Постанова

від 20.03.2019 по справі 923/640/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/640/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання Станковій І.М.,

за участю представників:

від Підприємства споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств - участі не брали,

від Фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Васильовича - Басюк М.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Васильовича

на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.12.2018, прийняте суддею Литвиновою В.В., м. Херсон, повний текст складено 13.12.2018,

у справі №923/640/18

за позовом: Підприємства споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Васильовича

про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном

ВСТАНОВИВ :

У липні 2018 р. Підприємство споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Васильовича (далі - ФОП Басюк Микола Васильович) про зобов'язання останнього усунути перешкоди в користуванні позивачем майном.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірними діями відповідача, який, не зважаючи на припинення договірних відносин з позивачем, чинить останньому перешкоди у користуванні торгівельним місцем №95, 196, 197, розташованим на земельній ділянці площею 52,87 кв.м на території ринку за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 111, та торгівельним місцем №85, розташованим на земельній ділянці площею 12 кв.м на території ринку за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 36, що, в свою чергу, заподіює Підприємству споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств збитки та призводить до неможливості належного здійснення ним господарської діяльності.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.08.2018 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №923/640/18.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.12.2018 у справі №923/640/18 (суддя Литвинова В.В) позовні вимоги задоволено повністю: зобов'язано ФОП Басюка Миколу Васильовича усунути перешкоди в користуванні Підприємством споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств торгівельним місцем №95, 196, 197, розташованим на земельній ділянці площею 52,87 кв.м на території ринку за адресою: м. Гола Пристань Херсонської області, вул. 1 Травня, 111, та торгівельним місцем №85, розташованим на земельній ділянці площею 12 кв.м на території ринку за адресою: м. Гола Пристань Херсонської області, вул. 1 Травня, 36, шляхом демонтажу тимчасових металевих споруд (кіосків); стягнуто з ФОП Басюка М.В. на користь позивача 1762 грн судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що зобов'язання сторін, які виникли на підставі укладеного між ними договору про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі №120 від 01.04.2015, припинені у зв'язку зі спливом строку дії вказаного договору, тому відповідач продовжує користуватися спірними торгівельними місцями за відсутності належних правових підстав.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ФОП Басюк Микола Васильович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 11.12.2018 у справі №923/640/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що позивачем не доведено наявності права власності на ринки за адресами: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 111 та Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 36, а також права користування відповідними земельними ділянками, на яких зазначені ринки розташовані, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог. Крім того, апелянт наголошує на тому, що місцевим господарським судом під час розгляду даної справи було допущено низку порушень норм процесуального права, зокрема, протиправно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про об'єднання взаємопов'язаних справ в одне провадження, не приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву б/н від 20.09.2018, не витребувано для огляду оригінали наданих позивачем документів, не надано оцінку поданим відповідачем доказам, безпідставно допущено до участі у судовому засіданні представника позивача, строк дії повноважень якого закінчився.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 21.02.2019 (вх.№166/19/Д5 від 25.02.2019) Підприємство споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Зокрема, позивач наголошує на тому, що доводи апеляційної скарги не стосуються предмету доказування даного господарського спору, не відповідають обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. від 08.02.2019 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 26.02.2019 справу №923/640/18 призначено до розгляду на 20.03.2019 о 10:00.

У судовому засіданні 20.03.2019 відповідач апеляційну скаргу підтримав; представник позивача участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи ( а.с. 217, 220).

20.02.2019 від представника Підприємства споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств Плахотнюка С.О. каналами електронного зв'язку надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції та про долучення додаткових доказів. Однак вказані документи не підписані електронним підписом, що виключає можливість ідентифікувати особу, яка їх направила, а тому колегією суддів зазначені клопотання та додані до них документи до уваги не приймаються.

Заслухавши пояснення відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

12.12.2006 між Голопристанською міською радою ("Орендодавець") та Підприємством споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств ("Орендар") укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов пункту 1 якого Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі запасу житлової та громадської забудови під розміщення промислового та речового ринків для провадження підприємницької діяльності), яка знаходиться в місті Голій Пристані по вул. 1 Травня, 111 (а.с.36-28).

Зазначений договір 03.05.2007 зареєстровано у Голопристанському районному відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"за №4АА001965-040772100011.

В подальшому Голопристанською міською радою було прийнято рішення №472 "Про поновлення договору оренди землі з юридичною особою - Підприємством споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств" від 26.05.2017, яким вирішено поновити укладений з позивачем договір оренди земельної ділянки житлової та громадської забудови площею 7345 кв.м за адресою: м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 111, межі якої визначені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення строком на три роки для розміщення промислового та речового ринків для провадження підприємницької діяльності з щомісячною оплатою у розмірі 42227,02 грн з щорічним урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки (а.с.18).

На виконання вищезазначеного рішення Голопристанської міської ради №472 від 26.05.2017 між останньою та підприємством споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі б/н від 01.06.2017 (а.с.19).

Рішенням Голопристанської міської ради Херсонської області №774 від 27.06.2018 затверджено проект землеустрою та передано в оренду Підприємству споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств земельну ділянку площею 0,6034 га (кадастровий номер 6522310100:02:001:1954) із земель запасу м.Гола Пристань (категорія земель - землі громадської забудови) по вул.1 Травня, 36 в м.Гола Пристань строком на 5 років для розміщення продовольчого ринку (а.с.120).

Відповідно до свідоцтв про право власності №31239550 від 18.12.2014, №34452147 від 03.03.2015, виданих Реєстраційною службою Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області, об'єкти нерухомого майна, а саме: Голопристанський ринок, розташований за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 36, а також промисловий та речовий ринок, розташований за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 111, належать позивачу на праві приватної власності (а.с.74, 123).

За твердженням позивача, 01.04.2015 між Підприємством споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств ("Підприємство") та ФОП Басюком Миколою Васильовичем ("Підприємець") було укладено договір про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі №120 від 01.04.2015 (далі - договір № 120 від 01.04.2015), предметом якого є надання Підприємством у тимчасове платне користування Підприємцю для провадження торгівельної діяльності та/або надання послуг торгівельних місць №85, 95, 196, 197 загальною площею 64,87 кв.м, розташовані на території ринку згідно з додатком №2 до цього договору (а.с.20-22).

Під поняттям "торгівельне місце" у даному договору розуміється торгівельна площа, зокрема, замощені чи заасфальтовані ділянки території ринку, встановлених згідно з планом території ринку розмірів для здійснення продажу товарів або надання послуг суб'єктами господарювання у павільйонах, з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках, інших малих архітектурних формах (пункт 1.2 договору № 120 від 01.04.2015).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.4 договору № 120 від 01.04.2015 плата за утримання торгового місця та його закріплення встановлюється розрахунковим шляхом та зазначена в додатку №1 до цього договору. Загальний розмір плати за закріплення торгових місць №85, 95, 196, 197 за місяць становить 1922,10 грн.

Згідно з пунктом 2.7 договору № 120 від 01.04.2015 надання можливості користуватися торгівельним місцем, що передбачене пунктом 1.1 цього договору, не тягне за собою виникнення у Підприємця права власності або права користування торгівельним місцем та земельною ділянкою, на якій воно розташоване.

За умовами пункту 3.4.7 договору № 120 від 01.04.2015 після закінчення строку користування торгівельними місцями, передбаченого цим договором, або у випадку дострокового припинення договору Підприємець зобов'язаний повністю звільнити торгівельне місце та виконати інші зобов'язання перед Підприємством, у тому числі грошові, протягом трьох календарних днів. У випадку невиконання Підприємцем даного пункту Підприємство має право самостійно звільнити торгівельне місце від контейнера, кіоску або іншого об'єкту, яким користувався Підприємець, шляхом демонтажу та вивезення на іншу ділянку ринку, або за межі ринку, про що комісією у складі трьох працівників Підприємства складається відповідний акт, а його копія надається Підприємцю. При цьому Підприємство не несе відповідальності за майно та збитки Підприємця.

В силу пункту 5.1 договору № 120 від 01.04.2015 цей договір укладається строком на один рік і набирає чинності з дня його підписання сторонами.

Відповідач факт укладення цього договору заперечує, посилаючись на те, що він лише розписався на останньому аркуші вказаного договору про ознайомлення з тарифами на послуги ринку.

Додатки до зазначеного договору, підписані Підприємством споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств та ФОП Басюком М.В. без зауважень, зокрема, додаток №1 (тарифи на платні послуги ринку) та додаток №2 (найменування торгових місць, їх площ, суми за 1 кв.м та за місяць).

У зв'язку із закінченням 01.04.2016 строку дії договору №120 від 01.04.2015 позивач листом №11 від 22.04.2016 запропонував відповідачу з'явитися до адміністрації ринку у строк до 01.05.2016 для укладення договору про надання послуг для забезпечення торгівлі на 2016-2017 роки та попередив про те, що у разі неявки відповідача позивач буде вимушений передати торгівельну площу іншому суб'єкту підприємницької діяльності.

Вказаний лист отримано відповідачем 22.04.2016, що підтверджується його підписом із зазначенням дати отримання, проставленим на даному листі (а.с.24).

З метою укладення договору про надання послуг для забезпечення торгівлі на 2016-2017 роки ФОП Басюк Микола Васильович 30.04.2016 направив на адресу позивача проект відповідного договору б/н від 01.04.2016 та протоколи розбіжностей до нього (а.с.80-87).

Докази отримання проекту договору про надання послуг для забезпечення торгівлі б/н від 01.04.2016 та протоколів розбіжностей до нього у матеріалах справи відсутні.

У листі №27 від 12.08.2016 позивач повторно повідомив відповідача про припинення договору №120 від 01.04.2015 та вимагав у останнього звільнити займані ним торгівельні місця №85, 95, 196, 197 у строк до 16.08.2016.

Даний лист відповідач отримав 12.08.2016, про що свідчить проставлений ним на вказаному листі підпис із зазначенням дати отримання (а.с.27).

01.06.2018 комісією у складі працівників Підприємства споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств складено акт про те, що з 2015 року та на час складання даного акту ФОП Басюк М.В. проводить підприємницьку діяльність на Голопристанському ринку без оплати та без укладеного договору на здійснення торгівлі, без законних підстав займаючи торгівельні місця №85, 95, 196, 197 (а.с.28).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про зобов'язання відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні торгівельними місцями №95, 196, 197, розташованими на земельній ділянці площею 52,87 кв.м на території ринку за адресою: м. Гола Пристань Херсонської області, вул. 1 Травня, 111, та торгівельним місцем №85, розташованим на земельній ділянці площею 12 кв.м на території ринку за адресою: м. Гола Пристань Херсонської області, вул. 1 Травня, 36, шляхом демонтажу тимчасових металевих споруд (кіосків).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Договір №120 від 01.04.2015 ФОП Басюком М.В. не підписаний, що виключає можливість виникнення із нього будь-яких зобов'язань.

Між тим із матеріалів справи (а.с.21- на звороті, 22, 28, 69-71, 75-79, 93, 97) вбачається та не заперечується жодною із сторін, що ФОП Басюк М.В. фактично займає торгівельні місця №95, 196, 197, розташовані на території ринку за адресою: м.Гола Пристань, вул. 1 Травня, 111 та торгівельне місце №85, розташоване на території ринку за адресою: м.Гола Пристань, вул. 1 Травня,36.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

В порушення наведених норм скаржником не надано жодного доказу на підтвердження будь-якої правової підстави зайняття ним торгівельних місць, що розташовані на об'єктах позивача, які належать йому на праві власності та які розміщені на земельних ділянках, відведених Підприємству споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств" у передбаченому чинним законодавством порядку.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до частини першої статті 15 та частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачу в здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення з неправомірно займаних нежитлових приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо). Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Передбачений статтею 391 Цивільного кодексу України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Між сторонами по справі відсутні договірні орендні правовідносини, що свідчить про можливість застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом усунення перешкод у здійсненні ним права користування (негаторний позов).

За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів пролонгації договірних відносин, що існували між сторонами до 01.04.2015, або доказів укладення нового договору на право користування торгівельними місцями, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки ФОП Басюк М.В. продовжує користуватися торгівельними місцями №95, 196, 197, розташованими на земельній ділянці площею 52,87 кв.м на території ринку за адресою: м. Гола Пристань Херсонської області, вул. 1 Травня, 111, та торгівельним місцем №85, розташованим на земельній ділянці площею 12 кв.м на території ринку за адресою: м. Гола Пристань Херсонської області, вул. 1 Травня, 36, за відсутності належних правових підстав.

При цьому колегія суддів критично оцінює доводи скаржника стосовно допущення місцевим господарським судом низки порушень норм процесуального права під час розгляду даної справи, зокрема, щодо протиправної відмови у задоволенні клопотання відповідача про об'єднання взаємопов'язаних справ в одне провадження, не приєднання до матеріалів справи відзиву на позовну заяву б/н від 20.09.2018, не надання оцінки поданим відповідачем доказам, оскільки всі вищезазначені посилання апелянта спростовуються наявними матеріалами справи, з яких вбачається, що процесуальні рішення та процесуальні дії, відповідно, прийняті та вчинені Господарським судом Херсонської області відповідно до вимог процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги щодо участі у судових засіданнях неповноважного представника позивача, оскільки строк дії довіреності №28 від 08.08.2018, на підставі якої останній здійснював представництво інтересів Підприємства споживчої кооперації "Голопристанський ринок" районної спілки споживчих товариств у суді першої інстанції, закінчився 30.09.2018, спростовуються наявною у матеріалах справи копією дійсної до 19.09.2019 довіреності №34 від 19.09.2018, виданої позивачем тому ж самому представнику (а.с.211).

Водночас додані скаржником до апеляційної скарги докази до уваги колегією суддів не беруться, оскільки в силу частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. При цьому колегія суддів враховує, що апелянтом до Південно-західного апеляційного господарського суду не надано будь-яких доказів неможливості їх подання до місцевого господарського суду, а також те, що скаржником взагалі не порушується питання щодо можливості приєднання доказів, поданих ним разом з апеляційною скаргою, до матеріалів справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України").

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Херсонської області норм права при ухваленні рішення від 11.12.2018 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

У задоволенні клопотання позивача, викладеного ним у відзиві на апеляційну скаргу, щодо покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 5640 грн слід відмовити, оскільки останнім до суду не надано жодного доказу на підтвердження фактичного понесення позивачем таких витрат у зв'язку з розглядом апеляційної скарги (видаткового касового ордеру, платіжного доручення тощо).

Зазначений висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.02.2019 у справі №906/194/18.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Васильовича залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 11.12.2018 у справі №923/640/18- без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Басюка Миколу Васильовича.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2019.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна