ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/9495/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Березкіної О.В., Верхогляд Т.А., Кузнецова В.О.
від 17.12.2018
за позовом 1) Дніпропетровської міської ради, 2) Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача-2 , - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецька Ірина Валеріївна,
про визнання недійсним рішення загальних зборів, переведення прав та обов'язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю
за участю представників:
позивача-1: не з'явився
позивача-2: не з'явився
відповідача-1: не з'явився
відповідача-2: не з'явився
відповідача-3: не з'явився
третьої особи: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2016 року Дніпропетровська міська рада та Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, яким ухвалено та затверджено відмову Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі по тексту - Департамент) від переважного права на придбання частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр";
- переведення на Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради прав та обов'язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка складає 60 %, що становить 4 500,00 грн, за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеним між відповідачем-2 і відповідачем-3, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1289.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення та договір суперечать положенням частин 1 - 3 статті 147 Цивільного кодексу України, частин 1 - 3 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 11.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", оскільки позивач-2 як учасник товариства не був письмово повідомлений про намір іншого учасника товариства відчужити корпоративні права, тобто був позбавлений можливості скористатися своїм переважним правом на придбання частки іншого учасника у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр". Відмова Департаменту від переважного права з придбання частки у статутному фонді (капіталі) товариства, яка була ухвалена та затверджена спірним рішенням, вчинена виконуючим обов'язки директора Департаменту з перевищенням наданих йому повноважень та за відсутності рішення Дніпропетровської міської ради.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Відповідно до пунктів 1.6., 5.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 05.02.2014 (протокол № 1 від 05.02.2014) та зареєстрованій 07.02.2014, учасниками товариства були:
- Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 3 000,00 грн, що складає 40% (підпункт 1.6.1. пункту 1.6., підпункт 5.1.1. пункту 5.1. Статуту);
- громадянин України ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 4 500,00 грн, що складає 60% (підпункт 1.6.2. пункту 1.6., підпункт 5.1.2. пункту 5.1. Статуту).
21.08.2014 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", на яких були присутні усі учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр": Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_3, що разом володіють 100 % голосів. На зазначених зборах за результатами голосування з питань порядку денного учасники товариства ухвалили такі рішення, оформлені протоколом № 2 від 21.08.2014 :
- по першому питанню порядку денного: дозволити ОСОБА_3 продати свою частку, а саме: 60% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" на користь ОСОБА_4 за номінальною вартістю. Вивести ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр";
- по другому питанню порядку денного: ухвалити та затвердити відмову Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права по придбанню частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр";
- по третьому питанню порядку денного: затвердити склад учасників товариства та наступний розподіл часток: Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради - 40% вартістю 3 000,00 грн, ОСОБА_4 - 60% вартістю 4 500,00 грн;
- по четвертому питанню порядку денного: затвердити Статут товариства у новій редакції та доручити новому учаснику товариства підписати нову редакцію Статуту товариства;
- по п'ятому питанню порядку денного: звільнити з посади директора товариства ОСОБА_3 з 21.08.2014;
- по шостому питанню порядку денного: призначити на посаду директора товариства ОСОБА_4 з 22.08.2014;
- по сьомому питанню порядку денного: уповноважити директора вчинити усі заходи по державній реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" № 2 від 21.08.2014 підписаний учасниками товариства: ОСОБА_3 та Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради в особі виконуючого обов'язки директора Департаменту ОСОБА_6. Також зі змістом протоколу був ознайомлений ОСОБА_4.
21.08.2014 між ОСОБА_3 (продавець, відповідач-2) та ОСОБА_4 (покупець, відповідач-3) був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", відповідно до пункту 1 якого продавець продав належну йому частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" у розмірі 60 % статутного капіталу зазначеного товариства, що складає 4 500,00 грн, а покупець придбав частку у розмірі 60 % статутного капіталу товариства, що складає 4 500,00 грн та оплатив її згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пунктів 2, 3 зазначеного договору купівлі-продажу разом із часткою у статутному капіталі товариства до покупця переходять всі корпоративні права, якими користується учасник товариства, що включають правомочності на участь покупця в управлінні товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів) товариства та активів у разі ліквідації товариства відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законодавством України та статутними документами товариства.
З моменту укладення договору до покупця переходять усі права власника частки у статутному капіталі товариства, передбачені його статутом.
Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою Іриною Валеріївною 21.08.2014 та зареєстрований в реєстрі за № 1289.
16.03.2016 Дніпропетровська міська рада прийняла рішення № 7/3 "Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів", відповідно до пункту 3.8. якого вирішено реорганізувати з припиненням Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради шляхом його перетворення у Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради. Отже, суди встановили, що Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради є правонаступником Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.
У жовтні 2016 року Дніпропетровська міська рада та Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому просили визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014 про ухвалення та затвердження відмови Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права на придбання частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", а також перевести на Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради права та обов'язки покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка складає 60 %, що становить 4 500,00 грн, за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеним між відповідачем-2 і відповідачем-3, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1289.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарська справа № 904/9495/16 за позовною заявою Дніпропетровської міської ради та Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради розглядалась господарськими судами неодноразово.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 06.08.2018, прийнятим за результатами нового розгляду справи, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Визнав недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, яким ухвалено та затверджено відмову Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права по придбанню частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр". Перевів на Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради права та обов'язки покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка складає 60 %, що становить 4500,00 грн за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеним між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1289.
Місцевий господарський суд виходив з того, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" прийняли спірне рішення за наслідком недотримання порядку скликання зборів, оскільки в порушення статті 147 Цивільного кодексу України, статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 11.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" позивач-2 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" не був письмово повідомлений про намір іншого учасника товариства продати свою частку у статутному капіталі товариства, відповідні докази здійснення такого повідомлення відсутні в матеріалах справи. Також суд дійшов висновку, що відмова виконуючого обов'язки директора відповідача-2, яка була прийнята та затверджена спірним рішення загальних зборів учасників товариства, вчинена з перевищенням наданих йому повноважень та суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування", оскільки питання відмови від переваженого права купівлі частки іншого учасника у статутному капіталі товариства є відповідно до статей 26, 29, 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключною компетенцією міської ради, з якою зазначене питання Департаментом не узгоджувалось та відповідне рішення міською радою не приймалось. За висновком суду, спірні рішення та договір порушують переважене право позивача-2 на купівлю частки іншого учасника товариства. Також суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про переведення на позивача-2 прав та обов'язків покупця частки в статутному капіталі товариства заявлені з дотриманням строку позовної давності.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 17.12.2018 скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 у справі № 904/9495/16 та прийняв нове рішення, яким визнав недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, оформлене протоколом № 2 з усіх питань порядку денного. Відмовив у задоволенні позовної вимоги про переведення на Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради прав та обов'язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка складає 60 %, що становить 4 500, 00 грн, за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеним між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1289.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського про те, що під час скликання загальних зборів, що відбулись 21.08.2014 та які прийняли спірне рішення, був порушений порядок їх скликання, встановлений статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" та пунктом 9.1.10. Статуту товариства, представник відповідача-2 не мав повноважень на відмову від переважного права купівлі частки іншого учасника товариства. Однак, суд дійшов висновку, що з огляду на проведення зборів з порушенням процедури їх скликання скасуванню підлягають рішення загальних зборів у повному обсязі, з усіх питань порядку денного, які були прийняті на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" 21.08.2014, а не лише одне рішення про ухвалення та затвердження відмови Департаменту від переважного права по придбанню частки іншого учасника товариства, яке було предметом позову. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав переводити на відповідача-2 права та обов'язки покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", оскільки всі інші рішення, прийняті на загальних зборах, проведених з порушенням процедури їх скликання, є неправомочними.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач-1 - Дніпровська міська рада просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про переведення на відповідача-1 прав та обов'язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка складає 60 %, що становить 4 500,00 грн, за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеним між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1289, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити зазначену позовну вимогу.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права в частині позовних вимог про переведення на позивача-2 прав та обов'язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеним між другим та третім відповідачами. За твердженням скаржника суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин положення частини 4 статті 362 Цивільного кодексу України та не взяв до уваги пункт 31 постанову Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008, в яких передбачено право учасника товариства, переважне право якого на купівлю частки іншого учасника є порушеним, пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач-2, відповідачі та третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частинами 1, 5 статті 98 Цивільного кодексу України в редакції, чинній станом на момент прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" спірного рішення, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. (частина 2 статті 97 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 145 Цивільного кодексу України в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, частини 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 9.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" в редакції, чинній станом на дату прийняття загальними зборами учасників товариства спірного рішення, загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю.
Згідно з частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Аналогічні положення закріплені в пункті 9.1.10. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" в редакції, чинній станом на дату проведення загальних зборів учасників товариства, які прийняли спірне рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Аналогічні положення закріплені в частинах 1, 2 статті 53 Закону України "Про господарські товариства".
Суди попередніх інстанцій встановили, що у пункті 11.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" в редакції, чинній станом на дату проведення загальних зборів учасників товариства, які прийняли спірне рішення, передбачено можливість учасника товариства за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) одному або кільком учасникам товариства або третім особам.
Відповідно до частини 3 статті 147 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Аналогічні положення закріплені також і в пункті 11.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" в редакції, чинній станом на дату проведення загальних зборів учасників товариства, які прийняли спірне рішення.
Згідно з положеннями статті 147 Цивільного кодексу України та статті 53 Закону України "Про господарські товариства" право учасника товариства з обмеженою відповідальністю здійснити відчуження належної йому частки у статутному (складеному) капіталі товариства, якщо воно допускається згідно зі статутом товариства, обумовлено дотриманням переважного права інших учасників товариства на придбання відповідної частки.
Отже, як свідчать наведені норми закону та положення Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" учасники товариства мають бути письмово повідомлені про намір учасника товариства продати свою частку (або її частину) у строки та в порядку, визначені законом та статутом товариства. Крім того, відповідно до частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мали бути повідомлені не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів про порядок денний зборів, зокрема у спірних правовідносинах - про розгляд питання щодо відчуження частки відповідача-2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ""Міський інформаційно-аналітичний центр".
Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, в порушення статті 147 Цивільного кодексу України, статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 11.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" позивач-2, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", не був письмово повідомлений про намір іншого учасника товариства - відповідача-2 продати свою частку у статутному капіталі товариства, відповідні докази здійснення такого повідомлення відсутні в матеріалах справи. У зв'язку з цим суди дійшли правильного висновку про те, що обставини відсутності письмового повідомлення Департаменту до 21.08.2014 - дати проведення загальних зборів про намір відповідача-2 відчужити корпоративні права у товаристві, ціну та умови продажу частки свідчать про недотримання порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", які завадили Департаменту належним чином підготуватись до розгляду зазначеного питання.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 статті 8 Статуту територіальної громади органом місцевого самоврядування в місті Дніпро є Дніпропетровська міська рада.
Відповідно до частин 1, 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення питання про прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Аналіз наведеної правової норми у її системному взаємозв'язку з положеннями статей 316, 317, 327 Цивільного кодексу України свідчить про те, що відмова Департаменту від переважного права придбання частки учасника у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка була висловлена виконуючим обов'язки директора Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради 21.08.2004 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", по суті є питанням про відчуження майнового права, яке належить територіальній громаді, вирішення якого відповідно до пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" належить до виключної компетенції міської ради.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідно до положень статей 26, 29, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради повинен був обов'язково погодити питання відмови від переважного права купівлі частки відповідача-2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" з Дніпропетровською міською радою (позивачем-1). Вирішення питання щодо придбання чи відмови у придбанні відповідної частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" повинно бути розглянуто позивачем-1 у встановленому чинним законодавством порядку.
Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради не звертався до Дніпропетровської міської ради за таким погодженням.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відмова відповідача-2, яка була прийнята та затверджена спірним рішення загальних зборів учасників товариства, була вчинена виконуючим обов'язки директора Департаменту з перевищенням наданих йому повноважень та суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування", оскільки питання відмови від переваженого права купівлі частки іншого учасника у статутному капіталі товариства є відповідно до статей 26, 29, 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключною компетенцією міської ради, з якою зазначене питання Департаментом не узгоджувалось та відповідне рішення міською радою не приймалось.
Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.
Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
Отже, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини порушення порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", які прийняли спірне рішення від 21.08.2014, Касаційний господарський вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що спірне рішення порушує майнові та корпоративні права позивачів, оскільки ухвалене за наслідком недотримання вимог закону та положень Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" під час скликання загальних зборів, що позбавило позивачів можливості належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства підготуватися до розгляду питання порядку денного зборів, зокрема щодо відмови Департаменту, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", від використання свого переважного права на придбання частки іншого учасника товариства
У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій правильно та обґрунтовано задовольнили позовну вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014 про ухвалення та затвердження відмови Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права на придбання частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" (пункт 2 протоколу загальних зборів № 2 від 21.08.2014).
Разом з цим, Касаційний господарський суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що скасуванню підлягають рішення загальних зборів у повному обсязі, з усіх питань порядку денного, які були прийняті на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" 21.08.2014, а не лише одне рішення щодо ухвалення та затвердження відмови Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права по придбанню частки іншого учасника товариства, яке було предметом позову.
Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Матеріально-правовою вимогою позивача у позові було зазначено зокрема визнання недійсним лише одного рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, зафіксованого в пункті 2 протоколу № 2 від 21.08.2014, про ухвалення та затвердження відмови Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права на придбання частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр".
З матеріалів справи вбачається, що позовної вимоги про визнання недійсними інших рішень, прийнятих загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, оформлених протоколом № 2 від 21.08.201, за пунктами 1, 3 -7, в межах даної справи позивачі не заявляли та, відповідно, позивачі не зазначали, в чому полягає порушення їх прав такими рішеннями.
Відповідно до частини 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Однак, Центральний апеляційного господарського суду в оскаржуваній постанові від 17.12.2018 визнав недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, оформлені протоколом № 2, з усіх питань порядку денного, зокрема і тих, які не були заявлені позивачами в якості позовних вимог. Отже, ухвалюючи нове рішення у справі про визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, оформлених протоколом № 2, з усіх питань порядку денного, апеляційний господарський суд в порушення зазначених норм процесуального права (частини 2 статті 237 та частини 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України) фактично вийшов за межі позовних вимог.
З огляду на викладене постанова Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 в частині визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, оформлені протоколом № 2, з усіх питань порядку денного є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Крім того, Касаційний господарський суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанцій про відсутність підстав для переведення на позивача-2 прав та обов'язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка складає 60 %, що становить 4 500,00 грн за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеним між другим та третім відповідачами.
Відмовляючи у задоволення зазначеної позовної вимоги, суд апеляційної інстанції фактично дійшов висновку про те, що визнання недійсними усіх рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014 виключає можливість задоволення позовної вимоги про переведення на позивача-2 прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеним між другим та третім відповідачами.
Однак, Касаційний господарський суд зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позовні вимоги у цій справі про визнання недійним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014 про ухвалення та затвердження відмови Департаменту від переважного права на придбання частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", оформленого протоколом № 2 від 21.08.2014, та вимога про переведення на позивача-2 прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" є взаємопов'язаними, а визнання недійсним інших рішень загальних зборів від 21.08.2014 не є предметом спору у цій справі, про що було зазначено вище.
Суд апеляційної інстанції фактично не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про переведення на позивача-2 прав та обов'язків покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", а також не надав оцінку висновкам місцевого господарського суду щодо дотримання позивачами у справі строку позовної давності при зверненні до суду із зазначеною позовною вимогою.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач-2 в порядку статті 267 Цивільного кодексу України заявив про застосування до позовної вимоги про переведення на позивача-2 прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" наслідків спливу позовної давності, встановленої частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України. У заяві відповідач-2 послався на те, що зазначена норма передбачає спеціальний строк позовної давності в один рік до позовної вимоги про переведення прав та обов'язків покупця, який у спірних правовідносинах до заявленої позивачами вимоги сплинув 22.08.2015, а зазначена позовна вимога була заявлена позивачами до господарського суду лише у жовтні 2016, тобто поза межами встановленого законом строку позовної давності, що за твердженнями відповідача-2 є підставою для відмови у позові.
Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України встановлено, що до позовних вимог про переведення прав та обов'язків покупця застосовується позовна давність в один рік.
Тобто, зазначеною нормою встановлений спеціальний скорочений строк позовної давності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Однак, суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання відповідача про застосування до позовної вимоги про переведення на позивача-2 прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" наслідків спливу позовної давності, встановленої частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України та не перевірив висновки місцевого господарського суду, зроблені за наслідками розгляду зазначеного клопотання. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою обставини, пов'язані з початком перебігу строку позовної давності до кожного з позивачів (стаття 261 Цивільного кодексу України), із зупиненням або перериванням її перебігу (статті 263, 264 Цивільного кодексу України), а також з наслідками спливу позовної давності (у разі встановлення її спливу) та з наявністю у позивачів поважних причин її пропущення (статті 267 Цивільного кодексу України).
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Згідно з частинами 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З огляду на те, що порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи по суті позовних вимог, були допущені господарським судом апеляційної інстанції, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
9. Судові витрати
Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа передається на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 904/9495/16 скасувати.
3. Справу № 904/9495/16 передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді Г. Вронська
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2019 |
Оприлюднено | 20.03.2019 |
Номер документу | 80548273 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні