Ухвала

від 30.03.2020 по справі 1.380.2019.000530

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 березня 2020 року

м. Київ

справа №1.380.2019.000530

адміністративне провадження №К/9901/7983/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби; Офіс ВПП) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2019 позов Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім" задовольнив: визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення Офісу ВПП від 11.01.2019 №0000174813, №0000184813.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши 09.04.2019 апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 18.04.2019 залишив без руху у зв`язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 28`815,00 грн, а ухвалою від 14.05.2019 повернув з тих підстав, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, залишеної без руху ухвалою суду від 18.04.2019, у встановлений судом строк. При цьому суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з тих підстав, що надані Офісом ВПП докази стосовно рівня майнового стану сторони та вжиття заходів для сплати судового збору, є недостатніми.

08.11.2019 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 20.11.2019 залишив без руху як таку, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, однак питання про поновлення строку апеляційного оскарження не порушив).

Ухвалою цього ж суду від 17.12.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з тих підстав, що відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ним у заяві як підстави для поновлення такого строку (триваюча процедура передачі структурному підрозділу Офісу ВПП платіжного доручення про сплату судового збору), не можуть бути визнані поважними, оскільки неналежна адміністративно-організаційна діяльність суб`єкта владних повноважень не може бути поважною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги. При цьому суд зауважив, що платіжне доручення про сплату судового збору №2335 було оформлене 28.08.2019 і лише 08.11.2019 відповідач повторно подав апеляційну скаргу, тобто зі значним перевищенням встановленого законом строку і майже через шість місяців після повернення вперше поданої апеляційної скарги.

16.03.2020 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Одночасно Офіс ВПП заявив клопотання про заміну сторони (відповідача) правонаступником згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач, крім іншого, посилається на те, що не є розпорядником коштів, і вирішення питання щодо виділення коштів, розблокування рахунків, сплати судового збору потребує часу. Судовий збір за подання апеляційної скарги був сплачений у повному обсязі, однак через те, що платіжні документи до юридичного відділу надходять несвоєчасно, платіжне доручення від 28.08.2019 №2335 про сплату судового збору було надано до суду невчасно. Також вказує, що Офісом ВПП вживалися всі можливі заходи щодо сплати судового збору.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 08.02.2020) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Підставою для повернення апеляційної скарги згідно з ухвалою від 14.05.2019 було те, що відповідач не усунув недолік апеляційної скарги, на який було вказано в ухвалі від 18.04.2019 (до апеляційної скарги не був доданий документ про сплату судового збору).

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями цього Кодексу адміністративного обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі, а посилання на ухвали Верховного Суду щодо застосування норми процесуального права у подібних правовідносинах є безпідставним, оскільки питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюється судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 52, статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Замінити відповідача у справі - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду