Ухвала

від 15.03.2019 по справі 420/5215/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 березня 2019 року

Київ

справа №420/5215/18

адміністративне провадження №К/9901/6239/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі № 420/5215/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ООО Комплекселектромонтаж до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ООО Комплекселектромонтаж звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0043681414 від 08.10.2018 року.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 29 листопада задовольнив позов. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 0043681414 від 08.10.2018 року.

На зазначене судове рішення Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року апеляційна скарга залишена без руху для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 10097,87 грн. та усунення її недоліків шляхом наведення обґрунтувань вимог апеляційної скарги.

На виконання ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якого було долучено платіжне доручення № 1647 від 28 грудня 2018 року про сплату судового збору у розмірі 10 079,87 грн.

Проте, ухвала суду була невиконаною в частині усунення недоліків апеляційної скарги щодо обґрунтувань доводів апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, оскільки апеляційна скарга повністю дублює відзив на адміністративний позов.

Таким чином, апелянт в повному обсязі не усунув недоліки апеляційної скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 січня 2019 року повернув апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року апелянту.

Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 640/20768/18.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що тимчасова відсутність коштів на рахунках відповідача через блокування рахунків є наслідком невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 640/20768/18, судом з'ясовано такі обставини.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 13 грудня 2018 року відмовив в задоволенні позову.

Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 січня 2019 року залишив апеляційну скаргу скаржника без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) щодо надання документу про сплату судового збору, та встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 січня 2019 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху повернув апеляційну скаргу скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) з урахуванням положень статті 169 цього Кодексу.

Перевіряючи відповідність апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України, суд апеляційної інстанції встановлено її невідповідність п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України, в частині обґрунтування вимог апеляційної скарги із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, оскільки апеляційна скарга повністю дублює відзив на адміністративний позов.

Зі змісту положень частини першої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема щодо обґрунтування вимог апеляційної скарги із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права є підставою для постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання особі, яка подає апеляційну скаргу, усунути вказані недоліки. Така ухвала повинна містити інформацію щодо недоліків апеляційної скарги, способу їх усунення і встановлювати строк, достатній для вчинення відповідних процесуальних дій, який може бути продовжено у відповідності до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії).

Зі змісту положень частини першої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яка набрала законної сили, є безумовною підставою для повернення такої апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність повернення судом апеляційної інстанції податковому органу апеляційної скарги, у зв'язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судових рішень не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини другої статті 333, пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі № 420/5215/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко