Постанова

від 22.07.2019 по справі 904/9495/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2019 року м.Дніпро Справа № 904/9495/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Вітко Г.С.,

представники сторін:

від скаржника: Поух Д.А., посвідчення №0198 від 19.01.2015 р., адвокат;

від Дніпровської міської ради: Коробов І.О, довіреність №7/10-3719 від 21.12.2018 р., представник;

Інші учасники справи не з`явились в судове засідання.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 (повний текст рішення складено 07.08.2019 року, суддя Панна С.П.) у справі №904/9495/16

за позовом позивача-1: Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514)

позивача -2 Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 37454258)

до відповідача-1 : товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, кімн. 334, код ЄДРПОУ 23357905)

відповідача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

відповідача-3: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецька Ірина Валеріївна (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 48)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Дніпропетровська міська рада та Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради звернулись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, яким ухвалено та затверджено відмову Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права по придбанню частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр";

переведення на Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради прав та обов`язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка складає 60 %, що становить 4 500, 00 грн., за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеним між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1289.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017 у справі № 904/9495/16 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, яким ухвалено та затверджено відмову Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права по придбанню частки ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр"; переведено на Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради права та обов`язки покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка складає 60 %, що становить 4 500, 00 грн. за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеним між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1289.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 , реалізуючи свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", не отримував згоди учасників товариства на відступлення своєї частки на користь третьої особи. У свою чергу, в.о. директора Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3 , який був присутній на загальних зборах товариства 21.08.2014, коли відбувалось відчуження частки, та відмовився від переважного права купівлі частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр", не мав достатнього обсягу повноважень для вчинення дій від імені позивача-2 щодо відмови від переважного права купівлі зазначеної частки у статутному капіталі. За таких обставин, суд дійшов висновку, що діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" 21.08.2014 порушено переважне право Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради на купівлю належної ОСОБА_2 відповідної частки.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017 у справі № 904/9495/16 - скасовано. У задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Дніпропетровський апеляційний господарський суд виходив з відсутності при проведенні оспорюваних зборів порушень положень норм чинного законодавства щодо порядку їх скликання, проведення та прийняття ними рішення зі спірного питання порядку денного, оскільки відсутність письмового повідомлення ОСОБА_2 про намір відчуження своєї частки у статутному капіталі Товариства не призвело до порушення прав Департаменту, адже він був обізнаний про зазначений намір та письмово відмовився від придбання відповідної частки.

Також суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність обмежень компетенції Департаменту щодо прийняття рішення про придбання чи відмову від придбання частки у Товаристві, адже Положення про Департамент не передбачає погодження з Позивачем-1 дій Департаменту, передбачених пунктом 3.1.44 зазначеного Положення, чи при реалізації корпоративних прав як учасника товариства з обмеженою відповідальністю.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13 березня 2018 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 у справі №904/9495/16 - скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд зазначив, що відсутність повідомлення Департаменту до проведення Зборів про намір відчуження корпоративних прав у Товаристві, за запропонованими ціною та умовами продажу належної Відповідачу-2 частки у статутному капіталі Товариства, свідчать про недотримання порядку скликання Зборів, які завадили Департаменту належним чином підготуватись до розгляду зазначеного питання.

Колегія суддів зазначила, що відмова в.о. директора Департаменту від переважного права придбання зазначеної частки вчинена з перевищенням наданих повноважень та суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки не заснована на рішенні Позивача-1.

Крім того, Суд вважає неправильним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність відчуження чи будь-якого іншого розпорядження об`єктами комунального майна при відмові від переважного права придбання частки учасника в статутному капіталі Товариства у зв`язку з тим, що частка Відповідача-2, яка підлягала відчуженню, не відносилась до комунальної власності, оскільки суд апеляційної інстанції залишив поза увагою положення статті 190 Цивільного кодексу України, яка відносить до майна також майнові права та обов`язки.

Колегія суддів ВС вважає, що з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що спір у даній справі виник перш за все у зв`язку з порушенням Товариством порядку скликання Зборів, неповідомлення Департаменту про порядок денний цих Зборів та про намір Відповідача-2 відчужити спірну частку в статутному фонді Товариства.

Також суд послався на те, що суд першої інстанції, по суті правильно зазначивши про необхідність розгляду питання щодо придбання частки в статутному капіталі Товариства на пленарному засіданні сесії міської ради, на думку Суду, передчасно задовольнив позовні вимоги про переведення на Позивача-2 прав та обов`язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) Товариства без з`ясування обставин щодо прийняття Позивачем-1 відповідного рішення щодо придбання спірної у справі частки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 року (суддя Панна С.П.) позовні вимоги - задоволено у повному обсязі.

Суд визнав недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21.08.2014, яким ухвалено та затверджено відмову Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права по придбанню частки ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" та переведено на Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради права та обов`язки покупця частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка складає 60 %, що становить 4500,00 грн. за договором купівлі-продажу від 21.08.2014, укладеного між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1289.

Рішення мотивовано тим, що зважаючи, що на теперішній час міською радою вчинена Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради відмова від переважного права позивача на купівлю частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" не схвалена, а навпаки, прийняте рішення щодо придбання належної ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" за запропонованою ним ціною, що підтверджується самим фактом пред`явлення даного позову у суді, вчинена Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради відмова від такого переважного права є перевищенням наданих йому повноважень та не припиняє цього права для Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

За таких обставин, діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" 21.08.2014 було порушено переважне право Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради на купівлю належної ОСОБА_2 (відповідач-2) частки.

При цьому єдиним можливим захистом порушених прав позивача-2 у даному випадку є переведення на нього прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки від 21 серпня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідно до п.1 ч.2 ст.362 ЦК України продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Таким чином, ця норма вказує лише на обов`язок продавця письмово повідомити інших співвласників про намір продати частку із зазначенням ціни та інших умов її продажу, чим спростовується необхідність додаткового підтвердження факту вчинення продавцем письмового повідомлення заявою учасників товариства про відмову від здійснення права переважної купівлі частки.

Доказів повідомлення позивача-2, як учасника товариства про продаж своїх часток у статутному капіталі Товариства, матеріали справи не містять.

В силу ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Враховуючи неврегульованість чинним законодавством правових наслідків порушення переважного права учасника товариства з обмеженою відповідальністю та можливих способів захисту такого порушеного права до спірних правовідносин слід застосовувати правові наслідки, визначені у ст. 362 ЦК України, тобто змінити правовідносини, які виникли за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21 серпня 2014 року, шляхом переведення прав та обов`язків покупця за цим договором на Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, задовольнивши відповідні позовні вимоги позивачів.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 у справі №904/9495/16, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 у справі №904/9495/16 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення Дніпропетровської міської ради від 17.05.17 р. не може слугувати доказом, адже таке рішення було прийняте після спірних загальних зборів з трирічним запізненням, а також після розгляду справи по суті та прийняття рішення у суді першої інстанції.

Апелянт вважає, що позивачі подали позов поза межами строків позовної давності.

Апелянт вважає, що суд не вирішив питання передачі грошових коштів з депозиту продавцю за договором.

Фактично позивач-2 безоплатно набув право власності на частку у статутному капіталі товариства, перевівши на себе права покупця за відплатним договором купівлі-продажу.

Апелянт зазначає, що в тексті оскаржуваного рішення не існує жодного вірного посилання на норми чинного господарського процесуального кодексу України, а також містить посилання на норми ГПК України, в редакції що втратила чинність, що є підставою для скасування судового рішення на підставі ст. 277 ГПК України.

Скаржник вважає, що порушення порядку скликання загальних зборів не може слугувати підґрунтям для визнання загальних зборів недійсними, адже це не могло вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Також скаржник вважає, що суд першої інстанції невірно обрахував спірну частку, оскільки учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) пропорційно до розмірів своїх часток.

Розмір частки Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради складає 40 % у ТОВ Міський інформаційно-аналітичний центр . Частка підприємства, яка відчужувалась, складає 60%.

Таким чином, скаржник вважає, що пропорція користування переважним правом покупця з урахуванням розміру відчужуваної частини обраховується за наступною формулою:

40%*60%/100%=24%

Таким чином, скаржник вважає, що Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради мав переважне право на купівлю частки у розмірі 24% статутного фонду, що пропорційно відповідає 40% відчужуваної частини.

Апелянт вважає, що позивач помилково визначив суб`єктний склад у корпоративному спорі, Департамент у даній справі є позивачем, а не відповідачем, оскільки фактично Департамент подав позов, в якому вказав на себе як на порушника.

Апелянт вважає, що приписи Закону України Про місцеве самоврядування в України порушені не були, комунальна власність відчужена не була, перебирання виключної компетенції міської ради на користь інших осіб не відбувалось.

Також апелянт вважає, що наданого до позову незначного фрагменту Положення не достатньо для висновку про перевищення Департаментом своїх повноважень, в дійсності Департамент мав повноваження на відмову від переважного права покупця.

Скаржник вважає, що відмова Департаменту від переважного права на купівлю частки підприємства була схвалена.

Також скаржник вважає, що суд першої інстанції не залучив правонаступника та ухвалив рішення на користь неіснуючого органу місцевого самоврядування.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Дніпропетровська міська рада не скористалась своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Чус О.В., Паруснікова Ю.Б., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 у справі №904/9495/16 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.05.2019 року.

20.05.2019 року розгляд справи відкладено на 05.06.2019 року.

05.06.2019 року розгляд справи відкладено на 01.07.2019 року.

01.07.2019 року розгляд справи відкладено на 22.07.2019 року.

22.07.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судовому засіданні присутні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чоном.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 року у справі № 904/9495/16 слід залишити без змін.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" створено шляхом перетворення та є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Міський інформаційно-аналітичний центр" (рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 25 грудня 2013 року, оформлене протоколом загальних зборів №9 від наведеної дати).

Учасниками цього товариства, згідно п.1.6., п.5.1 Статуту, були:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради з часткою 40% у статутному капіталі, що складає 3 000,00грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Муніципалінформсервіс", з часткою у статутному капіталі товариства 50%, що складає 3 750,00грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвест", з часткою у статутному капіталі товариства 10%, що складає 750,00грн.

05 лютого 2014 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" з наступним порядком денним:

1. Про продаж ТОВ "Муніціпалінформсервіс" своєї частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" та його вихід зі складу учасників товариства.

2. Про продаж ТОВ "Регіон-Інвест" своєї частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" та його вихід зі складу учасників товариства.

3. Про розгляд заяви ТОВ "Муніціпалінформсервіс" з пропозицією відмови використання переважного права ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" та його учасників по придбанню частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" по відношенню один до одного.

4. Про розгляд заяви ТОВ "Регіон-Інвест" з пропозицією відмови використання переважного права ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" та його учасників по придбанню частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" по відношенню один до одного.

5. Про розгляд заяви Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради з пропозицією відмови використання переважного права ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" та її учасників по придбанню частки в статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр".

6. Про затвердження складу учасників товариства та перерозподіл часток у статутному капіталі товариства.

7. Про затвердження Статуту товариства шляхом викладення його у новій редакції.

8. Про державну реєстрацію змін до установчих документів.

На зборах були присутні усі (три) учасники ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр", що володіють 100% голосів, що становить 100% та ОСОБА_2 .

Збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" ухвалили такі рішення:

- дозволити ТОВ "Муніціпалінформсервіс" в особі директора ОСОБА_4 продати свою частку, а саме 50% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" на користь ОСОБА_2 за номінальною вартістю. Вивести ТОВ "Муніціпалінформсервіс" зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" на підставі укладеного договору купівлі-продажу (перше питання порядку денного);

- дозволити ТОВ "Регіон-Інвест" в особі директора ОСОБА_5 продати свою частку, а саме 10% в статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" на користь ОСОБА_2 за номінальною вартістю. Вивести ТОВ "Регіон-Інвест" зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" на підставі укладеного договору купівлі-продажу (друге питання порядку денного);

- ухвалити та затвердити відмову ТОВ "Муніціпалінформсервіс" та її учасників від переважного права по придбанню частки ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" по відношенню один до одного (третє питання порядку денного);

- ухвалити та затвердити відмову Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права по придбанню частки ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" (четверте питання порядку денного);

- затвердити склад учасників товариства та наступний розподіл часток:

Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради - 40% вартістю 3 000,00грн.,

ОСОБА_2 - 60% вартістю 4 500,00грн. (п`яте питання порядку денного);

- затвердити Статут товариства у новій редакції та доручити новому учаснику Товариства підписати нову редакцію Статут товариства (шосте питання порядку денного);

- уповноважити директора вчинити усі заходи по державній реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР (сьоме питання порядку денного).

Згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 05.02.2014, оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства №1 від 05.02.2014, Статут товариства викладено у новій редакції. Державна реєстрація змін до установчого документу проведено 07.02.2014, номер запису 12241050001060070.

21 серпня 2014 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" (а.с.65 том 1), на яких були прийняті наступні рішення з питань порядку денного:

- дозволити ОСОБА_2 продати свою частку, а саме 60% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" на користь ОСОБА_1 за номінальною вартістю. Вивести ОСОБА_2 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" (перше питання порядку денного);

- ухвалити та затвердити відмову Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від переважного права по придбанню частки ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" (друге питання порядку денного);

- затвердити склад учасників товариства та наступний розподіл часток:

Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради - 40% вартістю 3 000,00грн.,

ОСОБА_1 - 60% вартістю 4 500,00грн. (третє питання порядку денного);

- затвердити Статут товариства у новій редакції та доручити новому учаснику Товариства підписати нову редакцію Статут товариства (четверте питання порядку денного);

- звільнити з посади директора товариства ОСОБА_2 з 21 серпня 2014 року (п`яте питання порядку денного);

- призначити на посаду директора товариства ОСОБА_1 з 22 серпня 2014 року (шосте питання порядку денного);

- уповноважити директора вчинити усі заходи по державній реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР (сьоме питання порядку денного).

За прийняте рішення голосували "одностайно".

21 серпня 2014 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", відповідно до п.1 якого продавець продав належну йому частку в статутному капіталі товариства в розмірі 60% статутного капіталу зазначеного товариства, що складає 4 500,00грн., а покупець придбав частку у розмірі 60% статутного капіталу товариства, що складає 4 500,00грн. та оплатив її згідно умов цього договору.

Згідно п.2 договору купівлі-продажу частки, разом із часткою у статутному капіталі товариства до покупця переходять всі корпоративні права, якими користується учасник товариства, що включають правомочності на участь покупця в управлінні товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів) товариства та активів у разі ліквідації товариства відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законодавством України та статутними документами товариства.

З моменту укладення договору до покупця переходять усі права власника частки у статутному капіталі товариства, передбачені його статутом (п.3 договору купівлі-продажу).

Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою Іриною Валеріївною 21 серпня 2014 року, зареєстровано в реєстрі за №1289.

6.Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Стаття 116 Цивільного кодексу України, стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлюють право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким, щодо спірних відносин, є загальні збори учасників Товариства.

Стаття 145 Цивільного кодексу України передбачає, що черговість та порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюються статутом товариства та законом.

Згідно зі статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Також, відповідно до наведеної правової норми про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

За приписами статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (редакція на дату проведення спірних зборів) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

На загальних зборах учасників товариства, які відбулися 21.08.2014, були присутні два учасники товариства з часткою у статутному капіталі 100%, отже збори були повноважними.

На загальних зборах 21.08.2014 голова зборів та секретар зборів не обирались, однак протокол загальних зборів був підписаний обома учасниками товариства.

Протокол загальних зборів учасників товариства містить відмітку про ознайомлення з ним ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 53 ЗУ "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов`язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Згідно зі статтею 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов`язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 цього Кодексу. Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу. (статті 147-148 ЦК України чинні на момент проведення загальних зборів 21.08.2014р.)

Жодного доказу письмового повідомлення позивачів про намір учасника товариства ОСОБА_2 продати свою частку у статутному капіталі товариства (здійснити відчуження корпоративних прав за обумовленою ціною), ані відповідачем-1, ані відповідачем-2 до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п. 11.2 Статуту Товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасник товариства(протокол №9 від 25.12.2013р.) учасник товариства може за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) одному або кільком учасникам товариства або третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відсутпив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. Купівля частки (її частини) в товаристві іншим учасником здійснюється за ціною та на уомвах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу іншим особам. Якщо учасник товариства не скористається своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її чатсину), частка (її частина) учансика може бути продана третій особі.

Протокол зборів №2 від 21.08.2014р. підписаний відповідачем-2 та в.о. директора Департаменту. Також зі змістом зазначеного протоколу ознайомлено відповідача-3.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно статті ст 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно приписів частини 2 статті 147 та ч. 4 ст. 362 ЦК України суд приходить до висновку, що до моменту переходу права власності на частку у статутному капіталі товариства у інших учасників товариства існує право на частину частки пропорційно часток, які вони вже мають (ч. 2 ст.147 ЦК України), а вже за приписами ч. 4 ст. 362 ЦК України (вже після відчуження прав на частку), яка передбачає відновлення права постраждалого учасника, особа (учасник) може пред`явити позов на всю частину частки у статутному капіталі товариства.

Відповідно до частини 4 статті 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Згідно статті 190 ЦК України зазначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно позиції Верховного Суду п. 41, 42,43,44 в розділі "Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції" зазначив, що відсутність повідомлення Департаменту до проведення Зборів про намір відчуження корпоративних прав у Товаристві, запропонованими ціною та умовами продажу належної Відповідачу-2 частки у статутному капіталі Товариства, свідчать про недотримання порядку скликання Зборів, які завадили Департаменту належним чином підготуватись до розгляду зазначеного питання. (п.41)

Відмова в.о. директора Департаменту вчинена з перевищенням наданих йому повноважень та суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки не заснована на рішенні Позивача-1. (п. 42).

Відповідно до положень 26, 29, 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування" департамент повинен був обов`язково погодити питання відмови від переважного права купівлі частки Відповідача-2 у статутному капіталі Товариства з Позивачем-1 (п.43).

Частка відповідача-2 у статутному капіталі товариства відноситься до комунальної власності.

Верховний Суд зазначив про необхідність розгляду питання щодо придбання частки в статутному капіталі Товариства, на пленарному засіданні сесії міської ради та необхідність з`ясування обставин щодо прийняття Позивачем-1 відповідного рішення щодо придбання спірної у справі частки (п.49)

Отже, відповідно до статуту товариства позивач-2 наділений переважним правом придбання частки іншого учасника, який її відступив, не був належним чином та завчасно повідомлений про продаж такої частки, що призвело до порушення прав позивачів та невинесення питання придбання частки в статутному капіталі Товариства на пленарне засідання сесії міської ради.

Відповідно до пункту 31 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК ( 435-15 ), частина друга статті 53 Закону про господарські товариства (1576-12)) не зумовлює недійсність такого правочину.У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК ( 435-15 ).

Відповідно до п. 3.1.44 Положення про департамент корпоративних прав та правого забезпечення Дніпропетровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 15.12.2010р. №12/5, департамент представляє інтереси територіальної громади міста Дніпропетровська у відносинах з суб`єктами господарювання усіх форм власності у тому числі тих, у яких є частки або паї (акції, корпоративні права), що належать до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська.

За приписами статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (редакція на дату проведення спірних зборів) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача-2, що в.о. директора Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3 , який був присутній на загальних зборах 21.08.2014 та відмовився від переважного права купівлі-частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр", не мав достатнього обсягу повноважень для вчинення дій від імені позивача-2 щодо відмови від переважного права купівлі зазначеної частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр", що відбулося під час проведення загальних зборів учасників ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" 21.08.2014.

Разом з тим, статтею 327 Цивільного кодексу України закріплено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 1 п. 31 постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК, частина друга статті 53 Закону про господарські товариства) не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 4 статті 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до пункту 49 постанови Верховного Суду від 13.03.2018р. по справі № 904/9495/16 зазначено, що суд першої інстанції, по суті правильно зазначивши про необхідність розгляду питання щодо придбання частки в статутному капіталі Товариства на пленарному засіданні сесії міської ради, передчасно задовольнив позовні вимоги про переведення на позивача-2 прав та обов`язків покупця частки у статутному фонді (капіталі) товариства без з`ясування обставин щодо прийняття позивачем-1 відповідного рішення щодо придбання спірної у справі частки.

Рішенням Дніпровської міської ради від 17.05.2017р. №11/217 скликання "Про придбання частки ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" Дніпровська міська рада вирішила придбати частку Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", яка складає 60% статутного фонду товариства.

Як вбачається з матеріалів справи позивач-1 (відповідь на відзив представника ОСОБА_1 від 06.08.2018р.) дізнався про своє порушене право з дати відкриття провадження у судовій справі №904/9495/16, тобто 15.12.2016р., а позивач-2 при ознайомленні з метеріалами реєстраційної справи 30.06.2015р., а позовну заяву було подано до суду 19.10.2016р., тому зважаючи на спільність позовних вимог позивача-1,-2 строк позовної давності не сплинув. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Оскільки, як зазначив Верховний суд у пункті 46 постанови Верховного суду від 13.03.2018р. по справі № 904/9495/16, що відмова Департаменту від переважного права придбання частки учасника у статутному фонді товариства по суті є відчуженням майнового права, яке належить територіальній громаді, і дана відмова виникла з причин не повідомлення позивачів про намір учасника товариства ОСОБА_2 продати свою частку у статутному капіталі товариства, що є порушенням вимог ст. 53 ЗУ "Про господарські товариства" та ст. 147 ЦК України.

Позивач-2 захищає своє право на часту в статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно - аналітичний центр", а позивач-1 захищає свій інтерес стосовно набуття в комунальну власність цієї частки.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 33 та статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У спірних відносинах обов`язок доказування обставин письмового повідомлення про намір відчуження корпоративних прав за обумовленою ціною, покладається на відповідача-1, як особу, рішення органу управління якої оспорюється у даній справі та на відповідача-2, як особу - продавця частки у статутному капіталі товариства.

Жодного доказу письмового повідомлення позивачів про намір учасника товариства ОСОБА_2 продати свою частку у статутному капіталі товариства (здійснити відчуження корпоративних прав за обумовленою ціною), ані відповідачем-1, ані відповідачем-2 до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, суд вважає, що позивач-2, Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, був обізнаний про продаж ОСОБА_2 своєї частки у статутному капіталі, оскільки письмово відмовився від її придбання, написав заяву з пропозицією відмови використання переважного права товариства та її учасників по придбанню частки в статутному капіталі товариства. Заява Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради з пропозицією відмови використання переважного права товариства та її учасників по придбанню частки в статутному капіталі товариства була розглянута на загальних зборах учасників товариства 21.08.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України, товариство з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 147 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.

Аналогічні норми містяться і у ст. 53 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до п.11.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 25.12.2013, протокол №9, учасник товариства може за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) одному або кільком учасникам товариства або третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. Купівлі частки (її частина) в товаристві іншим учасником здійснюється за ціною та на умовах, на яких частка (Її частина) пропонувалася для продажу іншим особам. Якщо учасник товариства не скористається своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину), частка (її частина) учасника може бути продана третій особі.

Отже, Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", учасникам товариства надано переважне право купівлі-частки учасників у статутному капіталі товариства.

Відтак, маючи намір здійснити відчуження належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр", ОСОБА_2 зобов`язаний був особисто направити всім учасникам, у тому числі й Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради відповідну письмову оферту (пропозицію) із зазначенням розміру частки, що пропонується до відчуження та вартості її продажу, або особисто під розпис або цінним листом з повідомленням про вручення.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, згоди учасників на відступлення своєї частки на користь третьої особи ОСОБА_2 не отримував.

Відповідачами-1,2 не спростовано належними доказами обставин не отримання згоди ОСОБА_2 на продаж своєї частки у статутному капіталі товариства у встановленому статутом (п. 11.2.) порядку.

Отже, з боку ОСОБА_2 був порушений передбачений п. 11.2 статуту ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" порядок відчуження належної йому частки, внаслідок чого Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради було позбавлено можливості скористатися належним йому переважним правом купівлі частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр".

Так, як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" №2 від 21.08.2014, інтереси Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради представляв в.о. директора ОСОБА_3 .

З тексту цього протоколу випливає, що при розгляді питання другого порядку денного, а саме питання щодо відмови Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від використання переважного права ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" та її учасників по придбанню частки у статутному капіталі товариства, інтереси Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради представляв в.о. директора ОСОБА_3 .

Разом з тим, статтею 327 Цивільного кодексу України закріплено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 статті 8 Статуту територіальної громади органом місцевого самоврядування в місті Дніпро є Дніпропетровська міська рада.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (ч.ч.1,5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до п.30 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади, відноситься до виключної компетенції міської ради.

Отже, з урахуванням наведеного, Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради повинен був в обов`язковому порядку погодити питання відмови від переважного права на купівлю частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" з міською радою (позивач-1).

Натомість, як вбачається з обставин справи, за таким погодженням Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до позивача-1 не звертався.

При цьому слід зазначити, що відмова від переважного права на купівлю частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю за своїм змістом є правочином, оскільки є дією, яка спрямована на припинення цивільних прав (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Таким чином, зважаючи, що на теперішній час міською радою вчинена Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради відмова від переважного права позивача на купівлю частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" не схвалена, а навпаки, прийняте рішення щодо придбання належної ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" за запропонованою ним ціною, що підтверджується самим фактом пред`явлення даного позову у суді, вчинена Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради відмова від такого переважного права є перевищенням наданих йому повноважень та не припиняє цього права для Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

За таких обставин, діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" 21.08.2014 було порушено переважне право Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради на купівлю належної ОСОБА_2 (відповідач-2) частки.

При цьому єдиним можливим захистом порушених прав позивача-2 у даному випадку є переведення на нього прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки від 21 серпня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Так, відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути утому числі зміна правовідношення та визнання права.

Відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі, співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця.

Відповідно до абз. 1 п. 31 постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК, частина друга статті 53 Закону про господарські товариства) не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК.

Отже, належним способом захисту прав учасника, переважне право якого порушено, є звернення з позовом про переведення на нього прав та обов`язків покупця.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.362 ЦК України продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Таким чином, ця норма вказує лише на обов`язок продавця письмово повідомити інших співвласників про намір продати частку із зазначенням ціни та інших умов її продажу, чим спростовується необхідність додаткового підтвердження факту вчинення продавцем письмового повідомлення заявою учасників товариства про відмову від здійснення права переважної купівлі частки.

Доказів повідомлення позивача-2, як учасника товариства про продаж своїх часток у статутному капіталі Товариства, матеріали справи не містять.

В силу ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Враховуючи неврегульованість чинним законодавством правових наслідків порушення переважного права учасника товариства з обмеженою відповідальністю та можливих способів захисту такого порушеного права до спірних правовідносин слід застосовувати правові наслідки, визначені у ст. 362 ЦК України, тобто змінити правовідносини, які виникли за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" від 21 серпня 2014 року, шляхом переведення прав та обов`язків покупця за цим договором на Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

Спірне рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" стосується лише учасника ОСОБА_2 , який володів часткою у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр", ОСОБА_1 , який придбав частку у статутному капіталі товариства, що належала ОСОБА_2 за номінальною вартістю, та Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, який відмовився від переважного права по придбанню частки ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр".

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Довід скаржника про те, що позивачі подали позов поза межами строків позовної давності є необгрунтованим з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач-1 (відповідь на відзив представника ОСОБА_1 від 06.08.2018р.) позивач-1 дізнався про своє порушене право з дати відкриття провадження у судовій справі №904/9495/16, тобто 15.12.2016р., а позивач-2 при ознайомленні з матеріалами реєстраційної справи 30.06.2015р., а позовну заяву було подано до суду 19.10.2016р., тому колегія суддів приходить до висновку, що зважаючи на спільність позовних вимог позивача-1,-2 строк позовної давності не сплинув.

Довід скаржника про те, що суд не вирішив питання передачі грошових коштів з депозиту продавцю за договором є необгрунтованим з огляду на наступне, оскільки законодавство не вміщує обов`язку суду вирішувати питання про повернення депозиту. Крім того, відповідна вимога заявлена не була.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обгрунтоване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Довід апелянта про те, що в тексті оскаржуваного рішення не існує жодного вірного посилання на норми чинного господарського процесуального кодексу України, а також містить посилання на норми ГПК України, в редакції що втратила чинність, що є підставою для скасування судового рішення на підставі ст. 277 ГПК України є немотивованим з огляду на наступне.

Колегія суддів вважає, що з огляду на зміни у законодавстві та поетапне набуття чинності окремими законодавчими актами України, господарським судам під час вирішення корпоративних спорів потрібно застосовувати норми матеріального та процесуального права за правилом їх дії у часі:

- норми матеріального права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин;

- норми процесуального закону, чинні на час вчинення відповідних процесуальних дій.

Таким чином, колегія суддів перевіривши матеріали справи приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно застосував норми чинного законодавства в редакції, чинній саме станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Довід апелянта про те, що порушення порядку скликання загальних зборів не може слугувати підґрунтям для визнання загальних зборів недійсними, адже це не могло вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення є необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.

Колегія суддів вважає, що зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Отже, колегія суддів вважає, що спірне рішення порушує майнові та корпоративні права позивачів, оскільки ухвалене за наслідком недотримання вимог закону та положень Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" під час скликання загальних зборів позбавило позивачів можливості належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства підготуватися до розгляду питання порядку денного зборів, зокрема щодо відмови Департаменту, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр", від використання свого переважного права на придбання частки іншого учасника товариства.

Довід апелянта про те, що суд першої інстанції невірно обрахував спірну частку, оскільки учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) пропорційно до розмірів своїх часток є необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 80 ГК України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

З матеріалів справи вбачається, що розмір частки ОСОБА_1 визначений протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ Міський інформаційно-аналітичний центр від 21.08.2014 і складає 60% - 4 500,00 грн. (т.1 а.с. 65).

Колегія суддів погоджується, що дійсно зазначений протокол був скасований судами попередніх інстанцій, але з інших правових підстав, а не у зв`язку з тим, що невірно визначена частка ОСОБА_1 .

Крім того, порядок обрахування частки ОСОБА_1 не оскаржувався, тому посилання скаржника на неправильний розрахунок відхиляється.

Довід скаржника про те, що позивач помилково визначив суб`єктний склад у корпоративному спорі, Департамент у даній справі є позивачем, а не відповідачем, оскільки фактично Департамент подав позов, в якому вказав на себе як на порушника є необгрунтований з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб

Таким чином, колегія суддів вважає, що Дніпропетровська міська рада реалізувала своє законодавчо-закріплене право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах як власник корпоративних прав.

Довід скаржника про те, що приписи Закону України Про місцеве самоврядування в України порушені не були, комунальна власність відчужена не була, перебирання виключної компетенції міської ради на користь інших осіб не відбувалось колегія суддів вважає неслушними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що скаржником доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено даний довід.

Довід апелянта про те, що наданого до позову незначного фрагменту Положення не достатньо для висновку про перевищення Департаментом своїх повноважень є необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до положень статей 26, 29, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради повинен був обов`язково погодити питання відмови від переважного права купівлі частки відповідача-2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" з Дніпропетровською міською радою (позивачем-1). Вирішення питання щодо придбання чи відмови у придбанні відповідної частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський інформаційно-аналітичний центр" повинно бути розглянуто позивачем-1 у встановленому чинним законодавством порядку.

Однак, Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради не звертався до Дніпропетровської міської ради за таким погодженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Таким чином, зважаючи, що на теперішній час міською радою вчинена Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради відмова від переважного права позивача на купівлю частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" не схвалена, а навпаки, прийняте рішення щодо придбання належної ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТОВ "Міський інформаційно-аналітичний центр" за запропонованою ним ціною, що підтверджується самим фактом пред`явлення даного позову у суді, вчинена Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради відмова від такого переважного права є перевищенням наданих йому повноважень та не припиняє цього права для Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

Довід апелянта про те, що суд першої інстанції не залучив правонаступника та ухвалив рішення на користь неіснуючого органу місцевого самоврядування є необгрунтованим з огляду на наступне.

З метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України прийнято Закон України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , який засуджує комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Так, місто Дніпропетровськ було перейменовано на місто Дніпро.

Відповідно до ст.4 Закону України Про місцеві адміністрації , місцеві державні адміністрації є юридичними особами.

Місцеві державні адміністрації мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Найменування місцевих державних адміністрацій є похідними від назв відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зміна назви адміністративно-територіальної одиниці є підставою для перейменування відповідної місцевої державної адміністрації.

Колегія суддів звертає увагу, що зміна назви міської ради не тягне за собою юридичних наслідків для ухвалення рішення судом, оскільки код ЄДРПОУ та місце перебування залишилися тими самими, тобто правонаступництво юридичної особи не відбулося.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Права скаржника не порушені.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірного висновку суду першої інстанцій, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін..

10. Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 у справі №904/9495/16 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 у справі №904/9495/16 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 29.07.2019 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді Ю.Б. Парусніков

О.В. Чус