2: не з'явився

третьої особи: не з'явився

Учасникам судового процесу оголошено склад суду.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи:

21.09.2018р. Тернопільська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: Бучацького районного споживчого товариства, Бучацької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Бучацької міської ради від 28.04.2011 №167 та реєстрацію права власності за Бучацьким районним споживчим товариством на нежитлові будівлі, що розміщені по вул. Галицького (бувша вулиця Леніна), будинок 58 в м. Бучач, визнання права власності на ринковий комплекс нежитлові будівлі, що розміщені по вул. Галицького (бувша вулиця Леніна), будинок 58 в м. Бучач.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмовляючись повернути Тернопільській обласній спілці споживчих товариств нежитлові будівлі, що розміщені по вул. Галицького (бувша вулиця Леніна), будинок 58 в м. Бучач, визнання права власності на ринковий комплекс нежитлові будівлі, що розміщені по вул. Галицького (бувша вулиця Леніна), будинок 58 в м. Бучач, що передані Бучацькому районному споживчому товариству в підпорядкування на підставі постанови правління облспоживспілки №263 від 05.10.1992 «Про реорганізацію обласного об'єднання ринків облспоживспілки» , яка в послідуючому скасована постановою правління облспоживспілки «Про припинення дії постанови правління облспоживспілки від 05.10.1992 №263» , та зареєстроване за ним (Бучацьким РайСТ) на праві власності на підставі рішення Бучацької міської ради №167 від 28.04.2011, тим самим унеможливлює здійснення права власності позивача на спірне нерухоме майно.

Ухвалою від 26.09.2018 позовна заява була залишена судом без руху та встановлено позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви (протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху) шляхом подання суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі .

11.10.2018 через канцелярію суду позивачем на виконання вимог ухвали суду від 26.09.2018 подано заяву про усунення недоліків, до якої на підтвердження визначення вартості спірного нерухомого майна долучено копію Додатку до постанови Правління Укоопспілки від 196.09.2016 за №21 «Оперативні дані про результати діяльності кооперативних ринків за 2017 рік» за підписом керівника правління та головного бухгалтера, у якій визначено балансову вартість майна у розмірі 408 тис. грн., а також оригінал платіжного доручення №856 від 11.10.2018 про сплату 4358 грн судового збору, сплаченого з її ( балансової вартістю) урахуванням.

З огляду на усунення позивачем виявлених судом недоліків, ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на "15" листопада 2018 року, з подальшим його неодноразовим відкладенням, востаннє на 15.01.2019.

Ухвалою від 13.12.2018 залучено до участі у справі № 921/378/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Кооперативне підприємство «Ринок» (48400, Тернопільська область, Бучацький район, місто Бучач, вул. Галицька, будинок 54, ідент. код 21144312).

За час проведення підготовчого провадження сторонами подано у справу:

- 08.11.2018 через канцелярію суду від відповідача-2 - Бучацької міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20543 від 08.11.2018), у якому останній щодо позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, розгляд справи просить здійснювати без участі уповноваженого представника.

Як на обставину, якою заперечує позовні вимоги позивача, відповідач 2 посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте органом місцевого самоврядування на підставі звернення Бучацького РайСТ, висновку Бучацького РБТІ, рішення виконкому Тернопільської облради від 08.06.1987 р. за №146 та ОСОБА_3 Тернопільської облспоживспілки від 05.10.1992 за №263 Про реорганізацію обласного управління ринків облспоживспілки . І хоча названа ОСОБА_3 №263, якою постановлено ліквідувати обласне об'єднання ринків облспоживспілки з 01.11.1992 та станом на 01.11.1992 передати ринки в підпорядкування об'єднань торгівлі продовольчими товарами районних споживчих товариств, у тому числі і Бучацькому, не згадана в рішенні , що оскаржується, однак остання була чинна на момент його прийняття. З огляду на викладене відповідач 2 вважає, що приймаючи рішення №167 від 28.04.2011, Бучацька міська рада діяла в межах наданих їй повноважень та у спосіб, визначений Законом. Щодо вимоги про визнання права власності на спірні будівлі , відповідач 2 пояснень не надав, оскільки, як зазначив у відзиві, не претендує на це нерухоме майно;

- 29.11.2018 відповідачем 1 - Бучацьким РайСТ, було подано відзив на позовну заяву , у якому вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення , виходячи з того, що :

- з доводами позивача щодо особи власника майна та щодо самого майна, яке є предметом даного спору, і вимогами про скасування правовстановлюючих документів Бучацького районного споживчого товариства, відповідач 1 не погоджується, оскільки на виконання спільної постанови Центрального комітету КПРС та ОСОБА_3 Міністрів СРСР № 265 від 26.02.1987р. та ОСОБА_3 Центрального комітету Компартії України і ОСОБА_3 Міністрів Української РСР №124 від 14.04.1987р., виконавчий комітет Тернопільської обласної ради напраних депутатів прийняв рішення №146 від 08.06.1987р. Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків , відповідно до п. 2 якого вирішив Взяти до відома, що Міністерство торгівлі УPCP наказом від 22 квітня 1987 року №134 доручило управлінням торгівлі облвиконкомів передати до кінця 1 липня ц.р. обласні об'єднані дирекції колгоспних ринків з ринками та іншими структурними підрозділами, які і перебувають на їх балансі, з плановими показниками, фондами на 1987 рік та показниками по звітному балансу за період з 1 січня до 1 числа місяця, в якому завершено передачу і облспоживспілкам . При цьому позивачем до матеріалів справи долучено копію Акту безвозмездного приема-передачи Тернопольской обласной объединенной дирекции колхозных рынков при обласном правлении торговли Тернопольского облисполкома , датованого 30.06.1987року, з якого вбачається, що проведено безкоштовну прийом- передачу Тернопільської обласної об'єднаної дирекції колгоспних ринків по балансу на 1 червня 1987р. із відання обласного правління торгівлі Тернопільського облвиконкому у відання Тернопільському облспоживсоюзу Укоопсоюзу. Водночас у вказаному Акті зазначено, що Тернопільська обласна дирекція колгоспних ринків діє на підставі Статуту, затвердженого начальником управління торгівлі 21 листопада 1983р., має самостійний баланс, круглу печатку і кутовий штамп із зображенням своєї назви, а в її склад входить 14 основних ринків і 15 їх філіалів, в тому числі і Бучацький колгоспний ринок і його філіал в м. Монастириськ, по вул. Леніна, 58 , проте саме передавального балансу по Бучацькому колгоспному ринку і його філіалу в м. Монастириськ, а також акту інвентаризації і основних відомостей по балансовому звіту, що стосується спірного майна не надано, що на думку відповідача 1, унеможливлює встановлення кількості отриманого майна і його ідентифікацію;

- і так як в підпорядкуванні Бучацького районного споживчого товариства перебувало об'єднання по торгівлі продовольчими товарами, якому згідно ОСОБА_3 правління облспоживспілки від 05 жовтня 1992року за № 263 Про реорганізацію обласного об'єднання ринків облспоживспшки передано в підпорядкування ринок з його організаційною та функціональною структурою управління, у власність безкоштовно основні засоби, як майновий об'єкт (п. 5 ОСОБА_3), яке 06.07.1995 року було ліквідоване, а на його базі створено Золотопотіцьке торгово-роздрібне об'єднання Бучацького райСТ, якому передано основні засоби ринку, які згодом передані кооперативному підприємству Ринок Бучацького райСТ, враховуючи рішення уповноваженого органу правління - постанови правління ОСС від 24.07.1995 за №178 , керуючись нормами ст. 9 ЗУ Про споживчу кооперацію , яка визначає, що власність споживчих товариств складається також із власності підпорядкованих їм підприємств, а тому Бучацьке Рай СТ вважає, що ним було здійснено оформлення та реєстрацію права власності на таке майно правомірно, отже права позивача такими діями порушено не було;

- 07.12.2018 року позивач подав через канцелярію суду заперечення на відзив, у якому зазначив, що факт набуття Тернопільською облспоживспілкою права власності на цілісний майновий комплекс є преюдиційним згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року у справі № 4/78/5022-1017/2012, підтримав позовні вимоги та долучив до нього копію зазначеної постанови. Щодо оформлення права власності за відповідачем на підставі рішення облвиконкому від 08.06.1987 року за №146 та проведеної реєстрації Бучацьким районним бюро технічної інвентаризації за Бучацьким районним споживчим товариством, про що свідчить реєстраційне посвідчення від 07 жовтня 1997 року, то таку реєстрацію позивач вважає незаконною, оскільки за рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 08 червня 1987 року №146 передача проведена позивачу - Тернопільській облспоживспілці, і не стосувалася відповідача, а тому в свою чергу слід вважати необґрунтованим і рішення виконавчого комітету Бучацької міської ради від 28.04.2011 року №167 Про оформлення права власності на будівлі та приміщення за Бучацьким райСТ на підставі якого міська рада видала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.05.2011 року, прийняте на підставі того ж рішення від 08 червня 1987 року за №146;

- 13.12.2018 представником Бучацького РайСТ (відповідач-1) подано клопотання про витребування доказів (вх.номер 22938 від 13.12.2018) обґрунтоване тим, що ним, як адвокатом ОСОБА_4, ще 03.12.2018 з метою отримання необхідних для вирішення даної справи доказів було скеровано позивачу у справі адвокатський запит, однак станом на час подання цього клопотання жодної відповіді на запит, як і копій цих документів, не одержано. Вказане клопотання судом відхилено, оскільки заявником на надано доказів неможливості самостійного отримання цих доказів;

- 09.01.2019 року позивачем через канцелярію суду подано додаткові обґрунтування позову, у яких зазначено про те, що у Статуті колективного підприємства Тернопільське об'єднання ринків було визначено правовий режим майна, а саме, що майно передане власником належало на праві володіння та користування об'єднанню, а вчинення ним будь-яких дій щодо цього майна потребувало згоди власника - Тернопільської облспоживспілки, яка була засновником і власником підприємства. За постановою правління Тернопільської обласної спілки споживчих товариств від 05 жовтня 1992 року №263 «Про реорганізацію обласного об'єднання ринків облспоживспілки» , відбулася передача ринків в підпорядкування ряду об'єднань по торгівлі продовольчими товарами в т.ч. і Об'єднанню по торгівлі продовольчими товарами Бучацького районного споживчого товариства, а пізніше передача неодноразово відбулася і в межах районного споживчого товариства, що жодним чином не підтверджує передачу у власність першому відповідачу, оскільки Об'єднання по торгівлі продовольчими товарами районного споживчого товариства не було наділено правами власника. На підтвердження правового режиму знаходження майна у зазначеному об'єднанні, позивачем долучено до справи Статут колективного підприємства Тернопільського об'єднання ринків, затверджений постановою правління Тернопільської облспоживспілки №295 від 20.12.1991 року, реєстрація якого проведена розпорядженням виконкому Тернопільської міської ради народних депутатів №21 від 27 січня 1992 року. Крім того до вказаних додаткових обґрунтувань долучено докази їх надіслання іншим учасникам судового процесу, а також на вимогу ухвали суду від 13.12.2018 докази надіслання позовної заяви та доданих до неї документів третій особі - КП «Ринок ;

- 10.01.2019 відповідачем -1 подано заяву про застосування строку позовної давності (вх. номер 561 від 10.01.2019) обґрунтовану тим, що Тернопільська обласна спілка споживчих товариств пропустила строк позовної давності, в межах якого могла звернутись до суду з позовною вимогою про захист свого цивільного права, шляхом оскарження рішення виконкому Бучацької міської ради від 28.04.2011року за №167 «Про оформлення права власності на будівлі та приміщення за Бучацьким РайСТ» , Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.05.2011 року, визнання права власності на нерухоме майно, а тому, керуючись нормами ст. 256, 261, ч. 3 ст. 267 ЦК України, просить суд при вирішення даного спору застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин і в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На підтвердження викладеного відповідачем -1 до заяви долучено: копію «Реєстраційної відомості для внесення об'єктів основних засобів (будівель) до електронного реєстру об'єктів (будівель) споживчих товариств, споживспілок, їх підприємств (об'єднань) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) на 31.12.2011р.; копію «Реєстраційної відомості для внесення об'єктів основних засобів (будівель) до електронного реєстру об'єктів (будівель) споживчих товариств, споживспілок, їх підприємств (об'єднань) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) на 31.12.2012;

- 10.01.2019 відповідач -1 повторно звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, обґрунтовану неможливістю надати такі докази самостійно, оскільки у відповідь на адвокатський запит від 03.12.2018 позивачем надіслано на адресу Бучацького РайСТ копії наступних документів: копію ОСОБА_3 правління Тернопільської обласної спілки споживчих товариств від 21.12.1987 «Про вдосконалення роботи колгоспних ринків» , Додаток №4 до постанови правління облспоживспілки №406 від 21.12.1987, копію ОСОБА_3 правління Тернопільської обласної спілки споживчих товариств №178 від 24.07.1995 «Про вдосконалення роботи ринків системи споживчої кооперації» . Інші запитувані документи не надані.

За результатами розгляду клопотання відповідача про витребування доказів (вх. номер 567 від 10.01.2018), з урахуванням наданих відповідачу у відповідь на адвокатський запит від 03.12.2018 документів, суд ухвалою від 10.01.2019 вказане клопотання Бучацького районного споживчого товариства задовольнив частково, витребувавши у Тернопільської обласної спілки споживчих товариств оригінали або належним чином засвідчені копії документів згідно переліку, вказаного у резолютивній частині названої ухвали, зобов'язавши їх надати до 14.01.2019.

Позивач вимог ухвали суду не виконав, витребувані матеріали не надав, натомість ним подано письмові пояснення, у яких зазначив, що такі матеріали у Тернопільської облспоживспілки не збереглися, а тому надати такі не має можливості. Копію вищевказаних пояснень направлено 15.01.2019р. на адреси відповідача 2 та третьої особи, а представнику позивача вручено у судовому засіданні.

15.01.2019 відповідачем 1 подано запречення на відповідь на відзив, копію яких направлено 15.01.2019р. на адреси інших учасників справи. Так у вказаному запереченні відповідач 1, як на підставу своїх заперечень проти позову , покликається на недоведеність позивачем належними і допустимими доказами факту передачі спірних об'єктів нерухомого майна у його власність, а його (позивача) твердження про склад цього майна (на яке просить визнати право власності) базується виключно на припущеннях про його тотожність переданому у 1987 році нерухомому майну.

Ухвалою від 15.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/387/18 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.02.2019р. на 11:00 год.

07.02.2019 року представником відповідача 1 - Бучацького районного споживчого товариства, через канцелярію суду подано клопотання б/н від 05.02.2019, у якому він просить суд визнати поважними причини неподання доказів по справі та долучити до матеріалів справи копію постанови правління Тернопільської облспоживспілки від 20 серпня 2012року «Про припинення дії постанови правління облспоживспілки від 05 жовтня 1992року №263» , якою постановлено припинити дію п.2 постанови правління облспоживспілки №263 від 05.10.1992року, копію ухвали господарського суду Тернопільської області від 04.12.2012року в справі №4/78/5022-1017/2012 про відкриття провадження, копію позовної заяви Тернопільської обласної спілки споживчих товариств до Борщівського районного споживчого товариства, Борзівської міської ради, третьої особи - Борщівського бюро технічної інвентаризації, копію листа голови правління Тернопільської обласної спілки споживчих товариств від 20.08.2012 за №4/144, яке судом задоволено, у зв'язку з чим, враховуючи необхідність дослідження та оцінки додатково поданих представником відповідача доказів, суд в порядку ст. 216 ГПК України відклав судове засідання на 07.03.2019 на 10:30год., розпочавши при цьому розгляд справи по суті спочатку, у відповідності до ч. 5 ст. 216 ГПК України, про що зазначено у відповідній ухвалі від 07.02.2019.

Представник позивача у судовому засіданні по розгляду спору по суті, що відбулося 07.03.2019, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, додаткових обґрунтування позовних вимог, запереченні на відзив та інших письмових поясненнях на заперечення відповідача, а також усних поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Представник відповідача 1 - Бучацького районного споживчого товариства, у даному судовому засіданні щодо позовних вимог заперечив з огляду на обставини, зазначені ним у відзиві на позовну заяву та додаткових запереченнях щодо пояснень, міркувань, аргументів позивача, та поясненнях, наданих у судових засіданнях, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, а також заперечення представника відповідача 2, повно та об'єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено:

- рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів №146 від 08.06.1987р. "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" управлінням торгівлі облвиконкомів доручено (згідно наказу Міністерства торгівлі УРСР №134 від 22.04.1987р.) передати до 1 липня того ж року обласні об'єднані дирекції колгоспних ринків з ринками та іншими структурними підрозділами облспоживспілкам;

- на виконання зазначеного рішення Тернопільська обласна рада народних депутатів за період з 01 січня по 01 липня 1987 року здійснила фактичну безоплатну передачу колгоспних ринків з ринками та іншими структурними підрозділами, які перебувають на їх балансі (у тому числі Бучацький колгоспний ринок і його філія в м. Монастириськ), з плановими показниками, фондами та показниками по звітному балансу із відання обласного управління торгівлі у відання Тернопільської обласної спілки споживчих товариств (ОСС) Укоопспілки проведена за участі представників Тернопільської ОСС, управління торгівлі Тернопільського облвиконкому, обласної дирекції колгоспних ринків та інших служб, про що було складено акт передачі від 30.06.1987;

- постановою правління Тернопільської обласної спілки споживчих товариств №263 від 05.10.1992р. (далі - ОСОБА_3 №263) Про реорганізацію обласного об'єднання ринків облспоживспілки з 01.11.1992р. ліквідовано обласне об'єднання ринків облспоживспілки, а ринки передано в підпорядкування районних споживчих товариств, в тому числі і об'єднанню по торгівлі продовольчими товарами Бучацького РайСТ (п. п. 1,2 ОСОБА_3 №263);

- п.5 зазначеної постанови зобов'язано приймаючу сторону (об'єднання по торгівлі продовольчими товарами Бучацького РайСТ) провести розрахунки за товарно-матеріальні цінності, інвентар, матеріали шляхом перерахування коштів через банк, а також вказано, що основні засоби передані безкоштовно;

- на виконання ОСОБА_3 №263 правлінням Бучацького районного споживчого товариства 19.10.1992р. прийнято постанову за №123 Про прийняття на баланс Бучацького ринку , згідно з якою вирішено на 01.10.1992р. прийняти на баланс Бучацький ринок об'єднанню по торгівлі продовольчими товарами ;

- 06 липня 1995року постановою правління Бучацького районного споживчого товариства № пр.10.1 Про реорганізацію торгівлі в системі районного споживчого товариства у зв'язку з поганим фінансовим станом об'єднання по торгівлі непродовольчими товарами вирішено ліквідувати з 06 липня 1995року галузеві об'єднання: Об'єднання по торгівлі непродовольчими товарами , Об'єднання по торгівлі продовольчими товарами , та створеними на їх базі Бучацьке та Золотопотіцьке ТРО (торгово-роздрібне об'єднання);

- 24 липня 1995 постановою правління Тернопільської облспоживспілки №178 вирішено, зокрема, зобов'язати правління райСТ та РСС виділити ринки окрему структуру з самостійним балансом , які підпорядкувати безпосередньо райспоживспілкам та районним споживчим товариствам з відповідним оформленням реєстраційних посвідчень на власність та до 15.08.1995 вирішити питання одержання державного акту на право постійного користування землею, яку займають ринки, або приватизувати її у відповідності з Указом Президента №608 від 12.07.1995;

- 27 липня 1995року для покращення роботи та на виконання постанови правління Облспоживспілки від 24.07.1995року №178, правлінням районного споживчого прийнято постанову № 46 Про виділення ринку, як окрему структурну одиницю з самостійним балансом , відповідно до якої вирішено відокремити з 1 серпня 1995року ринок від Золотопотіцького торгово-роздрібного об'єднання в окрему структурну одиницю - госпрозрахункову організацію Ринок з самостійним балансом, яку підпорядкувати безпосередньо районному споживчому товариству (п.1 ОСОБА_3 №46);

- 07.10.1997 Бучацьким районним бюро технічної інвентаризації було здійснено державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові будівлі і споруди (з посиланням на рішення облвиконкому від 08.06.1987 року за №143) за Бучацьким районним споживчим товариством, що підтверджується реєстраційним посвідченням, що видається взамін реєстраційного напису і є невід'ємною частиною правовстановлюючого документу;

- 20.04.2001року Бучацькому районному споживчому товариству був виданий Державний акт на право постійного користування землею Серія І-ТР №000350, що зареєстрований в книзі записів державних Актів на право постійного користування землею за №25, згідно якого відповідно до рішення Бучацької ради народних депутатів від 22.02.2001 ринку Бучацького РайСТ надано в постійне користування для здійснення комерційної діяльності 0,84 га землі в межах згідно з планом землекористування;

- рішенням виконкому Бучацької міської ради №167 від 28.04.2011р. Про оформлення права власності на будівлі та приміщення за Бучацьким РайСТ на підставі рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 08.06.1987 за №146 та висновку Бучацького БТІ, згідно ст. 30 п. б пп.9 ЗУ Про місцеве самоврядування та ст. 331 ЦК України, вирішено оформити право власності на приміщення будівлі та споруди КП Ринок , а саме : :

- адмінбудинок, А-1, по вул.Галицька , будинок 58 в м.Бучачі ;

- молочний павільйон, Б-1;

- м'ясний павільйон, В-1;

- підсобні приміщення, Д-1;

- тарний склад, Е1, за Бучацьким районним споживчим товариством;

- 16.05.2011 на виконання вказаного рішення №167 від 28.04.2011 Бучацькою міською радою Бучацькому районному споживчому товариству видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі по вул. Галицька, 58, м. Бучач, а саме:

- адмінбудинок, А1, загальною площею 176,0 кв.м.,

- молочний павільйон, В1, загальною площею 78,2 кв.м.;

- м'ясний павільйон, В1, загальною площею 65,3 кв.м.;

- підсобні приміщення, Д1, загальна площа 45,2 кв.м.;

- тарний склад, Е1, загальна площа 80,4 кв.м.

- постановою правління Тернопільської обласної спілки споживчих товариств №58 від 12.06.2018р. припинено дію п.2 постанови №263 та зобов'язано Бучацьке РайСТ повернути Тернопільській облспоживспілці з підпорядкування майновий комплекс ринку в тому числі і будівлі та споруди та інші основні засоби ,які розташовані за адресою м. Бучач, вул. Галицька, 58, що були передані за актом прийому-передачі від 30.06.1987. Передачу основних засобів зобов'язано провести станом на 10.07.2018.

Про прийняту постанову №58 від 12.06.2018 Бучацьке РайСТ було повідомлено листом №7/75 від 13.06.2018, яким доведено рішення правління облспоживспілки про вимогу провести передачу основних засобів станом на 10 липня 2018 року.

Бучацьке РайСТ передачу майна не провело, лист позивача залишило реагування.

І оскільки позивач вважає себе власником спірного нерухомого майна, набутого у власність 30.06.1987 року, що серед іншого підтверджує посиланням на рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України Про споживчу кооперацію , частини четвертої статті 37 Закону України Про кооперацію (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації) від 11.11.2004 року №16-рп/2004 Справа №1-30/2004, який розпорядився цим майном в межах статутної діяльності споживчої кооперації, передавши його відповідачу 1 - Бучацькому РайСТ, в тимчасове строкове користування, однак на вимогу власника станом на день звернення із позовом таке майно з підпорядкування не повернуто, Тернопільська Облспоживспілка з посиланням на ст.ст. 24, 316, 319, 328 Цивільного кодексу України, просить визнати недійсним та скасувати рішення виконкому Бучацької міської ради ві 28.04.2011 року №167 та реєстрацію права власності за Бучацьким районним споживчим товариством на нежитлові будівлі, що по вул.Галицька (вулиця Леніна), будинок 58 у м. Бучач, а також визнати право власності на ці об'єкти за Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств.

Проаналізувавши подані сторонами докази в обґрунтування заявлених ними вимог та заперечень, оцінивши їх в сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити, приймаючи до уваги таке:

- діяльність споживчої кооперації врегульовано Законом України "Про споживчу кооперацію", який визначає її правові, економічні та соціальні основи, встановлює правовий статус організацій споживчої кооперації, а також закріплює їх незалежність та самостійність;

- згідно з ч.1 ст.111 ГК України споживча кооперація є системою самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху;

- суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами, а здійснення права власності, тобто володіння, користування та розпорядження майном споживчої кооперації покладено на її органи, відповідно до установчих документів споживчих товариств, їх спілок (об'єднань) (п.1 ст.9 Закону України "Про споживчу кооперацію", ч.5 ст.111 ГК України);

- принцип недоторканості власності кооперативних організацій, закріплений у ч.4 Закону України "Про кооперацію", п.1 ст.10 Закону України "Про споживчу кооперацію", згідно з якими власність кооперативної організації перебуває під захистом держави, охороняється законом нарівні з іншими формами власності і передбачає, що відчуження власності може мати місце за умов і на підставах, визначених законом;

- відповідно до п. 2 Постанови ЦК Компартії України і ОСОБА_3 Міністрів УРСР від 14.04.1987р. № 124 «Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків» всі ринки із системами Міністерства торгівлі УРСР безоплатно передано споживчій кооперації;

- згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2004 р. № 16-рп/2004 "У справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", частини четвертої статті 37 Закону України "Про кооперацію" (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації)" правові, організаційні, економічні та соціальні основи об'єднання громадян у кооперативні організації (кооперативи чи кооперативні об'єднання), а також функціонування кооперативного руху в Україні визначаються Законом України "Про кооперацію". Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативних організацій цей Закон виділяє споживчі кооперативи, як організації споживчої кооперації (частина друга статті 6);

- діяльність споживчої кооперації врегульовано Законом України "Про споживчу кооперацію", який визначає її правові, економічні та соціальні основи. Цим Законом установлено правовий статус організацій споживчої кооперації, а також закріплено їх незалежність і самостійність;

- принцип недоторканності власності кооперативних організацій, закріплений у положеннях частини четвертої статті 37 Закону України "Про кооперацію", пункті 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", згідно з якими власність кооперативних організацій перебуває під захистом держави, охороняється законом нарівні з іншими формами власності і передбачає, що відчуження власності може мати місце лише за умов і на підставах, визначених законом;

- якщо внаслідок видання державним органом акта, що не відповідає його компетенції або вимогам чинного законодавства, порушуються права споживчих товариств та їх спілок, останні мають право звернутися до судових органів із заявою про визнання такого акта недійсним;

- аналіз чинного у 1987 році законодавства (Цивільного кодексу Української РСР, ОСОБА_3 Міністрів Української РСР "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд" від 28 квітня 1980 року № 285, прийнятої на виконання ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 16 жовтня 1979 року № 940, якою було затверджено однойменне положення) свідчить про те, що держава та її повноважні органи мали право передавати державне майно у власність недержавним (кооперативним і громадським) організаціям як за плату, так і безоплатно. Передача державного майна організаціям споживчої кооперації мала здійснюватися на той час на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством;

-у зв'язку з передачею колгоспних ринків споживчій кооперації відповідно до ОСОБА_3 у центральному апараті Міністерства торгівлі Української РСР було ліквідовано управління колгоспними ринками і плодоовочевої торгівлі, зменшено граничні асигнування на його утримання. Також були вилучені функції управління колгоспними ринками із положень про управління торгівлі виконавчих комітетів відповідних місцевих рад (пункт 2 ОСОБА_3 Міністрів УРСР від 3 травня 1988 року № 119). Тобто, колгоспні ринки передавалися не лише як майновий об'єкт, а разом з організаційною та функціональною структурами їх управління;

- Міністерство торгівлі УРСР наказом № 134 від 22.04.1987р. доручило управлінням торгівлі облвиконкомів передати обласні об'єднання дирекції колгоспних ринків з ринками та іншими структурними підрозділами, які перебувають на їх балансі, з плановими показниками, фондами на 1987 рік та показниками по звітному балансу за період з 1 січня до 1 числа місяця, в якому завершено передачу облспоживспілкам;

- на виконання названого наказу виконавчий комітет Тернопільської обласної ради народних депутатів 8 червня 1987р. прийняв рішення № 146 «Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків» , згідно пункту 2 якого зобов'язано управління торгівлі протягом червня 1987р. передати ринки облспоживспілці та повернути автотранспорт, який раніше знаходився на балансі обласної об'єднаної дирекції ринків. Прийняття-передачу провести з балансу на баланс з проведенням інвентаризації фактичного стану. Передача проводиться безоплатно у відповідності до інструкції, затвердженої Міністерством фінансів СРСР і Держпланом СРСР від 18.04.1980р. № 75;

- таким чином майно колгоспних ринків Тернопільської області, як майнові об'єкти, разом із організаційними та функціональними структурами було безоплатно передано організаціям споживчої кооперації Тернопільської області на підставі та у відповідності до постанов ЦК КП України та ОСОБА_3 міністрів УРСР №124 від 14.04.1987р. "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків", рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів №146 від 08.06.1987р. "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків";

- як свідчать матеріали справи, фактична передача колгоспних ринків із відання обласного управління торгівлі у відання Тернопільської обласної спілки споживчих товариств (ОСС) Укоопспілки проводилась за участі представників Тернопільської ОСС, управління торгівлі Тернопільського облвиконкому, обласної дирекції ринків та інших служб, про що було складено відповідний акт передачі від 30.06.1987р.;

- в подальшому на підставі постанови правління Тернопільської ОСС від 05.10.1992р за №263 "Про реорганізацію обласного об'єднання ринків облспоживспілки" колгоспний ринок в м. Бучачі передано в підпорядкування об'єднанню по торгівлі продовольчими товарами Бучацького РайСТ;

- п.5 зазначеної постанови зобов'язано приймаючу сторону (об'єднання по торгівлі продовольчими товарами Бучацького РайСТ) провести розрахунки за товарно-матеріальні цінності, інвентар, матеріали шляхом перерахування коштів через банк, а також вказано, що основні засоби передані безкоштовно ;

- на виконання ОСОБА_3 №263 правлінням Бучацького районного споживчого товариства 19.10.1992р. прийнято постанову за №123 Про прийняття на баланс Бучацького ринку , згідно з якою вирішено на 01.10.1992р. прийняти на баланс Бучацький ринок об'єднанню по торгівлі продовольчими товарами ;

- будь-яких відомостей про передачу ринку ТРО Бучацького РайСТ у тимчасове користування ця постанова Тернопільського ОСС також не містить;

- питання тлумачення поняття "власності" споживчої кооперації та права на її захист за конституційним зверненням суб'єкта права - Центральної спілки споживчих товариств України - Укоопспілки було предметом розгляду на пленарному засіданні Конституційного суду України, по результатах якого 11.11.2004р. прийнято рішення у справі №1-30/2004;

- Конституційний суд України у своєму рішенні констатував, що безоплатна передача колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила чинному на той час законодавству, внаслідок чого ці ринки, як цілісні майнові об'єкти перейшли у володіння, користування організацій споживчої кооперації, які відповідно до положень Закону України "Про власність" набули права власності на передане їм майно на підставі правовстановлюючих документів;

- передача ринку у м. Бучачі в підпорядкування об'єднанню по торгівлі продовольчими товарами Бучацького РайСТ породила його (Бучацького Рай СТ) обов'язок : по-перше - оплатити вартість переданого інвентаря, матеріалів, товарно-матеріальних цінностей; по-друге - обов'язок самостійно за власний рахунок відновлювати, реконструювати, оснащувати та розвивати цей ринок, адже факт передачі колгоспних ринків з відання державних органів у відання споживчої кооперації був пов'язаний з їх незадовільною роботою та продовольчою кризою, тобто на організації споживчої кооперації покладено завдання зміцнення матеріально-технічної бази, створити можливість для забезпечення роботи ринків та поліпшити постачання. Про факт незадовільного фінансового стану об'єднання по торгівлі продовольчими товарами районного споживчого товариства зазначено, зокрема, у постанові правління Бучацького РайСТ від 06.07.1995 за №пр.10п.1, відповідно до якої вирішено ліквідувати з 06 липня 1995року галузеві об'єднання: Об'єднання по торгівлі непродовольчими товарами , Об'єднання по торгівлі продовольчими товарами , та створеними на їх базі Бучацьке та Золотопотіцьке ТРО;

- більше того, саме постановою правління Тернопільської облспоживспілки №178 від 24 липня 1995 зобов'язано правління райСТ та РСС виділити ринки в окрему структуру з самостійним балансом, які підпорядкувати безпосередньо райспоживспілкам та районним споживчим товариствам з відповідним оформленням реєстраційних посвідчень на власність та до 15.08.1995 вирішити питання одержання державного акту на право постійного користування землею , яку займають ринки, або приватизувати її у відповідності з Указом Президента №608 від 12.07.1995, на виконання якої 27 липня 1995року правлінням районного споживчого прийнято постанову № 46 Про виділення ринку, як окрему структурну одиницю з самостійним балансом , відповідно до якої з 1 серпня 1995року ринок від Золотопотіцького торгово-роздрібного об'єднання виокремлено в окрему структурну одиницю - госпрозрахункову організацію Ринок з самостійним балансом, яка підпорядкована безпосередньо Бучацькому районному споживчому товариству;

- так з урахуванням вимог названих постанов 07.10.1997 вперше було зареєстровано право власності на спірні нежитлові будівлі і споруди (з посиланням на рішення облвиконкому від 08.06.1987 року за №143) Бучацьким районним бюро технічної інвентаризації за Бучацьким районним споживчим товариством, що підтверджується реєстраційним посвідченням, що долучено до матеріалів справи;

- також 20.04.2001року Бучацькому районному споживчому товариству був виданий Державний акт на право постійного користування землею Серія І-ТР №000350, що зареєстрований в книзі записів державних Актів на право постійного користування землею за №25, з якого вбачається, що відповідно до рішення Бучацької ради народних депутатів від 22.02.2001 ринку Бучацькому РайСТ надано в постійне користування для здійснення комерційної діяльності 0,84 га землі в межах згідно з планом землекористування;

- рішенням виконкому Бучацької міської ради №167 від 28.04.2011р. Про оформлення права власності на будівлі та приміщення за Бучацьким РайСТ вирішено оформити право власності на споруди КП Ринок , а саме : :

- адмінбудинок, А-1, по вул.Галицька , будинок 58 в м.Бучачі ;

- молочний павільйон, Б-1;

- м'ясний павільйон, В-1;

- підсобні приміщення, Д-1;

- тарний склад, Е1, за Бучацьким районним споживчим товариством;

- 16.05.2011 на виконання оскаржуваного рішення №167 від 28.04.2011 Бучацькою міською радою Бучацькому районному споживчому товариству видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі по вул. Галицька, 58, м. Бучач, а саме:

- адмінбудинок, А1, загальною площею 176,0 кв.м.,

- молочний павільйон, В1, загальною площею 78,2 кв.м.;

- м'ясний павільйон, В1, загальною площею 65,3 кв.м.;

- підсобні приміщення, Д1, загальна площа 45,2 кв.м.;

- тарний склад, Е1, загальна площа 80,4 кв.м, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно зі статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судовий захист цивільного права та інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як визначено статтею 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільними правами законом встановлена його непорушність.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами. Саме суд в разі виникнення спору здійснює це доведення.

Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

У зв'язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі ст. 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Стаття 393 Цивільного кодексу України встановлено, що правовий акт органу органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статтею 19 Конституції України регламентовано: органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Таким чином, органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної ОСОБА_3 України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року , від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної ОСОБА_3 України.

Здійснивши правовий аналіз правовідносин сторін з приводу визнання недійсним рішення виконкому Бучацької міської ради №167 від 28.04.2011р. Про оформлення права власності на будівлі та приміщення за Бучацьким РайСТ , суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою це є ненормативний акт, прийнятий органом місцевого самоврядування в процесі реалізації наданих йому законом повноважень.

Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить законодавству і порушує цивільні права та інтереси (ст.21 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні");

- як слідує із тексту прийнятого виконкомом Бучацької міської ради рішення №167 від 28.04.2011р. Про оформлення права власності на будівлі та приміщення за Бучацьким РайСТ , воно прийняте за результатами розгляду заяви Бучацького РайСТ про визнання права власності на будівлі та приміщення КП Ринок в м. Бучач по вул. Галицька, 54, набутих ОСОБА_4 у власність на основі рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 08.06.1987 за №146, та висновку Бучацького БТІ, згідно ст. 30 п. б пп.9 ЗУ Про місцеве самоврядування та ст.331 ЦК України;

- згідно Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 р. за №399/2839 (в редакції, чинній на період оформлення за відповідачем 1 права власності на будівлі ринку-2011 рік), для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно власник або належним чином уповноважена ним особа подає заяву, встановленої форми, та підтверджуючі документи;

- враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини, суд вважає, що підстав для постановлення рішення про відмову у задоволенні заяви Бучацького РайСТ з огляду на наявні матеріали, що підтверджують його право на спірне нерухоме майно (як то :Державний акт на право постійного користування землею Серія І-ТР №000350, виданий 20.04.2001року, акт передачі ринку в підпорядкування від 23.10.1992, реєстраційне посвідчення від 07.10.1997, висновок Бучацького інвентар бюро, копія якого міститься у матеріалах справи), у Бучацької міської ради не було;

- наведене свідчить, що колгоспні ринки передані державою організаціям споживчої кооперації безоплатно, відповідно передача Бучацького ринку Тернопільською ОСС Бучацькому РайСТ здійснена також безоплатно, а оформлення права на це майно відбувалося згідно із затвердженою Програмою вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів та на виконання саме постанови правління Тернопільської облспоживспілки №178 від 24 липня 1995, яка у такий спосіб розпорядилась переданим їй державою безоплатно майном, оскільки, як вбачається з пункту 24 Статуту Тернопільської облспоживспілки, управління справами обласної споживспілки здійснюють рада облспоживспілки та правління облспоживспілки (Статут в редакції 1980 р.), а в пункті 44 Статуту Тернопільської облспоживспілки, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів, реєстраційний номер 01767413 від 14 листопада 1994 року передбачено, що облспоживспілка володіє, користується і розпоряджається належним їй майном, а реалізовує права власника через свої органи управління (з'їзд споживчої кооперації області, конференцію, ОСОБА_3, правління) у відповідності з їх компетенцією, визначеною Статутом (Статут в редакції 2004 р.).

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, зважаючи на встановлені судом в процесі розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання рішення виконкому Бучацької міської ради №167 від 28.04.2011р. Про оформлення права власності на будівлі та приміщення за Бучацьким РайСТ недійсним, оскільки вважає, що орган місцевого самоврядування, приймаючи його, діяв у межах повноважень, наданих відповідно до п. п. 9 та 10 п. б) ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та у відповідності з матеріалами, відповідно до яких ринки, як цілісні майнові об'єкти, перейшли у володіння та користування Бучацького РайСТ, яке відповідно до положень Закону України Про власність (що діяв у період розглядуваних правовідносин) набуло права власності на передане йому майно на підставі правовстановлюючих документів, а також з огляду на недоведеність позивачем обставин набуття ним права власності на спірне нерухоме майно.

Щодо вимоги позивача про визнання права власності на нежитлові будівлі по вул. Галицька, 58, м. Бучач, а саме:

- адмінбудинок, А1, загальною площею 176,0 кв.м.,

- молочний павільйон, В1, загальною площею 78,2 кв.м.;

- м'ясний павільйон, В1, загальною площею 65,3 кв.м.;

- підсобні приміщення, Д1, загальна площа 45,2 кв.м.;

- тарний склад, Е1, загальна площа 80,4 кв.м, з підстав, зазначених судом вище, то така вимога до задоволення не підлягає, як необґрунтовано заявлена.

Суд відхиляє заяву Бучацького РайСТ про застосування строку позовної давності (вх. номер 561 від 10.01.2019), оскільки судом не встановлено факт неправомірності прийняття рішення №167 від 28.04.2011р. Про оформлення права власності на будівлі та приміщення за Бучацьким РайСТ та, відповідно, порушення ним прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому позовна давність не може бути застосована (правова позиція, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.01.2016р. у справі №911/5155/14).

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 130, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено 18.03.2019.

Суддя Н.М. Бурда