Ухвала
від 25.03.2019 по справі 389/3572/18
ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.03.2019

Провадження №2-зз/389/1/19

ЄУН 389/3572/18

Ухвала

іменем України

25 березня 2019 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Солонько К.О.,

розглянувши в приміщені суду міста Знам'янка Кіровоградської області клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар до ОСОБА_1, приватного підприємства Ареал , про визнання договору оренди землі поновленим, визнання договору недійсним,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

встановив:

У провадженні Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області на розгляді перебуває цивільна справа провадження №2/389/1072/18 (ЄУН 389/3572/18) за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар до ОСОБА_1, приватного підприємства Ареал , про визнання договору оренди землі поновленим, визнання договору недійсним. У позовній заяві позивач просить суд визнати поновленим на строк до 18.09.2028 на тих самих умовах, що зазначені в договорі, договір оренди землі з кадастровим номером 3522286300:02:000:0755, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар та ОСОБА_3, спадкоємцем якого є ОСОБА_1, який зареєстрований у Знам'янському відділі Державного підприємства, Кіровоградська регіональна філія центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у книзі реєстрації договорів оренди земель вчинено запис від 18.09.2008 за №040837100293; визнати недійсним договір оренди землі з кадастровим номером 3522286300:02:000:0755, що укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємством Ареал , право оренди землі за яким зареєстровано 23.10.2015 реєстраційною службою Знам'янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області за приватним підприємством Ареал .

За заявою відповідача ОСОБА_1 ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.03.2019 забезпечено позов та заборонено товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар вчиняти певні дії на період розгляду цивільної справи провадження №2/389/1072/18 (ЄУН 389/3572/18), а саме заборонено використання в будь-який спосіб: посів, оранку, культивацію, рекультивацію, збирання врожаю та інші дії, земельної ділянки з кадастровим номером 3522286300:02:000:0755.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар 20.03.2019 подав суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.03.2019.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що позивач вважає вжиті заходи забезпечення позову такими, що підлягають скасуванню, оскільки забезпечується позов, поданий позивачем до відповідача або вживаються дії щодо зустрічного забезпечення. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, що зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову . Предметом позову є поновлення договору оренди землі та визнання недійсним договору оренди землі в порядку вимог ст.33 Закону України Про оренду землі . Відповідачем не подано зустрічного позову до позивача з вимогою звільнити спірну земельну ділянку або з іншою вимогою подібного характеру. При цьому, заходи забезпечення позову вжиті судом за клопотанням не позивача, а відповідача, і стосуються заборони саме позивачу, який і звернувся до суду за захистом свого порушеного права, здійснювати дії пов'язані з використанням земельної ділянки, хоч такий предмет спору відсутній. Вжиті судом заходи забезпечення позову також не є зустрічним забезпеченням у порядку ст.154 ЦПК України, оскільки позивачем не подавалося клопотання про забезпечення свого позову до відповідача. Виконання рішення суду про відмову в позові не може бути ускладненим чи не можливим, оскільки таке рішення не підлягає виконанню взагалі. Відповідач не заявив позовних вимог до позивача. В статті 149 ЦПК України не зазначено про те, що однією з умов вжиття заходів забезпечення позову є можливе в майбутньому істотне ускладнення поновлення прав відповідача. Тож, на даний час відсутні обидві умови, наявність яких необхідна для вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України.

Дослідивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову , заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Зі змісту постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Водночас, в абзаці 1 пункту 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Також право відповідача подати заяву про забезпечення позову передбачене ч.1 ст.149 ЦПК України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Тож, твердження позивача про те, що відповідач не має права звертатися до суду із заявою про забезпечення позову, безпідставні.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, забезпечення позову допускається за наявності однієї з двох умов: 1) якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 2) якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Рішення суду не передбачає обов'язкове задоволення позовних вимог.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З досліджених та оглянутих документів встановлено, що позивач користується належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 3522286300:02:000:0755 з вересня 2018 року без укладення договору оренди, вважаючи, що попередній договір оренди землі автоматично поновився строком на десять років. Зазначене дає підстави вважати, що позивач має намір здійснювати обробіток спірної земельної ділянки, зокрема: посів, оранку, культивацію, рекультивацію, збирання врожаю та інші дії, під черговий врожай у період весняно-польових робіт у поточному 2019 році.

Суддя при постановленні ухвали від 13.03.2019 про забезпечення позову врахував викладене та з'ясував відповідність виду забезпечення позову обсягу позовних вимог, взяв до уваги зміст заходу забезпечення та мету його застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб, та дійшов до висновку, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити поновлення прав відповідача в разі прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

За викладених обставин суд вважає, що такий захід забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії на період розгляду цивільної справи провадження №2/389/1072/18 (ЄУН 389/3572/18) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522286300:02:000:0755 , є розумним, обґрунтованим, адекватним, логічним і справедливим до вирішення даного спору по суті, а також є співмірним із заявленими позивачем вимогами, при цьому не буде перешкоджати господарській діяльності позивача та не буде позбавляти (порушувати) його права іншим чином .

Слід наголосити, що вжиті заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Щодо посилання позивача на ст.154 ЦПК України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

У даному випадку суд може вимагати від відповідача забезпечити відшкодування збитків позивача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. При цьому, вимоги ч.1 ст.154 ЦПК України передбачають лише таке право суду, а не обов'язок.

Обставини, що передбачені ч.3 ст.154 ЦПК України, якою передбачений обов'язок суду застосувати зустрічне забезпечення, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлені.

Під час розгляду даного клопотання підстав для скасування заходів забезпечення позову не встановлено, а тому в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158, 258-260 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар до ОСОБА_1, приватного підприємства Ареал , про визнання договору оренди землі поновленим, визнання договору недійсним, відмовити.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_4

Дата ухвалення рішення25.03.2019
Оприлюднено26.03.2019

Судовий реєстр по справі —389/3572/18

Рішення від 22.05.2019

Цивільне

Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Савельєва О. В.

Рішення від 22.05.2019

Цивільне

Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Савельєва О. В.

Ухвала від 25.03.2019

Цивільне

Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Савельєва О. В.

Ухвала від 13.03.2019

Цивільне

Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Савельєва О. В.

Ухвала від 22.12.2018

Цивільне

Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Савельєва О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні