Ухвала

від 21.03.2019 по справі 910/559/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.03.2019Справа № 910/559/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест-охорона"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

про стягнення 163 929,28 грн,

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Венбест-охорона" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про стягнення 163 929,28 грн, з яких 160 429,28 грн - майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, 3 500,00 грн - оплата за підготовку та оформлення висновку експертного дослідження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу, як власнику транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано майнову шкоду. Оскільки, за твердженнями позивача, відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега", позивач вказує, що обов'язок з відшкодування шкоди в розмірі 160 429,28 грн та витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 3 500,00 грн покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі № 910/559/19 для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

30.01.2019 до канцелярії суду від Моторного (транспортного)страхового бюро України надійшла довідка про страховий поліс серії НОМЕР_3.

30.01.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позов заперечує з огляду на те, що ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривий Ріг було встановлено вину ОСОБА_1 за пошкодження здоров'я, а не автомобіля, а також зазначено про примирення обвинуваченого з потерпілими, тому у відповідача відсутні підстави для відшкодування вартості спричиненої шкоди.

Крім того, відповідач зазначає, що, приймаючи до уваги приписи статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", автомобіль "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є фізично знищеним, оскільки вартість ремонту автомобіля більша за його ринкову вартість.

При цьому, до відзиву на позовну заяву Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" додано висновок експертного автотоварознавчого дослідження №Д4/06/17 від 07.06.2017 про оцінку транспортного засобу, складений судовим експертом Чивчишем Олегом Петровичем, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 98 279,39 грн, а ринкова вартість вказаного транспортного засобу на дату складання оцінки з урахуванням пошкоджень становить 39 514,81 грн.

Водночас, в матеріалах справи міститься висновок експертного автотоварознавчого дослідження №Д29/10/18 від 26.10.2018 про визначення матеріального збитку, складений судовим експертом Чивчишем Олегом Петровичем на замовлення позивача, зі змісту якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 160 496,28 грн, а ринкова вартість даного транспортного засобу становить 137 794,20 грн.

11.02.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 99 000,00 грн майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; 13 634,88 грн пені, 4 378,00 грн 3% річних та 15 210,41 грн інфляційних втрат, а також 3 500,00 грн оплати за підготовку т оформлення висновку експертного дослідження.

Також, 11.02.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти обставин, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в повному обсязі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Законом України від 05 липня 2012 року № 5090-VІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який набрав чинності з 05 лютого 2013 року, до статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" були внесені зміни, які полягали, зокрема в тому, що із вказаної статті виключено пункт 30.3, яким передбачалося, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП, а право на залишки транспортного засобу отримує страховик.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у новій редакції транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП . Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП .

Отже, для визнання автомобіля фізично знищеним згода власника транспортного засобу фактично не потрібна, оскільки вказівку на це вилучено із вказаної статті Закону, а пункт 30.3 - взагалі виключено. Передбачено лише дві підстави, коли транспортний засіб вважається фізично знищеним: у випадку, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 207/2838/15-ц.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту наданих сторонами висновків експертних автотоварознавчих досліджень вбачається лише ринкова вартість автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на момент складання відповідних висновків, проте в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо вартості транспортного засобу автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 21.11.2016.

Оцінюючи доводи сторін, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на письмові пояснення та докази, які було подано сторонами, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. При цьому, суд виходить з наступного.

Приписами частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до частини 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частин 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У статті 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Проте, з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з'ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у розглядуваному спорі, та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, враховуючи приписи статті 247 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення справи № 910/559/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест-охорона" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про стягнення 163 929,28 грн, з яких 160 429,28 грн - майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, 3 500,00 грн - оплата за підготовку та оформлення висновку експертного дослідження до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.

Крім того, суд зазначає, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, подана до суду 11.02.2019, буде розглянута під час підготовчого судового засідання.

За таких обставин, зважаючи на значення даної справи для сторін, а також приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, керуючись статтями 2, 3, 12, 74, 120-121, 234-235, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи № 910/559/19 за правилами загального позовного провадження.

2. Підготовче засідання призначити на 17.04.19 о 14:15 . Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7 .

3. Викликати для участі у підготовчому засіданні представників учасників справи, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників. Явку представників сторін визнати обов'язковою!

4. Попередити учасників справи про наслідки неявки в судове засідання відповідно до вимог статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

5. Запропонувати позивачу надати суду:

- для огляду в підготовчому судовому засіданні: оригінали документів, копії яких подано до матеріалів справи;

- відомості щодо вартості транспортного засобу автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 21.11.2016.

6. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України.

7. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до 12.04.2019 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

8. Звернути увагу учасників справи на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

9. Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені відповідно до вимог частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003).

10. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

11. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку її функціонування.

12. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