Ухвала

від 25.03.2019 по справі 638/9058/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/9058/17

Провадження № 1-кп/638/453/19

У Х В А Л А

іменем України

25 березня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження за стосовно

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 , неодноразово раніше засудженого, обвинуваченого за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185,ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України,-

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебуває вищевказане об`єднане кримінальне провадження.

До обвинуваченого за цим провадженням обирався запобіжний захід - тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив продовжити строки тримання під вартою, не заперечував проти вказаного клопотання.

Захисник розділила думку ОСОБА_5 , та просила суд задовольнити клопотання про продовження строків тримання під вартою.

До спливу продовженого строку, в силу ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Обговоривши в судовому засіданні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , вислухавши думку прокурору про доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, думку обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти продовження дії запобіжного заходу, виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Так, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні, серед інших і тяжкого злочину, за який передбачено покарання до шести років позбавленням волі, останній перебуваючи на волі, та, будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, може перешкодити кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, крім того, обвинувачений може переховуватися від суду, так як розуміючи невідворотність покарання за вчинені злочини, може вчинити спроби переховування; незаконно впливати на потерпілих, свідків, що вказує на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Приймаючи таке рішення суд ще й виходив з того, що ОСОБА_5 засуджений відповідно до вироку Ленінського районного суду міста Харкова від 23 березня 2017 року за ч.2 ст. 190 КК України до трьох років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України іспитовим строком на два роки, і в період іспитового строку знову обвинувачується у вчиненні, серед інших і кримінального правопорушення тяжкого злочину. Судом апеляційної інстанції вказаний вирок в частині скасований. Суд вважає, що у зв`язку з чим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який закінчується 01.04.2019 року, слід продовжити ще на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 197, 331, 369 - 372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний стосовно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 травня 2019 року.

Ухвала остаточна.

Головуючий: ОСОБА_1