Справа № 760/7243/17
Провадження №2/760/ 1794/19
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі - Кривулько С.В.
за участю представника позивача- Тарасенко В.В.
представника відповідачів-Селецької О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов"язання привести в попередній стан приміщення загального користування, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року Обслуговуючий кооператив ЖБК Україна звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов'язання демонтувати самовільно встановлені двері в загальному коридорі першого поверху 7-го цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 та привести приміщення у попередній стан відповідно до вимог технічної документації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Обслуговуючого кооперативу ЖБК Україна , який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно з актом від 20 жовтня 2015 року відповідачі самовільно без дозволу адміністрації обслуговуючого кооперативу встановили в приміщенні загального користування, а саме на вході на площадку першого поверху 7-го цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 металеві двері, чим створили окреме ізольоване приміщення для власного користування, та позбавили позивача можливості здійснення нагляду за інженерними та загальнобудинковими мережами, а також позивача і інших співвласників права користування приміщеннями загального користування, оскільки доступ до них був перекритий внаслідок самовільного встановлення дверей. 26.10.2015 на зборах співвласників будинку та адміністрації позивача, було прийнято резолюцію, в якій зафіксовано факт незаконного встановлення на першому поверсі 7-го цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 металевих дверей і зобов'язано відповідачів усунути перешкоди в доступі до приміщень загального користування та здійснити демонтаж самовільно встановлених дверей. 03.12.2015 текст даної резолюції був вручений відповідачам особисто, проте виконана останніми вона не була. 17.12.2015 через невиконання вимог резолюції, мешканцями будинку та працівниками позивача було демонтовано незаконно встановлені металеві двері.
Однак, в подальшому відповідачі, без будь-яких дозвільних документів, передбачених чинним законодавством і погодження з іншими співвласниками приміщень загального користування та позивачем, повторно встановили металеві двері. Зазначена обставина була зафіксована при огляді 25.01.2016 та 16.03.2016 на засіданні правління ОК ЖБК Україна було прийнято рішення про наявність в діях відповідачів порушень Правил користування приміщеннями житлових будинків , затверджених Постановою КМ Міністрів України №572 від 08.10.1992 та повторно зобов'язано демонтувати самовільно встановлені металеві двері та забезпечити доступ до місць загального користування представників позивача та інших співвласників. Дане рішення було направлено відповідачам 15.08.2016 засобами поштового зв'язку, однак дані вимоги виконані не були, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду 06.06.2017.
Ухвалами Солом'янського районного суду м. Києва від 26.12.2017 в задоволенні заявлених клопотань представника відповідачів про зупинення провадження у справі та залишення позову без розгляду через ненадання стороною позивача витребуваних судом доказів у справі було відмовлено через їх необґрунтованість.
26.12.2017 Солом'янським районним судом міста Києва ухвалено рішення в порядку заочного розгляду справи.
23.01.2018 відповідачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було подано заяви про перегляд заочного судового рішення.
02.04.2018 ухвалами Солом'янського районного суду міста Києва заяви відповідачів про перегляд заочного рішення задоволені, рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 26.12.2017 скасовано, справа призначена до судового розгляду на 05.07.2018.
05.07.2018 в судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
05.07.2018 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва клопотання представника відповідачів про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін було задоволено.
30.07.2018 до суду від відповідачів надійшов відзив на позов.
11.09.2018 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва справу призначено до розгляду з повідомленням сторін.
06.02.2019 в судове засідання з'явився представник позивача. Відповідачі в судове засідання не з'явилися, представник відповідачів ОСОБА_3 направила до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання, оскільки бере участь в судовому засіданні в Апеляційному суді міста Києва - клопотання представника відповідачів задоволено, розгляд справи відкладено на 04.03.2019 року.
04.03.2019 в судове засідання з'явилися представник позивача та відповідачів. Сторонами були надані пояснення щодо предмету спору, зокрема відповідачем було заявлено клопотання про оголошення перерви для підготування заяви про забезпечення доказів. Судом клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 11.03.2019.
11.03.2019 в судовому засіданні представником відповідачів заявлено клопотання про призначення в справі будівельно-технічної експертизи. В задоволенні клопотання ухвалою суду від 11.03.2019 було відмовлено.
В судовому засіданні 11.03.2019 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, зокрема він наголосив на тому, що встановлення спірних металевих дверей в загальному коридорі першого поверху 7-го цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 не передбачено технічною документацією на будинок і не погоджувалося відповідачами ні з іншими співвласниками, ні з балансоутримувачем, ні з будь-якими державними та комунальними органами у сфері містобудування. Крім того, зазначив, що повторне встановлення відповідачами металевих дверей в загальному коридорі першого поверху 7-го цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 перешкоджає позивачу здійснювати ним функції балансоутримувача, зокрема обслуговувати системи життєдіяльності будинку: внаслідок самовільно встановлених дверей у позивача виникли проблеми з доступом до стояків системи водопостачання та водовідведення будинку (ГВ-12, В-12, К-12, ГВ-13, В-13, К-13, ВС-4) та загальнобудинкових системи опалення (стояки 1, 2, 3, 4) для проведення їх своєчасного технічного обслуговування та ремонту у випадку аварії, оскільки вони знаходяться в місцях загального користування за самовільно встановленими відповідачами дверима. Представник позивача також зазначав, що згідно з технічною документацію за самовільно встановленими дверима також опинилися приміщення загального користування XLVII, XLVIII, XLIX, L, LI, LII та основи ліфтових шахт, ліфтові мережі (в тому числі і силові кабелі ліфтів), водостоки тощо.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначав про те, що у інших мешканців відсутнє право власності на приміщення загального користування які знаходяться за самовільно встановленими металевими дверима. Крім того, в судових засіданнях 04.03.2019, 11.03.2019 представник відповідача визнав той факт, що ними дійсно були встановлені металеві двері в загальному коридорі першого поверху 7-го цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 без будь-якої передбаченої чинним законодавством дозвільної документації та погодження з уповноваженими органами. Однак, після їх самовільного демонтування позивачем та іншими мешканцями будинку 17.12.2015, про що внесений відповідний запис в єдиний реєстр досудових розслідувань, відповідачів повторно дверей не встановлювали. Також представник відповідача звернув увагу на ту обставину, що відносно позивача наявні приписи від 24.12.1992 року, 27.12.1996 та інші документи, які стосуються питань життєдіяльності будинку та які не виконані на даний час, що свідчить про порушення прав відповідачів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що з 12.02.1973 відбулася державна реєстрація юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу ЖБК Україна , запис про яку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був внесений 16.11.2004 під №1 073 120 0000 001598, ідентифікаційний код юридичної особи - 22907479, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.6-9, т.1).
Згідно зі статті 18 ЖК України управління житловим фондом здійснюється виключно власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.
Відповідно до статті 2 Закону України Про кооперацію обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно з вимогами статті 8 Закону України Про житлово-комунальні послуги управитель має право вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг; доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Будинок АДРЕСА_1 був переданий на баланс ОК ЖБК Україна на підставі акту державного приймання будівлі (спорудження) від 28.03.1978 року, затвердженого Виконкомом Київської Міської Ради Депутатів трудящих №443 від 03.04.1978 року (а.с.10-16, т.1) та видано 04.03.1981 року Міським житловим управлінням відповідний технічний паспорт на даний будинок ОК ЖБК Україна (а.с.17-23, т.1).
Згідно з розділом 3 статуту позивача, метою його діяльності є належне утримання та використання неподільного і загального майна житлового будинку (а.с.174, т.1).
Отже, в розумінні чинного законодавства, позивач є особою, на яку законом покладено обов'язок щодо належного утримання та ремонту спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в розумінні вимог Закону України Про кооперацію , Закону України Про житлово-комунальні послуги та статті 4 ЦПК України позивач, має право на звернення до суду з даним позовом на захист своїх порушених прав, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, суд приймає до уваги офіційне тлумачення Конституційного Суду України окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Як вбачається з наданої представником позивача інвентаризаційної справи №1 будинку АДРЕСА_1, де міститься поверховий план будівлі, внаслідок самовільно встановлених відповідачами дверей позивач був позбавлений можливостями користуватися приміщеннями загального користування XLVII, XLVIII, XLIX, L, LI, LII, де знаходяться загальнобудинкові інженерні мережі та комунікації, розташовані саме на першому поверсі 7-го цокольного під'їзду з єдиним входом, інші сполучення задля доступу до цих мереж відсутні( а.с.94-108, т.1; а.с.140-145, т.2).
Згідно з поетажним планом на будинок АДРЕСА_1 будь-яких дверей в парадному № 7 на першому цокольному поверсі між сходовою клітиною і квартирами №№233, НОМЕР_2 не передбачено та не було встановлено (а.с.97, т.1; а.с.138, т.2).
Згідно з технічною документацією на будинок АДРЕСА_1 внаслідок самовільно встановлених дверей у керівництва та працівників обслуговуючих компаній виникли проблеми з доступом до систем життєдіяльності будинку (гарячого та холодного водопостачання, водовідведення), оскільки ряд стояків системи водопостачання та водовідведення будинку (ГВ-12, В-12, К-12, ГВ-13, В-13, К-13, ВС-4), а також загальнобудинкові системи опалення (стояки 1, 2, 3, 4) знаходяться в місцях загального користування, доступ до яких був перекритий внаслідок самовільно встановлених дверей відповідачами.
Крім того, згідно довідки за №0310/17-1 від 03.10.2017 вбачається, що у приміщеннях, позначених на плані 1 -го цокольного поверху будинку під літ. L, XL, VIII, LI, LII, XLIX проходять загальнобудинкові інженерні мережі та комунікації . Іншого доступу до зазначених приміщень , ніж через приміщення, що позначені на плані літерами XLV та XLVI не існує(а.с. 108, т.1).
20.10.2015 під час обстеження 7-го цокольного під'їзду будинку АДРЕСА_1 виявлено, що на вході на площадку першого поверху 7-го цокольного під'їзду, самовільно, без погодження з адміністрацією обслуговуючого кооперативу, встановлені металеві двері в приміщенні, яке є місцем загального користування, про що було складено відповідний акт обстеження уповноваженими представниками ОК ЖБК Україна (а.с.28, т.1).
26.10.2015 відбулися збори мешканців, за результатами даних зборів присутніми було складено та підписано резолюцію, якою зафіксовано факт встановлення незаконних металевих дверей, внаслідок чого було перекрито доступ до ряду приміщень загального користування. Дана резолюція була отримана безпосередньо самими відповідачами 03.12.2015 року (а.с.24-25, т.1).
17.12.2015 було проведено демонтаж металевих дверей на вході на площадку першого поверху 7-го цокольного під'їзду будинку АДРЕСА_1, які були встановлені без дозволу адміністрації обслуговуючого кооперативу та без згоди співвласників будинку, про що було складено відповідний акт обстеження уповноваженими представниками ОК ЖБК Україна та присутніми мешканцями будинку (а.с.29, т.1).
Зазначена обставина підтверджується також наданим відповідачами витягом з кримінального провадження №12015100090012696 (а.с. 190, т.1), та поясненнями представника відповідачів в судових засіданнях 04.03.2019 року, 11.03.2019 .
25.01.2016 року під час проведення чергового обстеження приміщення будинку АДРЕСА_1 представниками ОК ЖБК Україна було виявлено на вході на площадку першого поверху 7 -го цокольного під'їзду будинку АДРЕСА_1 повторне самовільне, без дозволу адміністрації обслуговуючого кооперативу та без згоди співвласників будинку, встановлення відповідачами металевих дверей в приміщенні, яке є місцем загального користування, про що було складено відповідний акт обстеження (а.с.30, т.1).
Під час засідання правління ОК ЖБК Україна 16.03.2016 останнім було прийнято рішення про зобов'язання жителів квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 7-го цокольного під'їзду демонтувати в найкоротший термін незаконно, без дозволу адміністрації кооперативу, додатково повторно встановлені металеві двері в їхньому під'їзді, не передбачені проектом будинку (а.с.26, т.1) .
Статтею 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Стаття 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Також згідно з пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 перепланування дозволяється робити лише після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
Отже, до початку здійснення будівельних робіт, у тому числі і влаштування металевих дверей на першому поверху 7 -го цокольного під'їзду будинку АДРЕСА_1, відповідачі повинні були отримати згоду всіх співвласників будинку, де розташовані двері, а також балансоутримувача будинку та погодити їх встановлення з уповноваженими органами у визначеному законом порядку.
Разом з тим, відповідачами не надано суду відповідних доказів в підтвердження правомірності своїх дій по встановленню металевих дверей, а в судових засіданнях 04.03.2019 та 11.03.2019 представник відповідачів зазначив, що відповідачами встановлювалися перші двері без будь-яких погоджень і документів, а другі (після демонтування перших) взагалі не встановлювали.
Між тим, відповідачами не надано доказів у підтвердження того, що влаштування металевих дверей на першому поверсі 7 -го цокольного під'їзду будинку АДРЕСА_1 було передбачено проектною чи технічною документацією на будинок.
Посилання відповідача в своїх усних та письмових запереченнях на позовні вимоги про наявність приписів від 24.12.1992 та 27.12.1996, акту перевірки від 19.01.2016 та інші документи, які стосуються життєдіяльності будинку АДРЕСА_1, суд вважає безпідставними, оскільки зазначені документи не спростовують відсутність надання згоди балансоутримувача на встановлення спірних металевих дверей та не підтверджують дотримання відповідачами норм діючого законодавства щодо користування спільною сумісною власністю.
