Ухвала

від 22.04.2019 по справі 632/1046/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2019 року

місто Київ

справа № 632/1046/18

провадження № 61-2766ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - Селянське (фермерське) господарство Ганна , про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 22 лютого 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся з касаційною скаргою, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного рішення.

Клопотання про поновлення строку обґрунтовувалось тим, що строк на оскарження пропущений ним з поважних причин, оскільки уперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження через суд апеляційної інстанції з огляду на пункт 15. 5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - ЦПК України), що набрав чинності 15 грудня 2017 року), відповідно до якого апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що застосовувалися до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року касаційну скаргу заявника залишено без руху, наведені підстави пропуску строку визнано неповажними, оскільки, як за чинними правилами процесуального закону, так і за попередніми касаційна скарга подавалася безпосередньо до суду касаційної інстанції, а тому посилання заявника на зміни у законодавстві щодо порядку подання касаційних скарг та, як наслідок, допущення помилки у обранні порядку й способу подання скарги є необґрунтованими. Судом запропоновано навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.

У квітні 2019 року від заявника надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовувалось тими ж доводами, що наводились заявником попередньо при поданні касаційної скарги, які досліджені Судом та визнані такими, що не є поважними. Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду із касаційною скаргою заявник не навів.

Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У справі Устименко проти України від 29 жовтня 2015 року ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа Рябих проти Росії ).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (справа "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року).

Аналіз наведених пояснень на обґрунтування пропуску строку звернення до суду касаційної інстанції свідчить, що зазначені підстави не можна вважати поважними, оскільки касаційну скаргу подано адвокатом, подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції було передбачено як статтею 327 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), так і статтею 391 ЦПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), апеляційним судом, на виконання вимог підпункту г пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, в резолютивній частині оскарженої постанови зазначено порядок її оскарження.

Підсумовуючи, Верховний Суд констатує, що помилка у праві, тобто помилкове розуміння заявником чинного права, не може слугувати достатньою та обґрунтованою причиною поважності причин пропуску встановленого у процесуальному законі строку звернення з касаційною скаргою на судове рішення, що не може бути виправдане за усіх встановлених обставин.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 393, пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - Селянське (фермерське) господарство Ганна , про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний