Ухвала
11 березня 2019 року
місто Київ
справа № 632/1046/18
провадження № 61-2766ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. дослідив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - Селянське (фермерське) господарство Ганна , про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 22 лютого 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.
Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.
Заявником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому заявник зазначає, що строк на оскарження пропущений ним з поважних причин, оскільки уперше касаційну скаргу подано 25 січня 2019 року через суд апеляційної інстанції з огляду на пункт 15. 5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - ЦПК України), що набрав чинності 15 грудня 2017 року), відповідно до якого апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що застосовувалися до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Разом з тим, при вирішенні зазначеного клопотання Верховним Судом враховано, що за положеннями ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року) не було передбачено можливості подання касаційної скарги через суд апеляційної інстанції.
Отже посилання заявника на неоднозначну процесуальну практику, стосовно подання апеляційних та касаційних скарг, та, як наслідок, помилка в обранні порядку та способу подання скарги є необґрунтованими, оскільки, як за чинними правилами процесуального закону, так і за попередніми правилами касаційна скарга подавалася безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Наведені заявником аргументи для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки помилка у праві, тобто помилкове розуміння заявником чинного права, не може вважатися поважною причиною пропуску передбаченого законом процесуального строку.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - Селянське (фермерське) господарство Ганна , про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк до 11 квітня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2019 |
Оприлюднено | 19.03.2019 |
Номер документу | 80521699 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Погрібний Сергій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні