Рішення

від 12.03.2019 по справі 911/2702/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2019 р.

м. Київ

Справа № 911/2702/18

Суддя Черногуз А.Ф. за участі секретаря Браги Л.К. розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-трейд" (61001, Харківська обл., м. Харків, вул. Смольна, буд. 30, код ЄДРПОУ 41557796)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроблагодар плюс" (09242, Київська обл., Кагарлицький район, с. Горохуватка, вул. Дмитрівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 37341886)

про стягнення боргу та пені за договором поставки №2/18 від 27.06.2018,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 10.01.2019)

відповідача: ОСОБА_2 (ордер, серія КВ № 168125 від 22.02.2019)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №333/1 від 26.11.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроблагодар плюс" про стягнення боргу та пені за договором поставки №2/18 від 27.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

26.12.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 11.12.2018, подано заяву № 372 від 20.12.2018 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 27.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроблагодар плюс" укладено договір № 2/18;

- На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних позивач поставив відповідачу товар на суму 713898,58 грн;

- відповідач оплатив вартість отриманого товару лише частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 300000,00 грн.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що позивачем не було надано відповідачу всього комплекту документів на товар, зокрема, документів, що підтверджують якість товару як то передбачено п. 2.2. договору. Позивачем поставлено відповідачу 54149,72 кг товару, з яких лише 24939,90 кг належної якості. Водночас, відповідач не заперечує проти заявленої позивачем суми заборгованості.

Ухвалою від 02.01.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою проведення підготовчого засідання призначено на 21.01.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

17.01.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли клопотання позивача про відкладення судового засідання та про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції.

18.01.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов відзив відповідача на позов.

21.01.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

В судове засідання 21.01.2019 представники сторін не з'явились, суд задовольнив клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, задовольнив клопотання позивача про проведення судового розгляду в режимі відео конференції, відклав підготовче засідання на 11.02.2019.

07.02.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перемовинами між сторонами щодо мирного врегулювання спору.

В судовому засіданні 11.02.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з'явився, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 22.02.2019.

21.02.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли доповнення відповідача до відзиву, в якому відповідач зазначив, що визнає позовні вимоги в частині суми основного боргу, а також просив розстрочити виконання рішення та затвердити графік розстрочення.

В судовому засіданні 22.02.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, оголосив перерву в судовому засіданні до 12.03.2019.

В судовому засіданні 12.03.2019 суд заслухав пояснення представників сторін.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-трейд" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроблагодар плюс" (покупець) укладено договір № 2/18, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити товар, м'ясо куряче та м'ясопродукти із курки бройлера, яйце (продукція), на умовах даного договору.

Якість продукції, переданої за цим договором, повинна відповідати ДСТУ та ТУ. Кожна партія продукції супроводжується наступними документами: документами, що підтверджують якість товару; товаросупровідними документами (накладна, акт прийняття-передачі) (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Продукція поставляється в асортименті й кількості, зазначеній у заявці покупця. Оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 14 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної. Оплата за продукцію може здійснюватись й іншими способами й формами, передбаченими чинним законодавством, у тому числі з використанням розрахунків готівкою, взаємозаліку зустрічних вимог (п.п. 3.1., 3.5. договору).

Постачання продукції здійснюється на умовах DDP , Інкотермс 2010, транспортом продавця або транспортом третіх осіб за адресою, вказаною в Додатку 1 до даного договору, або на умовах EXW (самовивіз) зі складу продавця чи іншого місця вказівкою продавця (п. 4.2. договору).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що всі господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином первинними бухгалтерськими документами у вигляді видаткових накладних та відповідних товаротранспортних накладних.

Так, судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних № 685 від 06.09.2018 на суму 43375,70 грн, № 686 від 08.09.2018 на суму 18905,84 грн, № 694 від 10.09.2018 на суму 26994,42 грн, № 740 від 20.09.2018 на суму 25693,57 грн, № 741 від 20.09.2018 на суму 139252,89 грн, № 742 від 21.09.2018 на суму 23325,84 грн, № 786 від 27.09.2018 на суму 126700,71 грн, № 788 від 28.09.2018 на суму 194703,67 грн, № 787 від 30.09.2018 на суму 57590,37 грн, № 796 від 01.10.2018 на суму 57355,57 грн, всього на суму 713898,58 грн (копії накладних містяться в матеріалах справи).

Вказаний факт підтверджується наданими суду документами та не заперечується відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив вартість отриманого товару лише частково, в сумі 413898,92 грн. Вказаний факт підтверджується довідками № 140-59149БТ від 18.12.2018, наданою Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк Південний , та № 115130 від 19.12.2018, наданою Акціонерним товариством Альфа-Банк , що містяться в матеріалах справи.

Отже, отриманим, проте неоплаченим залишився товар загальною вартістю 299999,66 грн.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що позивачем не було надано відповідачу всього комплекту документів на товар, зокрема, документів, що підтверджують якість товару як то передбачено п. 2.2. договору. Позивачем поставлено відповідачу 54149,72 кг товару, з яких лише 24939,90 кг належної якості. Водночас, відповідач не заперечує проти заявленої позивачем суми заборгованості.

Щодо заперечень відповідача про те, що частина поставленого товару неналежної якості та те, що позивачем не передано відповідачу документів, що підтверджують якість товару, суд зазначає наступне. Товар прийнято відповідачем без жодних скарг щодо якості, комплектності, строку поставки тощо. Доказів звернення до позивача із скаргами щодо якості товару відповідачем також не надано. Отже, у суду відсутні підстави приймати до уваги зауваження щодо якості товару. Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 3.5. договору оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 14 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної.

Умови договору поставки від 27.06.2018 № 2/18 не ставлять обов'язок відповідача оплатити вартість прийнятого товару в залежність від моменту передання документів, що підтверджують якість товару. Отже, відповідач зобов'язаний оплатити вартість товару після підписання відповідних видаткових накладних.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 299999,66 грн, що підтверджено відповідними доказами, що містяться в матеріалах справи. Водночас, позивачем заявлено до стягнення борг у більшому розмірі - 300000,00 грн. Оскільки сума заборгованості у сумі 0,34 грн документально не підтверджена, то позовна вимога позивача про стягнення суми заборгованості за договором поставки від 27.06.2018 № 2/18 підлягає задоволенню частково у сумі 299999,66 грн.

21.02.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли доповнення відповідача до відзиву, в якому відповідач зазначив, що визнає позовні вимоги в частині суми основного боргу, а також просив розстрочити виконання рішення та затвердити графік розстрочення.

Підставою для відстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладено обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника у разі виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача у випадку затримки виконання рішення.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочки (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 18.04.2018 № 922/5129/14).

Подана заява обґрунтована скрутним фінансовим становищем відповідача, на підтвердження чого відповідачем подано виписку з його банківського рахунку. Вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з того, що виписка з одного банківського рахунку відповідача не може свідчити про скрутне фінансове становище підприємства в цілому, а також підтверджувати те, що факт виконання рішення суду може призвести до порушення господарської діяльності відповідача, значних збитків або банкрутства останнього .

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9342,00 грн пені.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобов'язань (п. 6.2. договору).

Суд, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, встановив, що він є складений відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, пеня розрахована виходячи із суми заборгованості за накладними № 788 від 28.09.2018 на суму 185053,72 грн (залишок заборгованості по даній накладній), № 787 від 30.09.2018 на суму 57590,37 грн, № 796 від 01.10.2018 на суму 57355,57 грн, всього за період з 24.10.2018 по 23.11.2018. Проте, розрахунок є арифметично невірним, а розмір пені є більшим ніж заявлено позивачем, проте оскільки суд не може з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню повністю у сумі 9342,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі, позаяк сплачена сума судового збору є мінімальною для такої категорії спорів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроблагодар плюс" (09242, Київська обл., Кагарлицький район, с. Горохуватка, вул. Дмитрівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 37341886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-трейд" (61001, Харківська обл., м. Харків, вул. Смольна, буд. 30, код ЄДРПОУ 41557796) 299999,66 грн боргу, 9342,00 грн пені, а також 4640,12 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2019.

Суддя А.Ф. Черногуз