Ухвала

від 25.03.2019 по справі 902/1159/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 березня 2019 р. Справа № 902/1159/17

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали у справі

за заявою : Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 39402165)

до : Фермерського господарства "Тріум-Вірат" (вул. Л. Яковчука, 11, смт. Літин, Вінницька область, 22300, код ЄДРПОУ 35840895)

про банкрутство

за участю:

ГУ ДФС України у Вінницькій області: ОСОБА_1, за довіреністю

арбітражний керуючий (ліквідатор) ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою Головного управління ДФС у Вінницькій області до Фермерського господарства "Тріум-Вірат" про визнання банкрутом.

Ухвалою від 22.01.2018 року відкрито провадження у даній справі; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ГУ ДФС у Вінницькій області до боржника в розмірі 1 997 435,00 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_2

Ухвалою суду від 24.04.2018 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, визнавши вимоги: ГУ ДФС у Вінницькій області у розмірі 3 480 012,66 грн.: з яких: 1 997 435,00 грн. - основного боргу (третя черга задоволення); 1 482 577,66 грн. - штрафні санкції (пеня) (шоста черга задоволення), а також 16 000,00 грн. - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (перша черга задоволення).

Постановою суду від 05.06.2018 року ФГ "Тріум-Вірат" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором банкрута у даній справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 та призначено судове засідання на 04.09.2018 року.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року, визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області до боржника у розмірі 40 045,18 грн. - пені (шоста черга задоволення) та у розмірі 3 524,00 грн. - витрати на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (перша черга задоволення).

В подальшому, ухвалою суду від 04.02.2019 року, окрім іншого, справу призначено до розгляду на 25.03.2019 року.

22.03.2019 року до суду від арбітражного керуючого надійшли наступні документи:

остаточний звіт ліквідатора № 02-04/35 від 20.03.2019 року, до якого додано ліквідаційний баланс банкрута станом на 20.03.2019 року та підтверджуючі докази;

клопотання № 02-04/36 від 20.03.2019 року, в якому ліквідатор просить: затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за період з 06.06.2018 року по 20.03.2019 року на загальну суму 145 418,00 грн. та стягнути з кредитора ГУ ДФС у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого 145 418,00 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у даній справі.

В судове засідання 25.03.2019 року з'явились арбітражний керуючий та представник ініціюючого кредитора.

В ході розгляду справи арбітражний керуючий надав пояснення щодо обставин, викладених у остаточному звіті ліквідатора та просив затвердити звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та закрити провадження у справі.

Представник ініціюючого кредитора не заперечив щодо затвердження остаточного звіту, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі.

Суд, розглянувши наданий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, дослідивши письмові докази надані на підтвердження викладених у звіті обставин, проаналізувавши норми діючого законодавства України, встановив слідуюче.

Так, за змістом звіту ліквідатора та наявних матеріалів справи, окрім іншого, вбачається наступне.

Арбітражним керуючим проводилась робота по виявленню майнових активів боржника, було здійснено відповідні запити.

На запити до керівника та бухгалтера підприємства ФГ "Тріум-Вірат" про надання документів для проведення фінансового та господарського аналізу, проведення дій щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, проведення інвентаризації майна у відповідь було встановлено, що нерухоме майно, земельні ділянки і т.п. у власності відсутні.

Відповідно до листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області № 1002-08-236 від 13.02.2018 року, в Департаменті відсутня будь-яка інформація щодо наявності у банкрута документів які надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Разом з тим, відповідно до даних Реєстру дозвільних документів, документів за параметром пошуку код ЄДРПОУ 35840895 - не знайдено.

Відповідно до електронного витягу з Єдиного державного реєстру МВС України від 12.02.2018 року, зареєстровані авто за банкрутом відсутні.

Відповідно до листа ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області № 08/813 від 21.02.2018 року, в реєстрі машин ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області станом на 20.02.2018 року за банкрутом сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

За даними Державної служби інтелектуальної власності, в т. ч. Відомостей отриманих з веб-порталу ДСІВ за адресою http://sips.gov.ua/ua/registers.html встановлено наступне: (в зв'язку з тим, що Державна служба інтелектуальної власності України з 19.05.2017 року припинила виконувати функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності: діяльність, пов'язану з їх виконанням, відтепер здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в т. ч. відомостей отриманих з веб-порталу за адресою http://www.me.gov.ua/Documents/... встановлено наступне:

відомості з Державного реєстру патентів України на винаходи, з яких вбачається, що у вказаному реєстрі не знайдено жодного запису за критерієм пошуку: ФГ "Тріум-Вірат" (код ЄДРПОУ 35840895);

відомості з Державного реєстру патентів України на корисні моделі, з яких вбачається, що у вказаному реєстрі не знайдено жодного запису за критерієм пошуку: ФГ "Тріум-Вірат" (код ЄДРПОУ 35840895);

відомості з Державного реєстру патентів України на промислові зразки, з яких вбачається, що у вказаному реєстрі не знайдено жодного запису за критерієм пошуку: ФГ "Тріум-Вірат" (код ЄДРПОУ 35840895);

відомості з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, отриманих по критерію пошуку ФГ "Тріум-Вірат" (код ЄДРПОУ 35840895) з яких вбачається, що в цьому Реєстрі відсутні відомості про видачу свідоцтв України на знаки для товарів і послуг на ім'я банкрута.

За даними отриманими від Державної служби геології та надр України (лист №5322/03/12-18 від 27.03.2018 року), інформація щодо наявності у банкрута спеціальних дозволів на користування надрами - відсутня.

Відповідно до листа Вінницької митниці ДФС № 688/8/02-80-18 від 02.02.2018 року, ФГ "Тріум-Вірат'' не перебуває на обліку осіб, які здійснюють операції з товарами в Вінницькій митниці, товари, які ввезено даним підприємством та знаходяться на складах Вінницької митниці - відсутні.

Відповідно до довідки ГУ ДФС у Вінницькій області № 1337/10/02-32-17-02 від 16.02.2018 року, майно ФГ "Тріум-Вірат" в податкову заставу не описувалось.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.2-2571/2-18 від 05.03.2018 року, на території області станом на 01.01.2013 року відсутні відомості про реєстрацію земельних ділянок за банкрутом.

Згідно листа ДФС України № 2790/Ц/99-99-18-02-03-14 від 26.02.2018 року, банкрут не перебуває на обліку в митницях як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

28.02.2018 року відповідно до наказу №1 щодо проведення інвентаризації активів ФГ "Тріум-Вірат" утворено комісію по інвентаризації майна ФГ "Тріум-Вірат".

Відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 року за № 879, комісією по інвентаризації 17.07.2018 року проведено інвентаризацію майна банкрута, за результатами проведення якої будь-яких майнових активів виявлено не було, про що складено відповідні акти.

Також, згідно довідок ТА КБ "ПриватБанк" від 14.03.2019 року, рахунки банкрута закриті.

При цьому, в зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів залишились не погашеними наступні вимоги кредитора - ГУ ДФС у Вінницькій області: загальна сума вимог 3 539 581,84 грн., з яких: 1 997 435,00 грн. основний борг - третя черга задоволення; 1 522 622,84 грн. неустойка (пеня, штраф) - шоста черга задоволення; 19 524,00 грн. судові витрати - перша черга задоволення.

Наведені у звіті ліквідатора обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном ) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Як встановлено судом, 20.03.2019 року відбулось засідання комітету кредиторів (протокол №4), за результатами проведення якого, зокрема, прийнято рішення схвалити наданий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; зобов'язано ліквідатора надати до суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Оскільки звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію і закриття провадження у справі.

При цьому, як зазначено раніше, в зв'язку з відсутністю майна у боржника, вимоги єдиного кредитора - Головного управління ДФС у Вінницькій області залишились не погашеними.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Принагідно, суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 927/1191/14.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "ОСОБА_3 проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та ОСОБА_4 (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

В силу п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 4 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених пунктами 4 - 7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Згідно ч. 7 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство .

З огляду на встановлені обставини та наведені приписи законодавства, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута підлягають затвердженню, а банкрут - Фермерське господарство "Тріум-Вірат" ліквідації, що є наслідком закриття провадження у справі.

Судом також розглянуто клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_2 № 02-04/36 від 20.03.2019 року, в якому ліквідатор просить: затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за період з 06.06.2018 року по 20.03.2019 року на загальну суму 145 418,00 грн. та стягнути з ГУ ДФС у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого 145 418,00 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у даній справі.

В судовому засіданні арбітражний керуючий надав пояснення щодо обставин, викладених у клопотанні та звіті, підтримав вимоги клопотання та просив його задоволити.

Представник ініціюючого кредитора щодо даного клопотання поклався на розсуд суду.

Так, за змістом клопотання, звіту та наявних матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 04.09.2018 року, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 року, визначено ліквідатору ФГ "Тріум-Вірат" ОСОБА_2 основну грошову винагороду у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за місяць виконання ним повноважень ліквідатора по справі № 902/1159/17.

За період з 06.06.2018 року по 20.03.2019 року грошова винагорода ліквідатора становить 145 418,00 грн.

Розрахунок грошової винагороди здійснено виходячи з того, що ст. 8 ЗУ "Про державний бюджет на 2018 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати на рівні 3 723,00 грн. і ст. 8 ЗУ "Про державний бюджет на 2019 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати на рівні 4 173,00 грн.

Докази сплати грошової винагороди ліквідатору до суду не надано.

20.03.2019 року відбулось засідання комітету кредиторів (протокол №4), за результатами проведення якого, зокрема, прийнято рішення схвалити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора ФГ "Тріум-Вірат" арбітражного керуючого ОСОБА_2 за період з 06.06.2018 року по 20.03.2019 року; не відшкодовувати зазначену винагороду за рахунок коштів єдиного кредитора - ГУ ДФС у Вінницькій області.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів (ч. 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого /розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора/, разом з тим Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і ОСОБА_5 ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора/ в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов'язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Окрім того, суд наголошує, що Головне управління ДФС у Вінницькій області є єдиним кредитором у справі, а тому оплата грошової винагороди ліквідатора повинна здійснюватися за рахунок такого кредитора.

При цьому, як зазначено раніше комітетом кредиторів було прийнято рішення схвалити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора та не відшкодовувати основну винагороду ліквідатора за рахунок єдиного кредитора.

В той же час, з системного аналізу норм чинного Закону про банкрутство вбачається, що суд не пов'язаний рішенням комітету кредиторів.

У зв'язку з цим, неприйняття комітетом кредиторів рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно та прийняти відповідне рішення щодо відшкодування винагороди ліквідатора.

Відтак, за наведених вище обставин та положень закону, суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_2 № 02-04/36 від 20.03.2019 року, затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за період з 06.06.2018 року по 20.03.2019 року на загальну суму 145 418,00 грн. та стягнення з ГУ ДФС у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого 145 418,00 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у даній справі.

Така ж позиція висвітлена Верховним судом у постанові від 04.10.2018 року у справі №916/1503/17.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно ч. 7 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ч. 7 ст. 19, ст. ст. 46, п. 6 ч. 1, ч. 4 ст. 83, 90, 91, 98, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 2, 3, 12 ч. 6, 18, 234, 235, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_2 №02-04/36 від 20.03.2019 року, у повному обсязі.

2. Затвердити звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_2 № 02-04/34 від 20.03.2019 року про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за період з 06.06.2018 року по 20.03.2019 року на загальну суму 145 418,00 грн.

3. Стягнути з Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1823 від 21.06.2017 року; вул. Соборна 8, а/с 8060, м. Вінниця, Україна, 21000; ідент. код НОМЕР_1) 145 418,00 грн. - грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі № 902/1159/17 про банкрутство Фермерського господарства "Тріум-Вірат".

4. Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

5. Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Фермерського господарства "Тріум-Вірат" (вул. Л. Яковчука, 11, смт. Літин, Вінницька область, 22300, код ЄДРПОУ 35840895) у справі № 902/1159/17.

6. Фермерське господарство "Тріум-Вірат" (вул. Л. Яковчука, 11, смт. Літин, Вінницька область, 22300, код ЄДРПОУ 35840895) як юридичну особу ліквідувати.

7. Встановити, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

8. Припинити повноваження ліквідатора ФГ "Тріум-Вірат" - арбітражного керуючого ОСОБА_2 по справі № 902/1159/17.

9. Припинити дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.01.2018 року у справі № 902/1159/17.

10. Закрити провадження у справі № 902/1159/17 про банкрутство.

11. Ухвалу направити згідно переліку рекомендованим листом.

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи;

2 - Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);

3 - ФГ "Тріум-Вірат" (вул. Л. Яковчука, 11, смт. Літин, Вінницька область, 22300);

4 - Арбітражний керуючий ОСОБА_2 (вул. Соборна 8, а/с 8060, м. Вінниця, 21050).

5 - Літинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (22300, Вінницька область, смт. Літин, вул. Героїв Чорнобиля, 17);

6 - Літинська РДА (22300, Вінницька обл., смт. Літин, вул.Соборна, 7)