Постанова

від 25.09.2019 по справі 904/5330/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5330/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Пінчук Є.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентех Україна» , м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019р. у справі №904/5330/18 (суддя Воронько В.Д., повне рішення складено 22.03.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи» ,м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентех Україна» , м. Дніпро

про повернення безпідставно набутих коштів у сумі 750 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентех Україна» про повернення відповідачем безпідставно набутих коштів у сумі 750 000,00 грн., сплачених платіжним дорученням № 517 від 23.11.2015р..

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019р. позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 750000,00 грн. безпідставно набутих коштів та витрати по сплаті судового збору в сумі 11250,00 грн.

В обгрунтування прийнятого рішення господарський суд послався на те, що надані відповідачем первинні документи не надають можливості встановити дійсність господарської операції по поставці товару відповідачем на адресу позивача за договором поставки №15199 від 12.11.2015р.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Енергетичні системи» звернулося до Центрального апеляційного суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- між сторонами існували договірні відносини, а саме: був укладений договір поставки №15199 від 12.11.2015р. і кошти в сумі 750000грн. були сплачені позивачем на підставі цього договору за отриманий від відповідача товар;

- матеріалами справи підтверджується, що ситуація стосовно виправлення допущеної позивачем помилки при зазначені у платіжному дорученні призначення платежу була врегульована сторонами договору поставки №15199 від 12.11.2015р. шляхом направлення позивачем листа відповідачу, в якому було зазначено, що призначення платежу за платіжним дорученням №517 від 23.11.2015р. необхідно читати у наступній редакції: Оплата згідно договору поставки №15199 від 12.11.2015р. ;

- в матеріалах справи наявний лист ТОВ Аудіторська фірма Паритет Капітал , яке здійснювало у 2015р. бухгалтерське обслуговування відповідача, в якому вказано, що помилка у платіжному дорученні сталася з вини її працівників.

Просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2019 року відкрите апеляційне провадження у справі № 904/2201/19. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 01.07.2019р. розгляд справи призначено в судовому засіданні з викликом сторін.

У зв`язку з відпусткою суддів - членів колегії, на підставі повторного автоматизованого розподілу справ, ухвалою суду від 29.08.2019р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Дарміна М.О., Березкіної О.В.

Згідно ст. 269 ГПК України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін вважає, що остання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом і вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №517 від 23.11.2015р. ТОВ "Енергетичні системи" перерахувало ТОВ "Ентех Україна" 750 000,00 грн. з призначенням платежу "Оплата згідно договору займу №1 від 23.10.15р. .

З наявного у матеріалах справи листа керуючого відділенням "Калинове" АТ "ОТП Банк" в м. Дніпро за вих. №307-01-5/183 від 29.11.2018р. вбачається, що вказане платіжне доручення №517 від 23.11.2015р. на суму 750000,00 грн було здійснене через електронну банківську систему клієнт-інтернет-банкінгу "OTP Online" та підписане електронним цифровим підписом користувача Носенка Андрія Олексійовича.

Наказом ТОВ "Енергетичні системи" №05-к від 23.03.2015р. ОСОБА_1 , комерційний директор ТОВ "Енергетичні системи", з 24.03.2015 року був переведений на посаду директора Дніпропетровської філії ТОВ "Енергетичні системи" на умовах повного робочого дня з окладом згідно зі штатним розписом. Звільнений з даної посади з 17.12.2015 року за власним бажанням, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом із наказу №40-д Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" від 17.12.2015р..

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентех Україна" (код ЄДРПОУ 40093258) зареєстроване 30.10.2015р.

Єдиним учасником даного товариства є ОСОБА_1 - колишній директор Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи", який також є директором підприємства відповідача.

За твердженням позивача, ОСОБА_1 , користуючись своїм службовим становищем директора Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" перерахував на тільки-но створене ним власне підприємство без жодних правових підстав грошові кошти в сумі 750000,00 грн.

Викладені обставини були визначальними при зверненні позивача з позовом до суду з вимогою повернути йому вказану грошову суму, як неправомірно отриману.

Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції посилався на укладення сторонами договору поставки №15199 від 12.11.2015р., підписаним з сторони відповідача представником по довіреності ОСОБА_2 та зі сторони позивача - директором Дніпропетровської філії Носенком А.А.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Приписами ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, вимога про повернення коштів на підставі вказаної статті може пред`являтися лише у випадку відсутності між сторонами правочину або будь-якої іншої підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. ст. 11, 202 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

В даному випадку відповідачем ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи не надано доказів існування між сторонами господарських правовідносин у вигляді укладення останніми договору займу договору №1 від 23.10.15р., на підставі якого у позивача існує обов`язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів в сумі 750 000,00грн, тому апеляційний суд погоджується з висновками господарського суду стосовно того, що відповідач є особою, яка набула грошові кошти, без достатньої правової підстави у розумінні ст. 1212 ЦК України.

Відповідачем доказів повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів в сумі 750000,00 грн. не надано, тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з ТОВ Ентех Україна 750000,00грн.

З огляду на наведене підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.

Посилання скаржника на укладення між сторонами договору поставки №15199 від 12.11.2015р., на виконання якого позивачем були перераховані кошти в сумі 750000грн. за отриманий від відповідача товар та на те, що призначення платежу "Оплата згідно договору займа №1 від 23.10.15" у платіжному дорученні позивачем вказано помилково, колегією суддів до уваги на приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, платіжним дорученням є розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Пунктом 1.7 Інструкції встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

При цьому, пунктом 3.8 Інструкції передбачено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Отже, невідповідність інформації, зазначеної у платіжному дорученні, суті операції, щодо якої здійснюється переказ коштів за вказаним розрахунковим документом, є порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті та підставою для відповідальності платника, але не може вважатися виконанням зобов`язання, проведеним платником належним чином в іншій господарській (банківській) операції, про що правомірно зазначив господарський суд в оскаржуваному рішенні.

Також не приймаються до уваги доводи скаржника про виправлення допущеної позивачем помилки при зазначені у платіжному дорученні призначення платежу шляхом направлення позивачем листа відповідачу, в якому було зазначено, що призначення платежу за платіжним дорученням №517 від 23.11.2015р. необхідно читати у наступній редакції: Оплата згідно договору поставки №15199 від 12.11.2015 , оскільки докази направлення цього листа відповідачу одразу після здійснення платежу відсутні.

Крім того, як було вказано позивачем у відзиві на відзив на позовну заяву, такий лист ним був отриманий лише в кінці грудня 2015року у відповідь на вимогу повернути кошти.

Безпідставні посилання скаржника на лист ТОВ Аудіторська фірма Паритет Капітал , яке нібито здійснювало у 2015р. бухгалтерське обслуговування відповідача та в якому вказано, що помилка у платіжному дорученні сталася з вини її працівників з огляду на нижчевикладене.

Частиною 1 статті 74 та частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.3 ст. 269 цього Кодексу докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відділенням "Калинове" АТ "ОТП Банк" в м. Дніпрі на запит позивача було надано відповідь, що платіжне доручення №517 від 23.11.2015р. на суму 750000,00 грн., згідно з наданими банком у підтвердження документами, підписано електронним цифровим підписом користувача ОСОБА_1 .

Як правильно встановлено господарським судом, підтвердження взаємовідносин позивача із ТОВ "Аудиторська фірма" Паритет Капітал", які б слугували підставою для використання співробітниками ТОВ "Аудиторська фірма" Паритет Капітал" носія з електронним цифровим підписом керівника ДФ ТОВ "Енергетичні системи" Носенко А.О. позивачем під час розгляду справи господарським судом не надано.

Копія договору №8-БО від 02.03.2015 на бухгалтерське обслуговування, який укладено між ТОВ "Аудиторська фірма" Паритет Капітал" та Дніпропетровським філіалом була надана відповідачем лише під час звернення до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, при цьому доказів, які б підтверджували неможливість подання договору до суду першої інстанції відповідачем не надано.

Тому договір №8-БО від 02.03.2015р. на бухгалтерське обслуговування колегією суддів до уваги не приймається.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, скаржник не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019р. у справі №904/5330/18 постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентех Україна» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019р. у справі №904/5330/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з моменту складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна