Постанова

від 15.03.2019 по справі 915/1622/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1622/16

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Громадської організації інвалідів «БЛАГОВЕСТ» м. Миколаїв та Приватного проектно-будівельного малого підприємства «Інтервал» м. Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2018 р.

по справі № 915/1622/16

за позовом Приватного проектно-будівельного малого підприємства «Інтервал» м. Миколаїв

до відповідачів:

1) Громадської організації інвалідів «БЛАГОВЕСТ» м. Миколаїв;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Богел-М» м. Миколаїв;

про визнання недійсним договору

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_1

час та місце ухвалення рішення: 06.12.2018 р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області,

повний текст складено та підписано: 11.12.2018 р.

за участю представників сторін:

від Приватного проектно-будівельного малого підприємства «Інтервал» м. Миколаїв: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації інвалідів «БЛАГОВЕСТ» м. Миколаїв та Приватного проектно-будівельного малого підприємства «Інтервал» м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2018 р. по справі № 915/1622/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.02.2019 р. на 11:00 год.

16.01.2019 р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного проектно-будівельного малого підприємства «Інтервал» м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2018 р. по справі № 915/1622/16.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 р. апеляційну скаргу Приватного проектно-будівельного малого підприємства Інтервал м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2018 р. по справі № 915/1622/16 залишено без руху та надано апелянту строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

У зв'язку з усуненням 07.02.2019 р. недоліків апеляційної скарги, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного проектно-будівельного малого підприємства Інтервал м. Миколаїв та призначено до спільного розгляду разом з апеляційною скаргою Громадської організації інвалідів «БЛАГОВЕСТ» м. Миколаїв на 21.02.2019 р. на 11:00 год.

У судовому засіданні 21.02.2019 р. оголошено перерву до 15.03.2019 р. до 11:30 год.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги Громадської організації інвалідів «БЛАГОВЕСТ» м. Миколаїв та Приватного проектно-будівельного малого підприємства «Інтервал» м. Миколаїв розглянуті в межах процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 273 ГПК України.

В грудні 2016 р. Приватне проектно-будівельне мале підприємство "Інтервал" м. Миколаїв звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Громадської організації інвалідів "Благовест" м. Миколаїв та Товариства з обмеженою відповідальністю "БОГЕЛ-М" м. Миколаїв, предметом якого є:

- визнання недійсним договору від 15.08.2005 р. № 5/3, укладеного між Приватним проектно-будівельним малим підприємством "Інтервал" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв;

- визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. № 5/ЗП, укладеного між Громадською організацією інвалідів "Благовест" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв.

В обґрунтування заявленого позову (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 30.03.2017 р.) Приватне проектно - будівельне мале підприємство "Інтервал" м. Миколаїв посилалось на те, що в 2004 році, скориставшись незадовільним станом здоров'я засновника Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв ОСОБА_3, представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв змусили його підписати договір купівлі - продажу корпоративних прав.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 30.05.2007 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2007 р. у справі № 2-5-2017/2007, договір купівлі - продажу корпоративних прав від 21.06.2004 р., укладений між Приватним проектно - будівельним малим підприємством "Інтервал" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв, визнано недійсним, у зв'язку із недотриманням вимог діючого законодавства, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв придбало неіснуючі корпоративні права на Приватне проектно - будівельне мале підприємство "Інтервал" м. Миколаїв.

Позивач наполягав на недійсності договору від 15.08.2005 р. № 5/3, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України ОСОБА_4 не мав повноважень та необхідного обсягу цивільної дієздатності для підписання цього договору від імені Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв.

Вказаний правочин вчинено ОСОБА_4 поза волею власника Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв ОСОБА_3, а тому волевиявлення учасників правочину не відповідало їх внутрішній волі, у зв'язку з чим, такий правочин має бути визнаний недійсним на підставі ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Позивач стверджував, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв не було здійснено жодних дій, спрямованих на настання наслідків, обмовлених в договорі. Під'їзна дорога не побудована та фактично відсутня, а тому договір від 15.08.2005 р. № 5/3 не спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Позивач наполягає на визнанні недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. № 5/ЗП, оскільки представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв ОСОБА_5 не мав права на його укладення без письмової згоди Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв. Крім того, у зв'язку з недійсністю договору від 15.08.2005 р. № 5/3, в силу приписів ст. 216 ЦК України недійсним є і договір відступлення прав вимоги від 10.03.2015 р. № 5/ЗП, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв та Громадською організацією інвалідів "Благовест".

Позивач також вважає, що оспорюваний правочин є фіктивним; оспорюваний правочин вчинений ОСОБА_5 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел-М" м. Миколаїв без необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки відповідно до витягу з ЄДР станом на 10.03.2015 р. керівником та підписантом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел-М" м. Миколаїв є ОСОБА_6Є, а засновником є Громадська організація інвалідів "Благовест" м. Миколаїв; Товариство з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв та Громадська організація інвалідів "Благовест" м. Миколаїв фактично вчинили інший правочин ніж той, що передбачений умовами договору. Вчинений між вказаними особами правочин за своєю правовою природою є факторингом.

Громадська організація інвалідів "Благовест" м. Миколаїв у поданому до матеріалів справи відзиві на позовну заяву проти доводів позивача заперечила. 06.02.2017 р. відповідач 1 звернувся до суду з клопотанням про відмову у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2017 р. у справі № 915/1622/16 позов Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв задоволено. Визнано недійсним договір від 15.08.2005 р. № 5/3, укладений між Приватним проектно - будівельним малим підприємством "Інтервал" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв. Визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. №5/ЗП, укладений між Громадською організацією інвалідів "Благовест" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв. Стягнуто з Громадської організації інвалідів "Благовест" м. Миколаїв на користь Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 р. рішення Господарського суду Миколаївської області 13.04.2017 р. у справі № 915/1622/16 залишене без змін.

Постановою Верховного Суду від 06.06.2018 р. рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2017 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 р. у справі № 915/1622/16 скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд визнав передчасними висновки суду першої та апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для визнання недійсним договору від 15.08.2005 р., оскільки, погодившись з доводами позивача про те, що єдиним власником Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв з дня реєстрації та на час укладення оспорюваного договору від 15.08.2005 р. був лише ОСОБА_3, суди не встановили, чи були внесені зміни до статутних документів (реєстру) щодо власника підприємства після продажу ним корпоративних прав, та чи вносились зміни до статутних документів після повернення ОСОБА_3 його корпоративних прав.

Крім того, зазначаючи про те, що договір від 15.08.2005 р. підписано зі сторони Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, суди не врахували, що з часу кладення ОСОБА_3 договору купівлі - продажу корпоративних прав від 21.06.2004 р. та до набрання рішенням, яким цей договір визнано недійсним, законної сили (24.07.2007 р.) власником цього підприємства була інша особа, яка володіла всіма корпоративними правами на Приватне проектно - будівельне мале підприємство "Інтервал" м. Миколаїв.

Постанова Верховного Суду від 06.06.2018 р. містить висновок про те, що судом першої та апеляційної інстанцій не встановлено моменту, коли позивач довідався чи міг довідатися про порушення свого права з урахуванням тих правовідносин, що склалися між сторонами.

Верховним Судом зауважено також на тому, що господарськими судами не надано оцінки наявним матеріалам справи, зокрема тому факту, що відповідно до реєстраційної справи позивача, 25.01.2017 р. ОСОБА_7 вийшов зі складу засновників Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв, про що свідчить його нотаріально - посвідчена заява.

Господарськими судами не встановлено, яким чином на час вирішення цього спору по суті (13.04.2017 р.) були порушені права ОСОБА_7, і яким чином прийняття рішення у цій справі призвело до відновлення прав позивача.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2018 р. у справі № 915/1622/16, ухваленим за результатами нового розгляду справи, позов Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв задоволено частково.

Визнано недійсним договір відступлення прав вимоги від 10.03.2015 р. № 5/ЗП, укладений між Громадською організацією інвалідів "Благовест" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв.

Приватному проектно - будівельному малому підприємству "Інтервал" м. Миколаїв у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору від 15.08.2005 р. № 5/3 відмовлено.

Відмовляючи позивачу у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору від 15.08.2005 р. № 5/3, місцевий господарський суд зазначив, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2016 р. у справі № 915/686/15, яке набрало законної сили, частково задоволено вимоги Громадської організації інвалідів "Благовест" м. Миколаїв та стягнуто з Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв грошові кошти в сумі 11 871 951,99 грн.

У цьому рішенні суд зазначив, що "відповідач не довів належними та допустимими доказами факт відсутності договірних зобов'язань між ним та позивачем.

Навпаки, позивачем надані суду документальні докази, які свідчать про укладення між учасниками процесу вищенаведених договорів: № 5/3 від 15.08.2005 р., від 30.08.2007 р., № 5/3П від 10.03.2015р.

Згідно цих угод третя особа по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв протягом 2007-2008 років виконала роботи по розробленню комплексу організаційно - технічних заходів по підготовці кар'єру до промислового видобування блочного граніту Юр'ївського родовища для відповідача по справі - Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв, про що свідчать підписані між замовником та виконавцем акти виконаних робіт № № 1-11 на загальну суму 5 613 340 грн. та узгоджений 01.03.2008 р. фінансовий акт звірки.

Жодних доказів, які спростовують достовірність вищенаведених фактів, зокрема - визнання наведених угод недійсними або неукладеними, суду не надано.".

З огляду на зміст рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2016 р. у справі № 915/686/15, місцевий господарський суд, пославшись на ч. 4 ст. 75 ГПК України, зробив висновок про те, що виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв робіт за договором № 5/3 та прийняття цих робіт Приватним проектно - будівельним малим підприємством "Інтервал" м. Миколаїв свідчить про визнання Приватним проектно - будівельним малим підприємством "Інтервал" м. Миколаїв договору від 15.08.2005 р. № 5/3 укладеним, а тому відсутні правові підстави для визнання недійсним цього договору.

Задоволення позову в частині визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 10.03.2015 р. № 5/3П, обґрунтовано місцевим господарським судом тим, що в порушення вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України та п. 6.1 договору від 30.08.2007 р., яким внесено зміни до договору від 15.08.2005 р. № 5/3 та доповнено його умовами щодо порядку заміни сторони у зобов'язанні, відповідачі не надали доказів письмової згоди Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв на заміну кредитора за договором від 15.08.2005 р. № 5/3.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2018 р. у справі № 915/1622/16, Громадська організація інвалідів "Благовест" м. Миколаїв та Приватне проектно - будівельне мале підприємство "Інтервал" м. Миколаїв оскаржили його до Південно - західного апеляційного господарського суду.

Громадська організація інвалідів "Благовест" м. Миколаїв оскаржує рішення Господарського суду Миколаївської області в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. № 5/3П і наполягає на тому, що місцевим господарським судом не враховано тієї обставини, що пунктом 4.1 договору від 30.08.2007 р. внесено зміни до п. 4.3 договору від 15.08.2005 р. № 5/3, шляхом викладення його в наступній редакції: "Сторони не мають права передавати свої права та зобов'язання по цьому договору третій особі без попередньої згоди іншої сторони, крім випадку невиконання зобов'язань Замовника з оплати виконаних робіт".

Отже, на думку відповідача 1, договором передбачена можливість передачі третім особам прав та обов'язків за основним зобов'язанням без попередньої згоди іншої сторони у разі існування заборгованості (невиконання зобов'язань по оплаті).

Громадська організація інвалідів "Благовест" м. Миколаїв наполягає на тому, що місцевим господарським судом в порушення ст. 74 та ст. 75 ГПК України не враховано тієї обставини, що під час розгляду справи № 915/686/15 Господарським судом Миколаївської області досліджувались питання відповідності договорів від 15.08.2005 р. № 5/3, від 30.08.2007 р. та договору про відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. № 5/3П вимогам ст. ст. 202, 203, 215, 216, 512 та 516 ЦК України.

Приватне проектно - будівельне мале підприємство "Інтервал" м. Миколаїв оскаржує рішення Господарського суду Миколаївської області в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору від 15.08.2005 р. № 5/3 з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Приватне проектно-будівельне мале підприємство "Інтервал" м. Миколаїв створене в 1992 р. Засновником і директором цього підприємства є ОСОБА_3 (наказ про призначення на посаду директора від 06.02.1992 р. № 1-к).

Відповідно до п. 1.1 Статуту Приватного проектно-будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв 1992 року, затвердженого власником ОСОБА_3 (т. 2, а. с. 2-10), Підприємство є юридичною особою та функціонує на принципах повної самостійності як економічної, так і правової, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку України та інші рахунки, користується державними кредитами в установленому порядку.

Власником підприємства є учасник товариства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приписаний в АДРЕСА_1, паспорт ІІ-ФП № 690683 виданий 13.11.1987 року Центральним РВВС м. Миколаєва.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Статуту Приватного проектно-будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв для управління діяльністю колективу власником призначається директор та бухгалтер - казначей.

Директор є правомочним представником у взаємовідносинах з державними та іншими органами, організаціями, установами і т.д., в суді та в арбітражі. Директор на підставі діючого законодавства, зокрема, укладає договори та інші угоди від імені та в інтересах приватного малого підприємства.

21.06.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв, в особі директора ОСОБА_8 (Покупець), та ОСОБА_3 (Продавець) укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав (т. 1, а. с. 80).

Відповідно до п. 1.1 цього договору Продавець передає у власність Покупця корпоративне право на володіння Приватним проектно - будівельним малим підприємством "Інтервал" м. Миколаїв, зареєстрованим Миколаївським міськвиконкомом 06.02.1992 р. під № 2014, код 13868786, а Покупець приймає у володіння вищевказані права і здійснює оплату.

Згідно з п. 3 та п. 6 договору купівлі - продажу від 21.04.2004 р. продавець зобов'язується передати покупцю одночасно з підписанням цього договору, зокрема, печатки та штампи.

З моменту підписання цього договору та оформлення відповідних документів в органах реєстрації всі права і обов'язки, які випливають з корпоративних прав, переходять до покупця в повному об'ємі.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

01.06.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв, в особі директора ОСОБА_8 (Продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркос ЛТД" м. Миколаїв (Покупець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав № 1 (т. 1, а.с. 81).

Пунктами 1.1 та 4.4 цього договору передбачено, що Продавець майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв продав, а Покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркос ЛТД" м. Миколаїв купив корпоративні (майнові) права володіння підприємством - Приватним проектно - будівельним малим підприємством "Інтервал" м. Миколаїв (код за ЄДРПОУ 13868786) в кількості 100 (сто) % (відсотків).

З моменту підписання даного Договору та оформлення відповідних документів в органах реєстрації всі права та обов'язки, які випливають із корпоративних прав, переходять до покупця в повному обсязі.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

28.09.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркос ЛТД" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Букот" м. Миколаїв укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав № 0109К, за умовами якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Букот" м. Миколаїв перейшли корпоративні права на Приватне проектно - будівельне мале підприємство "Інтервал" м. Миколаїв, а саме: право власності на статутний фонд підприємства, на його майно, на управління ним, отримання прибутку та активів у разі його ліквідації.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.05.2007 р. (т. 1, а. с. 9-10) у справі № 2-5-217/2007:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв від 21.06.2004 р., укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав на Приватне проектно - будівельне підприємство "Інтервал" м. Миколаїв від 01.06.2006 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел-М" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркос-ЛТД" м. Миколаїв;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав на Приватне проектно - будівельне підприємство "Інтервал" м. Миколаїв від 28.09.2006 р. № 0109К, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркос-ЛТД" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Букот" м. Миколаїв;

- повернуто ОСОБА_3 корпоративні права на Приватне проектно - будівельне підприємство "Інтервал" м. Миколаїв.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2007 р. у справі 2-5-217/2007 рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.05.2007 р. змінено. Виключено з резолютивної частини рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.05.2007р. вимогу суду повернути позивачу корпоративні права на Приватне проектно - будівельне підприємство "Інтервал" м. Миколаїв. В решті рішення залишено без змін (т. 1, а.с. 11-14).

У постанові від 24.07.2007 р. у справі 2-5-217/2007 Одеським апеляційним господарським судом зазначено, що сторони договору купівлі-продажу корпоративних прав від 21.06.2004 р. не дотримали загальної вимоги, додержання якої є необхідним для чинності правочину, визначеної приписами п.5 ст.203 ЦК України, відповідно до яких правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Викладене свідчить, що при укладанні договору сторони не дотримались вимог діючого законодавства щодо визначення у договорі купівлі-продажу його предмету, через що згаданий договір відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України є недійсним.

Як вбачається із змісту договору купівлі-продажу корпоративних прав від 21.06.2004 р., ОСОБА_3 передав покупцю одночасно із підписанням договору оригінали статутних документів, печатки, штампи, звітність, бухгалтерську та кадрову документацію і товарно-матеріальні цінності. Однак, законодавство, яке діяло на момент укладання вказаного договору, не передбачало можливості зміни засновника приватного підприємства шляхом передачі статутних та інших документів на це підприємство за цивільно-правовою угодою купівлі-продажу.

Договір купівлі - продажу корпоративних прав від 21.06.2004 р. укладено без мети настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки процедура проведення державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) підприємства, не передбачає подання державному реєстратору такого договору, що виходить зі змісту наведеної правової норми.

Оскільки недійсний правочин, відповідно до приписів ст. 216 ЦК України не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, суд першої інстанції цілком правомірно визнав недійсними договір купівлі - продажу корпоративних прав на Приватне проектно - будівельне підприємство "Інтервал" м. Миколаїв від 01.06.2006 р. № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел-М" м. Миколаїв і Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркос-ЛТД" м. Миколаїв та договір купівлі-продажу корпоративних прав на Приватне проектно - будівельне підприємство "Інтервал" м. Миколаїв від 28.09.2006 р. № 0109к, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркос-ЛТД" м. Миколаїв і Товариством з обмеженою відповідальністю "Букот".

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2005 р. між Приватним проектно - будівельним підприємством "Інтервал" м. Миколаїв, в особі директора ОСОБА_4 (Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел-М" м. Миколаїв, в особі директора ОСОБА_8 (Виконавець), укладено договір № 5/3 (т. 1, а.с. 16).

Змістом пунктів 1.1-1.3 цього договору передбачено, що Виконавець виконує, а Замовник приймає розроблений комплекс організаційно-технічних заходів з підготовки кар'єра до промислового видобутку блочного граніту Юр'ївського родовища, а також з будівництва під'їзної дороги.

Об'єм організаційно-технічних заходів (ОТЗ) визначається технічним завданням (ТЗ), яке є невід'ємною частиною договору (додаток № 1). Всі роботи з виробничої підготовки кар'єра виконується поетапно, у відповідності до календарного плану (КП - додаток № 2) та оформлюється відповідним ОСОБА_9 приймання-передачі виконаних робіт етапу, з відображенням переданої документації та матеріальних цінностей.

До договору сторонами складено Додаток № 1 "Технічне завдання" та Додаток № 2 "Календарний план" (т. 1, а. с. 17).

Договір та додатки до нього підписані та скріплені печатками сторін.

Відбиток печатки Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв містить літеру "Д", тобто це відбиток дублікату печатки.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.08.2005 р. керівником Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв був ОСОБА_4 За даними того ж Витягу станом на 15.08.2005р. єдиним засновником Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв був ОСОБА_3 (том 1, арк. 40-41).

При цьому на посаду директора Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв ОСОБА_4 був призначений наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв ОСОБА_8

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що сформований станом на 15.08.2005 р., (т. 1, а.с.44-45) ОСОБА_8 був не лише керівником, але і засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв - ОСОБА_8

Іншими засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв на цю дату були також: ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

30.08.2007 р. між Приватним проектно - будівельним підприємством "Інтервал" м. Миколаїв, в особі директора ОСОБА_5, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв, в особі ОСОБА_8, укладено договір про внесення змін до договору від 15.08.2005 р. № 5/3 (т. 1, а. с. 67).

В новій редакції викладено умови договору, якими врегульовувались питання виконання зобов'язання, вартості виконаних робіт, порядок розрахунків сторін, відповідальність сторін за невиконання умов договору, а також питання заміни сторони у зобов'язанні.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.08.2007 р. керівником Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв був ОСОБА_5 (без обмежень). За даними цієї ж довідки єдиним засновником Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв вказано ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 42-43).

При цьому, ОСОБА_12 на посаду директора Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв призначено рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркос - ЛТД" м. Миколаїв від 10.03.2007 р., оформленим Протоколом від 10.03.2007 р. № 17 (т. 1, а. с. 73 зворотній бік), згідно наданої за власним бажанням заяви.

На підставі цього протоколу ОСОБА_5 з 12.03.2007 р. приступив до виконання обов'язків директора Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв, що підтверджується наказом ОСОБА_5 від 12.03.2007 р. № 10 - К (т. 1, а. с. 73).

Наказ скріплено печаткою Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв з позначкою "Д" (дублікат).

10.03.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв в особі ОСОБА_5 (Первісний кредитор) та Громадською організацією інвалідів "Благовест" м. Миколаїв, в особі голови правління ОСОБА_13 (Новий кредитор), укладено договір про відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. № 5/ЗП (т. 1, а.с. 15).

Відповідно до пунктів 1.1. та 2.1 цього договору Первісний кредитор передає належне йому право вимоги, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за договором від 15.08.2005 р. № 5/3 зі змінами та доповненнями внесеними 30.08.2007 р.

Цей договір укладено відповідно до ст. 512 ЦК України та п 4.3. договору від 15.08.2005 р. № 5/3 у зв'язку з невиконанням умов оплати за виконані роботи згідно двосторонніх актів.

Пунктами 2.1. та 2.2. договору про відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. сторони визначили, що Первісний кредитор передає своє право вимоги до боржника за договором від 15.08.2005 р. №5/3 Новому кредитору на безоплатній основі, як безповоротну фінансову допомогу.

Загальна сума вимоги до боржника за договором від 15.08.2005 р. №5/3, яка передається новому кредитору, складає 11 800 691 грн.

Згідно з п. п. 3.1.2. та п. п. 3.2.1. договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор зобов'язаний не пізніше тридцяти робочих днів після підписання цього договору сповістити боржника про укладення цього договору.

Новий кредитор зобов'язаний прийняти право вимоги як безповоротну фінансову допомогу, зазначену в п. 2.1 цього договору.

Станом на 10.03.2015 р. керівником Громадської організації інвалідів "Благовест" м. Миколаїв був ОСОБА_14 Засновниками Громадської організації інвалідів "Благовест" м. Миколаїв були ОСОБА_6 та ОСОБА_15, що підтверджується Витягом у з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1, а. с. 82).

Як вбачається зі змісту позовної заяви Приватного проектно - будівельного підприємства "Інтервал" м. Миколаїв, позивач вважає, що договори від 15.08.2005 р. № 5/3 та від 10.03.2015 р. № 5/ЗП укладено з порушенням вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України.

В силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 62 ГК України (в редакції від 06.07.2005 р.) підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Згідно із ч. 3 та ч. 4 ст. 63 ГК України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Відповідно до ч. 1 - 6 ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно зі ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 237 та ч. 1 ст. 238 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до правової позиції ОСОБА_16 Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2018 р. у справі № 668/13907/13-ц, "юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 ЦК України).

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

З огляду на приписи статей 92, 237 - 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов'язки за цією довіреністю.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно.

Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені."

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір від 15.08.2005 р. № 5/3 від імені Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв підписано ОСОБА_9, а договір про внесення змін від 30.08.2007р. - ОСОБА_5

Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв під час укладення цих договорів діяв ОСОБА_8

Разом з цим, згідно відомостей, які містяться у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.08.2005р. керівником Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв був ОСОБА_4, а єдиним засновником - ОСОБА_3 .

Проте, підставою для призначення ОСОБА_4 на посаду директора Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв став наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв ОСОБА_8 від 08.07.2005 р. № 08.07 (т. 1, а. с. 72).

