Ухвала

від 19.03.2019 по справі 810/6252/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/6252/14                                                                               У Х В А Л А про залишення апеляційної скарги без руху   19 березня 2019 року                                                                                   м. Київ Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазсервіс» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум», про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,- В С Т А Н О В И В : До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018. Апелянтом вдруге подано апеляційну скаргу. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам  ст. 296 КАС України. Так, ст. 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 ч.3 ст. 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також ст. 13 цього Кодексу, якою визначено право учасників справи на апеляційний перегляд справи. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України. Зокрема, ст. 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а п. 1 ч. 5 ст. 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018  подано апелянтом лише 01.03.2019 (згідно з штампом суду на скарзі). Як свідчать матеріали справи, апелянт звернувся вчасно з апеляційною скаргою на вказане рішення суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019 апеляційну скаргу  повернуто апеляційну скаргу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України. Подаючи апеляційну скаргу вдруге апелянт просить поновити строк для подачі апеляційної скарги, проте, не вказує про поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 21.02.2019 про повернення апеляційної скарги у найкоротші строки, не є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження. Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказавши поважні причини його пропуску з відповідними доказами. Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті). Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що до неї повинні бути додані, в тому числі докази сплати судового збору. Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Окрім того, суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005  у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними  межами самостійного оцінювання. Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, однак, в прохальній частині апеляційної скарги зазначено про відстрочення сплати судового збору. При цьому, клопотання не містить жодних мотивів. Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Судом не встановлено підстав та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» сторона може бути звільнена від сплати судового збору, чи судовий збір може бути відстрочено. Заявник не наводить жодних доводів необхідності відстрочення сплати судового збору, така необхідність не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення сплати судового збору, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає. Крім того, колегія суддів також враховує, що  скаржник не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, в ухвалі від 03.08.2018 у справі № 804/6222/17. Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Отже, при поданні позову до суду, враховуючи предмет позову - оскарження постанови відповідача про накладення штрафу у розмірі 1096200,00 грн, позивач повинен був сплатити 4872,00 грн (не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати). Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 7308,00 грн. (4872,00 грн. *150%). Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Одержувач: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101 ЄДРПОУ одержувача: 38004897. Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) МФО банку: 899998, рахунок: 34312206081055. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у випадку наявності підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з апеляційною скаргою у строк, визначений законом а також, сплатити судовий збір. Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -           У Х В А Л И В : У задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відстрочення сплати судового збору  – відмовити. Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазсервіс» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум», про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності – залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.   Суддя                                                                                                         В. В. Кузьменко