Рішення

від 28.02.2019 по справі 160/403/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Справа № 160/403/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.,

при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

представника третьої особи- Онасенка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дніпропетровська митниця про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

15.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дніпропетровська митниця ДФС, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 20.11.2018 №120-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки в ньому не конкретизовано в чому саме виявилося неналежне виконання позивачем службових обов'язків з організації роботи митного поста та незабезпечення ОСОБА_1 належного опрацювання профілів ризику та причини притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відповідачем не доведено невиконання умов позивачем, неналежно або несумлінно завдань, покладених на митний пост Центральний , що виключає можливість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 18.01.2019 року було відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача надійшов письмовий відзив проти позову, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та зазначив, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності були дотриманні норми Закону України Про державну службу. Перевіркою встановлено, що під час здійснення митного оформлення товарів у посадових осіб поста відсутній єдиний підхід при фіксуванні виконання відповідних митних формальностей в електронних митних деклараціях, а саме: встановлено систематичну відсутність тої чи іншої митної формальності всупереч положенням Митного кодексу України та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за№ 1360/21672 . Так, підставою для видання наказу ДФС від 20.11.2018 № 120-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності стали матеріали дисциплінарного провадження, що свідчать про неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, неналежну організацію роботи митного поста, незабезпечення належного опрацювання профілів ризику підлеглими посадовими особами. На думку відповідача, твердження позивача про відсутність у нього відповідальності за встановлені за результатами тематичної перевірки порушення посадовими особами митного поста законодавчих та нормативно-правових актів з питань митної справи під час виконання ними митних формальностей у зв'язку із одноособовим здійсненням митного оформлення та відповідно персональною відповідальністю кожного за вчинені дії не заслуговують на увагу та не підтвердженні будь-якими доказами. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

Від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій зазначено, що на думку позивача, відповідачем не надано доказів, які спростовують позицію позивача та не наведено правових норм, які б свідчили про законність прийнятого наказу. Окрім того, доводи відповідача стосовно того, що під час митних оформлень 13.01.2018 року та 22.01.2018 року в митних формальностях в графі Підпис відсутній підпис ОСОБА_1 є порушенням - є необґрунтованими з огляду на те, що 13.01.2018 року (субота) у ОСОБА_1 був вихідний. 22.01.2018 року ОСОБА_1 перебував у відпустці. Інформація про перебування ОСОБА_1 у зазначені дні на відпочинку міститься і в матеріалах дисциплінарного провадження. Враховуючи викладені положення, окрім керівника підрозділу право на погодження мають заступник керівника та старший зміни. Тобто, у даному випадку коли був відсутній начальник митного поста ОСОБА_1 у графі Підпис проставлено підпис особою, яка мала на це право відповідно до п.8 Методичних рекомендацій. Крім того, представник позивача зазначив, що під час проведення митних формальностей посадові особи керувались виключно вимогами закону та електронної системи управління ризиками. Під час проведення кожного митного оформлення посадовими особами направлявся запит до спеціального підрозділу митниці (Департамент організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії) та спеціальним підрозділом митниці не було виявлено порушень під час митних оформлень.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працює на посаді начальника митного поста Центральний Дніпропетровської митниці ДФС.

На виконання наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 07.02.2018 №25 Про проведення тематичної перевірки (зі змінами внесеними наказом Дніпропетровської митниці ДФС від 12.03.2018 №57) та на підставі звернення народного депутата України, голови підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України, Комітету з питань податкової та митної політики ОСОБА_4 від 23.01.2018 №146/7, робочою групою було здійснено тематичну перевірку дотримання вимог чинного законодавства посадовими особами митного поста Центральний Дніпропетровської митниці ДФС під час здійснення митного оформлення товарів, які надійшли на адресу ТОВ Брунія (код ЄДРПОУ 41253644) та ТОВ Токада (код ЄДРПОУ 41677437) у контейнерах CXDU2231890, BSIU9105150, BSIU9527432, CCLU9926015,CXDU2188006, GVCU9017763, MRKU4010000, GFSU7808530, EISU8025031, CXDU2193105,CAIU9010640, TEMU8020586, TGBU5491807, GVCU9013958, SEGU5779130, CBHU8558583, OOLU8169519 та були оформлені у митному відношенні у період з 09.01.2018 по 22.01.2018.

Перевіркою встановлено, що під час здійснення митного оформлення товарів у посадових осіб поста відсутній єдиний підхід при фіксуванні виконання відповідних митних формальностей в електронних митних деклараціях, а саме, встановлено систематичну відсутність тої чи іншої митної формальності всупереч положенням Митного кодексу України та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за№ 1360/21672 (далі-Порядок 631).

За результатами тематичної перевірки, призначеної наказом Дніпропетровської митниці ДФС від 07.02.2018 №25 Про проведення тематичної перевірки було складено акт про результати тематичної перевірки від 16.03.2018.

20.11.2018 року Державною фіскальною службою України було прийнято наказ №120-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності . Підставою для видання наказу ДФС від 20.11.2018 № 120-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності стали матеріали дисциплінарного провадження, що свідчать про неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, неналежну організацію роботи митного поста, незабезпечення належного опрацювання профілів ризику підлеглими посадовими особами.

Не погоджуючись із вказаним наказом позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку правомірності прийнятого наказу, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закону №889).

Згідно із статтею 64 Закону №889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 65 Закону №889 дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, у відповідності до приписів частини 1 статті 65 Закону №889, є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини 2 цієї ж статті, дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до частини 2 цієї статті Закону №889 дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Водночас, частиною 1 статті 66 Закону №889 законодавець визначив заходи дисциплінарного впливу для державних службовців, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 3 статті 66 Закону №889 встановлено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до частин 1, 9-11 статті 69 Закону №889, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з частинами 1, 3, 9 статті 71 Закону №889, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 73 Закону №889, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

За приписами частини 2 статті 74 Закону №889 дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє зробити висновок, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України Про державну службу та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об'єкта, суб'єкта, об'єктивної сторони, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Так, у наказі ДФС від 20.11.2018 №120-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено, що факт вчинення дисциплінарного проступку начальником митного поста Центральний Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1, що полягає у неналежному виконанні службових обов'язків, організації роботи митного поста, незабезпеченні належного опрацювання профілів ризику, підтвердився за результатом розгляду дисциплінарного провадження.

Водночас, підстави для дисциплінарного притягнення та оголошення догани позивачу у вказаному наказі не зазначені та не визначено, які саме порушення посадових обов'язків, в який період, були допущені позивачем.

Також суд звертає увагу, що у наказі ДФС від 20.11.2018 №120-дс зазначається підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вчинення ним порушення, зазначеного у доповідній записці Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії від 30.08.2018 №1233/99-99-20-01-01-18, подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 13.11.2018 №1212/99-99-00-ДК-18, пояснення ОСОБА_1 від 19.03.2018.

У вказаній доповідній записці зазначено, надані копії переліків митних формальностей за ЕМД від 13.01.2018 № UA110190/2018/500224, № UA110190/2018/50026, № UA11019/2018/500227, № UA110190/2018/500228, № UA110190/2018/500229, №UA110190/2018/500300 від 22.01.2018 №UA110190/2018/500407 у графі Підпис не містять підпису начальника митного поста Центральний ОСОБА_1, що суперечить вимогам п. 8 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 №689.

Тобто, в провину ОСОБА_1 поставлено неналежний контроль за організацією роботи на митному посту Центральний , незабезпечення ефективної роботи з питань протидії митним правопорушенням при здійсненні митного оформлення товарів. Крім того, ОСОБА_1 не забезпечено виконання основних завдань та функцій, передбачених п.п.3.3.1, 3.3.3, 3.3.22, 3.3.32 розділу 3 Положення про митний пост Центральний Дніпропетровської митниці ДФС, що стало можливим внаслідок неналежної організації роботи поста та незабезпечення належного контролю за діяльністю підлеглих під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що свідчить про можливе вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України Про державну службу України .

Однак, з оскаржуваного наказу неможливо встановити, яке саме порушення дисципліни та чи дійсно таке порушення з боку позивача мало місце.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_1 полягало в тому, що позивач займав посаду начальника митного поста Центральний з 29.12.2018 року відповідно до наказу ДФС від 29.12.2016 №4082-щ Про переведення ОСОБА_1О. , а тому з боку позивача була неналежна організація та контроль для забезпечення ефективної роботи з питань протидії митним правопорушенням при здійсненні митного оформлення товарів та незабезпечення належного контролю за діяльністю підлеглих під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів. Крім того, під час митних оформлень 13.01.2018 року та 22.01.2018 року в митних формальностях в графі Підпис відсутній підпис ОСОБА_1, що є грубим порушенням.

Однак суд не погоджується з даним твердженням представника відповідача, так як, 13.01.2018 року (субота) у ОСОБА_1 був вихідний, а 22.01.2018 року ОСОБА_1 перебував у відпустці. Крім того, інформація про перебування ОСОБА_1 у зазначені дні на відпочинку міститься і в матеріалах дисциплінарного провадження, що не заперечувалось представником відповідача.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 мав реальну можливість проконтролювати правильність митного оформлення товарів, які надходили на адресу ТОВ Токада та ТОВ Брунія . Окрім того, в посадові обов'язки позивача не входить "переперевірка" правильності митного оформлення товарів після їх митного оформлення іншими інспекторами.

Тобто, у судовому засіданні не встановлено, а відповідачем не надано доказів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 11.04.2018 року у справі№804/8092/16 (адміністративне провадження №К/9901/4753/17), від 04.04.2018 року у справі №821/935/16 (адміністративне провадження №К/9901/8814/18).

До того ж, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . На думку суду, жодних вагомих, чітких та узгоджених доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість спірного наказу відповідач не навів, натомість такий прийнято лише з формальних підстав. Зазначене не спростовано відповідачем в процесі розгляду та вирішення даної справи.

З урахуванням встановлених обставин та вищевказаних норм чинного законодавства, суд вважає, що відповідачем не доведено суду належними, допустимими та достатніми доказами факт невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, як об'єктивної сторони дисциплінарного проступку. Вказане свідчить про безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 6,7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

За таких обставин, беручи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу від 20.11.2018 №120-дс, а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 (просп.ГероївАДРЕСА_1, м.Дніпро, 49000, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 768,40 грн. відповідно до квитанції про сплату №32278 від 11.01.2019 року.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (просп.ГероївАДРЕСА_1, м.Дніпро, 49000) до Державної фіскальної служби України (пл.Львівська, буд.8, м.Київ, 04053), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дніпропетровська митниця ДФС (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування наказу- задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 20.11.2018 №120-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 (просп.ГероївАДРЕСА_1, м.Дніпро, 49000, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 768,40 грн. відповідно до квитанції про сплату №32278 від 11.01.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_5