Постанова

від 10.09.2019 по справі 910/559/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р. Справа№ 910/559/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Хрипуна О.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 (повний текст рішення складено 11.06.2019)

у справі №910/559/19 (суддя Джарти В.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест-охорона"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

про стягнення 132223,29 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Венбест-охорона" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про стягнення 160429,28 грн в якості майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, 3500 грн в якості оплати за підготовку та оформлення висновку експертного товарознавчого дослідження №Д29/10.18 від 26.10.2018.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим завдано шкоду позивачу.

Позивач зазначає, що відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега", а тому обов`язок з відшкодування шкоди в розмірі 160429,28 грн та витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 3500,00 грн покладається на відповідача.

11.02.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 99000,00 грн майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; 13634,88 грн пені, 4378,00 грн 3% річних та 15210,41 грн інфляційних втрат, а також 3500,00 грн оплати за підготовку та оформлення висновку експертного дослідження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест-охорона" 99000,00 грн майнової шкоди, 13634,88 грн пені, 4378,00 грн три проценти річних, 15210,41 грн інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 1983,35 грн та 3500,00 грн судових витрат на підготовку експертного висновку.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 в спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 21.11.2016, а також наявність причинно-наслідкового зв`язку з діями зазначеної особи та завданні не лише тілесних ушкоджень пасажирам, які перебували в автомобілі "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а і самому транспортному засобу повністю підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Господарським судом міста Києва вказано, що так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди 21.11.2016 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" за полісом №АЕ/9723631 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов`язок відшкодувати шкоду замість винуватця у заподіянні такої шкоди несе страховик (відповідач) в межах встановлених лімітів відповідальності та за вирахуванням франшизи.

Також місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що оскаржуване рішення було ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що місцевий суд неправильно застосував п.30.1 ст.30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при визначенні вартості пошкодженого транспортного засобу та неправомірно не прийняв до уваги висновок експертного автотоварозначого дослідження, наданий відповідачем.

На думку відповідача, у даному спорі слід застосовувати п.30.2 ст.30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідач стверджує, що місцевим господарським судом неправомірно була встановлена вина ОСОБА_2 у завданні шкоди позивачу у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу"Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та у даному випадку суд мав призначити експертизу для встановлення відповідних обставин.

Також відповідач зазначає, що у даному випадку відсутні підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, невірно визначено періоди таких нарахувань та місцевим судом порушено п.36.5 ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №910/559/19, визначено здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №910/559/19 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

09.08.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Статтями 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.11.2016 о 13 год. 45 хв. по проїзній частині дороги вулиці Лісового, в Довгинцівському районі міста Кривого Рогу сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Венбест-охорона", та транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода відбулась з огляду на порушення водієм транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 п.1.5., 2.3. д), 2.9. б) Правил дорожнього руху України. Вину вказаного водія у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального Кодексу України, встановлено ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.03.2017 по справі №211/407/17-к (провадження №1-кп/211/219/17), якою було закрито провадження у справі у зв`язку з примиренням сторін.

Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача, що місцевим господарським судом неправомірно була встановлена вина ОСОБА_2 у завданні шкоди позивачу у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу"Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та у даному випадку суд мав призначити експертизу для встановлення відповідних обставин.

Так, місцевий суд вірно зазначив, що ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.09.2017 по справі №211/407/17-к (провадження №1-кп/211/219/17) було роз`яснено, що ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.03.2017 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України, у зв`язку з визнанням ним своєї вини у дорожньо-транспортній пригоді, примиренням з потерпілим ОСОБА_4 та відшкодуванням спричиненої шкоди та кримінальне провадження закрито на підставі ст.46 КК України, відповідно до якої особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Між порушенням ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості потерпілому ОСОБА_4 , що сталося 21 листопада 2016 року по АДРЕСА_1 є прямий причинний зв`язок.

Крім того, господарський суд міста Києва вірно вказав, що в матеріалах справи міститься лист ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що останній підтверджує, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди він був притягнутий до кримінальної відповідальності, яка поглинає адміністративну відповідальність особи за скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкодився транспортний засіб "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження №120160402300000817, а його вину у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди встановив суд.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Судом встановлено, що згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №Д29/10/18 від 26.10.2018 про визначення матеріального збитку, складеного судовим експертом ОСОБА_5 на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 160496,28 грн.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №Д4/06/17 від 07.06.2017 про оцінку транспортного засобу, складеного судовим експертом Чивчишем Олегом Петровичем на замовлення відповідача, відповідно до якого ринкова вартість вказаного транспортного засобу на дату складання оцінки з урахуванням пошкоджень становить 39514,81 грн.

Апеляційний суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №922/4013/17, від 03.07.2019 у справі №910/12722/18.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17, від 03.07.2019 у справі №910/12722/18.

Відповідно до рахунку від 16.05.2018 станції технічного обслуговування - Фізичної особи-підприємця Твердохліб В.С., вартість робіт з ремонту автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становила 137793,60 грн.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 підтверджується саме рахунком від 16.05.2018 станції технічного обслуговування - Фізичної особи-підприємця Твердохліб В . С . , оскільки останній містить розмір фактичної вартості відновлювального ремонту автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно з ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 як власник транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахував відповідальність у відповідача відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3 , відповідно до якого ліміт по майну - 100000 грн, франшиза - 1000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування від 04.04.2017. Проте, 18.08.2017 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" повідомило позивача про те, що змушене відмовити у виплаті страхового відшкодування, з огляду на відсутність юридичних підстав.

17.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Венбест-охорона" направило на адресу ОСОБА_1 вимогу №328 від 17.05.2018 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 137793,60 грн, однак отримало відповідь про те, що на думку ОСОБА_1 , відповідач умисно не бажає виконувати безпосередньо взяті на себе обов`язки щодо відшкодування матеріальних збитків у межах, наданих полісом №АЕ/9723631.

22.06.2018 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням виплатити страхове відшкодування, проте відповіді не отримав.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність визначених законом підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, у розмірі 99000,00 грн (з врахуванням розміру ліміту по майну та франшизи за полісом АЕ09723631).

Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача, що у даному спорі слід застосовувати п.30.2 ст.30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Згідно з п.30.2 ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.30.1 ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Як вірно зазначено місцевим судом, твердження про те, що за наслідками збитків, спричинених вказаному автомобілю під час спірної дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вважається фізично знищеним, є помилковим, оскільки вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу не перевищує вартість даного автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується довідкою №85 від 17.04.2019, згідно якої вартість транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 20.11.2016 складала 6763,81 доларів США, що в перерахунку на гривню по курсу НБУ до дати настання дорожньо-транспортної пригоди 21.11.2016, становила 175148,86 грн.

Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача, що місцевий суд неправильно застосував п.30.1 ст.30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та неправомірно прийняв до уваги довідку позивача №85 від 17.04.2019 при визначенні вартості пошкодженого транспортного засобу та не прийняв до уваги висновок експертного автотоварозначого дослідження, наданий відповідачем.

Як вбачається з висновків експертних автотоварознавчих досліджень №Д29/10/18 від 26.10.2018 та №Д4/06/17 від 07.06.2017 експерт встановлював ринкову вартість автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП, а саме: 21.11.2016. Водночас відповідно до п.30.1 ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вартість транспортного засобу повинна бути встановлено до ДТП. При цьому, довідка Позивача №85 від 17.04.2019 є єдиним доказом у справі, який підтверджує вартість автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 до ДТП. Апеляційний суд зазначає, що позивач також не був позбавлений можливості надати відповідний доказ, проте своїм правом не скористався.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 13634,88 грн, 3% річних в сумі 4378,00 грн та інфляційні втрати у сумі 15210,41 грн.

Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача, що у даному випадку відсутні підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, невірно визначено періоди таких нарахувань та місцевим судом порушено п.36.5 ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (частина 1 статті 992 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання1 Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частини 1 та 3 статті 549, частина 1 статті 624 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, у статті 625 ЦК України, визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Основою для розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат є сума завданої шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 по справі №212/319/16-ц.

За приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав заяву позивача про виплату страхового відшкодування 04.04.2017, однак, не сплатив суму страхового відшкодування у визначений пунктом 36.2 статті 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строк, тобто до 03.07.2017 включно, надавши 18.08.2017 відповідь про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочка виконання відповідного зобов`язання.

Здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат в межах визначних позивачем періодів, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що вказані розрахунки є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №910/559/19 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст.129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.253-254, 269, п.1 ч.1 ст.275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №910/559/19 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №910/559/19 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/559/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст.287-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

О.О. Хрипун