Постанова

від 13.03.2019 по справі 661/1184/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 березня 2019 року

м. Київ

справа № 661/1184/17

провадження № 61-38221св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представник позивачів -ОСОБА_7,

відповідач - садовогороднє товариство Таврія ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу садовогороднього товариства Таврія на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області, у складі судді Чирського Г. М.,

від 26 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області, у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В., від 08 травня 2018 року .

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У квітні 2017 року ОСОБА_7, який діє в інтересах і від імені

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, звернувся до суду з позовом до садовогороднього товариства Таврія (далі - СГТ Таврія ) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовна заява мотивована тим, що позивачі перебували у трудових відносинах з відповідачем. 09 березня 2017 року вони були звільнені на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України за згодою сторін. У день звільнення відповідачам була нарахована заробітна плата за грудень 2016 року, січень-березень 2017 року, проте безпідставно відповідачем не була виплачена.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд стягнути з відповідача на їх користь нараховану, але невиплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 26 лютого 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з СГТ Таврія на користь ОСОБА_2 заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі у сумі 8 960 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 березня 2017 року по 22 лютого 2018 року

у сумі 38 240,00 грн без утримання податку на прибуток та інших обов'язкових платежів, а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 080,00 грн. Стягнуто з СГТ Таврія на користь ОСОБА_3 заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі

у сумі 8 480 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період 06 березня 2017 року по 22 лютого 2018 року

у сумі 38 720 грн без утримання податку на прибуток та інших обов'язкових платежів, а також витрати на професійну правничу допомогу

у сумі 1 080,00 грн. Стягнуто з СГТ Таврія на користь ОСОБА_4 заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі

у сумі 8 960 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 березня 2017 року по 22 лютого 2018 року

у сумі 38 240 грн без утримання податку на прибуток та інших обов'язкових платежів, а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі

1 080,00 грн. Стягнуто з СГТ Таврія на користь ОСОБА_6 заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі

у сумі 7 360 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 березня 2017 року по 22 лютого 2018 року

у сумі 38 240 грн без утримання податку на прибуток та інших обов'язкових платежів, а також витрати на професійну правничу допомогу

у сумі 1 080,00 грн. Стягнуто з СГТ Таврія на користь ОСОБА_3 заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі

у сумі 7 360 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 березня 2017 року по 22 лютого 2018 року

у сумі 38 240 грн без утримання податку на прибуток та інших обов'язкових платежів, а також витрати на професійну правничу допомогу

у сумі 1 080,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не довів виплату позивачам належної їм заробітної плати. У статуті СГТ Таврія відсутні прямі положення, згідно яких встановлюється розмір заробітної плати найманим працівникам підприємства, тому суд при стягненні заборгованості по заробітній платі та обрахуванні середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до статті 95 КЗпП України застосував розмір мінімальної заробітної плати з 01 грудня 2016 року - 1 600 грн,

з 01 січня 2017 року - 3 200 грн.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу СГТ Таврія залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що представником відповідача частково визнано певні факти, зокрема, виконання позивачами роботиза трудовим договором у відповідача у грудні 2016 року та з січня по березень 2017 року. Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що позивачам за спірний період була виплачена заробітна плата. Суд першої інстанції обґрунтовано не брав до уваги видані ОСОБА_3 довідки щодо заборгованості по заробітній платі, оскільки вони видані 07 березня 2017 року, тобто вже після звільнення його з посади голови правління товариства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі СГТ Таврія просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права .

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд несвоєчасно повідомив заявника про час та дату судового засідання у режимі відеоконференції, чим позбавив заявника права на участь у судовому засіданні. Суд апеляційної інстанції не перевірив доводи апеляційної скарги, не надав оцінку тривалому розгляду справи судом першої інстанції, що призвело до збільшення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд першої інстанції неправомірно вилучив із матеріалів справи платіжні відомості про виплату товариством позивачам заробітної плати та оплати за невикористану відпустку. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки порушенню судом першої інстанції норм процесуального права у частині неприйняття зустрічного позову. Апеляційний суд не перевірив доводи апеляційної скарги про те, що позивачами не надано доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, а саме: додатку про розмір гонорара адвоката, акт приймання-передачі правничих послуг, доказів виконання наданих послуг, їх вартості. Суди не звернули увагу на те, що ОСОБА_2 перебувала на обліку у центрі зайнятості як безробітна, а тому суди не врахували отримання допомоги по безробіттю та не зменшили розмір середнього заробітку. Суди неправильно визначали розмір заробітної плати.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить залишити касаційну скаргу СГТ Таврія без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до наказу від 01 вересня 2015 року № 3 ОСОБА_2 працювала на посаді провідного бухгалтера СГТ Таврія . Наказом голови правління ОСОБА_3 від 05 березня 2017 року звільнена на підставі пункту 1

статті 36 КЗпП України за згодою сторін з 09 березня 2017 року

(т. 1, а. с. 2-3).

Відповідно до протоколу № 4 від 15 червня 2014 року ОСОБА_3 з 16 червня 2014 року перебував на посаді голови правління СГТ Таврія . Наказом голови правління ОСОБА_3 від 05 березня

2017 року № 7 звільнений на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін з 09 березня 2017 року (т. 1, а. с. 6-7).

Відповідно до наказу від 02 травня 2010 року № 3 року ОСОБА_6 працював слюсарем-охоронцем СГТ Таврія . Наказом голови правління ОСОБА_3 від 05 березня 2017 року № 5 звільнений на підставі

пункту 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін з 09 березня 2017 року

(т. 1, а. с. 20-21, 214).

Відповідно до наказу від 02 січня 2017 року № 2 ОСОБА_5 працював слюсарем-охоронцем СГТ Таврія . Наказом голови правління ОСОБА_3 від 05 березня 2017 року № 4 звільнений на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін з 09 березня 2017 року

(т. 1, а. с. 15-16, 217).

Відповідно до наказу від 03 березня 2014 року № 1 ОСОБА_4 працював слюсарем-охоронцем СГТ Таврія . Наказом голови правління ОСОБА_3 від 05 березня 2017 року № 3 звільнений на підставі

пункту 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін з 09 березня 2017 року

(т. 1, а. с. 11, 218).

Згідно протоколу загальних зборів членів СГТ Таврія від 05 березня

2017 року № 1/2017 голову правління СГТ Таврія ОСОБА_3 звільнено з посади за недовіру з 05 березня 2017 року. Головою правління СГТ Таврія призначено ОСОБА_8 з 06 березня

2017 року (т. 1, а. с. 85-89).

Згідно з копією довідки про заробітну плату та інші доходи ОСОБА_2, яка датована 2017 роком, загальна сума доходів за грудень 2016 року становить 1 412,02 грн. Згідно з копією довідки про заробітну плату та інші доходи ОСОБА_2 від 07 березня 2017 року заробітна плата склала: за січень 2017 року - 2576 грн, за лютий 2017 року - 2 576 грн, за березень 2017 року - 613,34 грн та невикористана відпустка - 1 634,77 грн. Довідка підписана керівником підприємства ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 4).

Згідно з копією довідки про заробітну плату та інші доходи ОСОБА_3 від 07 березня 2017 року заробітна плата за грудень 2016 року становить 1 059,02 грн, за січень 2017 року - 2 576,00 грн, за лютий

2017 року - 2 576,00 грн, за березень 2017 року - 613,34 грн. Довідка підписана керівником підприємства ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 8).

Згідно з копією довідки про заробітну плату та інші доходи ОСОБА_4 від 07 березня 2017 року заробітна плата за грудень 2016 року становить

1 412,02 грн, за січень 2017 року - 3 381,00 грн, за лютий 2017 року -

3 381,00 грн, за березень 2017 року - 613,34 грн, невикористана відпустка - 1 676,97 грн Довідка підписана керівником підприємства ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 12).

Згідно з копією довідки про заробітну плату та інші доходи ОСОБА_5 від 07 березня 2017 року заробітна палата за січень 2017 року складає 3 381,00грн, за лютий 2017 року - 3381,00 грн, за березень 2017 року - 613,34грн, невикористана відпустка - 349,29 грн. Довідка підписана керівником підприємства ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 14).

Згідно з копією довідки про заробітну плату та інші доходи

ОСОБА_6 від 07 березня 2017 року заробітна плата за січень

2017 року складає 3 381,00 грн, за лютий 2017 року - 3 381,00 грн, за березень 2017 року- 613,34 грн, невикористана відпустка - 1 676,97 грн. Довідка підписана керівником підприємства ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 14).

10 квітня 2017 року позивачі подали заяви до голови правління

СГТ Таврія про виплату нарахованої, але не сплаченої заробітної плати за грудень 2016 року та січень-березень 2017 року.

Представники СГТ Таврія визнали той факт, що позивачі дійсно працювали за трудовим договором у відповідача; з грудня 2016 року (щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.) і з січня

2017 року (щодо інших позивачів) їм належить до виплати заробітна плата у розмірі 1 600 грн на місяць у грудні 2016 року та 3 200 грн на місяць у січні-березні 2017 року, і це підтверджено даними органів Пенсійного фонду України та фіскальної служби про відрахування єдиного соціального внеску та відомостями про нарахування заробітної плати, проте товариство не має належних доказів її виплати, оскільки попереднє керівництво не передало відповідних документів.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України , положення якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України, згідно з якою у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши, що відповідач, не оспорюючи перебування сторін у трудових відносинах, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виплати належної позивачам заробітної плати за спірні періоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки встановлено, що позивачі працювали у грудні 2016 року,

січні-березні 2017 року, їм була нарахована заробітна плата, що підтверджується відомостями органів Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України про відрахування єдиного соціального внеску та інших обов'язкових платежів, а також звітністю

СГТ Таврія про нарахування заробітної плати. Суди попередніх інстанцій правильно визначили розмір заробітної плати, який не може бути меншим за мінімально встановлений, а також розмір середнього заробітку позивачів за час затримки розрахунку при звільненні. Проведені судами розрахунки відповідають положенням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого

1995 року № 100 .

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 перебувала на обліку у центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю не можуть бути взяті до уваги, оскільки довідка Новокаховського міського центру зайнятості Херсонської області отримана відповідачем 21 травня 2018 року, тобто після розгляду справи в апеляційному порядку, а тому не має значення для правильного вирішення судами спору, враховуючи те, що суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини, які не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, а докази подаються сторонами у передбаченому ЦПК України порядку.

Порушення, які на думку СГТ Таврія допустили колишні працівники при виконанні своїх трудових (посадових) обов'язків, не є підставою для звільнення СГТ Таврія від обов'язків, передбачених статтями 116, 117 КЗпП України.

Посилання касаційної скарги на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не впливає на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень по суті.

Розподіл судових витрат на правову допомогу проведений судом першої інстанції на підставі документів, що підтверджують їх розмір та фактичне понесення.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасовано правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу садовогороднього товариства Таврія залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 26 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 08 травня 2018 року залишити без змін .

Поновити виконання рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 26 лютого 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта