Рішення

від 13.03.2019 по справі 520/8720/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 березня 2019 р. № 520/8720/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Саєнко Л.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд :

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007551315 від 23 червня 2018 р., яким ФОП ОСОБА_3 було нараховано (збільшено) суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на суму 215 973,00 грн., та нараховані штрафні санкції на суму 53 993,25 грн. (загальна сума нарахованих зобов'язань зі сплати ПДВ та штрафних санкцій складає - 269 966,25 грн.), як таке яке, що винесене із порушеннями вимог чинного законодавства України на підставі необґрунтованих та не підтверджених висновків вказаних у акті перевірки № 2241/20-40-13-15-07/НОМЕР_2 від 04.06.2018р.

- стягнути із відповідача судовий збір в порядку встановленому чинним законодавством України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 21.05.2018 по 25.05.2018 року ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова перевірка самозайнятої особи ОСОБА_3 з питань визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях за жовтень 2015 року-березень 2016 року по взаємовідносинам ТОВ "Прем`єр Папір" (код ЄДРПОУ 32932642), а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт,послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності. За результатом перевірки складено акт №2241/20-40-13-15-07/НОМЕР_2 від 04.06.2018 р., за наслідками якого прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007551315 від 23.06.2018 року, позивач з даним рішенням не погоджується, вважає його незаконним та не обґрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та помилковими, а позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем в порушення п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПКУ неправомірно було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в загальному розмірі 215 973,00 гривень по взаємовідносинах з ТОВ "Прем`єр Папір", що призвело до заниження податку на додану вартість у загальному розмірі 215 973,00 гривень ( в т.ч. за жовтень 2015 року - 67 749 грн., за листопад 2015 року - 69 371,00 грн., за грудень 2015 року - 23 936,00 грн., січень 2016 року - 25 163,00 грн., за лютий 2016 року - 19 801,00 грн., за березень 2016 року - 9 953,00 грн.).

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі пп. 21.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, пп.62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДФС Харківської області № 2340 від 03.04.2018 року та направлення від 21.05.2018 року № 1169 ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову перевірку самозайнятої особи ОСОБА_3 з питань визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях за жовтень 2015 -березень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ "Прем`єр Папір", а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності у період з 21.05.2018по 25.05.2018 року

Копія наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 03.04.2018 року № 2340 вручено 21.05.2018 року довіреній особі ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_1

Перевірка проведена у приміщенні ГУ ДФС у Харківській області.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 04.06.2018 № 2241/20-40-13-15-07/НОМЕР_2 "Про результати документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_3, р.н.р.к.п.п. НОМЕР_2 з питань визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях за жовтень 2015 року - березень 2016 року по взаємовідносинам ТОВ "Прем`єр Папір" (код ЄДРПОУ 32932642), а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності".

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 215 973 грн., а саме за жовтень 2015 на 67 749 грн., листопад 2015 на 69 371 грн., грудень 2015 на 23936 грн., січень 2016 на 25 163 грн., лютий 2016 на 19 801 грн., березень 2016 року на 9 953 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2018 року № 0007551315, яким позивачу нараховано (збільшено) суму грошового зобов`язання із податку на додану вартість на суму 215 973,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 53 993,25 грн.Загальна сума нарахованих зобов`язань зі сплати ПДВ та штрафних санкцій складає - 269 966,25 гривень.

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом рішенням, позивач оскарживйого до ДФС України.

Рішенням ДФС України № 713089/А/99-99-11-02-01-14 від 30.08.2018 року скаргу позивача залишено без задоволення, а прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення без змін.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, ФОП ОСОБА_3, здійснює господарську діяльність із виробництва поліграфічної продукції (пакування до лікарських препаратів та інструкції-вкладиші з правилами їх застосування). Для виробництва такої продукції ФОП ОСОБА_3 здійснює систематичне придбання сировини, а саме: паперу, фарби, лаку, клею та іншу сировину необхідну для забезпечення поліграфічного виробництва. Переробка вказаної сировини в готову продукцію здійснюється на обладнанні яке орендується ФОП ОСОБА_3, в приміщеннях які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

В перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Прем'єр Папір", пов'язані із закупівлею у вказаного підприємства наперу офсетного розмірами 70 х 100; 67 х 85; 67 х 90; 67 х 97, щільністю 50, 60, 70,80 г на м.кв.

На момент укладання всіх правочинів позивач та ТОВ "Прем'єр Папір" мали весь необхідний обсяг господарської правосуб`єктності, що підтверджується відповідними витягами із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що місться в матеріалах справи.

Придбаний товар використовувався позивачем. для переробки та виготовлення поліграфічної продукції - пакування для медичних та фармацевтичних препаратів і листів вкладишів та зазначених препаратів, які в подальшому реалізовувались контрагентам позивача.

Рішення про придбання того або іншого виду товару приймався кожного разу окремо, за результатами аналізу цін на потрібну сировину, серед багатьох її постачальників, станом на кожен день роботи підприємства.

В межах правочинів були проведені господарські операції з поставки закупівлею паперу офсетного, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: рахунками - фактурами на оплату попередньо замовленого товару №Пр-0000658, №Пр-0000650 від 10.12.2015, №Пр-0000634 від 27.11.2015, Пр- 0000635 від 27.11.2015. №Пр-0000613, № Пр-0000617 від 19.11.2015, № Пр-0000595 від 05.11.2015, № Пр- 0000596 від 05.11.2015, № Пр-0000586, №Пр-0000585 від 02.11.2015, № Пр- 000556 від 19.10.2015, № Пр- 0000550 від 09.10.2015, № Пр-0000549 , №Пр-0000551 від 09.10.2015, №Пр-0000540 від 06.10.2015, № Пр- 0000541 від 06.10.2015, № Пр-0000534 від 01.10.2015, №Пр-0000535, №пр-0000031 від 26.01.2016, №Пр-0000009 від 11.01.2016, № Пр- 0000010 від 11.01.2016, №Пр-0000075, № Пр-000043 від 01.02.2016, № Пр-000044 від 01.02.2016, № Пр- 00001 від 18.03.2016; видатковими товарними накладними: постачальник ТОВ Прем'єр Папір : № Пр-0000634, № Пр-0000626 від

10.12.2015, № Пр-0000612 від 27.11.2015, № Пр- 0000596 від 19.11.2015,№ Пр-0000575 від

05.11.2015, № ГІр-0000566 від 02.11.2015, № Пр-0000540 від 19.10.2015, № Пр- 0000534 від

09.10.2015, № Пр-0000525 від № Пр-000520 від 01.10.2015, №Пр-0000030 від 26.01.2016, № Пр- 000009 від 11.01.2016, № Пр-0000071, № Пр-000042 від 01.02.2016, № Пр-0000109 від

16.03.2016, № Пр- 0000611 від 27.11.2015, №Пр-000592 ,№ Пр-0000576 від 05.11.2015, №Пр- 0000565 від 02.11.2015, № Пр- 0000533 від 09.10.2015, № Пр-0000532 , № Пр-0000524 від

06.10.2015, № Пр-0000519 від 01.10.2015, № Пр- 0000008 від 11.01.2016, №Пр-000041 від 01.02.2016 , продавець самозайнята особа ОСОБА_3 № РН-0000086 від 02.12.2015, №РН- 0000001 від 11.01.2016, №РН-000002 від № РН-0000005 від 12.01.2016, №РН-0000008 від 14.01.2016, №РН-000006 від 15.01.2016, №РН-000009, № РН-0000010 від 19.01.2016, №РН-000011 від 20.01.2016, № РН-000013 від 21.01.2016, №РН-0000014 ,№ РН-000012 від 25.01.2016, № РН-000015 від 25.01.2016, № РН-000016 від 26.01.2016, № РН-000017, № РН-000018 від 28.01.2016, № РН-000019 від 28.01.2016, № РН-000020 від 29.01.2016, № РН-000023, № РН- 0000027 від 03.02.2016, № РН-0000028 від 03.02.2016, №РН- 0000029 від 05.02.2016, №РН-0000031, № РН-000035 від №РН-0000038 від 19.02.2016, №РН-000039 від 22.02.2016, №РН-000040 від 02.03.2016, №РН 0000042, №РН-0000043 від 11.03.2016, №РН-000044 від 15.03.2016, №РН- 000045 від 21.03.2016, №РН-000046 від 25.03.2016, РН-000047 від 25.03.2016, № РН-0000048 від 31.03.2016, №РН-0000015 від 01.10.2015, №РН- 0000016 від 01.10.2015, №РН-000017, № РН-000019 від 02.10.2015, №РН-0000018 від 05.10.2015, №РН- 0000021 від 06.10.2015, №РН-0000020, № РН- 0000022 від 07.10.2015, №РН-0000023 від 08.10.2015, №РН-000024 від 09.10.2015, №РН-000025 від 09.10.2015 №РН-000027 від 12.10.2015, №РН-000028 від 13.10.2015, №РН-000029 від 13.10.2015, №РН-0000026, № РН-0000030 від 15.10.2015, №РН-000032 від 19.10.2015, №РН- 0000034 від 20.10.2015, №РН-0000033, №РН-0000035 від 22.10.2015, №РН-000035 від 22.10.2015, №РН- 000037 від 23.10.2015, №РН-000038, №РН-000039 від 26.10.2015, №РН-000040 від 27.10.2015, №РН-000041 від 28.10.2015, №РН-000042, №РН-000044 від 29.10.2015, №РН-000045 від 30.10.2015, №РН-000046 від 30.10.2015. №РН-000047 від 30.0.2015, №РН-000048 від 03.11.2015, №РН-000052 від 04.11.2015, №РН- 0000049 від 05.11.2015, №РН-000056, №РН-000053 , №РН-000057 від 09.11.2015, №РН-000059 від 10.11.2015, №РН-000058, №РН-000060 від 12.11.2015, №РН-000061 від 12.11.2015, №РН-000063 від 16.11.2015, №РН-000064, №РН- 50065 від 16.11.2015, №РН-000066 від 18.11.2015, №РН-000069 від 19.11.2015, №PH-D00071 від 16.05.2016, №РН-000070 від 23.11.2015, №РН-000073 від 24.11.2015, №РН-000077 від 05.11.2015, №РН-000076, №РН-000072 від 30.11.2015, №РН-000079 від 30.11.2015, №РН- 000081 від 02.12.2015, №РН-000080, №РН-000084 від 04.12.2015, №РН-000085 від 07.12.2015, №РН-000087 від 08.12.2015, №РН-000091, №РН-000092 від 11.12.2015, №РН-000094 від 15.12.2015, №РН-000096 від 16.12.-2015, №РН-0000097, №РН-0000098 від 18.12.2015, №РН- 000099 від 21.12.2015, №РН-0000101 від 22.12.2015, №РН-0000102 від 24.12.2015.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 0314122015 від 14.12.2015, №0310122015 від 10.12.2015, №0427112015 від 27.11.2015, №01191 015 від 19.11.2015, №0205112015 від 05.11.2015, №0102112015 від 02.11.2015, №0219102015 від 19.10.2015, №0209102015 від 09.10.2015, №046102015 від 06.10.2015, №0101102015 від 10.10.2015, № 0326012016 від 26.01.2016, №0411012016 від 11.01.2016, №0119022016 від 19.02.2016, № 0301022016 від 01.02.2016, №0216032016 від 16.03.2016.

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару було виконано шляхом перерахування позивачем на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується банківською випискою.

В подальшому придбаний товар використано позивачем при організації власної господарської діяльності , а саме виготовлено поліграфічну продукцію та реалізовано ТОВ "ХАРКІВСЬКЕ ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЗДОРОВ`Я НАРОДУ", що підтверджується видатковими накладними та товаротранспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

В результаті проведення господарських операцій загальний обсяг доходу від такої господарської діяльності позивача зріс із 2 932 606,39 грн., до 4 949 316,88 грн.

Відповідно до п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

Згідно з п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тоді як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Оцінивши вищевказані первинні документи за правилами КАС України, суд відмічає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.

Посилання відповідача на податкову інформацію, щодо контрагента позивача - суд відхиляє, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагент позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак вони є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач під час перевірки та судового розгляду на підтвердження дійсності та реальності господарських взаємовідносин із контрагентом надав усі необхідні та достатні первинні документи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що нарахована податковим органом сума грошового зобов'язання є необґрунтованою, та як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Отже, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2018 р. № 0007551315 Головного управління ДФС у Харківській області за платежем податок на додану вартість.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (61057 м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) у розмірі 2699,66 грн. (дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень 66 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25.03.2019 р.

Суддя Рубан В.В.