Рішення

від 25.03.2019 по справі 922/3239/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3239/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, 61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243 третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) прокурор, який забезпечує участь у справі - прокуратура Харківської області, 61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРОПІЕН РІЕЛТІ", 61045, м. Харків, вул. Семена Кузнеця, 62, код 33122646 , про стягнення 321 960,45 грн. за участю представників:

прокуратури - ОСОБА_2 за посвідченням № 051089 від 02.10.2018, ОСОБА_3 за посвідченням від 18.01.2017

позивача - ОСОБА_4 за довіреністю № 08-21/509/2-19 від 19.02.2019

третьої особи - ОСОБА_5 за довіреністю №9132/9/20-40-10-09-01 від 23.04.2018

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРОПІЕН РІЕЛТІ» на користь Харківської міської ради заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 321 960, 45 грн. згідно договору оренди землі від 01.11.2012 за №631010004100063 та додаткової угоди до нього від 19.06.2018.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2018, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 28.11.2018 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження по справі.

11.01.2019 до суду надійшло клопотання Харківської місцевої прокуратури №1 вх. 745 про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копію листа ГУ ДФС в Харківській області №152/9/20-40-56-05-21 від 04.01.2019 з додатками (розрахунок заборгованості та інтегрована картка платника за 2018 рік) на 4 арк.

В своєму клопотанні, прокуратура вказує, що Головним управлінням ДФС в Харківській області листом №152/9/20- 40-56-05-21 від 04.01.2019 надано до місцевої прокуратури розрахунки суми заборгованості ТОВ «Юропіен Ріелті» та інтегровану картку платника з орендної плати з юридичних осіб за 2018 рік, в якій зазначена дата виникнення боргу та заборгованість по місяцях.

Враховуючи те, що вказаний лист з додатками у вигляді розрахунку та інтегрованої картки платника з орендної плати надійшли до місцевої прокуратури 08.01.2019, та остання не мала змоги з об'єктивних причин раніше надати до суду зазначені докази разом з позовною заявою, суд ухвалою від 17.01.2019 задовольнив клопотання Харківської місцевої прокуратури №1 вх. №745 від 11.01.2019, поновив строк для подання доказів та долучив до матеріалів подані докази.

Третьою особою надані до суду пояснення по справі (вх. № 1352 від 17.01.2019) про те, що ТОВ «ЮРОПІЕН РІЕЛТІ» обліковується в Центральному управлінні ГУ ДФС у Харківській області та згідно інтегрованих карток платника податків станом на 16.01.2019 за ТОВ «ЮРОПІЕН РІЕЛТІ» лічиться податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 476094,56 грн.

05.02.2019 до суду надійшло клопотання Харківської місцевої прокуратури №1 вх. 3215 про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копію листа ГУ ДФС в Харківській області від 04.02.2019 з додатками (розрахунок заборгованості та інтегрована картка платника за 2018 рік) на 3 арк.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 18.02.2019 року про задоволення клопотання прокуратури та приєднано подані документи до матеріалів справи.

Третьою особою надані до суду додаткові пояснення по справі (вх. № 4335 від 18.02.2019) про те, що ТОВ «ЮРОПІЕН РІЕЛТІ» згідно інтегрованих карток платника податків станом на 28.09.2018 за ТОВ «ЮРОПІЕН РІЕЛТІ» лічиться податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 321 960,45 грн. (період заявлений прокурором в позові).

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 18.02.2019 року про долучення поданих пояснень до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України суд постановив ухвалу від 17.01 2019 про продовження строків підготовчого провадження по справі до 25.02.2019.

Ухвалою суду від 18.01.2019 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 25.02.2019.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті було постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача та оголошення в судовому засіданні перерви до 25.03.2019.

Прокурор підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, зазначає що прокуратурою подані всі докази в обґрунтування власної правової позиції у спорі по даній справі.

Представник позивача підтримує вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник третьої особи також зазначає, що ним було подано всі докази та підтримує вимоги прокурора.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні та на надання відзиву на позовну заяву не скористався, причину неявки не повідомив.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового засідання.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив:

На підставі рішення Харківської міської ради №20/10 від 24.02.2010 Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮРОПІЕН РІЕЛТІ укладено договір оренди землі від 26.06.2012, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Харкові в Державному реєстрі земель 01.11.2012 за №631010004100063.

Вказаним договором оренди землі Харківська міська рада передає, а ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ приймає в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:08:021:0043 загальною площею 0,5213 га, яка знаходиться по вул. Семена Кузнеця, 62 (колишня вул. Ревкомівська) в м. Харкові. На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомості - нежитлова будівля літ. АГ-5 . Договір укладено строком до 01.02.2059.

Між Харківською міською радою та ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ 19.06.2018 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01.11.2012 за №631010004100063. Пунктом 9 додаткової угоди визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області.

Пунктом 11 договору оренди землі від 01.11.2012 за №631010004100063 визначено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або в строки визначені чинним законодавством.

Позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області поданий в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРОПІЕН РІЕЛТІ" задовольнити повністю.

Листом № 6100/0/225-18 від 07.09.2018 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради повідомлено місцеву прокуратуру про наявність податкового боргу по орендній платі за землю ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ згідно договору оренди землі від 01.11.2012 за №631010004100063 станом на 01.08.2018 у розмірі 284 053, 6 грн. У подальшому, листом № 6647/0/225-18 від 28.09.2018 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради повідомлено місцеву прокуратуру про збільшення суми заборгованості по орендній платі ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ , яка станом на 01.09.2018 становить 322 000 грн.

Листом ГУ ДФС у Харківській області № 23856/9/20-40-12-13-25 від 28.09.2018 повідомлено місцеву прокуратуру, що станом на 28.09.2018 за ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ (код ЄДРПОУ 33122646) лічиться податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 321960, 45 грн. (основний борг - 320 581, 91 грн., фінансові санкції - 0,00 грн., пеня - 1378, 54 грн.). Перерахувань на погашення боргу по орендній платі з березня 2018 року по кінець вересня 2018 року від ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ не надходило.

Пунктом 28 договору оренди землі від 01.11.2012 за № 631010004100063 передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а п. 31 вказаного договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 14 договору оренди землі від 01.11.2012 за №631010004100063 (в тому числі в редакції згідно з додатковою угодою від 19.06.2018) передбачена відповідальність орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати, а саме сплата пені у розмірі, визначеному згідно діючого законодавства.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки №393/12 від 02.11.2012 до договору оренди землі від 01.11.2012 за № 631010004100063 Харківською міською радою передано, а ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ прийнято земельну ділянку загальною площею 0,5213 га по вул. Семена Кузнеця, 62 (колишня вул. Ревкомівська) в оренду строком до 01.02.2059 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Згідно відомостей Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, відомостей з публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права (право оренди) ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ на земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:08:021:0043 загальною площею 0,5213 га по вул. Семена Кузнеця, 62 (колишня вул. Ревкомівська) в м. Харкові не скасовано, договір є діючим.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, тобто договір оренди - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі орендна плата є істотною умовою договору. Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Стаття 288 Податкового Кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Згідно зі ст. 36 Закону України Про оренду землі спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ умови укладеного договору оренди землі від 01.11.2012 за № 631010004100063 не виконуються, не сплачено орендну плату за землю та станом на 28.09.2018 розмір заборгованості зі сплати орендної плати становить 321 960,45 грн., що є порушенням умов договору та вимог законодавства.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно подання даного позову в інтересах держави саме прокурором, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, (ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ),

Згідно зі ст.ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Харківської міської ради недоотримав значну суму коштів від оренди землі.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на

забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Неотримання значної суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Недоотриманям орендної плати місцевим бюджетом від оренди землі порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

При наявності у ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ заборгованості за договором оренди землі, орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада, до компетенції якої відноситься повноваження по вжиттю заходів до примусового стягнення вказаного боргу, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому. Бездіяльність Харківської міської ради також підтверджується листом № 21395/0/226-18 від 25.10.2018 Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, відповідно до якого Департамент станом на 25.10.2018 не звертався до суду із позовом до ТОВ ЮРОПІЕН РІЕЛТІ .

Вказане є підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва в суді.

Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів міста Харкова, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права власності. Оскільки Харківська міська рада є орендодавцем, на її території знаходиться орендована земельна ділянка та кошти за її оренду надходять на рахунок вказаної ради, її визначено Позивачем у справі.

Враховуючи викладене, з метою виконання покладених на органи прокуратури функцій та завдань, реалізуючи права, передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами, керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача та підлягає стягненню на користь Прокуратури Харківської області, оскільки, у розумінні ст. 2 Закону України Про судовий збір саме прокуратура Харківської області є платником судового збору, на користь якого мають бути повернуті судові витрати у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями: 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області поданий в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРОПІЕН РІЕЛТІ" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРОПІЕН РІЕЛТІ" (61045, м. Харків, вул. Семена Кузнеця, 62, код 33122646) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243) заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 321 960, 45 грн. згідно договору оренди землі від 01.11.2012 за №631010004100063 та додаткової угоди до нього від 19.06.2018.

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРОПІЕН РІЕЛТІ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРОПІЕН РІЕЛТІ" (61045, м. Харків, вул. Семена Кузнеця, 62, код 33122646) на користь Прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) - 4 829,40 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Прокурор, що звернувся до суду в інтересах держави - Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, 61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А.

Позивач - Харківська міська рада, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРОПІЕН РІЕЛТІ", 61045, м. Харків, вул. Семена Кузнеця, 62, код 33122646.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління ДФС у Харківській області, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198.

Прокурор, який забезпечував участь у справі - прокуратура Харківської області, 61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108.

Повне рішення складено та підписано 25.03.2019.

Суддя ОСОБА_1