Постанова

від 19.06.2019 по справі 375/2244/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Київ

Справа № 22-ц/824/8018/2019 Головуючий у судді 1-ї інстанції - Литвин О.В.

Унікальний №375/2244/18 Доповідач - Гаращенко Д.Р.

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Ратнікової В.М.

при секретарі Гавриленко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року у справі позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , треті особи: Синявська сільська рада Рокитнянського району Київської області, Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Рокитнянської районної державної адміністрації в Київській області про визнання права користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення органу виконавчої влади та скасування державної реєстрації речового права,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , треті особи: Синявська сільська рада Рокитнянського району Київської області, Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Рокитнянської районної державної адміністрації в Київській області про визнання права користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення органу виконавчої влади та скасування державної реєстрації речового права.

Просила визнати за нею право користування земельною ділянкою розміром 0,25 га, розташованої у межах Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області, яка знаходиться у складі земельної ділянки площею 1,8426 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 ; визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-156/15-18-сг від 09 січня 2018 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" та скасувати державну реєстрацію речового права на вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позову посилалась на те, що на підставі поданої нею 21 березня 1991 року заяви виконавчим комітетом Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області було прийнято рішення № 59 від 04 квітня 1991 року про надання ОСОБА_3 у довічне успадковане володіння земельну ділянку розміром 0,25 га за рахунок земель запасу Синявської сільської ради.

На підставі вказаного рішення позивачу було виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку розміром 0,25 га, та видано відповідні документи на право користування нею. Відповідно до положень ст.ст. 22, 23 ЗК України в редакції, що була чинною на момент передачі, позивач набула права користування вказаною земельною ділянкою.

Наголошувала на використанні земельної ділянки за її цільового призначення з 1991 року до 2017 рік включно.

В осени 2017 року вона дізналася про те, що земельний масив, до складу якого входила земельна ділянка, якою вона користувалася, передається у власність іншій особі.

09 листопада 2017 року вона разом з іншими громадянами-землекористувачами звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про призупинення приватизації земельної ділянки та надання відповідних роз`яснень з цього питання.

Листом № 0-10-0.12-19127/2-17 від 18 грудня 2017 року, її було повідомлено, що громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність до Головного управління не зверталися. На зазначену у зверненні земельну ділянку відповідно до положень ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України підготовлено наказ від 14 квітня 2017 року № 10-6370/15-17 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність".

11 січня 2018 року вона повторно звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Київській області стосовно правомірності передачі земельної ділянки ОСОБА_1

Листом № КО-1 87/0-15/0/63-18 від 17 січня 2018 року їй було повідомлено, що за інформацією відділу у Рокитнянському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області (Лист № 20/415-18 від 16 січня 2018 року) рішення Синявської сільської Ради Рокитнянського району Київської області 1990 року щодо надання земельних ділянок громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у Відділі у Рокитнянському районі відсутні. Акцентовано увага на те, що згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав і оформляється відповідно до Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У послідуючому з Інформаційної Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 119590729 позивачу стало відомо про реєстрацію права власності на земельну ділянку розміром 1,8426 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 за ОСОБА_1 .

Така реєстрація відбулася на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-156/15-18-сг від 09 січня 2018 року, яким затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,8426 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Синявської сільської Ради Рокитнянського району Київської області.

Оскільки її право користування спірною земельною ділянкою припинене не було, рішення ГУ Держгеокадастру у Київській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , суперечить вимогам земельного законодавства України та порушує її права.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року позов задоволено частково, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-156/15-18-сг від 09 січня 2018 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким ОСОБА_1 надано у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що на території Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області, для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 1,8426 га, кадастровий № НОМЕР_1 ; скасовано державну реєстрацію речового права на ім`я ОСОБА_1 , щодо розташованої на території Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1 , площею 1,8426 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, відомості щодо якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 16 січня 2018 року за реєстраційним №1464417232237; стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 12 квітня 2019 року, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, порушення норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду скасувати та в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог, посилався на те, що позивачу виділена земельна ділянка згідно рішення виконкому Синявської сільської Ради народних депутатів Рокитнянського району Київської області , а саме пункту 1, із присадибного фонду в межах населеного пункту с. Синява, а надана апелянту земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області в урочищі Перетічок .

Згідно пункту 2 вказаного рішення після встановлення меж наданої позивачу земельної ділянки в натурі, її розмір необхідно визначити межовими знаками та внести відповідні зміни до земельно-шнурової книги, а також в погосподарську книгу.

В ході розгляду справи позивач підтвердила, відсутність копії вказаних у пункті 2 рішення документів, як у себе, так і в сільській раді та архіві. Надане позивачем рішення від 04 квітня 1991 року не містить штампів, печатки та підпису голови сільської ради, а також місця розташування земельної ділянки. А тому вказані докази є неналежними та не можуть прийматися до уваги під час винесення рішення по справі.

Видана Синявською сільською радою Рокитнянського району Київської області довідка щодо тривалості користування позивачем спірною земельною ділянкою містить суперечності. Оскільки дана земельна ділянка перебувала на території Синявської сільської ради лише до 2002 року.

Наголошував, що не оформлення позивачем належним чином документів на спірну земельну ділянки, якою вона користувалась, є лише свідченням того, що остання вже скористалась своїм правом на отримання земельної ділянки за для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та має у власності декілька земельних ділянок та пай.

Відповідно до пункту 6 розділу 10 Перехідних положень ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

В ході розгляду справи позивач підтвердила, що з відповідними заяви про передачу спірної земельної ділянки у власність або в оренду не зверталась, а також те що межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлені до цього часу.

В матеріалах справи відсутні докази наявності ідентифікуючих ознак фактичного місце розташування, площі та конфігурації спірної земельної ділянки, а також належні і допустимі докази виділення позивачу в користування земельної ділянки площею 0,25 га.

В судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив ії задовольнити.

Представник Держгеокадастру підтримав апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Інші учасники процесу повідомлялись судом належним чином про дату, час, і місце розгляду справи по суті, причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, інших учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Синявської сільської ради народних депутатів № 59 від 04.04.1991 "Про надання земельної ділянки жителю села ОСОБА_10 для ведення особистого підсобного господарства" в межах делегованих повноважень позивачу на підставі поданої нею 21.03.1991 заяви було надано у довічне успадковуване володіння для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку площею 0.25 га із присадибного фонду в межах населеного пункту, яка була виділена їй в натурі на місцевості.

З цього приводу були внесені зміни в земельно-шнурову книгу та в особовий рахунок № НОМЕР_4 погосподарської книги Синявської сільської ради народних депутатів.

Вказаною земельною ділянкою позивач користувалася за цільовим призначенням з 1991 до 2017 включно, допоки відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру Київської області від 14.04.2017 № 10-6370/15-17 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку площею 1.8426 га, розташованої за межами села Синява, до складу якої ввійшла земельна ділянка, якою користувалася позивач та земельні ділянки, якими користувалися інші жителі села, в тому числі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

Земельна ділянка, якою користувалася позивач, із її користування перед передачею її у власність ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не вилучалася.

Судом першої інстанції також встановлено, що розмежування земель державної та комунальної власності у адміністративних межах Синявської сільської Ради Рокитнянського району Київської області у відповідності до Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-УІ від 05.02.2004 не здійснювалося.

Викладене підтверджується поясненнями у судовому засіданні сторін спору та їх представників, а також отриманими у справі письмовими доказами, якими є:

- заява ОСОБА_11 на ім`я голови виконкому Синявської сільської ради народних депутатів від 21.03.1991 про виділення у довічне успадковуване володіння для ведення особистого підсобного господарства 0.20 га землі (а.с. 10);

- рішення виконавчого комітету Синявської сільської ради народних депутатів № 59 від 04.04.1991 "Про надання земельної ділянки жителю села ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства" (а.с. 11);

- лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 0-10-0.12-19127/2-17 від 18.12.2017 (а.с.12);

- лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області № КО-187/0-15/0/63-18 від 17.01.2018 (а.с.13-14);

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-156/15-18-сг від 09.01.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" (а.с. 15);

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 1.8426 га, кадастровий № НОМЕР_3 , з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 16);

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктe нерухомого майна щодо земельної ділянки площею 1.8426 га, кадастровий № НОМЕР_3 , з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 17-18);

- лист Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області на ім`я адвоката Іллянського О.В. від 08.08.2018 № 107/02-25 (а.с. 19);

- свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5, видане 23.11.1991 виконкомом Синявської сільської ради народних депутатів Рокитнянського району Київської області (а.с. 26);

- акт встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки № 8 згідно рішення Синявської сільської ради № 37 від 21.04.1999.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач не відмовлялась від користування спірною земельною ділянкою та вона в неї не вилучалась.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що рішення суд першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам процесуального закону з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено,що позивачу виділена земельна ділянка згідно рішення виконкому Синявської сільської Ради народних депутатів Рокитнянського району Київської області, а саме пункту 1, із присадибного фонду в межах населеного пункту с. Синява.

Надана апелянту земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області в урочищі Перетічок .

Згідно пункту 2 вказаного рішення після встановлення меж наданої позивачу земельної ділянки в натурі, її розмір необхідно визначити межовими знаками та внести відповідні зміни до земельно-шнурової книги, а також в погосподарську книгу.

Під час судового розгляду матеріалами справи та поясненнями позивача встановлено, що позивач не визначала надану їй земельну ділянку межовими знаками, та н вносила відповідні зміни до земельно-шнурової книги, а також в погосподарську книгу.

Надана позивачем копія рішення від 04 квітня 1991 року не містить штампів, печатки та підпису голови сільської ради, а також місця розташування земельної ділянки. А тому вказані докази є неналежними та не можуть прийматися до уваги під час винесення рішення по справі.

Видана Синявською сільською радою Рокитнянського району Київської області довідка щодо тривалості користування позивачем спірною земельною ділянкою містить суперечності.

Оскільки дана земельна ділянка перебувала на території Синявської сільської ради лише до 2002 року.

Колегія суддів встановила, що позивач не здійснила дій зазначених в рішенні не оформила належним чином документи на спірну земельну ділянку, якою вона користувалась.

Відповідно до пункту 6 розділу 10 Перехідних положень ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

В ході розгляду справи позивач підтвердила, що з відповідними заяви про передачу спірної земельної ділянки у власність або в оренду не зверталась, а також те що межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлені до цього часу.

В матеріалах справи відсутні докази наявності ідентифікуючих ознак фактичного місце розташування, площі та конфігурації спірної земельної ділянки, а також належні і допустимі докази виділення позивачу в користування земельної ділянки площею 0,25 га.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не перевірив зазначені обставини, не перевірив наявність доказів та прийшов до помилкового висновку про задоволення позову.

Документи відповідача оформлені належним чином, що не було спростовано позивачем.

Жодного документу на підтвердження права користування крім копії рішення виконавчого комітету Синявської сільської ради народних депутатів № 59 від 04.04.1991 "Про надання земельної ділянки жителю села ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства" позивач суду не надала.

Також позивач не надала суду належних підтверджень того, що земельна ділянка яка була передана відповідачу, є той же самою земельною ділянкою якою користується позивач.

Клопотань щодо призначення судової земельної експертизи позивач не заявляла.

Надані нею документи не підтверджують її доводів, та не спростовують докази надані відповідачем.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що позивач не надала суду належних доказів на обґрунтування своїх доводів.

Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції ск5асуванню з ухваленням новго про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 26 червня 2019 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

В.М. Ратнікова