Постанова

від 19.03.2019 по справі 5011-35/8885-2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Справа№ 5011-35/8885-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін:

від ДВС: не з'явився;

від позивача: Шох С.М. - довіреність №09/05-420 від 01.03.2019;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився;

від відповідача 4: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", м. Київ

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", м. Київ

на бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві Диких Олексія Олександровича, м. Київ

у справі №5011-35/8885-2012 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", м. Київ,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіностудія "Ялта-фільм", м. Київ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Плюс", м. Вишгород

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Трейд", м. Вишгород

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлайт", м. Київ

про стягнення 1 451 771,93 грн,

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи.

До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" (далі - ПАТ "Енергобанк", скаржник, стягувач) із скаргою у даній справі на бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві Диких Олексія Олександровича по примусовому виконанню наказу про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіностудія "Ялта-фільм" (далі - боржник) , в якій просило:

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких О.О. по вжиттю заходів з розшуку майна по виконавчому провадженню №56140359;

- скасувати постанову головного державного виконавця Печерського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких О.О. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.10.2018 року по виконавчому провадженню №56140359;

- зобов'язати головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких О.О. провести виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 08.10.2012 року у справі №5011-35/8885-2012 у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження" ;

- зобов'язати головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких О.О. відновити виконавче провадження.

Обґрунтовуючи подану скаргу стягувач вказує, що головним державним виконавцем Печерського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких О.О. не здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, не перевірено майнового стану боржника, не вчинено дій щодо розшуку майна, на яке можливо було звернути стягнення, не направлено запитів до всіх органів державної влади, які відповідно до законодавства володіють відповідною інформацією, тобто належним чином не вчинено заходів по організації розшуку майна боржника.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Енергобанк" на бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві Диких Олексія Олександровича (далі - державний виконавець Відділу ДВС).

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції визнав, що повноваження щодо вчинення дій, передбачених п.п. 14, 18, 19 ч. 3 ст. 18, ст.ст. 48, 52, 53, 54 Закону України Про виконавче провадження , є правом, а не обов'язком державного виконавця, а отже, питання про необхідність вчинення таких дій, на які вказує скаржник, вирішується державним виконавцем самостійно у кожному виконавчому провадженні з урахуванням конкретних обставин.

Таким чином, за висновком суду першої інстанції, не проведення державним виконавцем Відділу ДВС дій, обов'язок з вчинення яких Законом України "Про виконавче провадження" не встановлений та проведення яких є виключно правом державного виконавця, не може бути підставою для скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, стягувач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити скаргу ПАТ "Енергобанк" в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є такою, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, а також не відповідає фактичним обставинам, що мають суттєве значення для вирішення скарги по суті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №5011-35/8885-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі : головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.01.2019) апеляційну скаргу ПАТ "Енергобанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у даній справі залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання до апеляційного суду доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачам.

ПАТ "Енергобанк" у встановлений судом строк усунуто вказані недоліки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 поновлено ПАТ "Енергобанк" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі № 5011-35/8885-2012, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 14год.20хв. 19.03.2019.

Явка представників сторін.

У судове засідання 19.03.2019 з'явився представник позивача, вимоги апеляційної скарги підтримав. ДВС, відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3, відповідач 4 у судове засідання 19.03.2019 не забезпечили явку повноважних представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ПАТ "Енергобанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіностудія "Ялта-фільм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлайт" про стягнення 181 641,78 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.06.2012 становить 1 451 771,93 грн., з яких: 171 450,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 7 625,30 дол. США - заборгованість за процентами, 1 939,95 дол. США - пеня за прострочення сплати кредиту, 149,12 дол. США - пеня за прострочення сплати процентів, 29,81 дол. США - три проценти річних за прострочення сплати процентів, 447,60 дол. США - три проценти річних за прострочення сплати кредиту, та стягнення судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2012 у справі №5011-35/8885-2012 позов Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" задоволено повністю, вирішено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіностудія "Ялта-Фільм" (01133, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 6, ідентифікаційний код 33402253), Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Плюс" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26, офіс 62, ідентифікаційний код 36426570), Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Трейд" (07300, Київська обл., м. Вишгород, Промисловий майданчик "Карат", будинок 2, кімната 18, ідентифікаційний код 37266432), Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлайт" (01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 6, ідентифікаційний код 32917776) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, ідентифікаційний код 19357762) 181 641,78 дол. США (сто вісімдесят одну тисячу шістсот сорок один долар США 78 центів) - заборгованості за кредитом, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на дату подачі позову становить 1 451 771,93 грн. (один мільйон чотириста п"ятдесят одну тисячу сімсот сімдесят одну гривню 93 коп.), яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 171 450,00 дол. США (сто сімдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят доларів США), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленого НБУ, станом на дату подачі позову становить 1 370 314,12 грн. (один мільйон триста сімдесят тисяч триста чотирнадцять гривень 12 копійок); заборгованості за відсотками в розмірі 7 625,30 дол. США (сім тисяч шістсот двадцять п'ять доларів США 30 центів), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленого НБУ, станом на дату подачі позову становить 60 945,21 грн. (шістдесят тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень 21 коп.); пені за прострочення сплати за кредитом в розмірі 1 939,94 дол. США (одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять доларів США 94 центи), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленого НБУ, станом на дату подачі позову становить 15 505,05 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ять гривень 05 коп.); пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 149,12 дол. США (сто сорок дев'ять доларів США 12 центів), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленого НБУ, станом на дату подачі позову становить 1 191,84 грн. (одна тисяча сто дев'яносто одна гривня 84 копійки); 3% річних за прострочення сплати відсотків в розмірі 29,81 дол. США (двадцять дев'ять доларів 81 цент), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленого НБУ, станом на дату подачі позову становить 238,25 грн. (двісті тридцять вісім гривень 25 коп.); 3% річних за прострочення сплати кредиту в розмірі 447,60 дол. США (чотириста сорок сім доларів 60 центів), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленого НБУ, станом на дату подачі позову становить 3 577,44 грн. (три тисячі п'ятсот сімдесят сім гривень 44 копійки); 29 035,44 грн. (двадцять дев'ять тисяч тридцять п'ять гривень 44 коп.) - судового збору.

На виконання вказаного рішення місцевим господарським судом видано віповідний наказ №5011-35/8885-2012 від 08.10.2012.

10.04.2018 року державним виконавцем Відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56140359 по примусовому виконанню наказу №5011-35/8885-2012 від 08.10.2012.

В межах вказаного виконавчого провадження 21.05.2018 державним виконавцем Відділу ДВС було винесено постанову про арешт грошових коштів, які містяться на рахунках боржника, відкритих у Печерській філії ПАТ КБ "Приватбанк" та всіх інших відкритих рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

Крім того при вчиненні виконавчих дій у даному виконавчому провадженні державним виконавцем Відділу ДВС встановлено, що за повідомленнями фінансових установ, в яких боржником відкриті рахунки, постанова державного виконавця про накладення арешту на кошти, які обліковуються на цих рахунках, прийнята до виконання, проте кошти на них відсутні. Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація відносно нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, в реєстрі відсутня.

29.10.2018 державним виконавцем Відділу ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", обґрунтовану тим, що заходами примусового виконання рішення встановлено відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

ПАТ "Енергобанк", вважаючи вказану постанову незаконною у зв'язку з протиправною бездіяльністю державного виконавця ДВС, звернувся до суду першої інстанції із скаргою у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 20.06.2004 у справі "Півень проти України" зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява №59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява №41510/98, п. 27).

Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, п. 84).

Відповідно до п. 4.2 рішення ЄСПЛ від 27.07.2004 р. у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до ч. 1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Розшук майна боржника виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (ч.2 ст.36 Законом України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" на державного виконавця покладено обов'язок проводити перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а є його обов'язком, оскільки в контексті вимог цієї статті, саме державний виконавець зобов'язаний вживати, передбачені Законом, всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Відповідно до матеріалів справи та копій матеріалів виконавчого провадження №56140359, поданих до суду першої інстанції державним виконавцем Відділу ДВС вбачається, що в межах зазначеного виконавчого провадження здійснено одноразово запити до органів, що володіють інформацією про наявність рухомого та нерухомого майна.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово. При цьому, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення періодичності проведення перевірки майнового стану боржника, унормованої ч. 8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду.

Крім того вихід державного виконавця Відділу ДВС до боржника за зазначеною у виконавчому документі адресою не здійснено. Також відсутні у матеріалах виконавчого провадження докази направлення державним виконавцем Відділу ДВС запитів до відповідних органів, установ та проведення перевірки інформації про майно і доходи боржника за реєстрами, зокрема, щодо права боржника на об'єкти інтелектуальної власності, корпоративних прав, іншого рухомого майна (катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання тощо).

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що державний виконавець Відділу ДВС не повністю реалізував надані йому права, не застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату та примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5011-35/8885-2012.

За викладених обставин державний виконавець Відділу ДВС у процесі виконавчого провадження допустив неправомірну бездіяльність, передчасно виніс постанову про повернення стягувачу виконавчого документа на підставі п.2. ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Зважаючи на повноваження та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами скаржника щодо наявності правових підстав для визнання неправомірної бездіяльності головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких О.О. по вжиттю заходів з розшуку майна у виконавчому провадженні №56140359 та скасування винесеної ним у цьому виконавчому провадженні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.10.2018.

Оскільки апеляційним судом встановлена обґрунтованість скарги стягувача щодо неправомірної бездіяльності державного виконавця Відділу ДВС у виконавчому провадженні і скасування винесеної ним постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та враховуючи вимоги ч.2. ст.343 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наявні підстави для задоволення скарги в частині зобов'язання головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких О.О. провести виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2012 у справі №5011-35/8885-2012 у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження" з метою усунення порушення прав стягувача.

Із зазначених підстав апеляційна скарга стягувача в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні скарги стягувача в частині вимог щодо визнання неправомірної бездіяльності державного виконавця ДВС, скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язання державного виконавця провести виконавчі дії з примусового виконання наказу у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича задовольнити в цій частині.

Щодо вимоги скарги ПАТ "Енергобанк" в частині зобов'язання головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких О.О. відновити виконавче провадження, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Згідно ст.41Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

Таким чином виконавче провадження за наслідками скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві підлягає відновленню в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження", а не в силу вказівки у судовому рішенні. Діючим законодавством не передбачено повноважень суду при розгляді скарг на дії (рішення) органу державної виконавчої служби вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 07.09.2018 у справі №905/1918/15, від 16.04.2018 у справі №16/64/2011, від 18.07.2018 у справі №915/1294/13.

У відповідності з ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, частково обґрунтованими та такими, що спростовують відповідні висновки оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Отже апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а мотиви, з яких вона подана у відповідній частині є підставою для скасування прийнятої у справі ухвали з прийняттям нового рішення про задоволення зазначених вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлені апеляційним господарським судом обставини оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 17.12.2018 у даній справі в частині відмови у задоволенні скарги стягувача у задоволенні вимог щодо визнання неправомірної бездіяльності державного виконавця Відділу ДВС, скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язання державного виконавця Відділу ДВС провести виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2012 у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження" підлягає скасуванню з одночасним прийняттям нового рішення про задоволення скарги в цій частині. В іншій частині ухвала Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 є такою, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

Відповідно до ст.344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Отже судові витрати, пов'язані з розглядом скарги покладаються на Печерській районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №5011-35/8885-2012 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №5011-35/8885-2012 скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича, скасування постанови головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича про повернення виконавчого документа від 29.10.2018 у виконавчому провадженні №56140359 та зобов'язання головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича провести виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2012 у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича задовольнити частково.

4. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича по вжиттю заходів з розшуку майна у виконавчому провадженню №56140359.

5. Скасувати постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича про повернення виконавчого документа від 29.10.2018 у виконавчому провадженні №56140359.

6. Зобов'язати головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича провести виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.10.2012 у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

7. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №5011-35/8885-2012 залишити без змін.

8. Стягнути з Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01011, м.Київ, вул. Різницька,11-Б, код: 34979022) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (04071, м.Київ, вул. Воздвиженська, 56, код: 19357762) 1921,00 грн ( одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп) судового збору за подання апеляційної скарги.

9. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

10. Матеріали справи №5011-35/8885-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.03.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко