Постанова

від 24.09.2019 по справі 904/9495/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/9495/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д., ,

за участю помічника судді Якимець О.І. (за дорученням головуючого судді),

представників учасників справи:

від позивача-1: не з`явився,

від позивача-2: не з`явився,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: не з`явився,

від відповідача-3: ОСОБА_3.,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Панна С.П.

від 06.08.2018 та

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б., Чус О.В.,

від 22.07.2019

за позовом Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", ОСОБА_2 , ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача-2 - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецька Ірина Валеріївна

про визнання недійсним рішення загальних зборів, переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному фонді (капіталі),

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дніпровська міська рада (далі - Позивач-1) та Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - Позивач-2) звернулись до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" (далі - Товариство, Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2), ОСОБА_1 (далі - Відповідач-3).

2. Позивачі заявили вимоги про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства від 21.08.2014 (далі - Збори), яким ухвалено та затверджено відмову Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі - Департамент) від переважного права на придбання частки Товариства;

- переведення на Позивача-2 прав та обов`язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства, яка складає 60%, що становить 4500,00 грн., за договором купівлі-продажу від 21.08.2014 (далі - Договір), укладеним між Відповідачем-2 і Відповідачем-3).

3. В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що Договір укладений з порушенням переважного права Департаменту на придбання частки у статутному фонді (капіталі) Товариства. За доводами позивачів, Департамент неправомірно відмовився від переважного права з придбання частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з перевищенням наданих йому повноважень за відсутності рішення Дніпропетровської міської ради.

Хід розгляду справи

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017 позов задоволений повністю.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

6. Постановою Верховного Суду від 13.03.2018 зазначені судові рішення скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

7. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 зазначене рішення суду першої інстанції скасоване; прийнято нове рішення; визнано недійсним рішення Зборів з усіх питань порядку денного; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

9. Постановою Верховного Суду від 12.03.2019 зазначена постанова суду апеляційної інстанції скасована, справа передана на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

10. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

11. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що відмова в.о. директора Департаменту від переважного права купівлі частки Відповідача-2 у статутному капіталі Товариства вчинена з перевищенням наданих йому повноважень та суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки не заснована на рішенні Позивача-1.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

12. Відповідач-3 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

13. Касаційна скарга мотивована посиланням на неправильне виконання вказівок Верховного Суду щодо необхідності з`ясування обставин прийняття Позивачем-1 відповідного рішення про придбання спірної у справі частки. Відповідач-3 звертає увагу суду, що рішення Позивача-1 було прийняте після Зборів.

14. Також Відповідач-3 зазначає про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій позовної давності.

15. На думку Відповідача-3, оскаржувані судові рішення містять численні твердження, які є суперечними між собою, щодо повноважності Зборів. При цьому Відповідач-3 вважає, що відсутність повідомлення позивачів про намір Відповідача-2 продати частку в статутному капіталі Товариства не має правового значення.

16. Відповідач-3 вважає, що фактично Позивач-2 безоплатно набув право власності на частку в статутному капіталі Товариства, перевівши на себе права покупця за відплатним договором купівлі-продажу, оскільки суд не вирішив питання зарахування судового депозиту на користь однієї зі сторін.

17. Відповідач-3 зазначає, що в тексті рішення суду першої інстанції відсутні посилання на норми актуального Господарського процесуального кодексу України, а суд апеляційної інстанції при визначенні суб`єктного складу у корпоративному спорі переплутав позивачів.

18. Відповідач-3 посилається на те, що суди проінгорували його доводи про відсутність порушення приписів Закону України "Про місцеве самоврядування", не зазначили, в чому полягає порушення наведеного закону, та належним чином не дослідили повноваження Департаменту.

19. Відповідач-3 наголошує, що учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, тому Департамент мав переважне право на купівлю частки в розмірі 24% статутного фонду, що пропорційно відповідає 40% відчужуваної частини.

20. Інші учасники справи в установлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу не надали.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Товариство створено шляхом перетворення та є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Міський інформаційно-аналітичний центр" (рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 25.12.2013, оформлене протоколом загальних зборів №9 від наведеної дати).

22. Відповідно до пункту 11.2 Статуту Товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства (протокол №9 від 25.12.2013), учасник товариства може за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) одному або кільком учасникам товариства або третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. Купівля частки (її частини) в товаристві іншим учасником здійснюється за ціною та на умовах, на яких частка (Її частина) пропонувалася для продажу іншим особам. Якщо учасник товариства не скористається своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину), частка (її частина) учасника може бути продана третій особі.

23. Учасниками Товариства згідно з пунктами 1.6, 5.1 Статуту були: Департамент з часткою 40% у статутному капіталі, що складає 3000,00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Муніципалінформсервіс" з часткою у статутному капіталі товариства 50%, що складає 3750,00грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвест" з часткою у статутному капіталі товариства 10%, що складає 750,00 грн.

24. Загальними зборами учасників Товариства від 05.02.2014 прийнято рішення, зокрема, про затвердження складу учасників Товариства та наступного розподілу часток: Департамент - 40% вартістю 3000,00 грн., Відповідач-2 - 60% вартістю 4500,00 грн. у зв`язку з придбанням Відповідачем-2 часток в статутному капіталі Товариства, які належали ТОВ "Муніципалінформсервіс" та ТОВ "Регіон-Інвест".

25. 21 серпня 2014 року відбулися загальні збори учасників Товариства (далі - Збори), на яких були присутні два учасники Товариства, частки яких у статутному капіталі Товариства разом становили 100%.

26. На Зборах прийняли наступні рішення з питань порядку денного, за які проголосували обидва учасники "одностайно":

- дозволити Відповідачу-2 продати свою частку в розмірі 60% в статутному капіталі Товариства на користь Відповідача-3 за номінальною вартістю;

- вивести Відповідача-2 зі складу учасників Товариства;

- ухвалити та затвердити відмову Департаменту від переважного права по придбанню частки Товариства;

- затвердити склад учасників Товариства та наступний розподіл часток: Департамент - 40% вартістю 3000,00 грн., Відповідач-3 - 60% вартістю 4500,00 грн.;

- затвердити Статут Товариства у новій редакції та доручити новому учаснику Товариства підписати нову редакцію Статут Товариства;

- звільнити з посади директора Товариства Відповідача-2 з 21 серпня 2014 року;

- призначити на посаду директора Товариства Відповідача-3 з 22 серпня 2014 року;

- уповноважити директора вчинити усі заходи з державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР.

27. Відповідачі не надали жодного доказу письмового повідомлення позивачів про намір учасника товариства Відповідача-2 продати свою частку у статутному капіталі Товариства (здійснити відчуження корпоративних прав за обумовленою ціною) у порядку, встановленому законодавством та положеннями Статуту Товариства.

28. Протокол Зборів №2 від 21.08.2014 підписаний Відповідачем-2 та в.о. директора Департаменту Заклецьким Володимиром Віталійовичем (підпис скріплено печаткою Департаменту). Також зі змістом зазначеного протоколу ознайомлено Відповідача-3.

29. 21 серпня 2014 року між Відповідачем-2 (продавець) та Відповідачем-3 (покупець) укладений Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 60% статутного капіталу, що складає 4500,00 грн.

30. Договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою Іриною Валеріївною 21 серпня 2014 року, зареєстрований в реєстрі за №1289.

31. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.06.2013 №37/36 затверджено у новій редакції Положення про Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі - Положення).

32. Згідно з пунктом 3.1.44 Положення Департамент представляє інтереси територіальної громади міста Дніпропетровська у відносинах з суб`єктами господарювання усіх форм власності, у тому числі тих, у яких є частки або паї (акції, корпоративні права), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська (пункт 3.1.44).

33. Правонаступником Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради є Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради (Позивач-2).

34. Позивач-2 дізнався про своє порушене право при ознайомленні з матеріалами реєстраційної справи 30 червня 2015 року.

35. Позивач-1 дізнався про своє порушене право 15 грудня 2016 року. 17 травня 2017 року Позивач-1 на сесії прийняв рішення "Про придбання частки ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр", яким вирішив придбати частку в розмірі 60% статутного капіталу Товариства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

36. Цивільний кодекс України

Стаття 8. Аналогія

1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. …

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права; …

6) зміна правовідношення; …

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. …

Стаття 116. Права учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: …

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; …

Стаття 147. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи

1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

2. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. …

Стаття 190. Майно

1. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

2. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. …

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. …

3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. …

Стаття 241. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень

1. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

2. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Стаття 256. Поняття позовної давності

1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 258. Спеціальна позовна давність

1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. …

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: …

3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); …

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. …

Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності

… 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Стаття 316. Поняття права власності

1. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. …

Стаття 317. Зміст права власності

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. …

Стаття 327. Право комунальної власності

1. У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

2. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Стаття 362. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності

... 4. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

37. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. …

38. Закон України "Про господарські товариства"

Стаття 10. Права учасників товариства

Учасники товариства мають право: …

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. …

Стаття 53. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. …

Стаття 61. Періодичність скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Позачергові збори

… Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

39. Закон України "Про місцеве самоврядування"

Стаття 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування

1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. …

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: …

23) затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; …

27) прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету; …

30) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; …

31) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення; …

Стаття 29. Повноваження щодо управління комунальною власністю

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: …

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; …

4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна…

Стаття 60. Право комунальної власності

1. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, … частку в майні підприємств, … та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

5. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть … продавати і купувати, … вирішувати питання їхнього відчуження…

6. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

40. Суд виходить з того, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

41. Суд враховує, що згідно з положеннями статті 147 Цивільного кодексу України та статті 53 Закону України "Про господарські товариства" право учасника товариства з обмеженою відповідальністю здійснити відчуження належної йому частки у статутному (складеному) капіталі товариства, якщо воно допускається згідно зі статутом товариства, обумовлено дотриманням переважного права інших учасників товариства на придбання відповідної частки.

42. Так, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі лише у тому випадку, якщо інші учасники товариства не скористались своїм переважним правом протягом місяця (чи іншого строку, встановленого статутом чи домовленістю між учасниками) з дня повідомлення про намір відчуження зазначеної частки.

43. Водночас правові наслідки порушення переважного права учасника товариства з обмеженою відповідальністю та можливі способи захисту такого порушеного права не врегульовані положеннями цивільного та господарського законодавства. Відтак відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин мають бути застосовані норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

44. Отже, на думку Суду, у разі продажу частки у товаристві з обмеженою відповідальністю з порушенням переважного права її купівлі, учасник товариства може захистити свої права у спосіб, передбачений частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України, шляхом пред`явлення до суду позову про переведення на нього прав та обов`язків покупця.

45. З огляду на викладене Суд вважає правильним твердження судів попередніх інстанцій, що маючи намір здійснити відчуження належної йому частки у статутному капіталі Товариства, Відповідач-2 зобов`язаний був направити Департаменту як учаснику Товариства відповідну письмову пропозицію у встановленому законодавством та положеннями Статуту Товариства порядку.

46. Крім того, Суд звертає увагу, що відповідно до вимог частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" учасники Товариства мали бути повідомлені не менш як за 30 днів до скликання Зборів про їх порядок денний, у тому числі про розгляд питання щодо відчуження частки Відповідача-2 у статутному капіталі Товариства.

47. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини відсутності повідомлення Департаменту до проведення Зборів про намір відчуження корпоративних прав у Товаристві, запропонованими ціною та умовами продажу належної Відповідачу-2 частки у статутному капіталі Товариства, на думку Суду, свідчать про недотримання порядку скликання Зборів, яке завадило Департаменту належним чином підготуватись до розгляду зазначеного питання.

48. Присутність на Зборах усіх учасників Товариства не спростовує зазначений висновок, тому Суд не приймає до уваги доводи Відповідача-3 про те, що відсутність письмового повідомлення Департаменту про намір відчуження Відповідачем-2 належної йому частки в статутному капіталі Товариства не має правового значення.

49. При цьому Суд вважає, що відмова в.о. директора Департаменту на Зборах від переважного права придбання частки Відповідача-2 в статутному капіталі Товариства вчинена з перевищенням наданих цій особі повноважень та суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки не заснована на рішенні Позивача-1.

50. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до положень статей 26, 29, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" Департамент повинен був обов`язково погодити питання відмови від переважного права купівлі частки Відповідача-2 у статутному капіталі Товариства з Позивачем-1. Вирішення питання щодо придбання чи відмови у придбанні відповідної частки в статутному капіталі Товариства повинно бути розглянуто Позивачем-1 у встановленому чинним законодавством порядку.

51. Зважаючи на те, що вирішення зазначеного питання віднесено до виключної компетенції міської ради, безпідставними є доводи Відповідача-3 про делегування радою Департаменту повноважень з його вирішення, а також про відсутність необхідності погодження дій Департаменту, передбачених пунктом 3.1.44 Положення.

52. Також Суд вважає хибними аргументи Відповідача-3 про відсутність відчуження чи будь-якого іншого розпорядження об`єктами комунального майна при відмові від переважного права придбання частки учасника в статутному капіталі Товариства у зв`язку з тим, що частка Відповідача-2, яка підлягала відчуженню, не відносилась до комунальної власності. При цьому Суд звертає увагу на положення статті 190 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнові права та обов`язки вважаються майном.

53. З аналізу наведеної правової норми у її системному взаємозв`язку з положеннями статей 316, 317, 327 Цивільного кодексу України Суд вбачає, що відмова Департаменту від переважного права придбання частки учасника у статутному фонді Товариства по суті є відчуженням майнового права, яке належить територіальній громаді. Оскільки зазначене відчуження майнового права відбулось за відсутності рішення, прийнятого відповідно до вимог пункту 30 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" на пленарному засіданні Позивача-1, Суд відхиляє доводи Відповідача-3 про відсутність порушення вимог зазначеного Закону та прав позивачів, а також про відсутність у Позивача-1 суб`єктивного права на подачу позову в даному корпоративному спорі.

54. Також Суд вважає безпідставним твердження Відповідача-3 про невиконання судами першої та апеляційної інстанцій вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 13.03.2018 у даній справі, адже під час нового розгляду суди встановили обставини прийняття Позивачем-1 на сесії рішення від 17.05.2017 про придбання спірної у справі частки в статутному капіталі Товариства. Зважаючи на наявність волевиявлення Позивача-1 на використання переважного права територіальної громади на придбання зазначеної частки, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для переведення на Позивача-2 прав та обов`язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства.

55. При цьому Суд вважає хибними аргументи Відповідача-3 про те, що Департамент як власник частки в розмірі 40% статутного капіталу Товариства має переважне право купівлі лише 40% від відчужуваної Відповідачем-2 частки в розмірі 60% статутного капіталу Товариства, що складає 24% статутного капіталу Товариства.

56. З аналізу частини 2 статті 147 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" Суд вбачає, що учасникам товариства надано переважне право купівлі частки (її частини) іншого учасника пропорційно саме до розмірів їх часток, тобто до часток учасників, які мають зазначене переважне право та виявили намір таке право реалізувати. Відтак за наявності у Товаристві лише двох учасників, один з яких (Відповідач-2) є відчужувачем частки, Департамент був єдиною особою, що мала переважне право придбання зазначеної частки у повному обсязі. Отже, зазначене переважне право Департаменту поширюється на відчужувану Відповідачем-2 частку в повному обсязі.

57. Суд не приймає до уваги аргументи Відповідача-3 про те, що в тексті оскаржуваного рішення суду першої інстанції не існує жодного вірного посилання на норми актуального Господарського процесуального кодексу України. Суд враховує положення частини 3 статті 310 зазначеного Кодексу та вбачає, що Відповідач-3 не зазначив, яким чином відсутність зазначених посилань унеможливила встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

58. Також Суд не може прийняти до уваги доводи Відповідача-3 щодо незастосування судами першої та апеляційної інстанцій наслідків спливу позовної давності, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції доказів, встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, що не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

59. Наведені в касаційній скарзі аргументи щодо строку позовної давності по суті полягають у незгоді Відповідача-3 з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами щодо моменту, коли позивачі дізнались про порушення їх прав. Водночас касаційна скарга не містить посилання на наявність у матеріалах справи певних доказів, які спростовують зазначені обставини, але не отримали належної правової оцінки судів під час розгляду справи. Зокрема, Відповідач-3 не зазначив про надання ним чи іншими учасниками справи доказів, згідно з якими Позивач-1 знав чи повинен був знати про факт порушення його прав до встановленої судами дати.

60. Водночас Суд вважає слушними заперечення Відповідача-3 проти висновку суду апеляційної інстанції про те, що суд не повинен вирішувати питання зарахування судового депозиту на користь однієї зі сторін. Суд звертає увагу, що за наслідками вирішення спору про переведення прав покупця суд у своєму рішенні має вирішити питання про перерахування покупцю або повернення грошових коштів, які за договором повинен сплатити покупець, внесених позивачем на депозитний рахунок суду з метою забезпечення виконання можливого рішення суду та відплатність відчуження часток у товаристві.

61. Проте сама лише відсутність вирішення зазначеного питання судом, на думку Суду, не є достатньою підставою для скасування відповідного судового рішення, зважаючи на положення статті 244 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає ухвалення судом за заявою учасників справи чи з власної ініціативи додаткового рішення у разі, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач-3 не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

63. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

64. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

65. Понесені Відповідачем-3 у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відповідача-3, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

66. Згідно з положеннями статті 147 Цивільного кодексу України та статті 53 Закону України "Про господарські товариства" право учасника товариства з обмеженою відповідальністю здійснити відчуження належної йому частки у статутному (складеному) капіталі товариства, якщо воно допускається згідно зі статутом товариства, обумовлено дотриманням переважного права інших учасників товариства на придбання відповідної частки. Частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі лише у тому випадку, якщо інші учасники товариства не скористались своїм переважним правом протягом місяця (чи іншого строку, встановленого статутом чи домовленістю між учасниками) з дня повідомлення про намір відчуження зазначеної частки.

67. Оскільки правові наслідки порушення переважного права учасника товариства з обмеженою відповідальністю та можливі способи захисту такого порушеного права не врегульовані положеннями цивільного та господарського законодавства, відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин мають бути застосовані норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі продажу частки у товаристві з обмеженою відповідальністю з порушенням переважного права її купівлі, учасник товариства може захистити свої права у спосіб, передбачений частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України, шляхом пред`явлення до суду позову про переведення на нього прав та обов`язків покупця.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі №904/9495/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І. Кондратова