Крім того, в даній справі предметом спору є самовільне встановлення відповідачами металевих дверей в приміщеннями загального користування, а не неналежне виконання управителем своїх функцій.
Доводи відповідачів про наявність припису демонтувати господарчі кладові на сходовій клітини , жодним чином не стосується предмету позову.
Крім того, в даній справі питання доступу до сходових клітин та їх експлуатації взагалі не є предметом чи підставами позову, оскільки ні позивач, ні його представники не зазначали про наявність якихось перешкод до сходових клітин.
Посилання представника відповідачів на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09.10.2017 та рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13.12.2017, яким рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09.10.2017 року скасовано в частині визнання незаконним п.п.3.4 рішення Правління ОК ЖБК Україна , оформлені протоколом засідання Правління від 16.03.2016 спростовуються іншими матеріалами справи.
Зокрема, апеляційною інстанцією зазначено, що виконання членами правління своїх повноважень після закінчення строку, на який вони були обрані, були правомірними до припинення їх шляхом переобрання загальними зборами, що в розумінні частини 4 статті 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Таким чином, суд вважає, що твердження відповідачів стосовно не легітимності керівництва ОК ЖБК Україна через їх не переобрання та як наслідок, відсутності у останнього права на звернення до суду з даним позовом, є необґрунтованими.
Твердження представника відповідача щодо відсутності в приміщеннях загального користування, доступ до яких перекритий незаконно встановленими дверима, будь-яких комунікацій, а також про те, що вони замуровані в стінах, спростовуються матеріалами справи, зокрема технічною документацією на будинок, яка в них міститься.
Не приймаються судом до уваги також твердження представника відповідачів щодо відсутності у інших власників квартир права власності на приміщення загального користування, оскільки в даній справі розглядається позов управителя до відповідачів про зобов'язання демонтувати самовільно встановлені металеві двері, які перекрили доступ в приміщення загального користування, а не вирішується питання приватної власності певних власників на певні приміщення.
Судом також не приймаються до уваги фотознімки (а.с.146-147, т.2), які були надані позивачем разом з письмовими поясненнями, оскільки подання нових доказів в порядку спрощеного провадження чітко регламентується правилами ЦПК України, всі інші документи, долучені до зазначених пояснень судом приймаються, оскільки вони вже містяться в матеріалах справи, а тому твердження представника відповідачів, щодо неналежності даних доказів, є безпідставним.
Суд також вважає необгрутованими доводи представника відповідача в суді про те, що на момент розгляду справи по суті в загальному коридорі першого поверху 7-го цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 відсутні металеві двері, оскільки відповідачами не надано належних та допустимих доказів в підтвердження своїх заперечень проти позову.
Разом з цим, суд вважає, що відповідачами не спростовано обставин, викладених у акті обстеження від 25.01.2016.
Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України)
Отже, враховуючи, що встановлення відповідачами спірних металевих дверей у загальному коридорі на першому поверсі 7 -го цокольного під'їзду будинку АДРЕСА_1 проведене без дотримання встановленого законом порядку та не відповідає нормам законодавства в галузі містобудування, без згоди інших співвласників та адміністрації ОК ЖБК Україна , а також за відсутності доказів правомірності дій відповідачів по їх встановленню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Отже, позивач має право захистити своє порушене право, заявивши вимогу про відновлення становища, яке існувало до порушення, а відтак вимоги позивача про зобов'язання відповідача привести приміщення загального користування в попередній стан згідно поверхового плану забудови будинку, відповідають способу захисту, визначеному статтею16 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн. з кожної.
Керуючись ст. 18 ЖК України, Законом України Про кооперацію , Законом України Про основи містобудування , Законом України Про житлово-комунальні послуги , Постановою Верховного Суду України від 08.06.2016 №6-530цс-16, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, ст.ст. 12, 81-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Обслуговуючго кооперативу "ЖБК Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов"язання привести в попередній стан приміщення загального користування, - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, демонтувати самовільно встановлені двері в загальному коридорі першого поверху сьомого цокольного під'їзду житлового будинку АДРЕСА_1 та привести приміщення у попередній стан відповідно до проектної документації.
Стягнути з ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Обслуговуючго кооперативу "ЖБК Україна", код ЄДРПОУ 22907479, юридична адреса: м. Київ, вул. Юліуса Фучика, буд. 8, судовий збір в розмірі 800,00 грн. з кожної.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.М. Букіна
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2019 |
Оприлюднено | 25.03.2019 |
Номер документу | 80636709 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Букіна О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні