Рішення

від 12.03.2019 по справі 1.380.2019.000530

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000530

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Галнафтохім до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Галнафтохім (далі - ПрАТ Галнафтохім , позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить суду:

-визнати протиправним та скасувати винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України, в особі в.о. начальника Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3 податкове повідомлення-рішення №0000174813 від 11.01.2019, згідно якого ПрАТ Галнафтохім збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток 959387 грн. 50 коп., з них сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням збільшена на 767510 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 191877 грн. 50 коп.;

-визнати протиправним та скасувати винесене Офісом Великих платників податків Державної фіскальної служби України, в особі в.о. начальника Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3, податкове повідомлення-рішення №0000184813 від 11.01.2019, згідно якого до ПрАТ Галнафтохім застосовано штрафну санкцію за неподання Звіту інформації про контрольовані операції за 2017 рік на суму 480 000,0 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що встановлення в Акті документальної планової виїзної перевірки ПрАТ Галнафтохім від 26.12.2018 №192/28-10-48-13/23958622 порушення п.134.1. ст.134, п.135.1 ст.135, пп.139.2.1. п.139.2 ст.139, пп. 140.4.2. п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, ґрунтується на хибних висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТзОВ Бізком , ТзОВ Велнес Систем Україна , ТзОВ АФ Галичина . За твердженням позивача, операції з зазначеними контрагентами носили реальний характер, що підтверджується належними та допустимими доказами - укладеними договорами, видатковими накладними, податковими накладними, фактом оплати за придбаний товар/послуги та іншими первинними документами. Окрім цього, позивач категорично не погоджується з позицією відповідача викладеною у Акті перевірки від 26.12.2018 №192/28-10-48-13/23958622 щодо необхідності подання звіту по контрольованих операціях за 2017 рік. Позивач зазначає, що господарські операції ПрАТ Галнафтохім з STAR TEAM INVESTMENTS L.P. (Великобританія) та господарські операції з NUVARENA LIMITED (Республіка Кіпр) не підпадають під критерії визначені ст. 39 Податкового кодексу України, а відповідно у ПрАТ Галнафтохім були відсутні правові підстави подавати звіт по контрольованих операціях за 2017.

Позиція відповідача щодо предмету спору викладена у відзиві на позовну заяву від 27.02.2019 за вх.№6626. Контролюючий орган покликається зокрема на те, що документальною плановою виїзною перевіркою встановлено, що ПрАТ Галнафтохім здійснює діяльність, пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам, а саме реєстрацію податкових накладних на адресу контрагентів-покупців, а саме: ТзОВ Бізком (ЄДРПОУ 39678630), ТзОВ Велнес Систем Україна (ЄДРПОУ 37059369), АФ Галичина (ЄДРПОУ 20541152) (підприємства з ознаками фіктивності ) на загальну суму 1 684 458,0 грн., в т.ч. ПДВ 280 743.0 грн. Тобто, як стверджує відповідач, контрагенти-покупці лише користувалися можливістю реєструвати податкові накладні в базі Єдиний реєстр податкових накладних на суму податку. Крім того, запевняє, що проаналізувавши зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні та подану контрагентами позивача з ознаками фіктивності податкову звітність (звіт 1-ДФ, фінансову звітність, декларації з ПДВ та податку на прибуток), можна зробити висновок, що фактично на підприємствах відсутні власні або орендовані основні засоби і трудові ресурси, здійснення операцій з продажу товару, що не був придбаний. Також відповідач зазначає, що в порушення вимог п.п. 39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України ПрАТ Галнафтохім станом на 26.12.2018 та на момент завершення перевірки не подано звіт про контрольовані операції за 2017 рік.

У свою чергу, позивач подав відповідь на відзив від 01.03.2019 за вх.№ 6969, де зазначає, що фактичне виконання господарських зобов'язань позивачем підтверджується первинними документами, укладені правочини відповідають економічному змісту та діловій меті позивача, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів. Також позивач покликається на те, що не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його покупцем правил оподаткування.

У поясненнях від 07.03.2019 за вх.№ 7740 позивач виклав додаткові обгрунтування на заперечення необхідності подання звіту по контрольованих операціях за 2017 рік.

Ухвалою суду від 01.02.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

12.03.2019 ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання, закрито підготовче проваження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях по справі, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ПрАТ Галнафтохім з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2018 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби складено акт від 26.12.2018 №192/28-10-48-13/23958622 (далі - Акт перевірки), на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.01.2019:

- за № НОМЕР_1, згідно з яким встановлено порушення: п.134.1. ст.134, п.135.1 ст.135, пп.139.2.1. п.139.2 ст.139, пп. 140.4.2. п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями); п.20, 26 Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 № 27/4248 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати (із змінами і доповненнями); п.5, п.6, п.10, п.25, п.27, п.29, п.31 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 750/4043, п.4, п.14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 за № 288/4509 та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, у зв'язку з чим, ПрАТ Галнафтохім збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток 959387 грн. 50 коп., з них сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням збільшена на 767510 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 191877 грн. 50 коп.;

- за №0000184813, згідно з яким встановлено порушення п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України та застосовано до ПрАТ Галнафтохім штрафну санкцію за неподання Звіту про контрольовані операції за 2017р. на суму 480 000,0 грн.

Не погодившись з висновками, фактами та даними, викладеними ревізорами-інспекторами в акті перевірки та вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується наступними положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з положеннями розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Право формування податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (п. 198.1. ст. 198 ПК України). А згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 08.09.2009 (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 р. № 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для наведених в акті перевірки від 26.12.2018 №192/28-10-48-13/23958622 висновків та для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення №0000174813 від 11.01.2019 слугувало відображене в акті перевірки судження ревізорів - інспекторів про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами за період, що перевірявся.

Перевіряючи висновок податкового органу щодо відсутності реального здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між ПрАТ Галнафтохім та ТзОВ Бізком (ЄДРПОУ 39678630), ТзОВ Велнес Систем Україна (ЄДРПОУ 37059369), АФ Галичина (ЄДРПОУ 20541152) судом досліджено підстави та порядок здійснення позивачем спірних господарських операцій з зазначеними контрагентами та встановлено наступне.

Між ПрАТ Галнафтохім (Продавець) та ТзОВ Велнес Систем Україна (Покупець) було укладено Договір поставки мінеральних добрив №НТЛ-000205 від 23.11.2017.

На виконання умов цього договору ПрАТ Галнафтохім за період з 01.04.2017 по 31.12.2017 було реалізовано селітру аміачну на суму 376 080,00 грн, в т.ч. ПДВ 62 680,00 грн. згідно наступних видаткових накладних: №НТЛ-003139 від 29.11.2017р., №НТЛ-003212 від 07.12.2017р.

Факт реальності здійснення операцій між контрагентами підтверджується також податковими накладними: №ПН 1501222, виписана 30.11.2017р., зареєстрована в ЄРПН 07.12.2017, №ПН 1501202, виписана 23.11.2017, зареєстрована в ЄРПН 30.11.2017.

ТзОВ Велнес Систем Україна за Продукцію (селітру аміачну) здійснювало оплату на розрахунковий рахунок ПрАТ Галнафтохім у безготівковій формі на загальну суму 376 080,0 грн., згідно банківських виписок: від 23.11.2017 в сумі 188040 грн., від 30.11.2017 в сумі 188040 грн.

Між ПрАТ Галнафтохім (Продавець) та ТзОВ Бізком (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №ДБВ-000141 від 06.10.2017 року. На виконання умов цього Договору ПрАТ Галнафтохім було реалізовано товари на суму 1 271 274 ,00 грн ,в т.ч. ПДВ - 211 879,0 грн.

ПрАТ Галнафтохім було відображено реалізацію на ТзОВ Бізком (шин, селітри аміачної) за період з 01.04.2017 по 31.12.2017 на загальну суму 1 271 274,0 грн., в т.ч. ПДВ - 211 879,0 грн., згідно наступних видаткових накладних: №ДБВ -000921 від 09.10.2017, №ДБВ -000935 від 12.10.2017, №ДБВ -000936 від 12.10.2017, №ДБВ-000959 від 23.10.2017, №ДБВ-000980 від 27.10.2017, №ДБВ -001012 від 08.11.2017, №ДБВ-001022 від 09.11.2017, №ДБВ-001074 від 29.11.2017.

Факт реальності здійснення операцій між контрагентами підтверджується також податковими накладними: №ПН 2200847 виписана 08.11.2017, зареєстрована в ЄРПН 14.11.2017, №ПН 2200840 виписана 06.11.2017, зареєстрована в ЄРПН 10.11.2017, №ПН 2200814 виписана 26.10.2017, зареєстрована в ЄРПН 02.11.2017, №ПН 2200806 виписана 24.10.2017, зареєстрована в ЄРПН 31.10.2017, №ПН 2200795 виписана 19.10.2017 зареєстрована в ЄРПН 26.10.2017, №ПН 2200780 виписана 11.10.2017, зареєстрована в ЄРПН 23.10.2017, №ПН 2200769 виписана 06.10.2017, зареєстрована в ЄРПН 20.10.2017.

Вищевказані суми податкових зобов'язань ПрАТ Галнафтохім було відображено в Додатку 5 до Декларації з ПДВ та включено до податкових зобов'язань у відповідних звітних періодах.

ТзОВ Бізком за продукцію по Договору здійснювало оплату на розрахунковий рахунок ПрАТ Галнафтохім у безготівковій формі на загальну суму 1 271 274,00 грн. згідно наступних банківських виписок: від 06.10.2017 в сумі 74178,0 грн., від 11.10.2017 в сумі 382 800,00 грн., від 19.10.2017 в сумі 391 500,0 грн., від 23.10.2017 в сумі 34 620,00 грн., від 26.10.2017 в сумі 179 904,00 грн., від 06.11.2017 в сумі 91 524,00 грн., від 08.11.2017 в сумі 116 748 грн.

Між ПрАТ Галнафтохім (Продавець) та АФ Галичина (Покупець) було укладено договір поставки №П-57/05-1170 від 29.05.2017 року, який було виконано належним чином.

Відповідно до умов Договору позивачем було реалізовано мінеральні добрива (нітроамофоску) на суму 37 104,00 грн ,в т.ч. ПДВ - 6 184,00 грн.

На виконання вищезазначеного Договору, ПрАТ «Галнафтохім» було відображено реалізацію на АФ Галичина нітроамофоски за період з 01.04.2017 по 31.12.2017 на загальну суму 37 104,0 грн., в т.ч. ПДВ - 6184,0 згідно видаткової накладної ТЛІ-003014 від 29.05.2017р.

Крім того, реальність здіснення операції підтверджується податковою накладною №ПН 600297 виписана 29.05.2017р. зареєстрована в ЄРПН. 06.06.2017. Вищезазначені суми податкових зобов»язань ПрАТ Галнафтохім було відображено в додатку 5 до декларації з ПДВ та включено до податкових зобов»язань у відповідних звітних періодах.

АФ Галичина здійснювало оплату за продукцію на розрахунковий рахунок Позивача у безготівковій формі на загальну суму 37 104,00 грн. згідно банківської виписки від 29.05.2017.

Дана інформація відображена в Акті перевірки, при цьому в акті перевірки не зазначено про наявність претензій до змісту первинних бухгалтерських документів позивача.

Попри це, в Акті перевірки зазначено, що документи надані для перевірки не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій.

За твердженням контролюючого органу, про нереальність господарських операцій свідчать наступні факти:

-відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власних складських приміщень/орендодавця),

-відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні),

-відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

На підставі наведеного, відповідачем зроблено висновок про здійснення ПрАТ Галнафтохім діяльності, пов'язаної з надання податкової вигоди третім особам, а саме реєстрацію податкових накладних на адресу контрагентів-покупців, а саме: ТзОВ Бізком , ТзОВ Велнес Систем Україна , АФ Галичина (підприємства з ознаками фіктивності ).

Оцінюючи доводи відповідача в обгрунтування правомірності оскаржуваних рішень суд виходить з наступного.

Відповідач покликається на те, що в ході проведення перевірки ПрАТ Галнафтохім не представлено документів на транспортування продукції по контрагентах-покупцях.

Однак, як вбачається з п. 3 договорів поставки, укладених позивачем як продавцем з кожним з контрагентів як покупцями (Договір № ДБВ-000141 від 06.10.2017 - з ТзОВ Бізком , Договір № НТЛ-00205 від 23.11.2017 - з ТзОВ Велнес Систем Україна , Договір №П-57/05-1170 від 29.05.2017 - з АФ Галичина ), товар поставляється на умовах EXW (Інкотермс-2000) склад продавця самовивозом; покупець зобов'язується вивезти товар протягом 7-ми календарних днів з моменту зарахування попередньої 100% оплати вартості товару на розрахунковий рахунок продавця.

Відтак, транспортування товару покупцю проведено не було, тому що покупець згідно з договором поставки, забирав продукцію самостійно на складі продавця (ПрАТ Галнафтохім ). Відповідно, жодних ТТН та шляхових листів на транспортування продукції покупцю у ПрАТ Галнафтохім не могло бути.

Щодо посилання відповідача в Акті перевірки на відсутність трудових ресурсів, господарських та виробничих потужностей, основних засобів у контрагентів, суд звертає увагу на наступне.

16.01.2018 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах № 820/4648/13-а (ЄДРСРУ № 71630385), № 826/1398/14 (ЄДРСРУ № 71630767), опосередковано: від 16.01.2018 р. у справі № 2а-3404/12/1370 (ЄДРСРУ 71630764) та від 18.01.2018 р. у справі № 2а-13944/12/2670 (ЄДРСРУ 71692559) в черговий раз підтвердив раніше сформовану правову позицію стосовно того, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Також відповідачем акцентовано увагу на тому, що аналізом даних ЄРПН встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару у контрагентів, а також відсутнє оформлення за звітний період декларування ПДВ - вересень 2017 - січень 2018 неправомірно визначених сум податкового кредиту та податкових зобов'язань згідно з даними наявної податкової інформації.

З приводу цього, суд звертає увагу на положення ст. 46-49 Податкового кодексу, згідно з якими ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Зазначене випливає з актуальної практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується національними судами як джерело права. Зокрема, у п.71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Європейський Суд з прав людини вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив і у рішенні по справі Бізнес ОСОБА_4 проти Болгарії , п.23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції.

А відтак, навіть за умови достовірного підтвердження обставин щодо порушення податкового законодавства контрагентом позивача, це не може підтверджувати порушення податкового законодавства позивачем.

Разом з тим, в акті перевірки відсутні посилання та підтвердження щодо наявності судових рішень, або вироків суду, які б свідчили про нереальний або удаваний характер укладених договорів та неможливість проведення господарських операцій.

Отже, доводи відповідача щодо відсутності факту реальності здійснення господарських операцій, сприймаються судом критично та до уваги не беруться.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Перевіряючи обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000184813 від 11.01.2019, згідно з яким до ПрАТ Галнафтохім застосовано штрафну санкцію за неподання Звіту інформації про контрольовані операції за 2017 рік на суму 480 000,0 грн., суд виходить з наступного.

В Акті перевірки вказано, що проведеною перевіркою операцій з нерезидентами за 2017 рік встановлено факт здійснення ПрАТ Галнафтохім операцій, які підпадають під контрольовані операції, згідно критеріїв, визначених п.п. г) п.п.39.2.1.1 п.39.2 ст.39 Податкового Кодексу України, а саме здійснення експортних операцій з STAR TEAM INVESTMENTS L.P. (Великобританія) на суму 123 146 391,1 грн.

Відповідно до п.п. г) пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 ПКУ, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, визначальною ознакою визнання операцій контрольованою є не сам факт наявності організаційно-правової форми такого нерезидента у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку в розрізі держав (територій), а здійснення господарської операції з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Судом враховано, що 16 вересня 2017 року між ПрАТ Галнафтохім (Продавець) та STAR TEAM INVESTMENTS L.P. (Покупець) було укладено Додаткову угоду №2 до Контракту №О-150917 від 15 вересня 2017 року (надалі - Додаткова угода №2), згідно п. 4 якої Сторони вирішили викласти п.9.4. Контракту у наступній редакції:

9.4. ...Покупець гарантує те, що Покупець є податковим резидентом Шотландії та, відповідно до законодавства Шотландії, не користується жодними пільгами зі сплати корпоративного податку (податку на прибуток) і сплачує корпоративний податок (податок на прибуток) по ставці у розмірі 20 відсотків з усіх доходів, отриманих як у Шотландії, так і за її межами .

Отже, шляхом укладення Додаткової угоди №2 Сторонами було зафіксовано факт податкового резидентства та податкових зобов'язань STAR TEAM INVESTMENTS L.P.

Як зазначено у Листі STAR TEAM INVESTMENTS L.P.№745 від 15.03.2018, наданому у відповідь на запит ПрАТ Галнафтохім №12/01-5 від 15.01.2018, STAR TEAM INVESTMENTS L.P. - компанія, зареєстрована у Шотландії (реєстраційний номер № SL18838), є податковим резидентом Шотландії та згідно з законодавством Шотландії прибуток, отриманий компанією від ведення господарської діяльноті як на території Шотландії, так і поза її межами підлягає оподаткуванню корпоративним податком (податок на прибуток).

STAR TEAM INVESTMENTS L.P. не користується жодними пільгами, що стосуються корпоративного податку (податку на прибуток) та вже сплатила корпоративний податок (податок на прибуток) у бюджет Шотландії у розмірі 20% від усього прибутку, отриманого у звітному 2017 році від ведення господарської діяльноті як на території Шотландії, так і поза її межами.

Крім цього, до цього листа додана відповідна довідка вих. №BT/CTServices/S0542 від 27.02.2018 року від податкового органу Шотландії - Відділу адміністрування корпоративного податку служби HM Revenue & Customs, Глазго, Шотландія, Сполучене Королівство Великої ОСОБА_5 та Північної Ірландії підтверджено, що компанія STAR TEAM INVESTMENTS L.P. (Великобританія) (реєстраційний № SL 18838), адреса: вул. Вест Джордж Стріт, 111, оф. 1165, Глазго, Шотландія, G2 1QX ОСОБА_5, що була заснована та зареєстрована в Шотландії 28.11.2014 року, є податковим резидентом Шотландії, а прибуток, отриманий цією компанією у 2017 році у будь-якій країні світу підлягає оподаткуванню корпоративним податком (податком на прибуток). Компанія STAR TEAM INVESTMENTS L.P. сплатила у бюджет Шотландії корпоративний податок (податок на прибуток) за 2017 рік у розмірі 20% від усього доходу, отриманого у звітному році.

З огляду на викладене, суд погоджується з позивачем, що господарськї операції між STAR TEAM INVESTMENTS L.P. та ПрАТ «Галнафтохім» у 2017р. не підпадають під підпункт г) пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 Податкового кодексу України, а тому така операція не належала до контрольованих.

Частиною другою пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 ПКУ передбачено, що якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Щодо відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.а) пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 Податкового кодексу України, господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

Однак, ПрАТ Галнафтохім не являється пов'язаною особою із STAR TEAM INVESTMENTS L.P. та не підпадає під жодні критерії пов'язаних осіб зазначенних у Податковому кодексі України.

Щодо відсутності критеріїв, визначених підпунктами "б" пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. б) пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 Податкового кодексу України, зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

Жодна із зовнішньоекономічних господарських операцій з купівлі/продажу товарів укладених між ПрАТ Галнафтохім та STAR TEAM INVESTMENTS L.P. не зійснювались через комісіонерів-нерезидентів, а відповідно в таких операціях відсутній критерій, визначений підпунктами "б" пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 Податкового кодексу України.

Щодо відсутності критеріїв, визначених підпунктами "в" пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. в) пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 Податкового кодексу України, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

Однак, Шотландію, згідно Постанови Кабінету МіністрівУкраїни №1045 від 27 грудня 2017р., не включено в Перелік держав (територій) які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, а відповідно в господарських операціях між ПрАТ «Галнафтохім» та STAR TEAM INVESTMENTS L.P. відсутній критерій, визначений підпунктами "в" пп.39.2.1.1. п. 39.2 ст 39 Податкового кодексу України.

Отже, зважаючи на той факт, що господарські операції між ПрАТ Галнафтохім та STAR TEAM INVESTMENTS L.P., які були здійснені протягом 2017 року не підпадають під ознаки контрольованих операцій, то відповідно - у ПрАТ Галнафтохім були відсутні підстави подавати відповідний звіт за 2017рік.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин ПрАТ Галнафтохім та NUVARENA LIMITED та відсутності підстав для подання звітності по контрольованих операціях з даним контрагентом, суд зазначає наступне:

За 2017 рік в Акті податкової перевірки встановлено нарахування та виплату ПрАТ Галнафтохім відсотків NUVARENA LIMITED (Кіпр) по кредитному договору №К-22/09-1001 від 17.09.2010 (та додатках до нього) в сумі 48 685 743,03 грн (1 707 250,85 дол.США).

Відповідно до пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту в підпункту 39.2.1.1 цього підпункту Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: державі (території), в яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або які надають суб'єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб'єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні.

Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Республіка Кіпр включена до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затвердженому розпорядженнями КМУ, яка діяла впродовж 2017 року, а саме від 16.09.2015 №977 (період дії з 16.09.2015 по 31.12.2017).

Отже, визначальною ознакою визнання операції контрольованою є не сам факт віднесення країни до Переліку Держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, а наявність нижчої на 5 і більше відсоткових пунктів ставки податку на прибуток (корпоративного податку), ніж в Україні.

У відповідності до пп. 133.2.1. п. 133.2. статті 131 ПК України, платниками податку на прибуток підприємств - нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Відповідно до пп. 134.1.3. п. 134.1. статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Абзацом а) пп. 141.4.1. п. 141.4. статті 141 ПК України передбачено те, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Згідно до пп. 141.4.2. п. 141.4. статті 141 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відтак, ставка податку на прибуток, що підлягає сплаті резидентом з доходу джерелом подження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності, становить 15% .

У відповідності до положень п. 2 статті 25 Закону Республіки Кіпр Про податок на прибуток (The income tax law) ставка корпоративного податку на прибуток у Республіці Кіпр з компаній (резидентів Республіки Кіпр) справляється в розмірі 12,5% [Витяг із Закону про податок на прибуток Республіки Кіпр, перекладений з грецької мови на українську мову, (додано до матеріалів справи)] .

З огляду на те, що ставка податку прибуток в Республіці Кіпр становить 12,5 %, а ставка податку на прибуток в Україні становить 15%, навіть за умови відсутності чинних міжнародних договорів з Республікою Кіпр, резидентом якої є Nuvarena Limited, на користь якого здійснювались виплати, ставка податку на прибуток (корпоративний податок) у Республіці Кіпр лише на 2,5 відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. №977-р, Республіка Кіпр включена до переліку Держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу 1 пп. 39.2.1.2 п. 39.2 статті 39 ПК України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Однак, абзацом 3 пп. 39.2.1.2 п. 39.2 статті 39 ПК України, передбачено те, що під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

- держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Відтак, з огляду на положення абзацу 3 пп. 39.2.1.2 п. 39.2 статті 39 ПК України, визначальною ознакою визнання операції контрольованої є не сам факт віднесення країни до Переліку, а саме ставка податку на прибуток (корпоративного податку), яку сплачує нерезидент в країні своєї реєстрації.

У Довідках, виданих 25.05.2016 р. та 08.08.2018р. Податковим Управлінням 1472 Нікосія Міністерства фінансів Республіки Кіпр, зазначено той факт, що ТзОВ НУВАРЕНА ЛІМІТЕД (NUVARENA LIMITED) є резидентом Кіпру і всі його прибутки, отримані у будь-якій країні світу, оподатковуються у відповідності до Закону «Про податок на прибуток» Республіки Кіпр.

08.11.2012р. між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр було підписано ОСОБА_6 про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (надалі по тексту - ОСОБА_6). ОСОБА_6 була ратифікована Україною 04.07.2013р. та набрала чинності для України 07.08.2013р.

Згідно статті 1 ОСОБА_6, дія цієї ОСОБА_6 поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав.

У статті 2 ОСОБА_6 зазначено наступне:

1. Дія цієї ОСОБА_6 поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.

3. Податками, на які поширюється дія цієї ОСОБА_6, зокрема є:

a) в Україні: i) податок на прибуток підприємств; ii) податок на доходи фізичних осіб,

b) на Кіпрі: ii) корпоративний податок на прибуток;

Згідно ст. 11 ОСОБА_6: 1. Проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. 2. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Отже, оскільки дія ОСОБА_6 поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення, а також поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав, то відповідно проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.

Такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів.

Відтак, оскільки ПрАТ Галнафтохім утримано з ТзОВ «НУВАРЕНА ЛІМІТЕД» (NUVARENA LIMITED) 2% від загальної суми процентів, а ТзОВ «НУВАРЕНА ЛІМІТЕД» (NUVARENA LIMITED) сплачено у бюджет Республіки Кіпр корпоративний податок на прибуток за ставкою 12,5% на виконання вимог п.2 статті 25 Закону Республіки Кіпр Про податок на прибуток від 2002 року, а загалом 14,5%, з точки зору суб'єктного критерію, а саме - належність нерезидента до країни, в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, то така господарська операція не належить до контрольованої.

Згідно п.п 134.1.1. п.134.1. ст. 134 ПК України - об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для обліку фінансових результатів використовують рахунки 79 "Фінансові результати" та 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Якщо рахунок 79 "Фінансові результати" є номінальним і на кінець звітного періоду закривається (сальдо обнулюється), то рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" є пасивним і його сальдо відображається у фінансовому звіті - балансі. На рахунку 79 "Фінансові результати" обліковуються на окремих субрахунках результати основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності.

Оплата відсотків - це операція, яка передбачає списання грошових коштів на користь отримувача. Така операція відображається бухгалтерським проведенням :

Дт6854 „Розрахунки з іншими кредиторами „Кт 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті» . (ІНСТРУКЦІЯ про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186). Операція з виплати відсотків нерезиденту в жодному випадку не може відображатись на рахунках бухгалтерського обліку, які передбачені для обліку прибутків, збитків та фінансових результатів, вона з одного боку зменшує активи (грошові кошти), а з другого боку зменшує зобов»язання по виплаті таких відсотків, і в жодному випадку не змінює фінансовий результат.

Законодавець, визначаючи критерії віднесення господарської операції до контрольованої, наголошує також на тому, що така повинна впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Однак, виплата відсотків нерезиденту не зменшує об»єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за базовою ставкою та не збільшує витрати, а відображається у декларації про прибуток підприємства з метою контролю за правильністю оподаткування самої виплати доходу нерезиденту.

Господарська операція між ПрАТ Галнафтохім та ТОВ Нуварена Лімітед з виплати процентів за користування кредитними коштами такому критерію не відповідає, позаяк не може відображатися на рахунках бухгалтерського обліку, які передбачені для обліку прибутків, збитків та фінансових результатів. Вона з одного боку зменшує активи (грошові кошти), так як є за своєю суттю операцією, яка передбачає списання коштів на користь отримувача, а з другого боку зменшує зобов'язання по виплаті таких відсотків, відтак не змінює фінансовий результат.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для подання позивачем звіту по контрольованих операціях за 2017, відповідно податкове повідомлення-рішення №0000184813 прийнято з порушенням податкового законодавства України, на підставі помилкових висновків Акту перевірки.

Закріплений у ч. 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вказана норма узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» .

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених обставин, на основі належних та допустимих доказів, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак такі підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11.01.2019 № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11.01.2019 № НОМЕР_2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г; код ЄДРПОУ 39440996) на користь приватного акціонерного товариства Галнафтохім (79032, м.Львів, вул.Пасічна, 167; код ЄДРПОУ 23958622) cудові витрати у вигляді судового збору в розмірі 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2019.

Суддя В.М. Сакалош