Наведена обставина свідчить про те, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв - ОСОБА_8, підписуючи оспорюваний договір, достеменно знав, що ОСОБА_9 та ОСОБА_5 під час вчинення перелічених вище правочинів не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення таких правочинів від імені Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв.

ОСОБА_8 було також відомо, що рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 30.05.2007 р. (зміненим постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2007 р.) у справі № 2-5-217/2007, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав від 21.06.2004 р., укладений між Приватним проектно - будівельним малим підприємством "Інтервал" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв, у заявку із тим, що при укладенні цього договору сторони не дотримались вимог діючого законодавства щодо визначення у договорі купівлі-продажу його предмету.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Матеріали справи свідчать про те, що єдиним власником Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв з дня його реєстрації і на час укладення оспорюваного договору був ОСОБА_3, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Проте, ОСОБА_8, будучи проінформованим про ці обставини, вчиняючи оспорюваний правочин та підписуючи його, діяв недобросовісно та нерозумно.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_8 та його представники за довіреністю неодноразово підписували документи в справі про визнання недійсним договору купівлі - продажу корпоративних прав, зокрема: клопотання, апеляційну та касаційну скарги, представники брали участь в судових засіданнях, а 30.07.2007р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел-М" м. Миколаїв особисто отримав копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2007 р., а 29.08.2007 р. вказана постанова оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел-М" м. Миколаїв в касаційному порядку (т.1, а. с. 165 - 176).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богел-М" м. Миколаїв, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркос-ЛТД" м. Миколаїв та Приватне проектно - будівельне мале підприємство "Інтервал" м. Миколаїв були учасниками справи № 2-5-217/2007 в Центральному районному суді м. Миколаєва, Одеському апеляційному господарському суді та у Вищому господарському суді України, а тому ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 знали про відсутність у ОСОБА_9 та ОСОБА_5 необхідного обсягу повноважень на вчинення правочинів та підписання документів від імені Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в силу приписів ч. 2 ст. 203 та ст.215 ЦК України договір від 15.08.2005 р. № 5/3 має бути визнаний недійсним, оскільки його підписано особою (ОСОБА_9 І.), яка не мала повноважень на його укладення та підписання, тобто не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання місцевого господарського суду на обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2016 р. у справі № 915/686/15 (т. 1, а. с. 74-79), і відмову у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним договору 15.08.2005 р. № 5/3 з посиланням на це рішення, оскільки предметом позову у справі № 915/686/15 була вимога Громадської організації інвалідів "Благовест" м. Миколаїв про стягнення з Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв заборгованості в сумі 20 693 613,83 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 15.08.2005 р. № 5/3 в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт.

Місцевим господарським судом під час розгляду цієї справи досліджувались: договір від 15.08.2005 р. № 5/3, договір від 30.08.2007 р. про внесення змін до договору від 15.08.2005 р. № 5/3 та договір про відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. № 5/3П.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що місцевим господарським судом оцінка перелічених вище договорів на предмет відповідності їх вимогам чинного законодавства не надавалась. При вирішенні питання щодо наявності правових підстав стягнення з Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв заборгованості в сумі 20 693 613,83 грн. місцевий господарський суд виходив з презумпції правомірності правочину, передбаченої ст. 204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Миколаївської області в частині відмови Приватному проектно - будівельному малому підприємству "Інтервал" м. Миколаїв у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору від 15.08.2005 р. № 5/3 підлягає скасуванню.

В частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. № 5/ЗП суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до п. 4.3 договору від 15.08.2005 р. № 5/3 (в редакції договору від 30.08.2017 р.) сторони не мають права передавати свої права та обов'язки за цим договором третій стороні без попередньої згоди другої сторони, крім випадку невиконання обов'язків замовника з оплати виконаних робіт.

Згідно з п. 6.4 договору від 30.08.2007 р. про внесення змін до договору від 15.08.2005 р. № 5/3 та п. п. 3.1.2 договору про відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. переведення боргу та відступлення права вимоги допускається тільки з письмової згоди сторін.

Про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язаний не пізніше тридцяти робочих днів після підписання цього договору сповістити боржника про укладення цього договору.

Отже за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки це не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Тобто відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України. Така правова позиція висловлена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.05.2015 р. по справі № 3-43гс-15.

Враховуючи наведене вище, а також з огляду встановлену під час апеляційного перегляду недійсність договору від 15.08.2005 р. № 5/3, право вимоги за яким перейшло до Громадської організації інвалідів "Благовест" м. Миколаїв, виходячи з приписів ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про недійсність договору про відступлення права вимоги від 10.03.2015 р. № 5/ЗП, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв та Громадською організацією інвалідів "Благовест" м. Миколаїв.

Щодо заяви Громадської організації інвалідів "Благовест" м. Миколаїв про застосування строку позовної давності суд апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 2 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Специфіка створення та діяльності Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв полягає у тому, що даний вид юридичної особи створюється однією особою (засновником).

Управління (керівництво) юридичною особою (приватним підприємством) здійснюється засновником безпосередньо або через призначеного ним керівника.

Отже, обізнаність юридичної особи про ті чи інші обставини співпадає з часом доведення відповідної інформації до її керівних органів.

Засновником Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв на час укладення договору від 15.08.2005 р. № 5/3 був ОСОБА_3

Разом з цим, оспорюваний правочин - договір від 15.08.2005 р. № 5/3 від імені позивача підписано ОСОБА_9, якого призначено на посаду директора Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв не засновником - ОСОБА_3, а керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Богел - М" м. Миколаїв.

З огляду на цю обставину суд апеляційної інстанції вважає, що початок перебігу строку позовної давності слід обчислювати не з моменту укладення договору, а з моменту, коли ОСОБА_3 І дізнався про порушення прав та інтересів заснованого ним Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв.

Представник Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв наполягає на тому, що про існування оспорюваного правочину - договору від 15.08.2005 р. № 5/3 позивач (і його засновник) дізнались під час розгляду Господарським судом Миколаївської області спору у справі № 915/686/15, а саме у квітні 2015 р.

Матеріали справи не містять доказів, які могли б спростувати ці доводи позивача.

Більш того, всі акти виконаних робіт, фінансовий акт звірки, гарантійний лист, акт приймання-передачі (том 1, арк. 198 - 213), які укладались на виконання умов оспорюваного договору від імені Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв підписувались ОСОБА_5 (який не мав права ані здійснювати керівництво позивачем, ані укладати правочини від імені цієї юридичної особи), що також о свідчить про необізнаність позивача про укладений договір.

Отже, з огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна заява про захист порушеного права подана Приватним проектно - будівельним малим підприємством "Інтервал" м. Миколаїв в межах строку позовної давності.

Судом апеляційної інстанції досліджено наявну в матеріалах справи заяву ОСОБА_3 (т. 2, зв. бік арк. спр. 249) про вихід зі складу засновників Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв від 25.01.2017 р. та рішення Загальних зборів засновників приватного проектно - будівельного малого підприємства від 25.01.2017 р., зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 відступив свою частку у статутному капіталі приватного підприємства ОСОБА_17.

З приводу цих документів суд зазначає, що провадження у справі № 915/1622/16 порушено за позовною заявою Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв, підписаною його представником ОСОБА_18

Довіреність на представництво інтересів Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв від 28.11.2016 р. на ім'я ОСОБА_18 підписана директором - власником позивача - ОСОБА_3

Після виходу ОСОБА_3 зі складу засновників Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв, новий засновник підприємства від поданого раніше позову не відмовився, довіреність від 28.11.2016 р, видану ОСОБА_18, не відкликав, а тому місцевий господарський суд правомірно розглянув спір по суті.

З огляду на викладені обставини, керуючись ст. ст. 272 - 282 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2018 р. у справі № 915/1622/16 в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору від 15.08.2005 р. № 5/3 скасувати.

Позов Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" м. Миколаїв в цій частині задовольнити. Визнати недійсним укладений між Приватним проектно - будівельним малим підприємством "Інтервал" м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю «Богел-М» м. Миколаїв договір від 15.08.2005 р. № 5/3.

В решті рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2018 р. у справі № 915/1622/16 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Громадської організації інвалідів «БЛАГОВЕСТ» м. Миколаїв залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_19