Рішення

від 06.03.2019 по справі 584/585/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/585/18 Провадження №2/574/202/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

в присутності

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 представника відповідача Кекіна О.В.

представника третьої особи Прокопенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства СУМИ-АВТО , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ФАЛЬКОН-АВТО , про захист прав споживача,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, уточнивши який вказав, що він є власником автомобіля KIA Sorento 2.2D, який він придбав у відповідача в 2016 році. Гарантійні зобов'язання на вказаний автомобіль діють до протягом 60 місяців, або до досягнення пробігу в 150 000 км. з дати його продажу. 23.04.2018 року ним була виявлена поломка блоку управління стоянкового гальма в автомобілі і він звернувся до відповідача з вимогою про безоплатне усунення недоліку, транспортний засіб був прийнятий відповідачем для ремонту. Також він просив надати йому на час проведення ремонту товар аналогічної марки. Але відповідач відмовив в цих вимогах, а тому вважав, що з ПрАТ СУМИ-АВТО підлягають стягненню неустойка в розмірі одного відсотка вартості автомобіля за кожен день прострочення, яка станом на 25.05.2018 року становить 372935 грн.76 коп. Крім того, просив стягнути з відповідача 216 543 грн. 34 коп. неустойки за затримку усунення недоліків автомобіля у період з 08.05.2018 року по 25.05.2018 року, оскільки відповідач не відремонтував його протягом 14 днів з дати пред'явлення вимоги про безоплатне усунення недоліків товару. Таким чином, просив всього стягнути з відповідача 589 479 грн. 10 коп. (а.с.36-37).

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені в позовній заяві.

Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вважали, що відповідач порушив вимоги Закону України Про захист прав споживачів при вищенаведених обставинах, а тому з нього підлягає стягненню неустойка в розмірі 589 479 грн. 10 коп..

Представник відповідача Кекін О.В. просив в задоволенні позову відмовити, так як він є безпідставним. Відповідач не звертався до них із заявою про безоплатне усунення виявленого ним недоліку 23.04.2018 року. Дійсно, в той день він звернувся до них зі скаргою на підозру виходу з ладу стоянкового гальма в автомобілі, у зв'язку з чим був відкритий наряд-замовлення на відповідну діагностику. За результатами діагностики встановлено, що електронний блок стоянкового гальма підлягає заміні по гарантії. Після проведення діагностики позивач автомобіль не забрав. На гарантійний ремонт автомобіль був прийнятий лише 23.05.2018 року за їхньою ініціативою виходячи з лояльності до клієнтів даної автомобільної марки. При цьому, заяву про проведення гарантійного ремонту позивач подав лише 30.05.2018 року. Гарантійний ремонт був виконаний у строк, передбачений законодавством, а тому жодних порушень вони не допустили. Також вважав, що вимоги останнього про стягнення неустойки не грунтуються на положеннях законодавства і є безпідставними.

Представник третьої особи Прокопенко Т.В. вважав, що жодних порушень відповідач при ремонті автомобіля позивача не допускав, вимоги останнього є безпідставними та необґрунтованими, а тому просив в їх задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши їх аргументи викладені у письмових відзивах, запереченнях та поясненнях, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено , що ОСОБА_1 є власником автомобіля KIA Sorento 2.2D, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який був придбаний ним у відповідача 29.04.2016 року, вартість автомобіля на момент придбання становила 1 203 018 грн. 60 коп. Гарантійні зобов'язання продавця діють протягом 60 місяців з дати продажу автомобіля або обмежуються пробігом в 150 000 км. (а.с.11-22).

23.04.2018 року позивач звернувся до ПрАТ СУМИ-АВТО із скаргою на підозру виходу з ладу стоянкового гальма вказаного автомобіля, у зв'язку з чим був оформлений наряд-замовлення №ЗН4-000460 на діагностику його електричних систем. При цьому позивач здав, а відповідач прийняв вказаний транспортний засіб, сторони погодили об'єм виконаних робіт, про що свідчать їхні підписи в наряді-замовленні №ЗН4-000460 (а.с.23).

В цей же день, позивач подав відповідачу заяву про надання йому автомобіля аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації), відповідного до положень ч.9 ст.8 Закону України Про захист прав споживачів , на час ремонту його автомобіля (а.с.24).

24.04.2018 року ПрАТ СУМИ-АВТО направило на адресу позивача письмову відповідь, в якій повідомили, що відповідно Постанови КМУ від 19.04.1994 року №172, автотранспортні засоби не входять до переліку товарів, з яких утворюється обмінний фонд (а.с.25).

10.05.2018 року ОСОБА_1 знову звернувся до ПрАТ СУМИ-АВТО із заявою, в якій він звернув увагу на те, що відповідач не усунув протягом 14 днів, починаючи з 23.04.2018 року, виявлену поломку та причини невиконання гарантійного ремонту протягом встановлених термінів (а.с.38).

16.05.2018 року відповідач повідомив на адресу позивача письмовим листом, про те, що необхідна запчастина була замовлена, однак відсутня на складах України та Європи і очікується її поставка від заводу виробника (а.с.39).

22.05.2018 року відповідачем запчастина була отримана від дистриб'ютора автомобіля КІА в Україні ТОВ Фалькон-Авто , що підтверджується видатковою накладною №КІА18-006125 (а.с.84).

23.05.2018 року на заміну запчастини по гарантії, та виконання робіт по її заміні, відповідачем був оформлений наряд-замовлення №ЗН-000660 від 23.05.2018 року. 25.05.2018 року, згідно акту виконаних робіт №ЗА4-000613, ремонт автомобіля було завершено, про що повідомлено позивача телеграмою (а.с.44-46).

Звертаючись до суду, позивач зазначав, що датою пред'явлення автомобіля на гарантійний ремонт є 23.04.2018 року, який сплинув 07.05.2018, а фактично автомобіль був відремонтований лише 25.05.2018 року, у зв'язку з чим вважав, що відповідачем порушено строк виконання зобов'язання визначеного ст.8 Закону України Про захист прав споживачів .

При цьому, визначаючи розмір неустойки, позивач виходив з вартості автомобіля станом на день його придбання, тобто 1 203 018 грн. 60 коп., не з'ясувавши його фактичну вартість на день виникнення спірних правовідносин.

Між тим, суд не погоджується з доводами останнього з огляду на таке.

Правовідносини між власниками дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ) та суб'єктами господарювання, в тому числі тими, що здійснюють роздрібну торгівлю ними, підприємствами виробниками та виконавцями робіт із технічного обслуговування і гарантійного ремонту, врегульовані Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів (далі Порядок), затвердженим наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 року № 721, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 року за №72/10352.

Відповідно до п.23 Порядку, граничний термін виконання гарантійного ремонту ДТЗ становить 14 днів. Інший термін має бути узгоджений сторонами.

За кожний день затримки усунення недоліків понад граничний або узгоджений термін Виконавець сплачує Споживачеві неустойку в розмірі, визначеному Законом України Про захист прав споживачів або заздалегідь узгодженому сторонами.

З пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України Про захист прав споживачів вбачається, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів ).

За змістом частини 9 статті 8 Закону України Про захист прав споживачів при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12 квітня 1996 року № 5 Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів споживачеві, який звернувся із заявою про безоплатне усунення недоліків товару, на його вимогу надається (з доставкою) на час ремонту аналогічний товар (але без урахування моделі). Перелік таких товарів наведено в додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172. За кожний день затримки виконання вимоги про надання в користування на час ремонту зазначеного у згаданому переліку товару та за кожний день затримки усунення недоліків понад чотирнадцятиденний або встановлений за домовленістю сторін строк споживачеві сплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару на час пред'явлення вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі.

Згідно зі ст. ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ч. 4 ст. 81 ЦПК України, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а ч.1 ст.13 цього Кодексу встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 25 вищенаведеного Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів передбачено, що документом, який підтверджує передавання ДТЗ на гарантійний ремонт, є наряд-замовлення.

Споживач підписом у наряді-замовленні погоджує обсяги та

терміни виконання гарантійного ремонту.

Відповідно до п.20 Порядку підставою для розгляду вимоги Споживача щодо виконання гарантійного ремонту ДТЗ є письмова заява Споживача, що складається у довільній формі та має містити опис недоліку, з приводу якого звертається Споживач, а також вимоги Споживача.

Судом встановлено, що відповідно до наряду-замовлення №ЗН-000660, автомобіль позивача відповідач прийняв на гарантійний ремонт саме 23.05.2018 року і закінчив його 25.05.2018 року, про що свідчить акт виконаних робіт №ЗА4-000613 (а.с.44-46).

Вказаний гарантійний ремонт відповідач виконав не отримавши на той час письмової заяви від позивача, як того вимагає п.п.20,24 Порядку, а сама заява від останнього про його проведення, хоча і датована 23.04.2018 р., однак фактично надійшла відповідачу лише 30.05.2018 року, тобто в день, коли позивач фактично забрав транспортний засіб після ремонту, що було визнано сторонами в судовому засіданні (а.с.43).

Та обставина, що на вказаній заяві міститься надпис про її прийняття представником відповідача 29.05.2018 року, хоча сторони визнали, що остання була подана саме 30.05.2018 року, є помилкою особи, що його вчинила, не впливає на висновки суду.

Доводи позивача, що автомобіль був переданий відповідачу для проведення безоплатного гарантійного ремонту саме 23.04.2018 року не знайшли свого підтвердження, оскільки не були доведені ним відповідно до вимог ст.ст.12,13, 76, 81 ЦПК України.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що рахувати строк , в який було проведено гарантійний ремонт транспортного засобу позивача необхідно з 23.05.2018 року, тобто з дати відкриття наряду - замовлення №ЗН-000660.

При цьому судом також враховується, що відповідач виявив пошкодження автомобіля позивача, які можливо було усунути лише після отримання необхідних запчастин - блоку управління гальм, який був замовлений на заводі виробнику транспортного засобу і отриманий відповідачем 22.05.2018 року, що підтверджується показами представників відповідача та третьої особи, а також видатковою накладної №КІА18-006125 (а.с.84).

Що стосується аргументів позивача про стягнення неустойки з відповідача за невиконання вимоги про надання йому в користування аналогічного товару, а саме автомобіля аналогічної марки, на період ремонту його транспортного засобу, суд вважає, їх безпідставними, так як відповідач правомірно відмовив в задоволенні вказаної заяви позивача.

Як вже зазначалося судом, абз.2 ч. 9 ст. 8 статті 8 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що на письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, виплата неустойки можлива при наявності наступних умов:1) письмової вимоги про надання на період ремонту товару аналогічної марки та ненадання продавцем такого товару; 2) усунення недоліків товару понад 14 днів при відсутності на це згоди споживача; 3) товар, який надається на час ремонту повинен входити до відповідного Переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Між тим, в Переляку товарів, з яких утворюється обмінний фонд, який є додатком №2 до постанови Кабінету міністрів України від 19.03.1994 року №172 Про реалізацію окремих положень Закону України Про захист прав споживачів , такий товар як транспортний засіб не значиться, тобто відповідач не зобов'язаний створювати обмінних фонд, а отже і надавати позивачу товар аналогічної марки на час ремонту його автомобіля передбачених законом підстав не було.

Інші доводи позивача та його представників щодо цих обставин, є власними тлумаченнями останніх як вищенаведених нормативних актів так і спірних правовідносин в цілому.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, у зв'язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 3 ,5, 7, 10, 12, 13, 23, 76-83, 109, 258 ,259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.1,4,8 ЗУ Про захист прав споживачів , суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1) до Приватного акціонерного товариства СУМИ-АВТО (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ03120443, юридична адреса: м. Суми, вул. Роменська,98), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ФАЛЬКОН-АВТО (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36425268, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська,15/2), про захист прав споживача - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 15.03.2019 року.