Рішення

від 19.03.2019 по справі 904/5330/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019м. ДніпроСправа № 904/5330/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна", м. Дніпро

про повернення безпідставно набутих коштів у сумі 750000,00 грн

у присутності представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 19.01.2019, адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 17.12.2018, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

27.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" (далі - відповідач), у якій виклало вимоги про повернення відповідачем безпідставно набутих коштів у сумі 750000,00 грн, сплачених платіжним дорученням № 517 від 23.11.2015.

Ухвалою від 29.11.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з призначенням підготовчого засідання на 27.12.2018.

19.12.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він проти позову заперечив, зазначивши про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 750000,00 грн на підставі договору, а відтак договірний характер правовідносин виключає можливість застосування судом ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також повернення майна (коштів) за ст. 1215 ЦК України. За таких обставин просить суд відмовити у задоволенні позову. Окрім того, відповідач зауважує, що кримінальне провадження №42016042630000025 від 22.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 191 Кримінального кодексу України, на час подання цієї позовної заяви було закрито через відсутність складу злочину в діях ОСОБА_3.

23.01.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій наполіг на задоволенні позову, а 28.01.2019 подав клопотання про витребування від відповідача доказів реального переміщення: двигуна електричного асинхронного 355М/L вагою 1750 кг, адсорбенту вагою 43 кг у кількості 18 одиниць та вентилятору FC091-SDS.7Q.V7 у кількості 2 шт. 12.11.2015, а саме: товарно-транспортні накладні про переміщення товару, подорожні листи, договори перевезення або докази оплати перевезення товару, інші докази переміщення товару від відповідача до позивача.

На підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України у підготовчих засіданнях оголошувались перерви: з 22.01.2019 до 28.01.2019 та з 28.01.2019 до 12.02.2019. Разом з тим, у підготовчому засіданні, що відбулось 28.01.2019, судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 27.02.2019 включно, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів, про що свідчить протокол судового засідання від 28.01.2019. Обізнаність сторін підтверджена підписом їх адвокатів у записі про оголошення перерви у засіданні суду.

Ухвалою від 30.01.2019 суд переніс підготовче засідання з 12.02.2019 на 19.02.2019 через відпустку судді Воронько В.Д..

У судовому засіданні 19.02.2019 оголошено перерву до 25.02.2019.

На підставі ч. 1 ст. 185 ГПК України суд ухвалою від 25.02.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.03.2019.

У судовому засіданні 19.03.2019 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення стосовно предмета спору.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, платіжним дорученням №517 від 23.11.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" (далі - позивач, платник) перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" (далі - відповідач, отримувач) 750000,00 грн з призначенням платежу "Оплата згідно договору займа №1 від 23.10.15", але, за твердженнями позивача, жодних договірних відносин між сторонами не існувало.

З наявного у матеріалах справи листа керуючого відділенням "Калинове" АТ "ОТП Банк" в м. Дніпро за вих. №307-01-5/183 від 29.11.2018 вбачається, що вказане платіжне доручення №517 від 23.11.2015 на суму 750000,00 грн було здійснене через електронну банківську систему клієнт-інтернет-банкінгу "OTP Online" та підписане електронним цифровим підписом користувача ОСОБА_3.

Згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" №05-к від 23.03.2015 ОСОБА_3, комерційний директор ТОВ "Енергетичні системи", з 24.03.2015 року був переведений на посаду директора Дніпропетровської філії ТОВ "Енергетичні системи" на умовах повного робочого дня з окладом згідно зі штатним розписом і звільнений з даної посади з 17.12.2015 року за власним бажанням, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом із наказу №40-д Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" від 17.12.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" (код ЄДРПОУ 40093258) є ОСОБА_3 - колишній директор Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи", який також є директором підприємства відповідача. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" зареєстроване 30.10.2015, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тож, як стверджує позивач, ОСОБА_3, користуючись своїм службовим становищем директора Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" перерахував на тільки-но створене ним власне підприємство без жодних правових підстав грошові кошти в сумі 750000,00 грн.

За вказаним фактом Індустріальним відділенням поліції Дніпропетровського відділу поліції за заявою позивача було відкрито кримінальне провадження №42016042630000025.

Стверджуючи відсутність підстав для перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" у сумі 750000,00 грн платіжним дорученням №517 від 23.11.2015 з призначенням платежу "Оплата згідно договору займа №1 від 23.10.15", позивач вказує на те, що, по-перше, договір займу (позики) не міг бути укладений Дніпропетровською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" через відсутність у керівника філії повноважень на укладення таких правочинів (пунктом 7.12 Положення про Дніпропетровську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" встановлено пряму заборона на отримання та/або надання займів, фінансової допомоги, позики), по-друге, дата договору займу №1 - 23.10.2015 - на сім днів передує даті утворення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна".

Таким чином, враховуючи факт позадоговірного отримання відповідачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" коштів у сумі 750000,00 грн, позивач листом від 11.12.2015 за вих. №223 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" з вимогою повернути йому вказану грошову суму, як неправомірно отриману.

Проте, як зауважив позивач, відповідач відповіді на вимогу не надав і грошових коштів у сумі 750000,00 грн не повернув.

Наявні обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що між сторонами існували договірні відносини, а саме - був укладений договір поставки №15199 від 12.11.2015, відповідно до якого ТОВ "Ентех Україна" здійснило поставку товарів на ТОВ "Енергетичні системи" вартістю 750000,00 грн. Тому, як стверджує відповідач, кошти в сумі 750000,00 грн були сплачені позивачем на підставі саме цього договору за отриманий від ТОВ "Ентех Україна" товар, але у призначенні платежу була допущена помилка. Відповідач пояснив, що після отримання вказаних коштів Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" від Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" було отримано лист щодо корегування призначення платежу у платіжному дорученні №517 від 23.11.2015, згідно з яким призначення платежу необхідно читати у наступній редакції: "Оплата згідно договору поставки №15199 від 12.11.15р.".

Також відповідач зазначив, що на вимогу позивача про повернення коштів від 11.12.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" було надіслано обґрунтовану відповідь про відмову у повернення коштів, оскільки ці кошти є оплатою за товар, поставлений позивачу відповідачем на підставі договору поставки №15199 від 12.11.2015.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016042630000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, було досліджено обставини перерахування на той момент директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" ОСОБА_3 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" грошових коштів в розмірі 750000,00 грн та встановлено, що вказані кошти були переведені з призначенням платежу "відповідно до договору займа №1 від 23.10.2015 року", яке в подальшому було змінено на "Оплата згідно договору поставки №15199 від 12.11.2015 р.". Досудовим розслідування також встановлено, що за документами Товариство з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" матеріальні цінності на загальну суму 750000,00 грн, а саме: двигун електричний асинхронний 355M/L вартістю 570000,00 грн, адсорбент F-200 в кількості 18 шт вартістю 142002,00 грн, вентилятор FC091-SDS.7Q.V7 в кількості 2 шт вартістю 37998,00 грн.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 25.07.2017 кримінальне провадження №42016042630000025 від 22.02.2016 закрито за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, що, на думку відповідача, свідчить про безпідставність тверджень позивача щодо перерахування ним відповідачу грошових коштів без жодних правових підстав.

У підтвердження наведених у відзиві обставин, яким відповідач обґрунтовує свої заперечення, останнім суду надані наступні документи:

- договір поставки №15199 від 12.11.2015, підписаний зі сторони відповідача представником по довіреності ОСОБА_4 та зі сторони позивача - директором Дніпропетровської філії ОСОБА_5;

- акт приймання-передачі товарів від 12.11.2015 до договору №15199 від 12.11.2015, а саме: двигуна електричного асинхронного 355M/L вартістю 570000,00 грн (з примітками про те, що серійний номер двигуна не читається, двигун має механічні пошкодження, ротор потребує ремонту), адсорбенту F-200 в кількості 18 шт вартістю 142002,00 грн, вентилятора FC091-SDS.7Q.V7 (з приміткою про те, що вентилятори потребують заміни підшипників) в кількості 2 шт вартістю 37998,00 грн, підписаний зі сторони позивача та відповідача тими самими особами;

- видаткову накладну №ЕН-0000001 від 12.11.2015 на суму 750000,00 грн;

- довіреність №1 від 10.11.2015 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" громадянкою ОСОБА_4 в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях і т.і., у тому числі, з правом укладання будь-яких договорів;

- товарно-транспортну накладну №1 від 12.11.2015 на перевезення товару за накладною № ЕН 0000001 від 12.11.2015 вантажоодержувачу Дніпропетровській філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи";

- договір поставки №15 10.11.2015, підписаний відповідачем, як покупцем, та ТОВ "Нортон-Трейд", як постачальником, зі специфікацією №1 від 10.11.2015 на суму 710000,00 грн;

- акт приймання-передачі товарів від 11.11.2015 до договору №15 від 10.11.2015 та видаткову накладну №715 від 10.11.2015 на суму 710000,00 грн про передачу від ТОВ "Нортон-Трейд" відповідачу наступних товарів: двигуна електричного асинхронного 355M/L вартістю 539593,94 грн (з примітками про те, що серійний номер двигуна не читається, двигун має механічні пошкодження, ротор потребує ремонту), адсорбенту F-200 в кількості 18 шт вартістю 134433,36 грн, вентилятора FC091-SDS.7Q.V7 (з приміткою про те, що вентилятори потребують заміни підшипників) в кількості 2 шт вартістю 335972,70 грн;

- лист ТОВ "Аудиторська фірма" Паритет Капітал" №91-9 від 24.11.2015, адресований директору ДФ ТОВ "Енергетичні системи", щодо уточнення призначення платежу, помилково вказаного співробітником ТОВ "Аудиторська фірма" Паритет Капітал" у платіжному дорученні №517 від 23.11.2015 на суму 750000,00 грн;

- постанову від 25.07.2017 Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України про закриття кримінального провадження №42016042630000025 від 22.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність повного задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Факт відсутності між позивачем та відповідачем правовідносин за договором займа (позики) №1 від 23.10.2015 визнається учасниками справи не викликає у суду обґрунтованого сумніву у його достовірності, у зв'язку з чим в силу припису ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню під час розгляду даної справи.

Порядок повернення безпідставно набутого майна регулюються ст. 1212 ЦК України (глава 83).

Так, відповідно до ч. 1 цієї статті Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 139 Господарського кодексу України (далі - ГК України), гроші у національній валюті є коштами у складі майна суб'єктів господарювання, тобто майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Позивачем належним чином доведено безпідставність перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 750000,00 грн платіжним дорученням №517 від 23.11.2015 із призначенням платежу "Оплата згідно договору займа №1 від 23.10.15".

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті (далі - Інструкція), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, платіжним дорученням є розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Пунктом 1.7 Інструкції встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

При цьому, пунктом 3.8 Інструкції передбачено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

У відповідності до п. 30.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Отже, чинним законодавством, що регулює здійснення безготівкових платежів, не передбачено можливості зміни реквізитів розрахункового документу, по якому банком вже завершено переказ коштів. І, згідно з п. 33.2 статті 33 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Тому суд критично оцінює доводи відповідача щодо коригування позивачем допущеної ним помилки у призначенні платежу в платіжному дорученні №517 від 23.11.2015 та зарахування грошових коштів у сумі 750000,00 грн в якості оплати відповідачу за товару на підставі договору поставки №15199 від 12.11.2015, оскільки невідповідність інформації, зазначеної у платіжному дорученні, суті операції, щодо якої здійснюється переказ коштів за вказаним розрахунковим документом, є порушенням вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті та підставою для відповідальності платника, але аж ніяк не може вважатися виконанням зобов'язання, проведеним платником належним чином в іншій господарській (банківській) операції.

Наданий відповідачем лист ТОВ "Аудиторська фірма" Паритет Капітал" №91-9 від 24.11.2015, адресований директору ДФ ТОВ "Енергетичні системи" ОСОБА_3, щодо уточнення призначення платежу, помилково вказаного у платіжному дорученні №517 від 23.11.2015 на суму 750000,00 грн, не приймається судом в якості доказу, що підтверджує факт допущення помилки при заповненні реквізиту "призначення платежу" цього розрахункового документу з огляду на наступне.

Даний лист складений від імені ТОВ "Аудиторська фірма" Паритет Капітал" і з його змісту випливає, що помилку в призначенні платежу платіжного доручення №517 від 23.11.2015 на суму 750000,00 грн допущено співробітником саме ТОВ "Аудиторська фірма" Паритет Капітал".

Ця інформація суперечить відомостям, наданим відділенням "Калинове" АТ "ОТП Банк" в м. Дніпрі на запит позивача щодо здійснення 23.11.2015 платежу на суму 750000,00 грн, за якими платіжне доручення №517 від 23.11.2015 на суму 750000,00 грн, згідно з наданими банком у підтвердження документами, підписано електронним цифровим підписом користувача ОСОБА_3.

Відповідачем не надано будь-яких доказів у підтвердження взаємовідносин позивача із ТОВ "Аудиторська фірма" Паритет Капітал", які б слугували підставою для використання співробітниками ТОВ "Аудиторська фірма" Паритет Капітал" носія з електронним цифровим підписом керівника ДФ ТОВ "Енергетичні системи" ОСОБА_3

Не можуть бути прийняті судом до уваги також і надані відповідачем документи у підтвердження існування між сторонами спору правовідносин за договором поставки №15199 від 12.11.2015 з огляду на їх невідповідність вимогам ст. 78 ГПК України щодо достовірності, тобто можливості встановити дійсні обставини справи.

На дату складання та підписання документів, що містять відомості про поставку товарів за договором №15199 від 12.11.2015, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора Дніпропетровської філії ТОВ "Енергетичні системи" на умовах повного робочого дня з окладом згідно зі штатним розписом, був одночасно також єдиним учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" та його одноосібним виконавчим органом (директором).

Тож, підписання ОСОБА_3 договору поставки №15199 від 12.11.2015 від імені Дніпропетровської філії ТОВ "Енергетичні системи" з юридичною особою, засновником та керівником (посадовою особою) якої останній являється, має очевидні ознаки правочину, щодо якого у відповідача є заінтересованість. А документи, що містять відомості про поставку товарів за договором №15199 від 12.11.2015, фактично є складеними та підписаними однією і тією ж самою особою - ОСОБА_3 за участю іншої особи - ОСОБА_4, з якою останній перебуває у родинних відносинах.

За своєю суттю поставка товару є господарською операцією, визначення поняття якої надано у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто - дією або подією, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

В свою чергу, згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (документи, які містять відомості про господарські операції).

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

У відповідності до частин 3-5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до припису ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, факт здійснення господарської операції підтверджується не лише первинними документами, які містять відповідні відомості, але й документами бухгалтерського обліку, що засвідчують зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі учасника такої операції (регістри синтетичного та аналітичного обліку), та фінансової, податкової (податкові накладні, декларації тощо), статистичної та іншої звітності.

Відповідач не надав суду будь-яких інших доказів у підтвердження факту здійснення господарської операції по поставці позивачу товару за договором №15199 від 12.11.2015, окрім вище перерахованих первинних документів, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" зареєстроване як платник податку на додану вартість лише 01.12.2015, у зв'язку з чим податкові накладні за договором від 12.11.2015 не складалися та не реєструвалися через відсутність законодавчих підстав.

Проте, зі змісту наданого договору поставки №15199 від 12.11.2015, а саме - пункту 7.8 вбачається, що і покупець (позивач) і постачальник (відповідач) є платниками податку на прибуток на загальних підставах.

Відповідно до норм чинного податкового законодавства відповідач, як платник податку на прибуток підприємств, повинен був відобразити дохід від реалізації позивачу товарів за договором поставки №15199 від 12.11.2015, який в розумінні ст. 134 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, у своїй податковій звітності з даного податку.

Однак, матеріали справи не містять доказів зміни в структурі активів відповідача, ані пов'язаних із придбанням товару для подальшого продажу та його обліком на підприємстві відповідача (документи про оплату товару ТОВ "Нортон-Трейд", документи про оприбуткування товару відповідачем), ані з вибуттям даного товару у зв'язку з його поставкою позивачу та відображенням економічної вигоди від господарської операції по поставці.

Посилання у видаткових накладних №ЕН-0000001 від 12.11.2015 та №715 від 10.11.2015 на неможливість прочитання серійного номера двигуна електричного асинхронного 355M/L викликає сумнів у фактичній наявності вказаного товару, оскільки двигун є номерним агрегатом, який повинен супроводжуватись документами про його походження, гарантійні зобов'язання виробника та відповідною технічною документацією.

Також слід зазначити, що з відкритих джерел інформації (даних Єдиного державного реєстру судових рішень) вбачається, що ТОВ "Нортон-Трейд" (39911828), яке за наданими відповідачем документами є постачальником товару, в подальшому поставленого позивачу, у п'яти кримінальних провадженнях (кримінальні справи №522/23082/16-к, 263/11570/18, №263/3458/18, №263/3469/18, №263/12393/18) фігурує як підприємство з ознаками "ризиковості" та підприємство, діяльність якого містить ознаки фіктивності, яке використовується для вчинення фіктивних правочинів та проведення так званих "безтоварних операцій".

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідження наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності не дає суду достатніх підстав для переконання в дійсності обставин, наведених відповідачем в обґрунтування його заперечень проти позовних вимог.

Надані відповідачем первинні документи не надають можливості встановити дійсність господарської операції по поставці товару відповідачем на адресу позивача за договором поставки №15199 від 12.11.2015.

З огляду на вищенаведене, заперечення відповідача щодо наявності у нього правових підстав для отримання грошових коштів від позивача в сумі 750000,00 грн, перерахованих платіжним дорученням №517 від 23.11.2015, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Частиною першою статті 222 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Матеріали справи підтверджують, що відповідач свідомо не повертав безпідставно набуте майно власнику, чим порушив вищецитовані правові норми. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 11250,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, 9-М; ідентифікаційний код 40093258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 55, літера 1; ідентифікаційний код 34539396) безпідставно набуті грошові кошти в сумі 750000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 11250,00 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 22.03.2019.

Суддя В.Д. Воронько