Ухвала

від 18.03.2019 по справі 375/2244/18

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/2244/18 Номер провадження 2/375/122/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2019 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

за участю секретаря - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №2 приміщення суду в смт Рокитне у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2, треті особи - Синявська сільська рада Рокитнянського району Київської області, Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Рокитнянської районної державної адміністрації в Київській області

про визнання права користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення органу виконавчої влади та скасування державної реєстрації речового права, -

В С Т А Н О В И В :

Звернувшись до суду із вказаним позовом, позивач просить: визнати за нею право користування земельною ділянкою розміром 0.25 га, розташованої в адміністративних межах Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області у складі земельної ділянки площею 1.8426 га, кадастровий № 3223786000:03:035:0126; визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-156/15-18-сг від 09.01.18 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким ОСОБА_2 надано у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що на території Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області, для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 1.8426 га, кадастровий № 3223786000:03:035:0126; скасувати державну реєстрацію речового права щодо вказаної земельної ділянки.

В обгрунтування заявлених вимог посилається на ту обставину, що відповідно до рішення виконавчого комітету Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 04.04.1991 № 59 їй було надано у довічне успадковуване володіння за рахунок земель запасу Синявської сільської ради земельну ділянку площею 0.25 га із присадибного фонду в межах населеного пункту. Тобто, вона набула права користування останньою у відповідності до положень ст.ст. 22, 23 ЗК України в редакції, що була чинною на той час.

Зазначає, що вказаною земельною ділянкою вона користувалася за призначенням до 2017 року і саме у цьому році дізналася про передачу масиву земельної ділянки, до складу якої входила спірна земельна ділянка, іншій особі, а саме відповідачу ОСОБА_2. Останньому було надано у вланість відповідно до наказу відповідача земельну ділянку загальною площею 1.8426 га, яка має кадастровий № 3223786000:03:035:0126.

Вважає, що таким чином не визнається її право користування земельною ділянкою площею 0.25 га, яка була передана відповідачу без попереднього вилучення у неї і що таким чином порушено її право щодо останньої, якою вона безперешкодно користувалася за призначенням впродовж 1991-2017 років.

У судовому засіданні сторона позивача позов підтримала та підтримала подане представником позивача письмове клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи на предмет визначення координатних поворотних точок розміщеної у територіальних межах Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області земельної ділянки площею орієнтовно 0.25 га, позначеної на роздруківках з Публічної кадастрової карти України, з межами, що утворилися в результаті обробітку окремих земельних діялянок, її площі та перебування її у складі земельної ділянки з кадастровим № 3223786000:03:035:0126.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечив, пославшись на відсутність доказів правомірності користування позивачем спірною земельною ділянкою. Разом з тим, визнав той факт, що земельна ділянка, якою користувалася позивач, входила до складу наданої йому у власність земельної ділянки та зазначив при цьому, що з 2002 року вона користувалася нею незаконно, здійснивши її самозахват. В обгрунтування такої своєї позиції послався на ту обставину, що землі, до складу яких входила вказана земельна ділянка, знаходилися за межами населеного пункту після 2002 року та перебували у віданні Держгеокадастру. Із заявою про надання земельної ділянки у користування позивач до Держгеокадастру не зверталася.

Заслухавши доводи сторони позивача щодо клопотання та думку щодо нього відповідача у справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.76 вказаного Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З огляду на зміст ст.77 ЦПК України докази мають бути належними, тобто такими, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до положень ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

З огляду на зміст питанння, яке просить поставити на вирішення експерта сторона позивача, вбачається, що експерт має здійснити порівняльний аналіз даних Публічної кадастрової карти України щодо земельної ділянки, яка перебувала у користуванні позивача, з її фактичним межами, які утворилися в результаті її обробітку та визначити таким чином її точні координати. Тобто встановити її межі на місцевості.

Як на вихідні дані щодо вказаних обставин, які мають бути досліджені експертом при проведенні експертизи, сторона позивача послалася на наявні на арк. 20-22 матеріалів справи фото роздруківок з Публічної карти України, на яких ніби-то зазначена і земельна ділянка, якою користувалася позивач. Інших матеріалів, на підставі яких експерт має вирішити зазначені у клопотанні питанння, сторона позивача суду не надала, пославшись на їх відсутність. Не містять їх на переконання суду і досліджені у судовому засіданні матеріали справи.

Суд приходить до висновку, що за викладених обставин призначення судової земельно-технічної експертизи з викладених стороною позивачем питань, підстави для призначення як такої відсутні.

Більше того, зважаючи на визнання відповідачем обставини користування позивачем спірною земельною ділянкою, починаючи з 1991 року, до надання її останньому у власність, з огляду на наявне у матеріалах справи рішення виконавчого комітету Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 04.04.1991 № 59 про надання позивачу у користування спірної земельної ділянки, зважаючи, що остання не вилучалася з її користування у встановленому законом порядку, не можливо стверджувати про оспорювання права позивача користуватися нею, а лише про захист порушеного права користування земельною ділянкою і тільки. Відтак, неможливо стверджувати, що обставини, які просить зясувати при проведенні експертизи позивач, мають значення для справи і що для цього необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а відтак клопотання не можливо вважати обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову експертизу в кримінальних і цивільних правах № 8 від 30.05.1997 року, ст.ст. 77, 81, 103 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката ОСОБА_3 про призначення судової земельно-технічної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає і заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення у даній справі.

Суддя О. Литвин

Ухвала набрала законної сили ___