ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20 березня 2019 р. Справа № 903/921/18
Господарський суд Волинської області в складі судді Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг - Україна", м. Київ
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "БУГ", с. Коритниця, Володимир - Волинський район, Волинська область
про стягнення 84 006,73грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Встановив: Позивач - ТзОВ "Промагролізинг - Україна" звернувся до господарського суду з позовом до СГ ТзОВ "БУГ", в якому просить суд стягнути 84006,73грн заборгованості, в т.ч. 20163,00грн. заборгованості по сплаті сублізингових платежів, 64614,00грн. додаткових відсотків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на порушення відповідачем умов договору № 61/09Л фінансового сублізингу від 14.09.2015р.
Представник відповідача, через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву за вх. №01-57/2307/19 від 25.02.2019р. в якому вказує, що позовні вимоги не визнає повністю.
Вважає, що наведений позивачем розрахунок є хибним, а загальна сума заявлених вимог є такою, що не має здатності до арифметичної перевірки. Також вказує, що позивачем було здійснено подвоєння сум винагороди, які зазначені в графіку, як такі, що підлягають сплаті в разі належного виконання зобов'язання. Однак, алгоритм нарахування винагороди в разі прострочення боржника, передбачений п. 5.7 договору вимагає визначення прострочення та його періоду. Разом з тим, просить суд проводити судове засідання без участі представника.
Представник позивача через відділ діловодства суду подав за вх.№01-57/2608/19 від 05.03.2019р. відповідь на відзив в якому зазначає, що доводи СГ ТзОВ «БУГ» викладені у відзиві є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в додатку №3 до договору фінансового сублізингу №61/09Л від 14.09.2015р. викладено погоджений та підписаний сторонами графік сублізингових платежів, в якому кожний щомісячний сублізинговий платіж викладено в розрізі суми винагороди у вигляді відсотків та суми відшкодування викупної вартості об'єкту сублізингу. Крім того, звертає увагу суду на те, що розмір винагороди сублізингодавця у вигляді відсотків встановлений у договорі фінансового сублізингу № 61/09Л від 14.09.2015р. у розмірі фіксованої суми, яку визначено у п.5.1 договору. В подальшому вказану суму в графіку сублізингових платежів у фіксованому розмірі розділено відносно кожного чергового щомісячного сублізингового платежу, за яким в подальшому і розраховується додаткова винагорода сублізингодавця. Разом з тим, вказує, що відповідно до умов п. 5.7 та п. 8.5 договору фінансового сублізингу №61/09Л від 14.09.2015р. позивач нарахував відповідачу відсотки у подвійному розмірі відносно фіксованого розміру відсотків у конкретному лізинговому періоді, в якому відповідачем було допущено прострочення.
Ухвалою господарського від 05.03.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 20.03.2019р. на 12:00 год.
Представник позивача в судове засідання не прибув.
В судове засідання 20.03.2019р. представник відповідача не з'явився,
Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу за відсутності представників сторін та відзиву відповідача, за наявними у ній матеріалами відповідно до приписів ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
23.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Промагролізинг-Україна (сублізингодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "БУГ" (сублізингоодержувач) укладено договір фінансового сублізингу № 61/09Л.
Відповідно до умов договору сублізингодавець передає сублізингоодержувачу на умовах сублізингу у строкове платне володіння та користування з правом викупу майно, а сублізингоодержувач зобовязується прийняти об'єкт сублізингу у володіння та користування на строк, визначений п. 3.2 договору та здійснювати сублізингові платежі на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2 договору договірна ціна об'єкту сублізингу складає 495000,00грн.
Відповідно до п. 4.1 договору передача обєкта сублізингу здійснюється протягом 3 календарних днів після надходження на рахунок сублізингодавця авансового платежу за умови фактичної наявності обєкта сублізингу на складі сублізингодавця.
Згідно п. 4.5 договору підписання акту приймання-передачі обєкта сублізингу сторонами свідчить про прийняття сублізингоодержувачем обєкта сублізингу у тимчасове володіння і користування та є підставою для нарахування сублізингодавцем сублізингових платежів.
Відповідно до п. 5.1 договору до сублізингового платежу за цим договором згідно додатку № 3 Графіку сублізингових платежів входить викупна вартість обєкту сублізингу 495000 грн, винагорода сублізингодавця у вигляді відсотків 111078,00грн, інші витрати сублізигодавця 29700грн.
Відповідно до п. 5.2 договору сублізингоодержувач в строк до 30 липня 2015 року сплачує в безготівковій формі на рахунок сублізингодавця авансовий платіж, визначений у додатку № 3 Графік сублізингових платежів , що є невідємною частиною договору.
Відповідно до п. 5.3 договору сублізингові платежі вносяться сублізингоодержувачем в безготівковій формі у розмірі та строки, вказані у додатку № 3 до договору.
Датою оплати сублізингових платежів є дата зарахування даних платежів на рахунок сублізингодавця. Якщо дата сублізингового платежу згідно додатку № 3 припадає на вихідний чи святковий день, то сублізинговий платіж здійснюється в попередній робочий день (пункти 5.4, 5.5 договору).
До позову долучена специфікація (додаток № 1) опис майна, що являється об'єктом сублізингу: трактор "Беларус - 892" вартістю 495000,00грн з ПДВ.
Пунктом 3.1, 3.2. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк сублізингу по даному договору складає 36 (тридцять шість) місяців та відраховується з моменту фактичної передачі Об'єкта сублізингу від сублізингодавця до сублізингоодержувача, тобто з дати підписання сторонами ОСОБА_1 приймання-передачі об'єкта лізингу.
До матеріалів справи додано акт приймання-передачі об'єкту сублізингу від 30.09.2015р., згідно якого сублізингодавець передав, а сублізингоодержувач прийняв об'єкт лізингу - трактор "Беларус - 892" у кількості 1 штука, заводський № 90825759, двигун № НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2. Сторони засвідчили, що майно, яке передається в сублізинг, є технічно справним, повністю укомплектованим, згідно наведених у таблиці даних, та таким, що відповідає техніко-економічним характеристикам. З моменту підписання даного акту сублізингоодержувач прийняв на себе відповідальність за збереженням об'єкту сублізингу та обов'язок по захисту за власний рахунок права власності на нього лізингодавця, в тому числі зобов'язується вживати необхідних заходів по попередженню втрати чи пошкодження об'єкту сублізингу.
Пунктами 4.1, 4.5- 4.9. договору передбачено, що передача Об'єкта сублізингу здійснюється протягом 7 (семи) календарних днів після надходження на рахунок сублізингодавця авансового платежу за умови фактичної наявності об'єкта лізингу на складі Лізингодавця. ОСОБА_1 приймання-передачі Об'єкта сублізингу Сторонами свідчить про прийняття сублізингоодержувачем Об'єкта сублізингу у тимчасове володіння і користування та є підставою для нарахування сублізингодавцем сублізингових платежів. Сублізингоодержувач з моменту підписання ОСОБА_1 приймання-передачі Об'єкта сублізингу приймає на себе відповідальність за збереження Об'єкту сублізингу та обов'язок по захисту за власний рахунок права власності на нього сублізингодавця, в тому числі вживати необхідних заходів по попередженню втрати чи пошкодження Об'єкту сублізингу. ОСОБА_1 приймання-передачі підтверджує комплектність Об'єкта сублізингу та його відповідність техніко-економічним характеристикам. Після підписання ОСОБА_1 приймання-передачі ризик випадкової втрати, пошкодження чи загибелі Об'єкта сублізингу в частині, що не покривається страховими випадками, переходить до сублізингоодержувача. З дати приймання об'єкта сублізингу сублізингоодержувач відмовляється від будь-яких прямих чи непрямих претензій до сублізингодавця з приводу якості Об'єкта сублізингу.
Згідно п. 5.1-5.6 договору до сублізингового платежу за цим договором згідно додатку №3 Графіку лізингових платежів входить: викупна вартість Об'єкту сублізингу - 495000,00грн., винагорода сублізингодавця у вигляді відсотків - 111078,00грн., інші витрати сублізингодавця - 29700,00грн. Сублізингоодержувач у строк до 30 вересня 2015 року сплачує в безготівковій формі на рахунок сублізингодавця авансовий платіж, визначений у додатку №3 Графік лізингових платежів (надалі - Додаток №3), що є невід'ємною частиною даного договору. сублізингові платежі вносяться сублізингоодержувачем в безготівковій формі у розмірі та в строки, вказані у додатку №3 до договору. Датою оплати сублізингових платежів є дата зарахування даних платежів на рахунок сублізингодавця. Якщо дата сублізингового платежу згідно додатку № 3 припадає на вихідний чи святків день, то сублізинговий платіж здійснюється в попередній робочий день. Сторони можуть змінювати розміри та строки оплати чергових сублізингових платежів шляхом письмового внесення таких змін до додатку № 3 до даного договору.
Сублізингоодержувач зобов'язаний бережно користуватися Об'єктом сублізингу, зберігати його цінність, експлуатувати Об'єкт сублізингу виключно у відповідності до його цільового призначення, а також нести витрати по утриманню та утримувати Об'єкт сублізингу в робочому стані, керуючись інструкцією по експлуатації, стандартами, санітарними нормами, правилами технічної та пожежної безпеки; своєчасно вносити лізингові платежі згідно додатку № 3 до даного договору. Письмово повідомляти сублізингодавця про будь-які випадки, які сталися з Об'єктом сублізингу та призвели до його пошкодження, знищення, крадіжки (викрадення) тощо, протягом 24 годин з моменту настання такого випадку. У випадку, якщо Об'єкту сублізингу була завдана шкода з причин, що не підпадають під страховий випадок, за власний рахунок відремонтувати Об'єкт сублізингу, при цьому за сублізингодавцем зберігається обов'язок сплати всіх платежів, визначених даним договором ( п. 7.2.2, 7.2.8, 7.2.12, 7.2.14 договору).
Додатковою угодою № 2 від 22.08.2017р. сторони виклали реквізити сублізингодавця в іншій редакції, зокрема змінили адресу на: 02002, Україна, м. Київ, вул. Є. Сверстюка 11А, оф. 511
До матеріалів справи долучено копії банківських виписок по рахунку позивача на підтвердження обставин, щодо сплати відповідачем лізингових платежів (а.с. 26 -69).
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 928 від 31.10.2018р., в якій повідомляв про прострочення сплати лізингових платежів та просив сплатити відповідну заборгованість, пеню та додаткові відсотки (докази направлення в матеріалах справи а.с. 85-86).
Відповідач відповіді на претензію не надав, 31.10.2018р. перерахував позивачу заборгованість по сплаті сублізингової плати за вересень 2018 року в розмірі 20163,00грн..
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.
Відповідно до ст. 806, 807, 809 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Статтею 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що Лізингодавець зобов'язаний: 1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; 2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; 3) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу; 4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором.
Згідно ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний: 1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; 2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; 3) своєчасно сплачувати лізингові платежі; 4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; 5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; 6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; 7) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Лізингоодержувач може мати інші права та обов'язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів.
Судом встановлено, що об'єкт лізингу був переданий позивачем відповідачу у придатному для використання стані 30.09.2015р..
Відповідач сплачував лізингові платежі, що підтверджується банківськими виписками, однак не у повному обсязі згідно графіку платежів, затвердженого обома контрагентами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строки оплати лізингових платежів узгоджені сторонами в графіку лізингових платежів, що є додатком до договору і містить чіткі дати оплати кожного платежу.
Відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "БУГ" в порушення договору №61/09Л свої зобов'язання щодо сплати щомісячних лізингових платежів у період з червня 2016 року по жовтень 2018 року виконувало з порушенням встановлених додатком №3 "Графік сублізингових платежів" до договору №61/09Л строків, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу до сплати: 64977,00грн. передбаченої п. 5.7 договору №61/09Л винагороди лізингодавця у вигляді додаткових відсотків; 17281,16грн. передбаченої п. 8.4. договору №61/09Л пені у розмірі подвiйної облiкової ставки НБУ від непогашеної суми заборгованості за кожен день прострочення, 1748,57грн. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України трьох відсотків річних.
Позивач також просить стягнути з відповідача суми винагороди у подвійному розмірі, в зв'язку з простроченням сплати лізингових платежів у сумі 64977,00грн.
Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п. 5.7 договору у разі прострочення сплати сублізингоодержувачем сублізингових платежів більше ніж на 5 календарних днів сума винагороди лізингодавця у вигляді відсотків за договором підлягає сплаті у подвійному розмірі протягом всього строку прострочки, виходячи з розміру винагороди сублізингодавця у вигляді відсотків в період в якому допущено таке прострочення.
З графіку лізингових платежів, банківської виписки та розрахунку позивача, суд встановив, що з 12.08.2016р. за відповідачем обліковувалось прострочення сплати лізингових платежів протягом більше як 5 днів.
Позивач просить стягнути з відповідача суму винагороди у вигляді відсотків згідно графіку за прострочення сплати сублізингодержувачем сублізингових платежів більше ніж на 15 календарних днів в розмірі 22279,94 грн, яка складається:
- з суми 4719,00грн відсотків за несвоєчасно внесений платіж в сумі 4719,00грн. 12.08.2016р., з терміном сплати 30.06.2016р.,
-з суми 44719,00грн відсотків за несвоєчасно внесений платіж в сумі 4719,00грн. 14.09.2016р., з терміном сплати 30.07.2016р.,
-з суми 4356,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 4356,00грн 30.09.2016р., з терміном сплати 30.08.2016р.,
-з суми 13993,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 13993,00грн. 31.01.2017р. з терміном сплати 30.09.2016р.,
-з суми 3630,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 3630,00грн. 31.01.2017р., з терміном сплати 30.10.2016р.,
-з суми 3630,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 3630,00грн. 31.01.2017р., з терміном сплати 30.11.2016р.,
-з суми 3630,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 3630,00грн. 20.03.2017р. з терміном 30.12.2016р.,
-з суми 3630,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 3630,00грн. 20.03.2017р. з терміном 30.01.2017р.,
- з суми 3267,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 3267,00грн. 30.03.2017р. з терміном 28.02.2017р.,
- з суми 2904,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 2904,00грн. 02.08.2017р. з терміном 30.03.2017р.,
- з суми 2904,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 2904,00грн. 02.08.2017р. з терміном 30.04.2017р.,
- з суми 2904,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 2904,00грн. 02.08.2017р. з терміном 30.05.2017р.,
- з суми 2904,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 2904,00грн. 02.08.2017р. з терміном 30.06.2017р.,
- з суми 2904,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 2904,00грн. 07.09.2017р. з терміном 30.07.2017р.,
- з суми 22178,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 2178,00грн. 09.11.2017р. з терміном 30.09.2017р.,
- з суми 1815,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 1815,00грн. 16.01.2018р. з терміном 30.11.2017р.,
- з суми 1815,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 1815,00грн. 16.01.2018р. з терміном 30.12.2017р.,
- з суми 1815,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 1815,00грн. 30.05.2018р. з терміном 30.01.2018р.,
- з суми 1452,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 1452,00грн. 30.05.2018р. з терміном 28.02.2018р.,
- з суми 1089,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 1089,00грн. 30.05.2018р. з терміном 30.03.2018р.,
- з суми 1089,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 1089,00грн. 26.07.2018р. з терміном 30.04.2018р.,
- з суми 1089,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 1089,00грн. 26.07.2018р. з терміном 30.05.2018р.,
- з суми 1089,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 1089,00грн. 26.07.2018р. з терміном 30.06.2018р.,
- з суми 1089,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 1089,00грн. 10.09.2018р. з терміном 30.07.2018р.,
- з суми 363,00грн відсотків за невнесений платіж в сумі 363,00грн. 31.10.2018р. з терміном 30.09.2018р.,
Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму подвійного розміру винагороди лізингодавця у розмірі 64977,00грн (за червень - вересень 2016р., жовтень - грудень 2016р., січень - липень 2017р., вересень 2017р., листопад - грудень 2017р., січень - липень 2018р., вересень 2018р.) такою, що підлягає стягненню з відповідача.
З матеріалів справи вбачається прострочка відповідача в оплаті винагороди більше ніж на 15 календарних днів , оскільки не сплачена за умовами графіку платежів взагалі.
А тому, сума винагороди у вигляді відсотків за прострочення сплати сублізингоодержувачем сублізингових платежів більше ніж на 15 календарних днів в розмірі 64977,00грн. заявлена до стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки передбачена умовами п. 5.7 договору та її розрахунок є математично вірним .
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17281,16грн.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано..
Згідно п. 8.4 договору сторони погодили, що нарахування пені за даним договором не обмежується шестимісячним строком її нарахування. У разі прострочення сплати сублізингоодержувачем сублізингових платежів, а також усіх інших платежів, які належать до сплати сублізингоодержувачем згідно до даного договору та чинного законодавства, сублізингодавець має право стягнути з сублізингоодержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної заборгованості по лізингових платежах та/або інших платежах за кожний день прострочки за весь період часу протягом якого не виконано зобов'язання зі сплати по день фактичної оплати.
Отже сторони погодили інший строк нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 231 ГК України.
Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму пені у розмірі 17281,16грн, такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 1748,57грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а суму 3 % річних у розмірі 1748,57грн., що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач не надав доказів в спростування обставин, зазначених позивачем у позові та не надав доказів своєчасного виконання своїх зобов'язань зі сплати сублізингових платежів за договором № 61/09Л від 14.09.2015р.
Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "БУГ", (Волинська область, Володимир - Волинський район, с. Коритниця, вул. Зелена 24, код ЄДРПОУ 05531920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг - Україна" (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського 19, корпус 4, приміщення 84, код ЄДРПОУ 37768114) 64977,00грн. додаткових відсотків, 17281,16грн. пені, 1748,57грн. та 1762,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення
складено 22.03.2019р.
Суддя В. М. Дем`як
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2019 |
Оприлюднено | 24.03.2019 |
Номер документу | 80631134 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем`як Валентина Миколаївна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем`як Валентина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні