Ухвала

від 26.03.2019 по справі 818/1342/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 березня 2019 р.Справа № 818/1342/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Судді-доповідача: Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Шевцової Н.В. ,

розглянувши клопотання Головного управління ДФС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження по справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року по справі № 818/1342/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будортранс"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будортранс" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДФС у Сумській області подано апеляційну скаргу.

Разом із апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом пятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст оскаржуваного рішення виготовлений 08.06.2018 року.

Апеляційну скаргу подано Головним управлінням ДФС у Сумській області до суду 12.02.2019, тобто з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що Головним управлінням ДФС у Сумській області своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але повернуто у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: через несплату судового збору у строки встановлені судом.

Так, матеріалами справи встановлено, що 05.07.2018 року Головним управлінням ДФС у Сумській області подано первинну апеляційну скаргу на оскаржуване рішення від 29.05.2018 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 4648,57 грн.

03.08.2018р. на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про продовження строку виконання ухвали суду від 17.07.2018 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018р. задоволено клопотання Головного управління ДФС у Сумській області та продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 5 днів.

20.08.2018р. на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду від апелянта повторно надійшло клопотання про продовження строку для сплати судового збору.

В подальшому, відповідною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Сумській області про продовження строку для сплати судового збору. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 по справі № 818/1342/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будортранс" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень повернуто скаржнику.

Копія вказаної ухвали від 17.09.2018 року отримана Головним управлінням ДФС у Сумській області 26.09.2018 року (відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення)

Заявник вважає строк апеляційного оскарження рішення суду від 29.05.2018 року таким, що пропущений із поважних причин, оскільки у заявника була відсутня можливість здійснити оплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_3 проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Повернення заявнику апеляційної скарги, за умови порушення вимог до оформлення апеляційної скарги, не є обставинами, що перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальних дій, а лише свідчить про неналежне користування суб'єктом владних повноважень наданими процесуальним законодавством правами.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДФС у Сумській області про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 118, 121, ч.3 ст.243, ч.6 ст.250, 295, 298, 299, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства, суд Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави, вказані в клопотанні Головного управління ДФС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 по справі № 818/1342/18, та відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 по справі № 818/1342/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Шевцова Н.В.